ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
25.09.2006 року Справа № 3/249ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Іноземцевої Л.В.
Журавльова Л.І.
секретар
судового засідання Мартинцева Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: представник по довіреності
Щербакова Ю.В.,
довіреність №03-01/4436
від 19.09.2006;
від відповідача: представник по довіреності
Чернуха І.П., довіреність №б/н
від 05.04.2006;
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 18.07.2006
у справі № 3/249ад (суддя Доманська М.Л.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Надія”, с.Олексіївка Білокуракінського району Луганської області
про стягнення 3871 грн. 01 коп.
В С Т А Н О В И В:
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Сільськогосподасрького товариства з обмеженою відповідальністю „Надія”, с.Олексіївка Білокуракінського району Луганської області 3871 грн. 01 коп. несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Постановою господарського суду Луганської області від 18.07.2006 по справі № 3/249ад (суддя - Доманська М.Л.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач у справі не погодився з висновком місцевого господарського суду, з того звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 03-01/3411 від 16.08.2006, якою просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 18.07.2006 по справі № 3/249ад та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.08.2006 по справі № 3/249ад для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ на постанову господарського суду Луганської області від 18.07.2006 у справі № 3/249ад, керуючись ст.28 Закону України „Про судоустрій України” призначена судова колегія у складі суддів: Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією, Іноземцева Л.В. –суддя, Перлов Д.Ю. –суддя.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі № 3/249ад та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою від 31.08.2006 судовою колегією дана справа призначена до апеляційного розгляду.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.09.2006, керуючись ст.28 Закону України "Про судоустрій України" і ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відпусткою суддю Перлова Д.Ю. виключено із складу колегії, а суддю Журавльову Л.І. введено до складу колегії по розгляду апеляційної скарги по адміністративній справі № 3/249ад.
Відповідачем у справі не подані суду заперечення на апеляційну скаргу по справі, що не перешкоджає розглядати по суті апеляційну скаргу та з’ясовувати питання по справі.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”. Здійснюється технічна фіксація судового процесу за ініціативою суду.
Судова колегія, розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу по адміністративній справі, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови місцевого господарського суду по справі № 3/249ад відсутні з наступного.
Судом першої інстанції правильно застосовані до спірних відносин сторін зі справи приписи ст.ст.18 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а також звернута увага на пункти 5, 10-14 Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314.
Безпосередньо на те, що підприємства мають розробляти заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок, відповідно до висновків МСЕК.
Як вбачається з матеріалів справи, що не спростовано заявником апеляційної скарги, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача складає 69 осіб, фонд оплати праці штатних працівників –267, 1 тис. грн., фактично на підприємстві відповідача працевлаштовано у 2005 році 2 інваліда, відповідач повинен був працевлаштувати у 2005 році 3 інваліда.
Про ці обставини відповідачем доведено позивачу звітом за формою №10-ПІ поштова-річна (а.с.19).
Окрім цього, інформацією про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів на СТОВ „Надія” у 2005 році були надіслані центру зайнятості населення шляхом надання щомісячної статистичної звітності „Звіт про наявність робочих місць та потребу у працівниках” (форма №3-ПН, яка затверджена наказом Держкомітету статистики України №244 від 06.07.1998); будь-яких доказів порушень при здачі цих звітів з боку керівництва СТОВ „Надія” позивач суду не представив.
Звіти за формою 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках оформлені належним чином, у тому числі в графі 4 проставлена наявність вільних робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.
Отже, вказані звіти за формою державної статистичної звітності містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду, що було досліджено судом першої інстанції та не спростовано позивачем у судових засіданнях.
Понад з цим, відповідачем у справі вжиті всі необхідні заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, до яких належать, зокрема, створення на підприємстві робочих місць для інвалідів, включено їх до колективного договору, тобто дії, згідно до пунктів 5, 10-14 Положення про робоче місце інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 №314.
Так, безпосередньо відповідачем у 2005 році проведена атестація робочих місць комісійно, до складу якої були включені головний держінспектор ЛДІОПАПК Держнаглядохоронпраці та голова консультаційної комісії Білокуракінського територіального медичного об'єднання, які особисто підписали і скріпили печатками документ з цього (протокол №1 від 20.06.2006). За результатами цієї атестації на відповідних робочих місцях працює два інваліда і їх умови праці відповідають вимогам Положення, і скарг на умови праці ні від них, ні від контролюючих органів на адресу СТОВ „Надія” не надходило.
Ця робота виконана сумлінно –за наслідками вказаної атестації робочих місць підприємства для підбору та працевлаштування інвалідів, затверджений перелік робочих місць для працевлаштування інвалідів, які бажали б працювати на СТОВ „Надія”.
Позивачем не заявлено заперечень і зауважень проти вищевикладених обставин, у тому числі в судових засіданнях апеляційної інстанції
Згідно з довідками Білокуракінського центру зайнятості населення, управління праці та соціального захисту населення Білокуракінської райдержадміністрації, Олексіївської селищної ради Білокуракінського району в 2005 році до СТОВ „Надія” така категорія працівників не направлялась; не надав інформацію про направлення інвалідів на працевлаштування і позивач.
Білокуракінський районний центр зайнятості довідкою №16/5-985 від 09.06.2006 повідомив господарський суд Луганської області, що у зв”язку з відсутністю на обліку інвалідів, для яких робота відповідно до статті 7 Закону України „Про зайнятість населення” вважається підходящою, до СТОВ „Надія” особи з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування службою зайнятості не направлялися.
На письмовий запит відповідача Білокуракінський районний центр зайнятості листом від 15.06.2006 №16/5-1003 повідомлено, що до СТОВ „Надія” службою для працевлаштування інваліди не направлялися, оскільки взагалі відсутні на обліку інваліди, для яких робота, відповідно до ст.7 Закону України „Про зайнятість населення” вважається підходящою (а.с.75, т.1).
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991 покладено обов'язки по працевлаштуванню інвалідів на органи Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту України, місцеві ради, громадські організації інвалідів.
Таким чином, з боку відповідача виконані всі дії, визначені діючим Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991, а позивачем у справі не доведено суду, що саме з вини відповідача не був працевлаштований у 2005 році інвалід або відповідач відмовив інваліду в працевлаштуванні на підприємстві, який мав бажання працювати на СТОВ „Надія”, с.Олексіївка Білокуракінського району Луганської області.
Доводи позивача за апеляційною скаргою стосовно того, що відповідач зобов’язаний сплатити суму штрафу, яку самостійно нарахував, є безпідставними та не можуть враховуватися як доказ в обґрунтування позовної вимоги щодо стягнення штрафних санкцій.
Отже, підстави для задоволення позову відсутні за недоведеністю позивачем невиконання відповідачем своїх обов'язків, обумовлених вищеназваним Законом та наявності вини у непрацевлаштуванні інвалідів на підприємстві або підстав для стягнення з нього штрафу.
З такого, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу по справі такою, що не підлягає бути задоволеною.
Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки заявник апеляційної скарги не сплачував судовий збір за подання апеляційної скарги при наявності пільг, передбачених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993.
У судовому засіданні 25.09.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.луганськ № 03-01/3411 від 16.08.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 18.07.2006 у справі № 3/249ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 18.07.2006 у справі № 3/249ад (суддя Доманська М.Л.) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Л.І. Журавльова
Помічник судді Т.В.Косенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- господарському суду Луганської області
5- до наряду Луганського апеляційного господарського суду