АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого Плавич Н.Д.,
Суддів: Кварталової А.М. , Галушко Л.А.
Ступакова О.А., Процик М. В.,
розглянувши у судовому засіданні у відповідності до ст. 1 Закону України „Про внесення змін до закону України „Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Український графіт", Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ВАТ "Український графіт" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2003 року та на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31 березня 2004 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2000 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ВАТ "Український графіт", Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань про відшкодування шкоди .
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він працював завантажником -розвантажником гравітаційних печей , 02 жовтня 1992 року при виконанні трудових обов'язків він отримав тяжку спинномозкову травму компресійний перелом хребта . Згідно акту про нещасний випадок на виробництві №5 від 07.10.1993 року винним визнано ВАТ "Український графіт" . За висновком МСЄК від 12.02.1998р. позивач був визнаний інвалідом першої групи з втратою 100% працездатності довічно . По висновку ОМСЄК від 17.11.2000 року за медичним показником придатний до управління автомобілем „Таврія" з ручним управлінням. Просив стягнути з відповідача компенсацію вартості придбаного автомобіля чи придбати автомобіль з ручним управлінням , запасні частини до нього , витрати на бензин, сплатити витрати на технічне обслуговування, усього - 16396, 40 грн. та моральну шкоду у розміру 1 000 000 грн.
Відповідач ВАТ "Український графіт" позов не визнав .
Відповідач Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань проти позову заперечував , посилаючись на те, що вимоги позивача повинен відшкодувати ВАТ "Український графіт" до передачі його особистої справи до Фонду - 09.01.2000 року .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2003 року
позовні вимоги позивача задоволені частково. Суд стягнув з ВАТ "Український графіт"
для Української автомобільної корпорації , Двто-ЗАЗ" сервіс - 16190 грн. на придбання
для ОСОБА_1. автомобіля „Таврія" 11 0280 з ручним управлінням.
Головуючий у першій інстанції Попов А.І. Справа № ЗЗц-297
Доповідач Кварталова A.M. Категорія ЦП-
2
Стягнув з ВАТ "Український графіт" на користь ОСОБА_2. - 166, 50 грн. за реєстрацію автомобіля; 7, 50 грн. за технічний огляд автомобіля; 6, 90 грн. за талон річного огляду; 40, 80 грн. за комплексне дослідження автомобіля; моральну шкоду у розмірі 1000 грн. В інших вимогах відмовив.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 березня 2004 року рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ "Український графіт" просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31 березня 2004 року - скасувати і направити справу на новий розгляд. ОСОБА_2. просить змінити рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2003 року в частині відшкодування моральної шкоди, стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 25 000 грн. Апелянти посилаються на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., щодо стягнення із ВАТ "Український графіт" 16190 грн. на придбання для ОСОБА_1. автомобіля „Таврія" 11 0280 з ручним управлінням, та щодо стягнення витрат на технічне обслуговування автомобіля і відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався тим, що згідно зі ст. 11 Закону України "Про працю", ст. ст. 34, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» такий обов'язок має нести ВАТ "Український графіт".
Таке вирішення справи ґрунтується на вимогах статей 15, 40, 202' ЦПК України 1963 р. та нормативних актах, що регулюють спірні правовідносини.
Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, згідно акту про нещасний випадок на виробництві від 07.10.1993р. при виконанні трудових обов'язків ОСОБА_1. отримав спинномозкову травму. Відповідно до витягу із акту огляду МСЕК за № 2197 від 21.10.1997р. інваліду першої групи від трудового каліцтва ОСОБА_1. , що мешкає за адресою:м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, було вперше в 1994р. встановлено необхідність в забезпеченні автомобілем ЗАЗ -11028 з ручним керуванням. 3 21.10.1994р. потерпілий ОСОБА_1. перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення для забезпечення автомобілем.
Висновком МСЄК №2 від 17.11.2000р. ОСОБА_1. підтверджено медичні висновки щодо необхідності забезпечення його автомобілем „Таврія". Згідно акту огляду МСЕК витяг за №100 був надісланий на підприємство.
Підприємство ВАТ "Український графіт" було повідомлено у встановленому порядку про необхідність забезпечення потерпшого ОСОБА_1. автомобілем. Про це свідчать накази № 273 від 22.05. 2001р., №2380 від 25.05.2003р. по ВАТ "Український графіт" про компенсацію витрат на автопослуги та обслуговування автомобіля (оренда) для ОСОБА_1.
Згідно п.25 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями №999 від 08.09.1997р., що діяв на момент підтвердження вдруге права на забезпечення автомобілем на 17.11.2000р. і на момент отримання посвідчення водія 19.05.2001р., інваліди внаслідок трудового каліцтва, яке настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за наявності у них медичного висновку на право забезпечення автомобілями одержують автомобілі після оплати їх вартості підприємством, з вини якого заподіяно шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи підприємство здійснило виплати на його навчання та отримання посвідчення водія, а також на оренду автомобіля.
Згідно ст. П Закону України „Про працю" від 14.10.1992р. зі змінами та доповненнями, власник відшкодовує потерпілому виплати на лікування, протезування, придбання транспортних засобів, інші види соціальної допомоги, відповідно до медичного висновку, що додається у встановленому законом порядку.
3
Справа потерпілого ОСОБА_1. передана Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань згідно акту передачі від 09.01.2002р.
Право потерпілого на придбання транспортного засобу виникло до набрання чинності 01.04.2001р. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р., а тому суди правильно поклали зобов'язання по затратам на придбання автомобіля на підприємство ВАТ "Український графіт".
Відповідно до абзацу третього пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної(немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника -Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Право на отримання автомобіля з ручним управлінням виникло у потерпілого ОСОБА_1. у 1994р. і з цього часу він є на обліку в Шевченківському управлінні праці та соціального захисту населення і було повторно підтверджено 17.11.2000р.
Оплативши навчання позивача на курсах водіїв, відповідач ВАТ "Український графіт" не в повному обсязі виконало свої зобов'язання перед потерпілим ОСОБА_1. та необгрунтовано вважає, що заборгованість їх перед ОСОБА_1. у вигляді компенсації за автомобіль слід перекласти на Фонд з посиланням на прийняття особистої справи без вказівки на таку заборгованість.
Спори, що виникають із приводу заборгованості, повинні вирішуватись на підставі законодавства, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування шкоди.
Таким чином, якщо роботодавець у добровільному порядку не погасив заборгованість з виплати відшкодувань на придбання автомобіля потерпілому до передачі ним особистих справ потерпілих працівників до Фонду, суд обґрунтовано поклав в подальшому відповідальність по здійсненю цих виплат на підприємство, а не на Фонд.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив його рішення без змін.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції та апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , -
УХВАЛИЛА:
4
Касаційні скарги ОСОБА_1, ВАТ "Український графіт" -відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31 березня 2004 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.