УХВАЛА
Іменем України
2007 року липня 12 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М. Г.
суддів - Рунова В.Ю., Прокопенка О.Б.
з участю прокурора - ОСОБА_19
представника потерпілого - ОСОБА_1
захисників - ОСОБА_2 і ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 10 квітня 2007 р., за яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканець м. Ромни Сумської області, раніше не судимий
засуджений :
·
· за ст. 121 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк вісім років;
· за ст. 121 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк десять років;
· за ст. 296 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк сім років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк десять років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду -550, 86 грн. та моральну шкоду - 20000 грн., на користь ОСОБА_6 моральну шкоду - 100000 грн.
За вироком ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 24.01.2005 р. близько 19-00 години, перебуваючи біля магазину-бару «Козак» по АДРЕСА_1, під час конфлікту між ним та мешканцями цього села ОСОБА_7 і ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, наніс потерпілому ОСОБА_5 три удари у живіт невстановленим в ході досудового слідства колюче-ріжучим знаряддям по типу ножа, а також цим же предметом два удари потерпілому ОСОБА_7 Коли на шум з магазину-бару вийшла продавець та почала кричати, щоб ОСОБА_4 припинив свої злочинні дії, останній підбіг до потерпілого ОСОБА_7 та збив його з ніг, а також завдав потерпілому ОСОБА_5 ударів ножем та кулаками в різні частини тіла.
Внаслідок дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть.
В поданих апеляціях та доповненнях до неї:
- захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 ставить питання про скасування
вироку та закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 на підставі п. 2 ст. 6 КПК
України за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки в ході досудового і судового
слідства вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинах доведена не була,
фактичні обставини справи, за яких були заподіяні тілесні ушкодження потерпілим не були
Справа № 11 - 466 / 2007 р. Головуючий в І -й інстанції - Школа MX.
Категорія ст. 121 ч. 2 КК України Доповідач - Рунов В.Ю.
встановлені, обвинувачення ґрунтується на припущеннях, сфальсифікованих протоколах пред'явлення осіб та фотознімків для впізнання та протоколах інших слідчих дій, які були вчинені в ході досудового слідства не уповноваженими особами, оцінка доказів у вироку є поспішною та однобічною, показання потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , які були покладені в основу вироку є суперечливими і неодноразово змінювались цими особами на протязі досудового і судового слідства, а до підозрюваного ОСОБА_11 застосовувались незаконні методи ведення слідства. Крім того, вважає, що суд не з'ясував обставини, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, допустив однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та допустив численні порушення вимог Конституції та кримінально-процесуального закону України, а також не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11 та інших, які разом з іншими доказами по справі повністю підтверджували показання засудженого ОСОБА_4 щодо відсутності його 24.01.2005 р. на місці вчинення злочину;
· засуджений ОСОБА_4 вважає, що слідчими були сфальсифіковані матеріали кримінальної справи, протоколи слідчих дій і впізнання, штучно створені докази його обвинувачення, не дотримані строки досудового слідства, а його було незаконно затримано, арештовано та поміщено під варту, де він і перебуває на протязі тривалого часу. При цьому зазначив, що сам добровільно з'явився до міліції і будучи неодноразово допитаним, постійно давав послідовні, стабільні і обгрунтовані показання, які повністю відповідають фактичним обставинам справи, письмовим доказам і підтверджуються показаннями численних свідків. Крім того, вважає, що справа відносно нього розглянута судом не повно, не об'єктивно та не всебічно з чисельними грубими порушеннями вимог кримінально-процесуального закону і без урахування всіх обставин справи у їх сукупності. Покладені в основу вироку показання потерпілого та свідків обвинувачення вважає суперечливими, оскільки вказані особи неодноразово їх змінювали. Просить скасувати вирок районного суду та винести відносно нього виправдувальний вирок;
· захисник засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 також вважає, що кримінальна справа відносно його підзахисного була сфальсифікована працівниками міліції та прокуратури, оскільки органами досудового слідства були грубо порушені вимоги кримінально-процесуального закону, не виконані вказівки Конотопського міськрайсуду при поверненні справи на додаткове розслідування та застосовані недозволені методи ведення слідства. Крім того, зазначає, що і судовими органами, в тому числі і апеляційним судом, не були дотримані положення Конституції та КПК України, а Кролевецьким районним судом був постановлений незаконний обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 , який безумовно суперечить фактичним обставинам справи і винесений на замовлення зацікавлених осіб, оскільки під час судового розгляду було порушено правило підсудності кримінальних справ, не допитані потерпілий та свідки, які були заявлені захистом, не встановлені і не долучені до справи речові докази. Просить скасувати вирок та звільнити з-під варти ОСОБА_4
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції і просили скасувати вирок районного суду, засудженого ОСОБА_4 , який підтримав свою апеляцію та апеляції своїх захисників і також просив скасувати судове рішення, думку представника потерпілого ОСОБА_1 і прокурора ОСОБА_19 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що вказані апеляції засудженого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 121 і ч.4 ст. 296 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи та грунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
Твердження засудженого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що матеріали кримінальної справи, протоколи слідчих дій і впізнання були сфальсифіковані працівниками міліції та прокуратури, а наведена у вироку місцевого суду оцінка
доказів є поспішною та однобічною, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів були ретельно досліджені та проаналізовані судом 1-ї інстанції, всім наявним у справі матеріалам була дана належна оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.
Так, потерпілий ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді пояснив, що 24.01.2005 р. близько 19-00 години біля кафе «Козак» в с Бочечки Конотопського району раніше незнайомий чоловік наніс йому не менш трьох ударів ножем в живіт. Коли він відскочив в сторону, то побачив як падає його знайомий ОСОБА_7, з яким він відпочивав у кафе. Потім до нього підбігли ще незнайомці і почали його бити. Стверджував, що саме ОСОБА_4 був тим чоловіком, який наніс йому удари ножем.
Аналогічні показання потерпілий ОСОБА_5 давав і в ході досудового слідства, в тому числі і під час очної ставки з ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 162).
Як вбачається з протоколу пред'явлення для впізнання від 27.01.2005 р. (т. 1 а.с. 76, 77), потерпілий ОСОБА_5 вказав на фотознімок ОСОБА_4 і зазначив, що саме ця особа 24.01.2005 р. спричинила йому та потерпілому ОСОБА_7 ножові поранення. При цьому, ОСОБА_5 пояснив, що впізнає ОСОБА_4 по зовнішньому вигляду та іншим особистим прикметам.
Вказані пояснення потерпілого ОСОБА_5 об'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі.
Зокрема, з показаннями свідка ОСОБА_9, яка 24.01.2005 р. працювала продавцем в магазині-барі «Козак» в с Бочечки Конотопського району і близько 19-00 години бачила як незнайомий їй чоловік наносив удари мешканцю села ОСОБА_7 удари, а потім порізав колеса в автомобілі ОСОБА_20 Вона також бачила як декілька чоловік били іншого мешканця села ОСОБА_5 Стверджує, що саме ОСОБА_4 вона бачила у вечорі 24.01.2005 р. разом з іншими незнайомцями в приміщенні магазину-бару «Козак» в с Бочечки Конотопського району і що саме останній наносив тілесні ушкодження ОСОБА_7 та порізав колеса. ОСОБА_4 вона впізнала по фотознімку (т. 1 а.с. 92, 93), про що підтвердила під час очної ставки між нею та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 172-174).
Аналогічні показання свідок ОСОБА_9 дала і в ході досудового слідства.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_21 також впізнали ОСОБА_4 по фотознімку, а свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ще потім і під час очної ставки (т. 1 а.с. ПОПІ; т. 2 а.с. 192-194), як особу, яка 24.01.2005 р. близько 19-00 години була присутньою в приміщенні магазину-бару «Козак» в с Бочечки Конотопського району (т. 1 а.с. 104, 105; 110, 111; 122, 123).
Обставини, на які вказали зазначені вище свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_21 , також підтверджуються показаннями потерпілих ОСОБА_22 і ОСОБА_6, представника потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 , ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29
Крім того, факт вчинення засудженим ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів підтверджується і письмовими доказами по справі, які були перевірені під час судового слідства, зокрема висновками експертиз (т. 2 а.с. 4-6, 14-18, 31-36, 40-44, 61-63, 136; т. З а.с. 73, 77), протоколами огляду місця події (т. 1 а.с. 5-6, 7-8), пред'явлення для впізнання (т. 1 а.с. 63, 64, 65, 66), відтворення обстановки та обставин події (т. 2 а.с. 244-247; т. З а.с. 58-63; т. 7 а.с. 32-41).
Зокрема, механізм завдання тілесних ушкоджень, який показали потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_9 під час відтворення обстановки та обставин події, повністю співпадає з механізмом утворення тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_7 та обстеження судово-медичним експертом потерпілого ОСОБА_5
З показань ОСОБА_11, даних ним в якості підозрюваного на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні, а також схеми до них (т. 1 а.с. 60-62, 68-71), вбачається, що
24.01.2005 p. близько 19-30 години він разом з іншими своїми товаришами та ОСОБА_4 заїхали до магазину в с Бочечки Конотопського району, щоб купити собі поїсти. Коли виникла бійка, то він бачив як ОСОБА_4 наносив удари потерпілим ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а також різав шини всім автомобілям, що стояли неподалік магазина. В м. Ромни вони їхали польовими дорогами, спочатку виїхали на трасу Конотоп-Суми, а потім селами на Роменську трасу.
Будь-яких підстав не довіряти вказаним вище і наведеним у вироку доказам колегія суддів не має, оскільки вони не викликають сумнівів у їх допустимості, належності, достовірності та достатності, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи засудженого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що показання потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , які були покладені районним судом в основу вироку є суперечливими і неодноразово змінювались ними на протязі досудового і судового слідства, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки це протирічить перевіреним в судовому засіданні доказам і не відповідає дійсності.
Як було зазначено вище, і потерпілий ОСОБА_5 , і свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інші на протязі усього часу розслідування кримінальної справи та її розгляду в суді давали послідовні логічні пояснення і наполягали на них, в тому числі і під час очних ставок із засудженим ОСОБА_4 Крім того, ці показання об'єктивно співпадають з іншими доказами по справі у їх сукупності.
З аналогічних підстав колегія суддів не може погодитись і з доводами засудженого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що районний суд не з'ясував обставини, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, допустив однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та вчинив численні грубі порушення законів України.
Що стосується доводів апеляцій про те, що суд необгрунтовано поклав в основу свого обвинувального вироку показання підозрюваного ОСОБА_11, до якого під час досудового слідства були застосовані незаконні методи ведення слідства, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді.
Як вбачається з матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № ЮОпр/2005 p., за даним фактом начальником ВКР Конотопського МРВ УМВС України в Сумській області було проведено службове розслідування, а прокуратурою Конотопського району Сумської області перевірка, під час яких будь-яких фактів застосування до ОСОБА_11 фізичного чи психічного насильства з боку працівників міліції встановлено не було.
Крім того, сам ОСОБА_11 з відповідною заявою на неправомірні дії працівників міліції нікуди не звертався, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції від 16.04.2005 р. до суду чи прокурора не оскаржував. При цьому, в протоколі допиту підозрюваний ОСОБА_11 зазначив, що «протокол допиту з моїх слів записано вірно, свідчення давав без будь-якого фізичного та психічного впливу».
Вказані показання ОСОБА_11 та складена до них схема (яка особисто підписана ОСОБА_11), на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам даної кримінальної справи, повністю підтверджують та доповнюють зазначені вище пояснення потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_21 та інших потерпілих і свідків, протокол огляду місця події, висновки судових експертиз та дані, отримані під час відтворення обстановки та обставин події.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції цілком обґрунтовано поклав в основу свого обвинувального вироку наведені вище докази та пояснення підозрюваного ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 60-62, 68-71), який тривалий час переховується від слідства та суду (т. З а.с. 96, 97). При цьому районний суд навів у вироку відповідні мотиви, чому він не сприймає пояснення ОСОБА_4 в судовому засіданні та його заперечення проти пред'явленого обвинувачення.
Доводи апеляцій про те, що вказані вище докази створені штучно, внаслідок чого обвинувачення ОСОБА_4 ґрунтується на припущеннях, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони є голослівними і не відповідають фактичним матеріалам кримінальної справи та дослідженим доказам.
З аналогічних підстав колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляцій засудженого та його захисників про порушення строків досудового слідства і незаконного утримання ОСОБА_4 під вартою.
Твердження засудженого ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що 24.01.2005 р. ОСОБА_4 знаходився у відрядженні і в с Бочечки Конотопського району взагалі ніколи не був, колегія суддів вважає необгрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.
Зокрема, вказані доводи спростовуються оригіналом подорожного листа № 317066 на вантажний автомобіль (т. 1 а.с. 265), який заповнений чорнилами різного кольору і має очевидні виправлення в датах; табелем обліку використання робочого часу за січень 2005 р. (т. З а.с. 298), з якого вбачається, що за 24 число проти прізвища ОСОБА_4 стоїть « 8 », а за 25 - « А » (неявка з дозволу адміністрації), хоча у ці дні зі слів ОСОБА_4 він направлявся у відрядження; відсутністю будь-яких документів (товарно-транспортних накладних, тощо), які б засвідчували отримання ОСОБА_4 матеріалів для потреб дистанції - протиугонів та перевезення їх до м. Ромни, за якими він до речі і направлявся у відрядження.
Згідно листа Сумської філії ЗАТ «Український мобільний зв'язок» за № 2 від 03.08.2005 р. (т. З а.с. 39), місце розташування СІМ-картки абонентського номеру базові станції визначають орієнтовно і розмір площі може складати декілька тисяч квадратних кілометрів, а з роздруківки дзвінків абонента НОМЕР_1 (телефонний номер, який належав ОСОБА_4 ) вбачається, що з 10:36:13 години до 11:12:40 години 24.01.2005 р. були вихідні mtc SMS та moc SMS в межах дії базової станції в м. Лебедин Сумської області; 15:28:13 години 24.01.2005 р. - в межах дії базової станції в смт. Липова Долина Сумської області; з 15:42:22 години до 22:02:18 години 24.01.2005 р. - межах дії базової станції в м. Ромни Сумської області.
Крім того, наявність цих вихідних повідомлень не свідчить з достовірністю про те, що ОСОБА_4 під час вчинення злочину не був в с Бочечки Конотопського району.
Зазначені обставини підтверджують той факт, що засуджений 24.01.2005 р. реально у відрядженні не був і протиугони не отримував, що також спростовує вищевказані доводи апеляцій.
Що стосується показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 , ОСОБА_12, ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_30, то місцевий суд навів у своєму вироку вичерпні мотиви, з яких він їх не приймає до уваги.
Колегія суддів у свою чергу погоджується з такими мотивами суду 1-ї інстанції і також вважає, що пояснення вказаних свідків носять зацікавлений характер в тій чи іншій мірі, оскільки вони суттєво відрізняються від наведених вище доказів і не відповідають фактичним обставинам справи.
Що стосується доводів апеляції про порушення правил підсудності, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки кримінальна справа відносно ОСОБА_4 була направлена головою апеляційного суду до Кролевецького районного суду в межах своїх повноважень відповідно до ч.3 ст. 38 КПК України.
Кваліфікація дій засудженого є вірною і сумніву у колегії суддів не викликає, оскільки ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, які потягли смерть останнього, умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, а також вчинив хуліганські дії із застосуванням колючо-ріжучого предмету по типу ножа, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, які супроводжувались особливою зухвалістю.
Покарання засудженому ОСОБА_4 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України і, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, колегія судців не знаходить будь-яких підстав для скасування вироку суду і задоволення апеляцій засудженого та його захисників.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 10 квітня 2007 р. відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а його апеляцію та апеляції його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без задоволення.