Справа № 22ц- 98/2008р.                          Головуючий у 1 інстанції - Приліпко В.М.

    Категорія - цивільна                                  Доповідач -  Мельниченко Ю.В.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м       У к р а ї н и

 13 лютого  2008 року                                                                        місто  Чернігів

                   А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  у  складі:

                                   головуючого   - судді Мамонової О.Є.,

                                   суддів  -  Мельниченка Ю.В., Смаглюк Р.І.,                                                                            при  секретарі - Штупун О.М.,

                                   за участю сторін,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, визнання права власності на 1\2 частину трактора та про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу від 29 вересня 2006 року та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

         09 лютого 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розподіл спільного майна подружжя, в якому просила визнати за нею право власності на ½ частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, визнати недійсною біржову угоду від 29.09.2006 року, повернувши сторони в первісний стан та визнати за нею право власності на 1\2 частину трактора Т-40 АМ, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, а також стягнути на свою користь 550 грн.  судових витрат, посилаючись на те, що вказане майно було придбане під час перебування в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, який було розірвано за рішенням суду від 18 жовтня 2006 року, а тому є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу. 

         02 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив включити в перелік спільно нажитого майна, яке підлягає розподілу між ним та позивачкою ОСОБА_2, майно, яке залишилось у позивачки, а саме: сервант, вартістю 150 грн., телевізор „Оріон”, вартістю 1000 грн., трильяж, вартістю 150 грн., комод, вартістю 100 грн., дивандеку, вартістю 50 грн, холодильник, вартістю 1500 грн., книжкову шафу, вартістю 100 грн., килим, вартістю 1000 грн., газову плиту, вартістю 400 грн., корову, вартістю 5000 грн., коня, вартістю 4000 грн.. Просив розподілити спірне домоволодіння по першому варіанту судової експертизи, а також відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 про розподіл трактора Т-40.

         24 травня 2007 року позивачка ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги шляхом подання додаткової позовної заяви, в якій визначила повний перелік майна подружжя, яке підлягає поділу, просила виділити їй майно на суму 2655 грн., залишити відповідачу майно на суму 10510 грн., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 3927 грн. 50 коп. вартості переотриманого майна.

        Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2007 року визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право сумісної власності майна подружжя, та в рахунок ½ частки належної кожному із них проведено розподіл майна, виділено у приватну власність :

-    ОСОБА_1  - 1\2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, частка виділеної першої частини будинку якої за висновками експертизи по другому варіанту розподілу становить 29\50 частин та 31\50 частин виділеної частини будинку по загальної площі із сіньми та коморою :сіни 1 з коморою 2, площею 11,30 кв.м., вартістю 393 грн., кімнату 1-1, площею 7,80 кв.м., вартістю 508 грн.; кухню 1-2, площею 7,95 кв.м., вартістю 518 грн. Всього загальною площею 15,75 кв.м., вартістю 1026 грн. Всього основна частина будинковолодіння складає 1419 грн.,  сарай Б-1, вартістю 379 грн., сарай Г-1, вартістю 204 грн., сарай б1-1, вартістю 65 грн., погріб ПГ, вартістю 162 грн. ; сервант вартістю 120 грн., телевізор „Оріон” вартістю 550 грн., трильяж вартістю 130 грн., комод вартістю 67грн. 50 коп., килим вартістю 115 грн., дивандеку вартістю 60 грн., холодильник „Кристал” вартістю 1200 грн., книжкову шафу вартістю 112 грн. 50 коп., стіл дерев”яний вартістю 25 грн., газову плиту вартістю 106 грн., сівалку вартістю 150 грн., окучник вартістю 60 грн., упряж вартістю 90 грн., корову вартістю 2950 грн., коня вартістю 2500 грн., а всього виділено майна на суму 8 236 грн.

-       ОСОБА_2 - 1\2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, частка виділеної другої частини будинку якої за висновками експертизи по другому варіанту розподілу становить 21\50 частин та 19\50 частин виділеної частини будинку по загальної площі : кімнату 1-3, площею 6,30 кв.м., вартістю 410 грн.; кімнату 1-4, площею 13, 97 кв.м., вартістю 911 грн. Всього загальною площею 20,27 кв.м., вартістю 1321 грн., літню кухню В-1, вартістю 280 грн., гараж б11-1, вартістю 75 грн., сарай б-1, вартістю 140 грн.; бензопилу „Штіль” вартістю 780 грн., теля вартістю 1050 грн., магнітофон „LG” вартістю 96 грн., тюльову ткань вартістю 150 грн., штори вартістю 330 грн., килим вартістю 184 грн., килимове покриття вартістю 60 грн., сані вартістю 50 грн., косарку вартістю 2800 грн., а всього майна на суму 5500 грн. 

         Залишено в сумісному користуванні в рівних долях : хвіртку дерев”яну з ворітьми вартістю 65 грн., огорожу дерев”яну в металевих стовпах вартістю 130 грн., свердловину вартістю 303 грн. 50 коп.

         Для розподілу будинку на 1\2 частини вирішено для ОСОБА_1 закласти дверний проріз між кімнатою 1-1 і кухнею 1-2, закласти оконний проріз в кімнаті 1-4, влаштувати окремий облік споживання електричної енергії, влаштувати окреме опалення. ОСОБА_2 влаштувати індивідуальний вхід-вихід до своєї частини будинку шляхом прибудови тамбуру в кімнату 1-3., місце розташування якого необхідно узгодити з земельним відділом селищної ради. В кімнаті 1-3 улаштувати оконний проріз, перенести перегородку між кімнатами 1-3 та 1-4 на 1,12 м в сторону кімнати 1\4, вирішити питання автономного опалення своєї частини будинку, влаштувати окремий облік електроенергії.

         Частково визнано недійсною біржову угоду купівлі-продажу №006868 від 29 вересня 2006 року.

         Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4469 грн. 66 коп. в рахунок компенсації різниці вартості отриманих часток майна та понесених по справі судових витрат.        

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду в частині позовних вимог про визнання недійсною біржової угоди купівлі-продажу трактора Т-40 від 29.09.2006 року та ухвалити нове рішення, задовольнивши її вимоги в цій частині в повному обсязі. Апелянт вказує, що суд, стягуючи на її користь половину вартості трактора Т-40, не врахував положення ч.5 ст.71 СК України, яка передбачає при присудженні грошової компенсації одному із подружжя попереднє внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Проте така грошова сума не була внесена ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 не працює, має заборгованість по сплаті аліментів, а тому не зможе виплатити їй половину вартості трактора. Також апелянт вказує, що вона просила суд залишити трактор в її власності, сплативши відповідачу грошову компенсацію, але на це судом не було звернуто уваги.

       Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, враховуючи наступне.

        По справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 травня 1994 року, який був розірваний за рішенням суду 18 жовтня 2006 року, в зв”язку з чим виникло питання щодо розподілу спільно нажитого майна подружжя.

        Відповідно до вимог ст.ст. 60, 69-71 СК України майно набуте сторонами за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності, розмір їх часток у спільному майні є рівними, якщо інше не було визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.         

         За час перебування у шлюбі. за спільні кошти їх сім”ї та спільної праці було придбано майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, трактор Т-40, 1987 року випуску, сервант, телевізор „Оріон”, трильяж, комод, килим, дивандеку, холодильник „Кристал”, книжкову шафу, стіл дерев”яний, газову плиту, сівалку, окучник, упряж, корову, коня, бензопилу „Штіль”, теля, магнітофон „LG”, тюльову ткань, штори, килим, килимове покриття, сані, косарку.

        Судом першої інстанції згідно з чинним законодавством здійснено розподіл спірного  майна, відповідно до варіанту №1 розподілу спірного домоволодіння за висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25.12.2006 року, шляхом виділення кожному з подружжя по 1/2 частині житлового будинку і господарських споруд, а також тих об”єктів, які фактично знаходяться у користуванні кожного з подружжя.

       Постановляючи рішення про розподіл спільного сумісного майна подружжя суд першої інстанції допустивсь помилки, зазначивши помилково в резолютивній частині судового рішення, що розподіл домоволодіння проводивсь по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи  та неправильно зазначив частки виділеної частини будинку(а.с.11-33), оскільки із зазначених у резолютивній частині рішення кімнат в житловому будинку та господарських будівель, що виділені сторонам вбачається, що розподіл був проведений по першому варіанту, а відповідно до першого варіанту розподілу в рішенні суду необхідно зазначити і виділені частки .

       Відповідно до першого варіанту розподілу по висновку експертизи,  частка ОСОБА_1становить 29/50 частин будинку по загальній площі з сіньми та коморою, а частка ОСОБА_2 становить 21/50 частини будинку по загальній площі, що і повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення.

       У зв'язку з наведеним другий абзац резолютивної частини рішення змінити, виклавши його в наступній редакції :”Визнати за ОСОБА_1 право власності на 29/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, та виділити їй в натурі: сіни 1 з коморою 2, площею 11,30 кв.м., вартістю 391 грн., кімнату 1-1, площею 7,80 кв.м., вартістю 508 грн., кухню 1-2, площею 7,95 кв.м., вартістю 518 грн., усього загальною площею 15,75 кв.м., вартістю 10,26 грн. З будинковолодіння: сарай „Б-1”, вартістю 379 грн., сарай „Г-1”, вартістю 204 грн., сарай „б!-1”, вартістю 65 грн., погріб „ПГ”, вартістю 162 грн., всього на суму 1419 грн.

       Абзаци четвертий та п'ятий резолютивної частини рішення змінити, виклавши його в наступній редакції: „Визнати за ОСОБА_2 право власності на 21/50 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, та виділити йому в натурі: кімнату 1-3, площею 6.30 кв.м., вартістю 410 грн., кімнату 1-4, площею 13,97 кв.м., вартістю 911 грн., всього загальною площею 20,27 кв.м., вартістю 1321 грн., літню кухню „В-1”, вартістю 280 грн., гараж „б!!-1”, вартістю 75 грн., сарай „б-1”, вартістю 140 грн.

       Доводи апеляційної скарги про те, що суд при присудженні позивачці грошової компенсації за 1\2 частину трактора Т-40, повинен був перевірити внесення ОСОБА_2 відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, не заслуговують на увагу та не можуть бути визнані законною підставою скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч.2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

        В даному випадку з позовом про розподіл спільного сумісного майна подружжя звернулась ОСОБА_1 - апелянт по справі.

        Крім того, доводи апелянта про те, що вона просила виділити їй спірний трактор, стягнувши на користь відповідача грошову компенсацію половини його вартості, не грунтуються на матеріалах справи, а навпаки спростовуються вимогами позивачки, викладеними в її позовній заяві від 09.02.2007 року (а.с.54-56) та її поясненнями в суді першої інстанції (а.с.143 зворот,  144 зворот), де позивачка просила стягнути на її користь половину вартості трактора.

        Питання апеляційної скарги щодо неплатоспроможності ОСОБА_2 по виконанню судового рішення відноситься до компетенції державної виконавчої служби.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, апеляційний  суд, -

В И Р І Ш И В :

       Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2007 року - змінити.

      Другий абзац резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: виклавши його в наступній редакції :”Визнати за ОСОБА_1 право власності на 29/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, та виділити їй в натурі: сіни 1 з коморою 2, площею 11,30 кв.м., вартістю 391 грн., кімнату 1-1, площею 7,80 кв.м., вартістю 508 грн., кухню 1-2, площею 7,95 кв.м., вартістю 518 грн., усього загальною площею 15,75 кв.м., вартістю 10,26 грн. З будинковолодіння: сарай „Б-1”, вартістю 379 грн., сарай „Г-1”, вартістю 204 грн., сарай „б!-1”, вартістю 65 грн., погріб „ПГ”, вартістю 162 грн., всього на суму 1419 грн.

       Абзаци четвертий та п'ятий резолютивної частини рішення змінити, виклавши його в наступній редакції: „Визнати за ОСОБА_2 право власності на 21/50 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, та виділити йому в натурі: кімнату 1-3, площею 6.30 кв.м., вартістю 410 грн., кімнату 1-4, площею 13,97 кв.м., вартістю 911 грн., всього загальною площею 20,27 кв.м., вартістю 1321 грн., літню кухню „В-1”, вартістю 280 грн., гараж „б!!-1”, вартістю 75 грн., сарай „б-1”, вартістю 140 грн.

        В іншій частині рішення суду залишити без змін.

              Рішення набуває чинності з моменту проголошення  і  може  бути оскаржене  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду  України  впродовж двох  місяців з дня вступу в законну силу

               Головуючий:                                                  Судді: