Справа № 1-122/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 червня 2011 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді –Марусяк  М.О.

при секретарі –Ступчук Л.Б.

з участю прокурора – Кілічук Й.Й.,

захисника – ОСОБА_1,

законного представника – ОСОБА_2

представника  служби у справах дітей Рахівської РДА –Клочуряк М.І.,

представника кримінальної міліції Рахівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області –Паламарчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, учня 8-го класу Діловецької ЗОШ 1-111 ступенів, неодруженого, непрацюючого, раніше  не судимого

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, учня 10-го класу Діловецької ЗОШ 1-111 ступенів, неодруженого, непрацюючого, раніше  не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3  КК України, суд –

В С Т А Н О В И В:

          Підсудний ОСОБА_5, 05.03.2011 року, близько 23 години,  в с. Ділове,  Рахівського району Закарпатської області, за попередньою змовою з  малолітнім  ОСОБА_7, з метою заволодіння чужим майном, проникли через отвір огорожі на подвір’я будинку АДРЕСА_2 який належить ОСОБА_8, де через незачинені двері проникли до господарського приміщення, що розташоване на цьому ж дворогосподарстві, звідки таємно викрали п’ять залізних відер вартістю 5 грн. кожне, загальною вартістю 25 гривень,  чотири залізні покришки для відер, вартістю 2 гривні, кожна, загальною вартістю 8 гривень, лопату вартістю 10 гривень,  шість залізних труб довжиною 30 см. та діаметром 50 мм., вартістю 9 гривень кожна, загальною  вартістю  54 гривні, дев’ять  каструль  столових вартістю 4 гривні, кожна, загальною вартістю 36 гривень, після чого,  вийшовши з господарського приміщення на огороджене подвір’я даного дворогосподарства, продовжуючи свої дії спрямовані на  заволодіння чужим майном, таємно викрали з подвір’я дві чавунні батареї вартістю  300 гривень, кожна, загальною вартістю 600 гривень, спричинивши ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 733 гривні.

 Підсудний  ОСОБА_6,  діючи умисно, за попередньою змовою  з малолітнім ОСОБА_7,  близько 23 години   в с. Ділове, Рахівського району Закарпатської області, з метою заволодіння чужим майном, проникли через отвір огорожі на подвір’я будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_8 де, через незачинені двері проникли до господарського приміщення, звідки таємно викрали дві залізні бочки,  вартістю 100 гривень кожна, загальною вартістю 200  гривень, піч чавуну вартістю 1000 гривень, чан мідний вартістю 300 гривень, два  залізні відра, вартістю 5 гривень кожне, загальною вартістю 10 гривень, три  покришки для відер вартістю 2 гривні кожна, загальною вартістю 6 гривень, спричинивши ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1 516 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 показав суду.

05.03.2011 року  близько  14 години до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_7, з  яким  вони домовилися про те, що  увечері підуть до бару «Марія», що в с. Ділове,  Рахівського району, Закарпатської області.  Зустрівшись біля кафе, під час розмови  вирішили, піти викрасти  металобрухт. Проходячи по АДРЕСА_2,  біля будинку в якому проживає вчителька на ім'я  ОСОБА_8, побачили залізо. Він разом з ОСОБА_7 проліз на подвір'я будинку через отвір дерев'яної огорожі, далі проникли у прибудову хлів, звідки викрали дві залізні труби, три залізні відра, п'ять залізних каструль, лопату, дві чавунні батареї, залізні трубки довжиною приблизно 30 см, та 4 залізні кришки для каструль. Біля будинку знаходилася два відра, які вони теж вкрали. Всі викрадні речі він із ОСОБА_7 поніс до потічка, що неподалік від їх знайомого ОСОБА_9. Після чого він зателефонував до ОСОБА_10, який декілька днів перед цим говорив, що йому потрібен металобрухт, якого попросили підійти до них, так як в них є багато металобрухту, на що ОСОБА_9 погодився. Через деякий час прийшов  ОСОБА_10, оглянув металобрухт і разом з ними пішов  додому по прицеп від  мотоцикла, щоб забрати металобрухт. Вони завантажили все крім двох чавунних батарей, якій ОСОБА_9 відмовився купувати в них, так як сказав, що батареї йому не потрібні. За весь металобрухт вони отримали від ОСОБА_10 140 гривень, які розділили порівну та пішли кожен до себе додому. На отримані гроші він купив собі солодощі та продукти харчування.Через декілька днів під час розмови з братом  ОСОБА_6 розповів про крадіжку, яку скоїв  з ОСОБА_7, а ОСОБА_6 відповів, що він також вночі 07.03.2011 року викрав металобрухт із ОСОБА_7 із того самого сараю. Дві чавунні батареї, які вони залишили біля потічка, через декілька днів із ОСОБА_7 продали циганам, які проїжджали на власному автомобілі за 70 гривень, якими вони розділились і які він також витратив на солодощі. У скоєному щиро розкаюється,  просить його суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_6, в судовому засіданні вину свою у скоєному визнав повністю,  показав суду, що 07.03.2011 року, близько 21 години 30 хвилин, пішов до кафе «Марія», що в с. Ділове, Рахівського району, де зустрів свого знайомого ОСОБА_7, під час розмови  ОСОБА_7 сказав, що знає подвір'я, по АДРЕСА_2, звідки  можна викрасти металобрухт. Проходячи по АДРЕСА_2, пролізли через дерев'яний отвір, яким огороджено подвір'я. Пройшовши у середину ОСОБА_7 попрямував до сараю з якого вони викрали, дві залізні бочки 100 л., піч чавунну, чан мідний, два відра та три покришки до відер. Ці всі речі вони із ОСОБА_7 віднесли на подвір'я до ОСОБА_9, який проживає неподалік.  Наступного дня, тобто 08.03.2011 року він почув, що до його брата ОСОБА_5 подзвонив ОСОБА_9, та сказав щоб ОСОБА_5 забрав металобрухт із його подвір'я, нащо ОСОБА_5 відповів йому, що металобрухт не є його. Після того ОСОБА_5 почав дзвонити до ОСОБА_7, але він не зміг до нього додзвонитися. Тоді ОСОБА_5 пішов до ОСОБА_9, а телефон залишив вдома, а  він тим часом зателефонував до ОСОБА_9 і сказав йому, щоб він викинув весь металобрухт у річку. Вдома брат ОСОБА_5  розповів про крадіжку, яку також скоїв із ОСОБА_7. Через декілька днів до них додому прийшли працівники міліції, яким спочатку ОСОБА_5 зізнався про крадіжку, а через декілька днів він теж зізнався працівникам міліції про скоєну крадіжку. У скоєному щиро розкаюється,  просить його суворо не карати.          

          Потерпіла ОСОБА_8, в судовому засіданні показала суду, зранку  08.03.2011 року, близько о 08 години,  вийшла з будинку на подвір'я, де відразу побачила, що двері дерев'яної огорожі були повністю відчинені. Поблизу вхідних воріт, з правої сторони від будинку були вибиті дошки на господарській споруді та на огорожі подвір'я. Тоді вона виявила, що з приміщення сараю зник 50 літровий мідний котел, чавунна піч, дві залізні бочки, ємністю приблизно 100 літрів, шість залізних відер, чотири залізні кришки для каструль, лопату. З іншого боку приміщення сараю зникли дві чавунні батареї по десять секцій та декілька залізних труб (коліна) по тридцять сантиметрів кожна діаметром. Всі ці викрадені речі були придбані багато років тому, а деякі з них близько 50 років. Побачивши все це вона відразу зателефонувала до правоохоронних органів, а вже згодом дізналася, що крадіжку вчинили неповнолітні  брати  ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Оскільки батьки непвноллітніх підсудних в ході судового слідства відшкодували їй матеріальну шкоду в розмірі 2250 гривень, тому цивільного позову у даній справі не заявляє, претензій матеріального та морального характеру до підсудних немає. Міру покарання, яку слід обрати підсудним, залишає на розсуд суду.

           Неповнолітній    свідок    ОСОБА_7  показав  суду. 05.03.2011 року  близько 19 години, разом з своїм другом ОСОБА_5,  пішли в напрямку кафе «Марії», що в с. Ділове.  По дорозі  вирішили, що їм потрібні гроші на продукти харчування, тому вони знайдуть металобрухт, здадуть і отримають гроші.  Проходячи по АДРЕСА_2, побачили залізо на подвір’ї АДРЕСА_2, пролізли на подвір’я через  отвір  дерев’яної огорожі.  Знаходячись в середині подвір’я   із сховища викрали дві металічні труби, три металічні відра, п’ять металічних каструль та лопату, дві  чавунні батерії, металічні труби, три металічні кришки для каструль. Викрадені речі він з ОСОБА_5 понесли до потічка, що поблизу вулиці Лесі Українки, в с. Ділове. Після чого ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_10, і попросив щоб той підійшов до них забрати металобрухт. ОСОБА_9 погодився, приїхав забрав металобрухт і заплатив їм 140 гривень. Гроші вони розділили між собою порівну, за отримані гроші він купив собі цукерки та солодощі.  Крім того, 07.03.2011 року близько 21 години він пішов до бару «Марія»,  в с. Ділове, по вул. Л. Українки, де зустрів ОСОБА_6, брата ОСОБА_5. У розмові з ОСОБА_6 сказав, що знає як можна заробити гроші, що потрібно викрасти металобрухт, потім продати. Разом з ОСОБА_6  пролізли на подвір’я до АДРЕСА_2, далі пішли в сарай звідки  викрали дві металеві бочки, піч чавунну, чан мідний, два відра та три покришки до відер. Всі ці речі вони віднесли до ОСОБА_9. Наступного дня коли до нього додому прийшли працівники міліції він зізнався їм у скоєнні крадіжки.                                

          Свідок ОСОБА_10, допитаний в ході досудового слідства, покази якого досліджені судом, ствердив, в лютому 2011 року під час розмови з ОСОБА_5  повідомив, що йому потрібний металобрухт. 05.03.2011 року ОСОБА_5 зателефонував і сказав, що в нього є металобрухт щоб він прийшов  подивитися, Коли він прийшов на місце побачив ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які показали металобрухт. Там були  три залізні відра, п'ять каструль,  лопату, декілька  труб довжиною приблизно 30 см та інших розмірів, та 4 покришки для каструль, а також дві чавунні батареї. За викрадене залізо, крім чавунних батарей,  які повернув, заплатив хлопцям 140 гривень. Він попросив хлопців піти з ним  додому, допомогти привезти прицеп від мотоцикла, та завантажити металобрухт на що хлопці погодилися. Про те, що металобрухт який він придбав у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був викраденим не знав,  думав, що хлопці  знайшли  металобрухт біля річки. ( а.с. 80-81).                    

          Свідок ОСОБА_9,    допитаний в ході досудового слідства, покази якого досліджені в ході судового засідання показав, що на початку березня 2011 року, точної дати не пригадує, увечері близько 23 години 45 хвилин, повертаючись додому зустрів свої знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Хлопці сказали, що чекають на ОСОБА_10, щоб здати йому металобрухт, який вони заховали біля потічка, що неподалік його будинку. Незадовго  до потічка прийшов ОСОБА_9,  оглянув металобрухт і сказав хлопцям,  що йде за  причепом так, як в руках все не можна понести. Тоді ОСОБА_9 та ОСОБА_5, із ОСОБА_7 пішли  за прицепом, а він пішов до себе додому і ліг спати. Через  два дні зранку  його мати запитала в нього чий металобрухт на їх городі. Він відразу зрозумів, що це ОСОБА_5 та ОСОБА_7  залишили  металобрухт, зателефонував їм і повідомив щоб забрали металобрухт, ОСОБА_5 повідомив, що металобрухт не його, а через  декілька хвилин зателефонував ОСОБА_6 і сказав, щоб він викинув увесь металобрухт у річку. Про те, що металобрухт був викраденим він не знав (а.с. 77-79).

          Свідок ОСОБА_13, в судовому засіданні ствердив, на початку березня  2011 року до нього додому прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_7,  запропонували йому купити металобрухт:   чотири відра,  кришки для каструль. Оглянувши вищевказані речі вирішив,   що   вони    згодяться  і  тоді запропонував хлопцям   20 гривень. Про те,  що   металобрухт, який він  придбав у  ОСОБА_5  та ОСОБА_7 був  викраденим  він  не  знав.  

           Неповнолітні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, в ході досудового слідства ствердили, що являються однокласниками підсудних і характеризують ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з негативної сторони (а.с. 138-140, 164);

           Законний представник   неповнолітніх підсудних ОСОБА_2 показала, що вона являється мамою неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Взагалі її сини слухняні діти, завжди допомагають їй у веденні домашнього господарства. По характеру врівноважені, спокійні, доброзичливі, трудолюбиві. Хлопці не вживають спиртних напоїв, але  палять. Про те, що хлопці вчинили крадіжку із дворогосподарства ОСОБА_8, дізналася від працівників міліції. Вона дуже здивована вчинком своїх синів, так як вони раніше подібного ніколи не робили. Просить їх суворо не карати надати їм можливість  виправитися, а  вона, як мати, зобов’язується приділяти більше уваги вихованню своїх дітей.  

           Представник  кримінальної міліції Рахівського РВ ГУМВС України  в Закарпатській області –Паламарчук О.В. та представник служби в справах дітей Рахівської районної державної адміністрації ОСОБА_3 ствердили,  що неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають на обліку у секторі кримінальної міліції у справах дітей Рахівського РВ ГУМВС, на облік  поставлені  після скоєння злочину. Вони  проводили з хлопцями профілактичні бесіди, щодо їх поведінки. Взагалі підсудні характеризується позитивно.

  Окрім повного визнання підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_5, своєї вини у скоєному злочині, його вина стверджена дослідженими в ході судового слідства матеріалами справи:

     -    протоколом   усної заяви про злочин   від  ОСОБА_8, мешканки АДРЕСА_2 (а.с. 3);

-          протоколом огляду місця події та фото таблицею до протоколу огляду від 08.03.2011 року (а.с. 4-7);

-          рапортом  ст. о/у СКР Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_16, згідно якого проведеними заходами встановлено, що  крадіжку брухту чорного металу в ніч з 07 на 08.03.2011 року  від громадянки ОСОБА_8, мешканки  АДРЕСА_2  скоїли неповнолітні  ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 38);

-          рапортом слідчого СВ Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області Руснак В.В., згідно якого в ході розслідування встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6, разом з малолітнім ОСОБА_7, близько 23 години 07 березня 2011 року, в с. Ділове  скоїли  крадіжку брухту чорного металу,  від громадянки ОСОБА_8, мешканки  АДРЕСА_2 (а.с. 90);

-          протоколом  відтворення  обстановки та обставин події (а.с. 106-121).

          Дослідивши матеріали справи суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднанна з проникненням у інше приміщення.  

          Судові витрати, 150 (сто п’ятдесят)  гривень 50 копійок за проведення трасологічної експертизи, слід стягнути, солідарно з батьків неповнолітніх підсудних ОСОБА_2та ОСОБА_18  на користь експертної установи.  

          Речові докази відсутні

          Цивільний позов  у справі не заявлено.

          При призначенні покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд дотримується вимог ст. 65 КК України, зокрема враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, наявність обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

          Обставинами, що пом’якшують покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд враховує, щире каяття у скоєному злочині, те що підсудні злочини скоїли будучи  неповнолітнім,  раніше не судимі, активно сприяли розкриттю злочину, проживають  у важких матеріально-побутових умовах, добровільно відшкодували шкоду  завдану злочином.

          Обставин, що обтяжують покарання  підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 органом досудового слідства та в суді не встановлено.          

           Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що у відношенні підсудних  ОСОБА_6 та ОСОБА_5, слід обрати покарання у виді позбавлення волі, що прямо передбачено санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, однак враховуючи, особи винних, їх щире розкаяння, те, що вони раніше не судимі, добровільно відшкодували завдану злочином шкоду, проживають у важких матеріально-побутових умовах, суд вважає, що виправлення підсудних можливе  без відбування покарання, тому на підставі  ст. 104 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід  звільнити  від відбування покарання з випробуванням.

             Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,   –

З А С У Д И В:

          ОСОБА_5 визнати винним за ст. 185 ч. 3  КК України та призначити  покарання –3 (три) роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 104 КК України  звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання  за цим вироком, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов’язання: повідомляти  орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, роботи чи навчання без  дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

        ОСОБА_6 визнати винним за ст. 185 ч. 3  КК України та призначити  покарання –3 (три) роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 104 КК України  звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання  за цим вироком, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов’язання: повідомляти  орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, роботи чи навчання без  дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

        Запобіжний захід засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до вступу вироку в  законну силу,  залишити - підписку про невиїзд.

         Судові витрати, 150 (сто п’ятдесят)  гривень 50 копійок, стягнути, солідарно  із батьків неповнолітніх підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_18, на користь експертної установи, одержувач плетежу НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області; банк одержувач: УДК в Закарпатській області; рахунок 31256272210434; МФО 812016, ЄДРПОУ 25575144; за трасологічну експертизу, КЕКД 25010100.  

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                                       Суддя:    Марусяк М.О.

З оригіналом вірно

Суддя Рахівського районного суду:                                                        Марусяк  М.О.