УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Крижанівського В.В.
суддів Михайловського В.І.,
Єрещенка A.M.
прокурора Селюченко І.І.
адвоката ОСОБА_1.,
ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3.
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець і житель с. Новопіль Черняхівського району Житомирської області, громадянин України, не судимий, засуджений: за ст. 296 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі; за ст. 122 ч.1 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4. покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України: звільненням від покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік.
Засудженого ОСОБА_4 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3. 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди.
Справа № 11-527 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Сергійко В.В.
Категорія ст. 296 ч.1, 122 КК України Доповідач Михайловський В.І.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 таОСОБА_7. 18.08.2005 року о 19й годині у с. Новопіль Черняхівського району Житомирської області після вживання пива наблизилися до будинку культури с. Новопіль, де ОСОБА_4 , відійшовши вбік з ОСОБА_3., наніс йому 2 удари кулаком в обличчя в області правого ока та висловлювався нецензурною лайкою.
Не припиняючи хуліганських дій, порушуючи громадський порядок, продовжував безпричинне побиття ОСОБА_3., під час якого наніс останньому 2 удари кулаком в обличчя, від чого потерпілий присів та намагався закритися руками. Не зважаючи на прохання потерпілого припинити хуліганські дії ОСОБА_4 підняв ОСОБА_3. За одяг та з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю наніс ОСОБА_3 удар в кулаком в обличчя та удар головою в перенісся.
Внаслідок вчинених хуліганських дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_3 Були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді саден у надбрівній області справа, на спинці носа, по ходу лівої гілки нижньої щелепи зліва, крововиливу під слизову верхньої губи, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а також тілесні ушкодження у вигляді контузії (забою) правого очного яблука, парафбітального крововиливу справа, субкон'юктивного крововиливу правого ока з розвиненням макуліту - запалення (очної) жовтої плями, що обумовило довготривалий розлад здоров'я, але не є небезпечним для життя та відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить скасувати вирок Черняхівського районного суду Житомирської області щодо засудженого ОСОБА_4 та повернути справу прокурору на додаткове розслідування.
В обгрунтування апеляції потерпілий посилається на ті обставини, що йому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому прокурором і судом було необгрунтовано відмовлено у притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 122 КК України.
Також апелянт посилається на те, що суджений ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення різних злочинів, у тому числі і важкого злочину щодо особи похилого віку, а тому вважає, що судом призначено надто м'яку міру покарання ОСОБА_4. .
Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, потерпілого ОСОБА_3. та адвоката ОСОБА_1., які підтримали подану апеляцію, засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції потерпілого, обговоривши її доводи та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а також у заподіянні потерпілому ОСОБА_3 умисно середньої тяжкості тілесного ушкодження підтверджена зібраними та дослідженими судом першої інстанції доказами: показами потерпілого ОСОБА_3., свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7. , ОСОБА_9, висновком судово-медичної експертизи № 119 щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень.
Протиправним діям ОСОБА_4 , які він вчинив щодо потерпілого ОСОБА_3. 18.08.2005 року у с. Новопіль Черняхівського району Житомирської області суд надав правильну юридичну оцінку та вірно кваліфікував їх за ст. 296 ч.1, ст. 122 ч.1 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_4. Призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які є посилання в апеляції потерпілого. Судом враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується з позитивної сторони, відшкодував заподіяну матеріальну шкоду потерпілому. З урахуванням даних та обставин вчинення вказаного злочину, суд першої інстанції обгрунтовано призначив засудженому ОСОБА_4. міру і вид покарання, передбачений санкціями статей 122 ч.1, 296 ч.1 КК України, правомірно застосувавши вимоги ст. ст. 75, 76 КК України.
Посилання потерпілого ОСОБА_3. на те, що засудженого ОСОБА_4 не притягнуто до відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, а після вчинення нового злочину останнім не буде відшкодовуватися шкода потерпілому та він не буде нести ніякої відповідальності є безпідставними.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час судового розгляду справи прокурором було винесено постанову про зміну обвинувачення, кримінальна справа щодо ОСОБА_4 розглянута по суті та його визнано винним і засуджено за ст. ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України з призначення певного виду та розміру покарання.
Вчинення ОСОБА_4 інших злочинів, у даному випадку, не звільняє його від відповідальності за вчинений злочин щодо потерпілого ОСОБА_3..
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для скасування вироку суду першої інстанції щодо засудженого ОСОБА_4 та повернення справи прокурору для додаткового розслідування.
Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 24 травня 2007 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.