Справа № 22-641-07 Голов, в 1 інст-Незнамова І.М.
Категорія- Ц-7 Доповідач-Василевич B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C. Суддів: Григоренка М. П., Хилевича С. В. при секретарі Сеньків Т.Б. з участю позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 13 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
встановила:
Рішенням Кузнецовського міського суду від 13 лютого 2007 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно на утримання їхньої повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на період навчання.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі відповідач доводить про його незаконність, необґрунтованість через порушення судом матеріального права та невідповідність висновків матеріалам справи.
Суд не дослідив належним чином потребу доньки в наданні допомоги у зв"язку з її навчанням, не врахував його усних та письмових пояснень про неспроможність через сімейне та складне матеріальне становище надавати допомогу.
Окрім того, суд не врахував положень ч.1 ст. 189 Сімейного кодексу України про право батьків на укладення, ^нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину.
По наведених підставах просить про скасування рішення з наданням йому можливості для вирішення питання про сплату аліментів на період навчання доньки безпосередньо з нею без посередництва матері.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговориши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом першої інстанції, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Старша донька ОСОБА_3 на час розгляду справи являлась студенткою 1 курсу економічного факультету денної форми навчання Волинського державного університету ім. Л.Українки, що стверджено довідкою даного вищого навчального закладу (а.с-5).
Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов"язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У відповідача хоча і є інша сім"я, однак це не звільняє його від обов'язку надавати допомогу доньці від першого шлюбу.
Переконливих та неспростовних доказів про неспроможність надавати їй допомогу відповідач не надав. В суді апеляційної інстанції не заперечив визначеного законом обов'язку по сплаті аліментів на утримання доньки на період її навчання. Не погоджується лише із сплатою коштів позивачці, а не доньці.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення аліментів.
Разом з тим, колегія суддів знаходить за можливе та необхідне зменшити розмір аліментів, оскільки судом першої інстанції не враховано в достатній мірі матеріального та сімейного становища відповідача, у якого є інша сім"я, дружина не працює і він сам теж навчається у вищому учбовому закладі (а.с. 22-24).
Керуючись п.3 ч.1 ст. 307, ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду від 13 лютого 2007 року змінити, зменшивши розмір стягнутих судом першої інстанції з відповідача на користь позивачки аліментів на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження на період її навчання з 1/6 до 1/8 частини заробітку щомісячно, починаючи з 8 серпня 2006 року.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.