Справа №1-199/2007 p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого Закутського В.І.
при секретарі Чіковій Т.М.
з участю прокурора Плотнікову CO., Луценко СВ., Ніжнік Л.І.
захисника ОСОБА_1
законного представника неповнолітнього особи, яка скоїла суспільно-небезпечне діяння-
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу
по звинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця с Смородина Чутівського р-ну Полтавської області, громадянина України,
інваліда дитинства, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у скоєні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
5 лютого 2007 року близько 20.00 години на вулиці Мічуріна на ст. Мартинівка Вознесенського району неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який не є суб"єктом злочину в зв"язку з неосудністю через психічне захворювання, маючи умисел на заволодіння майном неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, з застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров"я в момент заподіяння та виразилося в поваленні на землю і нанесенні ударів ногами та руками по тулубу та голові, напали на останнього, та відкрито заволоділи належним неповнолітньому ОСОБА_5 майном, а саме: мобільним телефоном "Сіменс А-52" вартістю 400 грн. з стартовим пакетом "Київ стар" вартістю 50 грн., внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 450 грн. та фізичну шкоду у вигляді тілесних ушкоджень у вигляді садин та кровоотиків голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вина неповнолітнього ОСОБА_3 у скоєні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України підтвердилась в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_4, який пояснив суду, що 5 лютого 2007 року до нього прийшов двоюрідний брат ОСОБА_3, потім на вулиці Мічуріна вони зустріли ОСОБА_5, з яким ОСОБА_5 став виясняти стосунки за гроші, почав бити ОСОБА_5, він також вдарив один раз ОСОБА_3 ногою, коли той лежав на землі, після чого трохи відійшов, а ОСОБА_3 забрав у ОСОБА_5 мобільний телефон. Цей мобільний телефон він забрав у ОСОБА_3 і потім його матір віддала цей телефон працівникам міліції.
Вина ОСОБА_3 також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, який суду Пояснив, що показання, які він давав на досудовому слідстві він підтримує і пояснює, що 5 лютого 2007 року він був у ОСОБА_5, потім разом пішли в магазин, по дорозі зустріли ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Коли вийшли із магазину і йшли додому, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стали говорити ОСОБА_5 За гроші, потім стали його бити, він став тікати звідти, чув як ОСОБА_5 кричав: "Допоможіть". Потім до нього підбігли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і сказали, що побили ОСОБА_5 і забрали у нього мобільний телефон.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною і показання якого, які він давав на досудовому слідстві, досліджені в судовому засіданні, який пояснював, що на початку лютого 2007 року о 19.30 годин його мати послала його в магазин купити хліба, по дорозі він зустрів ОСОБА_6, трохи далі зустрів ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Він купив хліба і коли повертався додому, на вулиці Мічуріна ОСОБА_4 і ОСОБА_5 почали бити його, повалили на землю, били ногами і руками, після чого забрали у нього мобільний телефон і втекли. ОСОБА_6 спочатку бачив як його били, а потім втік. Прийшовши додому, він розповів про все матері, через кілька днів мобільний телефон було йому повернуто.
Вина ОСОБА_3 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи: протоколом огляду мобільного телефону та заявою матері підсудного - ОСОБА_7 про видачу мобільного телефону /а.с. 14, 16/, розпискою ОСОБА_8 про отримання нею від працівників міліції мобільного телефону /а.с. 17/, висновком судово-медичного експерта, згідно якого потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден та кровоотиків голови /а.с. 33/, речовими доказами /а.с. 25/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.
Оскільки ОСОБА_3 скоїв відкрите викрадення чужого майна /грабіж/ поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, то суд його дії кваліфікує по ч. 2 ст. 186 КК України.
Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.04.2006 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і направлено на примусове лікування в амбулаторних умовах у районного психіатра Вознесенській ЦРЛ.
Згідно акта судово-психіатричної експертизи № 233 від 27.03.2007 року неповнолітній ОСОБА_5 страждає поміркованою розумовою відсталістю до рівня помірковано вираженої імбецильності як в теперішній час так і страждав в період до якого відноситься інкримінована йому дія у зв'язку з чим він не міг при скоєні злочину усвідомлювати свої дії та керувати ними. У зв'язку з повторним вчиненням суспільно -небезпечного діяння неповнолітньому ОСОБА_3 рекомендовано примусове лікування в умовах психіатричного відділення з загальним режимом спостереження в Миколаївській обласній психіатричній лікарні №2 .
Сукупність досліджених доказів дає підстави дійти до висновку про те, що ОСОБА_5 скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, тому у відповідності до ст. 19 КК України до нього необхідно застосувати примусове лікування в умовах, які передбачені висновком судово-психіатричної експертизи.
З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, який вдруге скоїв суспільно-небезпечне діяння, керуючись ст. ст. 419, 420, 421 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і направити його на примусове лікування в умовах психіатричного відділення з загальним режимом спостереження в Миколаївській обласній психіатричній лікарні №2.
Постанова може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 7 діб.