П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14.06.2011 рокуСправа №2-а-9045/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:                 

головуючого                               судді Базана Л.Т.

при секретарі                                Сеник В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№052518 від 17.02.2011 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності не враховано всі обставини, його пояснень, а також того, що вимоги ПДР України він не порушував. Вказує, що у той день та час під’їхав до регульованого перехрестя, та переконавшись у тому, що горить зелений сигнал світлофора, розпочав рух, однак в’їхавши на перехрестя загорівся жовтий сигнал світлофора, тому, він зупинився, а на дозволений сигнал світлофора продовжив рух. Вважає, що його неправомірно притягнено до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, та просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.  

          Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на викладені у адміністративному позові мотиви.

          Представник відповідача ВДАІ УМВС України в Тернопільській області позов не визнав, заперечив проти нього та пояснив, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України за ч.2 ст.122 КУпАП і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, просить відмовити у задоволенні позову.

          Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

          Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ВО1№052518 від 17.02.2011 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 17.02.2011 року в м. Тернополі по вул. Протасевича, керуючи автомобілем марки «Шкода», номерний знак «НОМЕР_1»здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора жовтого кольору, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і на нього накладено штраф в розмірі 425 грн.

          П. 8.7.3 ґ Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 передбачено, що жовтий сигнал забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП встановлено, що проїзд водіями транспортних засобів на заборонений сигнал світлофора є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч. 1. ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Відповідно до ч. 2 даної статті, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із пояснень позивача, копія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП йому вручена не була, копія даного документу також не представлена суду.

          Із викладених у адміністративному позові доводів позивача ОСОБА_1 вбачається, що останній 17.02.2011 року по вул. Протасевича у м.Тернополі правопорушення не вчиняв, оскільки здійснив рух на дозволений сигнал світлофора.

          Зі змісту ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слідує, що адміністративній відповідальності підлягає особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно ч.ч.2,6 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

          Однак, незважаючи на вимоги КАС України, представник відповідача не представив належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, зокрема не надано копії протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП складається уповноваженими на те посадовими особами та є доказом у справі про адміністративне правопорушення, а також не спростовано доводів позивача ОСОБА_1 про неправомірність винесення постанови.

          Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП слід вважати недоведеним, а тому постанову серії ВО1№052518 від 17.02.2011 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП необхідно скасувати.

Що ж стосується вимог позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то дане питання не входить в компетенцію суду, оскільки суд в даній категорії справ не є уповноваженим органом, який вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому у цій частині вимог слід відмовити у задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 253, 254, 258, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Постанову серії ВО1№052518 від 17.02.2011 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.  –скасувати.

У задоволенні решти вимог –відмовити.

         Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                          Базан Л.Т.