П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27.04.2011 Справа №2-а-8180/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:                 

головуючого                               судді Базана Л.Т.

при секретарі                                Сеник В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВО№191937 від 27.02.2010 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності не відображено дійсні обставини справи, не враховано його пояснень. Вказує, що 27.02.2010 року в м.Тернополі по вул. Живова вимог ПДР України він не порушував, здійснив рух на дозволений сигнал світлофора.  Тому вважає, що його неправомірно притягнено до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, та просить скасувати оскаржувану постанову.  Крім цього, позивач просить визнати неправомірними дії інспектора ДПС Любого М.М.

          Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на викладені у адміністративному позові мотиви.

          Представник відповідача - ВДАІ УМВС України в Тернопільській області у судове засідання не з'явився та не повідомив суду причини своєї неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

          Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ВО№191937 від 27.02.2010 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 27.02.2010 року о 17.50 год. в м. Тернополі по вул. Живова, керуючи автомобілем марки «Субару», номерний знак «НОМЕР_1»проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний), внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і на нього накладено штраф в розмірі 500 грн.

          Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.02.2010 року серії ВО№099344 ОСОБА_1 27.02.2010 року о 17.50 год. в м. Тернополі по вул. Живова, керуючи автомобілем марки «Субару», номерний знак «НОМЕР_1»проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний), чим порушив вимоги п. 8.7.3 „е” ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП..

П. 8.7.3 „е” Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 передбачено, що червоний сигнал, у тому числі і миготливий, забороняє рух.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП встановлено, що проїзд водіями транспортних засобів на заборонений сигнал світлофора є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1. ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Судом встановлено, що вчинене позивачем адмінправопорушення зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВО№099344 від 27.02.2010 року, з яким ОСОБА_1 був не згідний, про що зазначив у графі даного протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності».

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав суду пояснення про те, що 27.02.2010 року  по вул.. Живова у м. Тернополі вимог ПДР України він не порушував, здійснив рух на дозволений сигнал світлофора.  

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Однак, незважаючи на вимоги КАС України, представником відповідача у судове засідання не представлено суду належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також не спростовано доводів позивача ОСОБА_1 про неправомірність винесення постанови.

          Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП слід вважати недоведеним, а тому постанову серії ВО№191937 від 27.02.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП необхідно скасувати.

Що ж стосується вимог позивача щодо визнання дій інспектора ДПС Любого М.М. неправомірними, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині, оскільки в процесі розгляду справи судом не здобуто доказів на підтвердження викладених у позові обставин щодо неправомірності дій вказаної посадової особи.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 287, 288, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВО№191937 від 27.02.2010 року. згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн. – скасувати.

У задоволенні решти вимог –відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан