П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04.07.2011 Справа №2-а-11942/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                        головуючого                      Ломакіна В.Є.

за участю секретаря          Мельник М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 048744 від 12 травня 2011 року, якою його визнано винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку "Рух вантажних автомобілів заборонено". Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що правил дорожнього руху він не порушував, оскільки рухався до станції технічного обслуговування, а іншої дороги, щоб дістатися до місця призначення не має, а тому вважає, що вимоги дорожнього знаку на автомобіль позивача не поширюються. З цих підстав, ОСОБА_1 переконаний, що оскаржувана постанова не відповідає обставинам справи, є неправомірною та необґрунтованою, просить її скасувати та закрити провадження у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки. Приймаючи до уваги вимоги ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

                   Як вбачається із постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 048744 від 12 травня 2011 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 260 грн.

Оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО1 № 134994 від 12.05.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 12 травня 2011 року в 11 год. 35 хв., в м. Тернополі по вул. Л. Українки, керуючи транспортним засобом «ЗІЛ», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку "Рух вантажних автомобілів заборонено", чим порушив вимогу п.3.3 додатку 1 ПДР України.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вбачається із змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення, до неї не долучено жодних доказів того, що позивачем було вчинене адміністративне правопорушення. Зокрема, суду не було представлено пояснень свідків, показань технічних засобів фото чи кінозйомки, які використовуються при нагляді за додержанням правил дорожнього руху, які б свідчили про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України. Хоча, забороняється складати відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Крім цього, дорожній знак "Рух вантажних автомобілів заборонено" (п. 3.3 додатку 1 ПДР України) забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. Не поширюється дія дорожнього знаку "Рух вантажних автомобілів заборонено" на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в’їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Згідно пояснень позивача, отриманих в судовому засіданні, встановлено, що останній керуючи своїм транспортним засобом здійснив в’їзд в зону дії дорожнього знаку "Рух вантажних автомобілів заборонено", оскільки рухався до станції технічного обслуговування, а іншої дороги, щоб дістатися до місця призначення не має.

У відповідності до акту  здачі –прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000495 від 12 травня 2011 року, виданого ДП «Станцією технічного обслуговування», яка знаходиться за адресою вул. Глибока, 19 в м. Тернополі, в автомобілі ОСОБА_1 було проведено ремонт ГБА на суму 25 грн.

У зв’язку з цим, суд вважає, що ОСОБА_1 мав право рухатись в зоні дії вказаного дорожнього знаку. А тому, відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, додатково не встановлено чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки окрім даних зафіксованих в оскаржуваній постанові будь-яких інших доказів вини позивача суду не представлено.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Питання закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути вирішено судами, оскільки входить в компетенцію лише органу, який приймає рішення про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, а тому в цій частині позову слід відмовити.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому позов підлягає до часткового задоволення, шляхом скасування оскаржуваної постанови.

                 Керуючись п. 3.3 д.1 ПДР України, ст.ст. 122, 247, 251, 254, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 128, 158-163, 171-2, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

                  Позов –задовольнити частково.

          Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №048744 від 12 травня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. –скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін