Справа № 22-813                                                     Головуючий в 1 інстанції: Рудик Л.М.

Доповідач: Хилевич СВ.

УХВАЛА

іменем України

16 липня 2007 року                                                                                                   м.  Рівне

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді: Малько О.С.

суддів: Шеремет A.M.,  Хилевича СВ.,

при секретарі судового засідання Томашевській І.М.

за участю сторін та їх представників

розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 27 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та відшкодування моральної шкоди,  заслухавши  доповідача,   перевіривши  матеріали  справи  та  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів

встановила:

Рішенням Гощанського районного суду від 27 квітня 2007 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини і відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду,  позивач подав апеляційну скаргу. У поданій скарзі зазначає,  що суд першої інстанції припустився помилки стосовно доведеності обставин,  які мають значення для справи,  та порушив норми процесуального права,  що призвело до ухвалення неправосудного рішення.

Крім того,  суд першої інстанції в порушення  ст.  171 СК України не заслухав думки дитини про її бажання проживати з однією із сторін.

На вказаних підставах просив апеляційний суд рішення Гощанського районного суду від 27 квітня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення,  яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційному суді позивач підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі,  просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Відповідач,  заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги,  покликався на законність та обґрунтованість рішення суду.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню,  виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається,  і це з'ясовано в судовому засіданні,  від проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_4.

Відповідач з матір'ю дитини проживали разом та виховували дочку ОСОБА_4,  не реєструючи шлюбу. Останні роки дитина разом із матір'ю проживали в сім'ї позивача,  що було обумовлено певними сімейними обставинами.

Запис про відповідача як батька дитини внесений в актовий запис про народження після смерті ОСОБА_3. Обставина батьківства відповідачем не оспорюється.

Вирішуючи спір,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про переважне право батька перед іншими особами на проживання з ним малолітньої дитини.

З таким висновком колегія суддів погоджується,  оскільки він повністю відповідає правилам  ст.  163 СК України та сукупності досліджених і перевірених судом першої інстанції обставин.

Згідно положень  ст.  170 СК України підставами для відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав є випадки,  передбачені п.п. 2-5 ч. 1  ст.  164 цього Кодексу,  а також випадки,  коли залишення дитини у них є небезпечним для її життя,  здоров'я і морального виховання.

Колегією суддів з'ясовано відсутність наведених протиправних дій.

Натомість суд першої інстанції вірно взяв до уваги ту обставину,  що матеріально-побутові умови ОСОБА_2 на відміну від умов позивача є значно кращими; в сім'ї відповідача наявні всі необхідні переваги* для проживання і розвитку дитини (а.с. а.с.  23-23,  зворот; 54). Також правильно оцінено думку дитини про членів її сім'ї,  встановлену спеціалістом - практичним психологом за результатами дослідження за проективною методикою „Моя сім'я",  згідно якого вона назвала серед членів сім'ї лише батька (а.с.  40).

З висновку органу опіки і піклування Гощанської райдержадміністрації від 11 квітня 2007 року №14 видно,  що опікунська рада вважає за доцільне залишити проживати дитину ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_2 (а.с.  50).

Доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та помилковості при доведеності обставин,  які мають значення для справи,  є надуманими,  не відповідають обставинам справи і спростовуються сукупністю перевірених колегією суддів доказів.

Рішення суду постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права,  судом з'ясовано обставини,  що мають значення для справи,  в повній мірі,  висновки,  яких дійшов суд,  відповідають обставинам справи,  а апеляційна скарга не містить посилань на закон,  з порушенням якого ухвалено рішення,  та не спростовує правильності висновків суду,  а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1  ст.  307,  ч. 1  ст.  308,   ст.  ст.  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду від 27 квітня 2007 року відхилити,  а рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.