Справа № 22-771/2007 р                             головуючий у 1 інстанції - Крижова О.Г.

доповідач - Григоренко М. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

24 липня 2007 року                                                                                             м.  Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого судді - Василевича B.C.,

суддів : Григоренка М. П.,  Хилевича СВ.,  при секретареві Сеньків Т.Б.,  за участю відповідача та його представника адвоката ОСОБА_3  розглянувши у відкритому судовому . засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 04 травня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Рівненського міського суду від 04 травня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 1Y7 частини від його заробітку щомісяця.

Вважаючи рішення незаконним,  відповідач в апеляційній скарзі зазначає,  що в оскаржуваному рішенні взагалі відсутній висновок суду про скрутний матеріальний стан його матері,  в зв'язку із чим вона потребує матеріальної допомоги,  так як остання взагалі не надала з цього приводу будь-яких доказів. Навпаки,  20 серпня 2002 року між ним та позивачем було укладено договір довічного утримання,  який він виконує сумлінно,  а саме робить матері грошові перекази,  в розмірі 50 грн.,  щомісяця та оплачує комунальні послуги за квартиру,  в якій проживає позивач.

Крім того,  позивачка отримує пенсію,  в розмірі 420 грн. і на даний час в Рівненському міському суді знаходиться в провадженні справа за позовом ОСОБА_1 щодо збільшення вартості надаваної допомоги згідно вищевказаного договору довічного утримання,  в зв'язку із чим ним заявлялось клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої,  але суд безпідставно відхилив дане клопотання,  в зв'язку із чим просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В ході апеляційного розгляду даної цивільної справи відповідач апеляційну скаргу підтримав повністю і дав пояснення,  які збігаються із змістом самої апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи,  апеляційний суд приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до частини 1 статті 202 СК України,  повнолітні дочка,  син зобов'язані утримувати батьків,  які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Приймаючи до уваги,  що ОСОБА_1 є непрацездатною особою,  згідно довідки Управління пенсійного фонду України в місті Рівне від 11 грудня 2006

року розмір її щомісячної пенсії складає 384 грн.91 коп.,  а розмір допомоги згідно договору довічного утримання від 20 серпня 2002 року становить 50 грн.,  щомісячно,  тому суд першої інстанції обгрунтовано постановив рішення про стягнення на користь позивача з відповідача аліментів,  в розмірі 1Y7 частки,  так як позивач,  на розсуд колегії суддів,  потребує матеріальної допомоги і розмір цієї допомоги визначено з урахування матеріального та сімейного стану обох сторін.

Доводи апелянта про те,  що позивач безпідставно посилається на свій тяжкий матеріальний стан,  так як він,  ОСОБА_2,  сплачує комунальні послуги за квартиру,  в якій проживає позивач і на даний час у Рівненському міському суді знаходиться на розгляді інша справа за позовом ОСОБА_1 до нього,  щодо збільшення вартості надаваної допомоги згідно договору довічного утримання від 20 серпня 2002 року,  не заслуговують на увагу,  так як згідно цього ж договору довічного утримання (а.с.  57) квартира,  за яку відповідач сплачує комунальні послуги,  є його власністю,  а вирішення судом справи про внесення змін до цивільно-правової угоди -договору довічного утримання,  не є підставою для звільнення його від обов'язку,  передбаченого  ст. 202 СК України.

Таким чином,  колегія суддів приходить до висновку,  що судом першої інстанції були правильно,  всебічно і повно встановлені обставини,  якими обґрунтовувались вимоги позивача,  характер правовідносин,  які виникли між сторонами та застосовано правові норми,  які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору,  в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду від 04 травня 2007 року підлягає залишенню без змін,  як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити,  а рішення Рівненського міського суду від 04 травня 2007 року залишити  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і рішення місцевого суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду,  з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.