Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07.07.2011 Справа №2-2836/11

       Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області в складі :  

                                                                                           головуючої      Тихої І.М.

                                                       при секретарі Матрифайло І.А.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, Тернопільської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, ОСОБА_2 про визнання недійсним іпотечного договору,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з  позовом  до відповідачів ЗАТ КБ “Приватбанк”, ТФ ЗАТ КБ “Приватбанк”, ОСОБА_2 про  визнання недійсним укладеного 17.04.2008 року між нею та ЗАТ КБ “Приватбанк” іпотечного договору, яким забезпечено виконання зобов”язань, що випливають з договору про іпотечний кредит від 15.04.2008 року № TEMLG40000003296, укладеного між ЗАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_3, шляхом передачі в іпотеку належної їй на праві власності трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що  іпотечний договір від її імені було укладено та підписано її сином ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, 23.02.2006 року по реєстру № 1508. Вказана довіреність була видана нею з метою належного утримання та збереження у її інтересах належної їй квартири, оскільки вона постійно знаходиться на заробітках за межами України, проте, всупереч її інтересам ОСОБА_2 діяв з перевищенням наданих їй повноважень. Коли вона повернулась з-за кордону, то в неї виник намір продати належне їй житло, оформляючи необхідні для цього документи, вона дізналась про укладення правочину ОСОБА_2 та не схвалила його, оскільки він створив для неї боргове забов”язання, на що вона його не уповноважувала та не бажала його виникнення.

          В судовому засіданні представник позивачки підтримала заявлені вимоги, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

          Представник ЗАТ КБ “Приватбанк” у судове засідання не з”явилась, проте, надіслала суду заяву про слухання справи у її відсутності та письмові заперечення на позов, у яких попросила суд відмовити в його задоволенні, оскільки іпотечний договір укладено та підписано від імені позивачки її повіреним ОСОБА_2 , якому нотаріально посвідченою довіреністю було надано право заставляти як в інтересах позивачки так і в інтересах третіх осіб належне довірительці житло.

          Відповідач ОСОБА_2 у суді пояснив, що укладаючи спірний іпотечний договір від імені матері на підставі виданої йому довіреності, він свідомо перевищив надані йому повноваження та діяв всупереч її інтересам, оскільки його товариш ОСОБА_3 попросив про забезпечення в такий спосіб своїх зобов”язань перед ЗАТ КБ ”Приватбанк” за договором про іпотечний кредит від 15.04.2008 року № TEMLG40000003296, за яким ОСОБА_3 отримав в банку  кредитні кошти в сумі 189375 грн.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі встановив такі факти:

17.04.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ “Приватбанк” укладено іпотечний договір, яким забезпечено виконання зобов”язань, що випливають з договору про іпотечний кредит від 15.04.2008 року № TEMLG40000003296, укладеного між ЗАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_3, шляхом передачі в іпотеку належної їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації у серпні 1999 року, на праві приватної власності трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

         Іпотечний договір від її імені укладено  та підписано ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 23.02.2006 року, реєстровий № 1508.

          В іпотечному договір вказується, що повірений діяв у інтересах позивачки, хоча судом встановлено, що це не відповідає дійсності з огляду на наступне:

          Відповідно до ст.1004 ЦК України повірений зобов”язаний вчинити дії відповідно до змісту даного йому доручення.

          Даною довіреністю ОСОБА_1 уповноважила повіреного ОСОБА_2 представляти її інтереси та здійснювати необхідні дії, які б забезпечували дотримання її прав та лише її інтересів при утриманні та розпорядженні усім майном, зокрема, квартирою АДРЕСА_1.

          Вказаною довіреністю передбачалось можливість надання в заставу належного їй майна, але у всіх випадках це повинно було відповідати її інтересам.

          Межі наданої ОСОБА_1 ОСОБА_2 повноважень щодо забезпечення її майнових прав повіреному ОСОБА_2 також підтверджує довіреність від 30.09.2009 року, посвідчена державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотконтори ОСОБА_5 з реєстром № 2-329, згідно з якою довіритель уповноважила повіреного на вчинення дозволених законодавством договорів ( за винятком договорів дарування, договорів купівлі-продажу, міни, ренти, застави, лізінгу, кредитних, інвестиційних договорів).

          Згідно з ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє ці права та обов”язки особи, яку він представляє , лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З огляду на те, що  позивачка не знала про укладення спірного правочину, не схвалила його в майбутньому та не вчинила жодних дій, які б свідчили про його прийняття,  суд вважає, що ОСОБА_2 перевищив надані йому повноваження, створивши для неї боргове зобов”язання, на яке вона його не уповноважувала та не бажала його виникнення.

А тому, суд прийшов до висновку про те, що  в даному випадку має місце порушення відповідачем майнових прав позивачки, які підлягають захисту шляхом визнання  недійсним іпотечного договору від  17.04.2008 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ЗАТ КБ “Приватбанк”(іпотекодержатель), укладеного від імені іпотекодавця ОСОБА_2

          Керуючись ст.ст. 10,60,213,215 ЦПК України,   ст.ст.241, 1004 ЦК України,-   

В И Р І Ш И В :

           Позов  задовольнити.

           Визнати  недійсним іпотечний договір від  17.04.2008 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ЗАТ КБ “Приватбанк”(іпотекодержатель), укладений від імені іпотекодавця ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів від його проголошення. Особи, які брали участь у судовому засіданні, проте, не були присутні під час проголошення рішення, мають право оскаржити рішення суду на протязі десяти днів від отримання його копії.

Головуюча                                                                                                    І.М.Тиха

Головуючий суддяІ. М. Тиха