УХВАЛА
Іменем України
19 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Франовської К.С.
судців Широкової Л.В.,
Товянської О.В.
при секретарі судового
засідання Забеліній О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування оригіналів Статуту Свято-Покровської парафії м. Малина Житомирської єпархії Української православної церкви, ухваленого зборами парафіян 18 серпня 1992 року, свідоцтва про реєстрацію Статут №377 від 08 вересня 1992 року та Державного акта на право постійного користування землею серії 11-ЖТ №001875 від 18 липня 2001 року, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_3 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 04 червня 2007 року, -
встановила :
В листопаді 2006 року ОСОБА_1.3вернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що в 1992р. в м. Малині була створена Свято-Покровська парафія Житомирської єпархії Української Православної церкви, статут якої було зареєстровано 8.09.1992р. № 377 виконавчим комітетом Житомирської обласної ради.
Настоятелем Свято-Покровського храму м. Малина було призначено священика ОСОБА_2
Указом Архієпископа Овруцького і Коростенського Віссаріона № 120 від 22.09.2001р. останнього було звільнено від настоятельського служіння в Свято-Покровській церкві за порушення церковної дисципліни та заборонено у священнослужінні до повного покаяння і виправлення.
В подальшому, діючи без відповідних на те повноважень, ОСОБА_2 від імені громади Свято-Покровської парафії УПЦ м. Малина провів збори, на яких було вирішено клопотати перед Єпископом Сімферопольським та Кримським Агафангелом про прийняття вказаної громади до Російської Істинно Православної Церкви та внесення відповідних змін та доповнень до діючого Статуту.
Справа № 22ц/1624 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Міхненко С. Д
Категорія 44 Суддя-доповідач Широкова Л.В.
Такі зміни і доповнення до Статуту Свято-Покровської парафії м. Малина розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації № 139 від 14.03.2002р. були внесені, але оскільки при реєстрації змін і доповнень було порушено вимоги закону, зазначене розпорядження було скасоване розпорядженням голови облдержадміністрації № 72 від 11.03.2004р. Останнє розпорядження на даний час є чинним.
Так як відповідач незаконно утримує у себе Статут Свято-Покровської парафії м. Малина, свідоцтво про реєстрацію Статуту та державний акт на право постійного користування землею, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати останнього повернути йому дані документи.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 04 червня 2007 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. - ОСОБА_3. рішення суду просить скасувати як таке, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи. Апелянт вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що зазначені у позовній заяві документи знаходяться не у відповідача , а у громади, і, що він є не належним позивачем.
Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 року, релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури.
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства, духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.
Релігійні організації згідно ст. 18 Закону мають право володіти, користуватися і розпоряджатися майном, яке належить їм на праві власності. У їх власності можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України „Про власність", власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, та на відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що в 1992 році в м. Малині була створена Свято - Покровська парафія Житомирської єпархій Української Православної церкви (УПЦ), статут якої був затверджений зборами та зареєстрований 18.08.1992 року розпорядженням представника Президента за №326.
Відповідно до ст. 7 статуту, релігійна організація володіє правами юридичної особою, її власністю можуть бути будівлі, споруди, предмети культури, об'єкти соціального, добровільного та господарського призначення, грошові засоби, література, інше майно, набуте парафією, створене нею за рахунок власних засобів, пожертвуване громадянами, підприємствами, закладами та організаціями, передане державою, а також набуте на інших законних підставах.
Настоятелем вищезазначеної парафії указом архієпископа Житомирського і Овруцького Пресвятого Іова від 23.10.1992 року був призначений ОСОБА_2.
Відповідно до рішення засідання Священного Синоду УПЦ від 22 червня 1993 року була створена Овруцька Єпархія УПЦ, яку виділили з складу Житомирської єпархії УПЦ в адміністративно територіальних одиницях, в тому числі і Малинська.
Оскільки в період церковного служіння ОСОБА_2 проявив себе з негативної сторони, указом Архієпископа Овруцького і Коростенського від 22 вересня 2001 року останнього було звільнено від настоятельського служіння та призначено ОСОБА_4. В подальшому настоятелем призначено ОСОБА_1
ОСОБА_2 від імені громади Свято-Покровської парафії провів збори, на яких було прийнято рішення клопотати перед Єпископом Сімферопольським та Кримським Агафангелом про прийняття вказаної громади до Російської Істинно Православної Церкви та внесення змін та доповнень до діючого статуту. Ці зміни розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації 14.03.2002 року за №139 були внесені та в подальшому скасовані, оскільки при реєстрації змін та доповнень були порушені вимоги закону.
Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної підстави заволоділа ним.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову суд правильно виходив з того, що останній, зазначеними в позові документами , заволодів на законних підставах.
Крім того, суд першої інстанції правильно виходив з того, що саме громада є власником майна, і тому саме їй, як юридичній особі, слід звертатися до суду за захистом порушених своїх прав.
Також суд прийшов до правильного висновку, що позивач не дав доказів, що вказані у позові документи знаходяться саме у ОСОБА_2
Судом першої інстанції при розгляді справи, обставини, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, перевірялись. Висновки суду щодо часткового задоволення заявлених вимог грунтуються на доказах, наданих сторонами, їх правова оцінка сумніву не викликає. До правовідносин, як склалися між сторонами у зв'язку з виникненням спору, правильно застосовані норми матеріального права.
За таких обставин, колегія судців вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3відхилити, а рішення Малинського районного суду Житомирської області від 04 червня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.