Справа №1-179/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого Закутського В.І.
при секретарі Чіковій Т.М.
з участю прокурора Луценко С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянки України, освіта вища, не працюючої, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.2, 364 ч. 3, 366 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 наказом від 09.02.2005 року призначена на посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції Миколаївської області. Наказом від 14 грудня 2005 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного виконавця Державної виконавчої служби у Ново одеському районі Миколаївської області, а наказом від 29 червня 2006 року призначена на посаду начальника Державної виконавчої служби у Ново одеському районі Миколаївської області.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну виконавчу службу" працівники органів державної виконавчої служби є державними службовцями.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" Державна виконавча служба є правоохоронним органом. Відповідно і ОСОБА_1, як працівник державної виконавчої служби, є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до ст. 44-1 Закону України "Про виконавче провадження" "грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби".
Відповідно до п.п. 11.1.3 та 11.1.4 Інструкції "Про проведення виконавчих дій" державним виконавцям забороняється отримувати гроші без виписування та видачі квитанції встановленої форми за будь-якими розписками на виконавчих документах, касовими ордерами установ і т.ін.", отримані за квитанційними книжками суми повинні бути здані державним виконавцем на відповідний депозитний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня після їх отримання".
Будучи службовою особо. Та працівником правоохоронного органу, ОСОБА_1, умисно порушуючи вимоги вказаний вище Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції "Про проведення виконавчих дій", діючи всупереч інтересам служби, порушувала охоронювані Конституцією України та іншими законами, рішенням суд права стягувача ОСОБА_2, підривала авторитет та престиж органів державної виконавчої служби, на протязі майже року приховувала скоєний нею злочин, чим завдала істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян, державним інтересам, та скоїла злочини при наступних обставинах.
Так, 08.08.2005 року заступником начальника ДВС Новоодеського району ОСОБА_1 на підставі заяви ОСОБА_2 та рішення Новоодеського районного суду від 04.07.2005 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 9527, 12 грн.
Боржник ОСОБА_3 на виконання рішення суду наприкінці листопада 2005 року особисто передав ОСОБА_1 972 грн. в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_1 відмовилась передати ОСОБА_3 будь-який документ про отримання нею грошей.
Отримані від ОСОБА_3 в листопаді 2005 року гроші в сумі 972 грн. ОСОБА_1 не оформила ані як виконавчий збір, ані як гроші, які належало зарахувати на депозитний рахунок та перерахувати стягувану як погашення боргу, а зловживаючи службовим становищем, привласнила і розпорядилась ними на свій розсуд.
15.03.2006 року ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_3 видала йому квитанцію серії АЕ №279226 від 15 березня 2006 року, в яку внесла завідомо неправдиві дані, вказавши, що саме в цей день ОСОБА_3 передав її 972 грн., в той час як гроші нею фактично були отримані в листопаді 2005 року.
Після цього, з метою подальшого приховування привласнення нею отриманих від ОСОБА_3 коштів, ОСОБА_1 17 березня 2006 року перерахувала на депозитний рахунок ДВС Новоодеського району як борг ОСОБА_3 50 грн., а платежем №125 від 17 березня 2006 року - 99 грн., як виконавчий збір від ОСОБА_3
В подальшому, починаючи з березня 2006 року сам ОСОБА_3 або його родичі щомісяця передавали або особисто ОСОБА_1, або через працівників ДВС Мол чан Л.В. і Шепель Ю.А., або безпосередньо через банківську установу на депозитний рахунок ДВС в Ново одеському районі гроші в рахунок погашення боргу ОСОБА_2
Так, 29 травня 2006 року невстановленою особою за ОСОБА_3 сплачено 100 грн. на депозитний рахунок ДВС у Новоодеському районі в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_2
30 червня 2006 року син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на прохання батька сплатив 100 грн. секретарю ДВС у Ново одеському районі Мол чан Л.В., яка в той же день передала отримані гроші ОСОБА_1
В жовтні 2006 року ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_3 сплатив 200 грн. державному виконавцю ОСОБА_5, який в цей же день отримані гроші передав ОСОБА_1
ЗО листопада 2006 року рідна сетра ОСОБА_3 - ОСОБА_6 перерахувала на депозитний рахунок ДВС у Ново одеському районі 100 грн. за нього в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_2
11 грудня 2006 року ОСОБА_3 особисто перерахував на депозитний рахунок ДВС 128 грн.
Всього в період з листопада 2005 року по 11.12.2006 року ОСОБА_3 з метою погашення боргу перед ОСОБА_2 як особисто, так і через своїх родичів, сплатив кошти в сумі 2200 грн.
З суми 2200 грн. - 447 грн. були перераховані на депозитний рахунок ДВС у Ново одеському районі, а решта коштів в сумі 1723 грн. передано готівкою заступнику начальника ДВС у Ново одеському районі ОСОБА_1, які вона, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила.
Крім цього, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, ОСОБА_1, умисно порушуючи вимоги закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції "Про проведення виконавчих дій", діючи всупереч інтересам служби, порушувала охоронювані Конституцією України та іншими законами, рішенням суду права стягувача ОСОБА_2, підривала авторитет та престиж органів державної влади, зокрема Державної виконавчої служби, на протязі майже року приховувала скоєний нею злочин - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, чим завдала істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян, державним інтересам.
Крім цього ОСОБА_1 заповнила квитанцію серії АЕ №279226 від 15 березня 2006 року, в яку внесла завідомо неправдиві дані, вказавши, що саме в цей день ОСОБА_3 передав її 972 грн., в той час як гроші нею фактично отримані в листопаді 2005 року.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 2, 364 ч.3 та 366 ч. 1 КК України визнала повністю і пояснила суду, що дійсно отримувала гроші від ОСОБА_3 та працівників ДВС, через яких передавали гроші родичі ОСОБА_3, і вказані гроші привласнювала. На теперішній час вона відшкодувала спричинену шкоду, жалкує про те, що сталося, кається у скоєному.
Оскільки підсудна ОСОБА_1 визнала свою вину повністю, то суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Вина підсудної ОСОБА_1 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:
Платіжними документами Новоодеського відділення "Промінвестбанку" від 17.03.2006 року про перерахування на депозитний рахунок ДВС від ОСОБА_3 50 та 99 грн.,
Від 29.05.2006 року про перерахування 100 грн. в рахунок погашення боргу,
Від 30.11.2006 року про перерахування 100 грн.
Від 11 грудня 2006 року про перерахування 130 грн. /а.с. 24, 64, 71, 72, 147/.
Таким чином, із суми 2200 грн. безпосередньо через банківську установу ОСОБА_3 сплачено в рахунок погашення боргу 477 грн., а решта коштів в сумі 1723 грн. привласнені підсудною ОСОБА_1
Оскільки підсудна ОСОБА_1 скоїла привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах використала службове становище всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним інтересам, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, а також скоїла службове підроблення, тобто внесення посадовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, то суд її дії кваліфікує по ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 364 і ч. 1 ст. 366 КК України.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання підсудної.
В якості обставин, що пом"якшують покарання підсудної, суд враховує першу судимість, повне відшкодування шкоди, знаходження на утриманні і догляду старенької мами, повне визнання своєї вини та каяття у скоєному, добрі характеристики з місця роботи та проживання, що дає можливість суду застосувати ст. 69 КК України
Обтяжуючих обставин суд не вбачає.
З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодувала спричинену шкоду, добре характеризується по місцю роботи та проживання, кається у скоєному, доглядає за старенькою мамою, суд вважає можливим призначити покарання нижче від найнижчої межі, яке передбачене санкцією ч.3 ст. 364 КК України, а також можливим застосувати ст. ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ
ОСОБА_1 визнати винною у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.2, 364 ч.3 і 366 ч.1 КК України і призначити її покарання у вигляді позбавлення волі строком:
По ч. 2 ст. 191 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади держслужбовця строком на три роки.
По ч.3 ст. 364 КК України - 3 роки позбавлення волі з застосуванням ст. 69 КК України з позбавленням права обіймати посади держслужбовця строком на три роки і без конфіскації майна.
По ч. 1 ст. 366 КК України - один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади держслужбовця строком на три роки.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 - З роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади держслужбовця строком на три роки і без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України КОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в два роки.
На підставі ст. 76 КК України на засуджену ОСОБА_1 покласти обов"язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід щодо засудженої ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.