Справа № 2-2057 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року Галицький районний суд м. Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство „Цитадель-центр", про припинення порушень права приватної власності,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, ЛКП „Цитадель-центр", про припинення порушень права приватної власності.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2. З 2005 року всупереч встановленого законом порядку, без згоди співвласників будинку та без одержання дозволу на проведення реконструкції, ОСОБА_2 провела самовільне влаштування дверного пройому замість вікна шляхом руйнування капітальної стіни будинку. Оскільки зазначені дії вчинялися відповідачем незаконно, вона зверталася із скаргами і відповідачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 150 КпАП України. Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Конструктивні елементи багатоквартирного будинку це частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в'їзна група тощо), є спільною частковою власністю усіх співвласників будинку. Тому без згоди співвласників руйнування стін не допускається. Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, як обслуговує більше однієї квартири, а також споруди будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Враховуючи вищенаведене, просить зобов'язати відповідача припинити самочинну реконструкцію квартири АДРЕСА_2 та відновити становище, яке існувало до порушення, а саме привести фасад будинку №25 по вул. Дорошенка в м. Львові до попереднього стану та демонтувати самовільне будівництво.
Представник позивачки в судовому засіданні позов ОСОБА_1підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити в повному обсязі.
Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1заперечили, дали пояснення, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_2і. Оскільки квартира потребувала ремонту та реконструкції, то вона звернулася до Галицької районної адміністрації про надання їй дозволу на реконструкцію. Розпорядженням № 1306 від 11.11.2003 року було дано дозвіл на реконструювання існуючої веранди квартири АДРЕСА_2, згідно з
2
поданими проектними пропозиціями і зобов'язано виконати певний об'єм робіт. Рішенням від 07.10.2005 року було надано дозвіл на використання даної квартири як не житлової. Розпорядженням Галицької районної адміністрації від 22.11.2006 року № 1856 року було погоджено реконструкцію квартири АДРЕСА_2і з влаштуванням дверного прорізу на місці існуючого віконного із сторони дворового фасаду, згідно з поданими проектними пропозиціями і вказано, які конкретні дії слід виконати. На переобладнання віконного пройому в дверний, згода власників інших квартир будинку № 25 по вул. Дорошенка, 25 в м. Львові не вимагалася. Отримавши дозвіл на реконструкцію, вона провела її з дотриманням усіх необхідних будівельних норм, нею було укріплено несучу стіну перед влаштуванням дверного пройому і виконано всі необхідні будівельні роботи. Жодного руйнування стін будинку допущено не було. Фасаду будинку також не було порушено, оскільки на це видано дозвіл управлінням архітектури і містобудування м. Львова. Враховуючи вищенаведене, просять в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1відмовити.
Представник третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні позов ОСОБА_1заперечила, дала пояснення, що ОСОБА_2 повністю виконано вимоги, передбачені Положенням про порядок врегулювання питань самовільного будівництва у м. Львові, щодо узаконення розпочатого самовільного будівництва, отримано відповідне розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, а тому підстав для задоволення позовних вимог позивачки немає.
Представник третьої особи - ЛКП „Цитадель-Центр" в судовому засіданні позов ОСОБА_1залишила на розгляд суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1слід відмовити з наступних підстав.
ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 02.03.2006 року (а.с. 72) є власником квартири АДРЕСА_2і.
Рішенням Львівської міської ради № 1097 від 07.10.2005 року (а.с. 36-38) ОСОБА_2, дозволено використання приміщень квартири АДРЕСА_2, загальною площею 34, 4 кв.м. як не житлової під влаштування перукарні.
Відповідно до постанови № 349 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 12.10.2006 року (а.с. 6) ОСОБА_2 визнана винною в самовільному переплануванні квартири, а саме заміні віконного пройому на дверний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 150 КпАП України.
Відповідно до п.п.12-13 Положення про порядок врегулювання питань самовільного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1224 від 18.11.2005 року, фізична особа, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або юридична особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво, зобов'язана у тримісячний термін з дня складення Акта-попередження подати за підвідомчістю у виконавчий орган міської ради за місцем знаходження самочинного будівництва документи для розгляду факту самочинного будівництва і прийняття рішення.
Відповідачкою відповідно до вищевказаного положення подано в Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради необхідні дозволи та погодження (а.с. 22-24, 28, 48-61, 65)
Згідно Положення про порядок врегулювання питань самовільного будівництва у м. Львові, за результатами огляду будівництва на місці і розгляду наявних документів міжвідомча комісія при районній адміністрації або управління архітектури і містобудування у 15-денний термін дає технічний висновок про відповідність або невідповідність архітектурно-будівельним, протипожежним і санітарним (для об'єктів промисловості і інших екологічно небезпечних -екологічним) нормативним вимогам самочинного будівництва, встановлює наявність істотного відхилення від проекту, рекомендації щодо технічної можливості продовження будівництва, або експлуатації споруди, або перебудови,
3
або знесення. При виявленні порушень в технічному висновку вказується їх зміст, конкретні пункти, параграфи, розділи державних будівельних норм і стандартів та інших нормативно-технічних документів, за якими виявлено порушення, чи суперечать вони суспільним інтересам або порушують права інших осіб, в чому.
Як вбачається з витягу із протоколу № 34 засідання міжвідомчої комісії Галицького району від 19.09.2006 року (а.с. 21), технічно можливо реконструювати квартиру АДРЕСА_2 під перукарню з влаштуванням дверного прорізу на місці існуючого віконного зі сторони дворового фасаду згідно з поданими проектними пропозиціями.
Відповідно до п.14 Положення про порядок врегулювання питань самовільного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1224 від 18.11.2005 року, висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрації затверджується розпорядженням голови районної адміністрації.
Як вбачається з п.16.4 вищевказаного положення районна адміністрація може прийняти по кожному конкретному випадку самочинного будівництва рішення про погодження самочинного будівництва за наявності позитивних висновків, документів і матеріалів, обумовлених у пунктах 12, 13, 14 Положення та Угоди про погодження самочинного будівництва, укладеної особою-порушником з міською радою.
Згідно договору про погодження самовільного будівництва від 10.11.2006 року (а.с. 62), Львівська міська рада зобов'язується надати дозвіл ОСОБА_2 на здійснене самочинне будівництво та прийняття його в експлуатацію.
Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 1856 від 22.11.2006 року „Про розгляд заяви гр.ОСОБА_2 " (а.с. 20) затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол № 34 від 19.09.2006 року) та погоджено реконструкцію квартири АДРЕСА_2 під перукарню з влаштуванням дверного прорізу на місці існуючого віконного зі сторони дворового фасаду згідно з поданими проектними пропозиціями.
Таким чином відповідачкою по справі виконано всі необхідні вимоги, зібрано усі необхідні дозволи та погодження, передбачені Положенням про порядок врегулювання питань самовільного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1224 від 18.11.2005 року для погодження самочинного будівництва.
Позивачка ОСОБА_1 в своїй позовній заяві та представник позивачки в судовому засіданні покликаються на те, що при цьому ОСОБА_2 не було отримано згоди її як власника квартири АДРЕСА_1, і тим самим було порушено її права.
Прокурором Галицького району м. Львова 07.03.2007 року було внесено голові Галицької районної адміністрації Львівської міської ради протест на розпорядження № 1856 від 22.11.2006 року „Про розгляд заяви гр.ОСОБА_2 " (а.с. 46).
Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 130 від 23.03.2007 року „Про розгляд протесту прокурора Галицького району м. Львова від 07.03.2007 року №99вих.-07" (а.с. 45) призупинено дію розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 1865 від 22.11.2006 року до винесення рішення по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про припинення порушення права спільної власності.
Як вбачається з вищевказаного протесту прокурора Галицького району м. Львова, розпорядження № 1865 від 22.11.2006 року суперечить рішенню Конституційного суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004, оскільки в матеріалах, які слугували підставою для видачі вказаного розпорядження є згоди мешканців лише першого поверху вказаного будинку, а згоди інших мешканців будинку відсутні.
Крім того, позивачка покликається, що відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за
4
межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Однак, суд приходить до висновку, що вищевказана норма цивільного кодексу України та рішення Конституційного суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004, не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки вони стосуються допоміжних приміщень (підвалів, сараїв, кладочок, горищ, колясочних тощо) до яких спірна квартира не відноситься.
Не підлягає застосуванню до спірних правовідносин і Закон України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки таке об'єднання в будинку не створено.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і не використовує право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідачки по справі ОСОБА_2 ніяким чином не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивачки ОСОБА_1, а тому в задоволенні позову останньої слід відмовити за його безпідставністю.
Керуючись ст.ст.4,10,60,88,212,215 ЦПК України, ст.ст.321,383 ЦК України, ст.100 ЖК України, Положенням про порядок врегулювання питань самовільного будівництва у м.Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1224 від 18.11.2005 року, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня складання рішення у повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення в повному обсязі виготовлене 16.07.2007 року в 12.00 год.