Справа №  1-52/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 червня 2011 року

смт.Любар

  Любарський районний суд Житомирської області у складі:

                                                  головуючого-судді               В.Б.Шидловського

                                                           при секретарі               В.М.Лісничій

                                               за участю прокурора               М.М.Тещенка

                                      представника потерпілого               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містечку Любар кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Любар, мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого,  судимого Романівським районним судом Житомирської області за ст.ст.122 ч. 1, 296 ч. 4 КК України, не військовозобов»язаного,

          у скоєнні злочину передбаченого ст.296 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2010 року близько 20 год. підсудний ОСОБА_3, перебуваючи разом із потерпілим ОСОБА_4, жителем с.Іванківці Любарського району, в одній із кабінок в приміщенні магазину «Престиж», що знаходиться в селі Старий Любар по вулиці К.Маркса Любарського району, під час розмови з останнім, вступив з ним в словесну суперечку. В ході суперечки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли разом до торгового залу в приміщенні даного магазину, де ОСОБА_3 з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський   порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно, наніс ОСОБА_4 один удар рукою в область обличчя, внаслідок чого останній упав на підлогу. Після цього, ОСОБА_3 наніс ще біля 2- 3 ударів ногою в область голови та тулуба  ОСОБА_4, який в цей час лежав на підлозі. Далі, ОСОБА_3, продовжуючи свої хуліганські дії, взявши ОСОБА_4 за комір куртки, виволік його на вулицю, де на бетонному  підмурівку, біля вхідних дверей до приміщення магазину, наніс ОСОБА_4 близько 2-3 ударів рукою в область тулуба та голови, внаслідок чого останній втратив свідомість. Припинивши побиття ОСОБА_4, який прийшовши до свідомості, продовжував лежати на бетонному підмурівку, ОСОБА_3 підняв його та посадив на лавочку в дворі магазину, покинувши в подальшому місце події.

Згідно додаткової судово-медичної експертизи № 18 від 06 січня 2011 року в ОСОБА_4 виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, травматичного розриву барабанної перетинки зліва, синців навколо обох очей з крововиливом в слизову лівого ока, що відносяться до легкого ступеню тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.

Тілесні ушкодження у вигляді синця правого передпліччя, синців тулуба, відносяться до легкого ступеня тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров»я.

У судовому засіданні в пред”явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненому частково і пояснив, що 26 вересня 2010 року біля 20 год. він знаходився в кабінці магазину «Престиж», що в с.Старий Любар Любарського району разом із ОСОБА_4, який самостійно пив вино. ОСОБА_4 розповів йому, що в його сина проблеми з міліцією, так як він щось скоїв та його шукає міліція, але ці питання він сказав що вирішить. До кабінки в цей зайшов ОСОБА_6,  який сказав що десь відлучиться на декілька хвилин та щоб він на нього чекав у магазині. Здачу за напій, який він брав у продавця даного магазину, він поклав на столі в кабінці. Під час спілкування з ОСОБА_4, який був на підпитку, останній сказав йому що ці гроші його і намагався їх зі столу забрати. Він став пояснювати потерпілому, що це здача з тих грошей за які він купував напій і поклав їх до кишені. Далі ОСОБА_4 піднявся і став до стінки кабіни, відправляючи природні потреби. Він зробив потерпілому зауваження, сказавши йому, що він робить, та вийшов із кабінки до торгового залу. Продавець ОСОБА_5 в цей час знаходилася за прилавком. Потерпілий також вийшов із кабінки і між ними розпочалася словесна суперечка, із-за того, що він оправлявся в магазині. ОСОБА_4, перебуваючи в торговому залі, наніс йому один удар кулаком правої руки в область обличчя. Він в свою чергу наніс йому один удар рукою в обличчя, внаслідок чого останній упав на сідниці. В цей час до магазину зайшов ОСОБА_6, який побачивши його та ОСОБА_4 запитав, що сталося. Він йому розповів, що потерпілий відправляв природні потреби в кабінці магазину.  ОСОБА_6 почувши це, підійшов до потерпілого і наніс йому біля 2-3 ударів в область обличчя, внаслідок чого потерпілий впав спиною на підлогу. Піднявши разом із ОСОБА_6, вони вдвох вивели потерпілого на вулицю. Перебуваючи біля входу до приміщення магазину, потерпілий знову спробував затіяти бійку. Він вирішив його заспокоїти і наніс потерпілому 2-3 удари рукою по тулубу та голові. Далі вони разом із ОСОБА_6 сіли до його автомобіля і поїхали в центр смт.Любар, де він вийшов, а ОСОБА_6 поїхав далі. Перебуваючи на вулиці, а також в приміщенні магазину «Престиж» він та ОСОБА_6 наносячи тілесні ушкодження потерпілому з його одягу грошей та мобільного телефону не викрадали, чи були вони у потерпілого він не знає, оскільки він їх особисто не бачив. Молода дівчина, яка була із ОСОБА_6., постійно знаходилася в автомобілі і до них під час бійки з  потерпілим не виходила. В приміщенні магазину в його присутності працівника міліції ОСОБА_7, якого він знає в обличчя не було, чому на нього вказує потерпілий ОСОБА_4 він не знає, можливо між ними щось особисте. Коли він та ОСОБА_6 наносили тілесні ушкодження потерпілому продавець знаходилася за прилавком і це все бачила, при цьому кричала, щоб вони покинули приміщення магазину.

Свою вину він визнає частково, так як тілесні ушкодження потерпілому він наносив із ОСОБА_6, який також брав участь у скоєнні даного злочину.  Суд критично відноситься до показів підсудного ОСОБА_3, так як він в першому своєму поясненні та під час допиту його в якості підозрюваного він дав чіткі покази, що він сам наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4, ОСОБА_6 до цього причетності не має. Вище зазначені покази ОСОБА_3 повністю співпадають з показами свідка ОСОБА_5, яка вказує, що ОСОБА_3 в приміщенні магазину «Престиж» самостійно наносив тілесні ушкодження потерпілому, крім нього в приміщенні магазину в цей час нікого не було, а також його покази співпадають з показами свідка ОСОБА_6 який вказує, що він не заходив до приміщення магазину «Престиж» під час того, як ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження  потерпілому, до побиття останнього він причетності не має. Також ОСОБА_3 стверджує в свої показах, що він не телефонував до ОСОБА_6, щоб він зайшов до магазину «Престиж» під час побиття ним потерпілого, а він сам зайшовши до приміщення  магазину та почувши від нього, що останній відправив природні потреби в кабінці магазину, наніс йому два удари ногою в голову, хоча проведеним аналізом роздруківки телефонних розмов між підозрюваним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_6 встановлено,  що ОСОБА_3 26.09.2010 року в період 18-ї год 37 хв 30 сек до 20 год 03 хв. 02 сек неодноразово телефонував із свого мобільного телефону до свідка ОСОБА_6 та проводив з ним телефонні розмови, що підтверджує покази свідка ОСОБА_6, в тій частині, що ОСОБА_3 зателефонувавши до нього, попросив його зайти до магазину «Престиж», так як він побив якогось чоловіка. 12 жовтня 2010 року ОСОБА_3 з»явився без виклику до Любарського РВ УМВС і повідомив,  що він бажає змінити свої попередні покази в тій частині де він вказує, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 він наносив самостійно. Під час додаткового допиту ОСОБА_3 в якості підозрюваного, він став стверджувати, що під час того, як він наносив тілесні ушкодження потерпілому, до магазину зайшов ОСОБА_6, який почувши від нього, що ОСОБА_4 відправив природні потреби в кабінці магазину, також наніс потерпілому два удари ногою в голову. Після цього вони удвох вивели потерпілого на вулицю і посадили на лавочку. На вулиці будь-яких ударів вони потерпілому не наносили. ОСОБА_3 зміну своїх показів пояснив тим, що він вирішив дати на слідстві правдиві покази, так як не бажає сам відповідати за скоєння даного злочину. ОСОБА_3 в подальшому також неодноразово  змінював свої покази, то вказуючи що на вулиці біля входу до приміщення магазину «Престиж» наносив тілесні ушкодження потерпілому, то не наносив, а тільки штовхнувши його посадив на лавку. Тому можна зробити висновок, що ОСОБА_3 путаючись в своїх показах, змінюючи їх, говорить неправду стосовно участі у побитті потерпілого, також ОСОБА_6, маючи особисту зацікавленість в притягненні останнього до кримінальної відповідальності. У останньому слові підсудний свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та заявив, що тілесні ушкодження потерпілому він заподіяв самостійно. ОСОБА_6 участі у побитті потерпілого не приймав, а неправдиві покази відносно ОСОБА_6 він давав виходячи із особистої зацікавленості. Все відбувалося саме так як описано у постанові про притягнення його в якості обвинуваченого. Заявлений потерпілим цивільний позов стосовно матеріальної шкоди він визнає повністю, моральної шкоди-частково та бажає відшкодувати потерпілому заподіяну злочином шкоду, також вибачається перед потерпілим за скоєне. На даний час ним уже добровільно відшкодовані витрати на лікування потерпілого Любарській ЦРЛ та Київській міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Вина підсудного ОСОБА_3 у вчинені даного злочину, крім його повного визнання своєї вини, підтверджується  дослідженими по справі доказами:

          Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 26 вересня 2010  року біля 19 год. його  дружина ОСОБА_9 сказала, щоб він в магазині «Престиж» в с.Ст.Любар по вул.К.Маркса придбав торта та продукти харчування, так як потрібно було на слідуючий день пасти худобу. Взявши велосипед, він поїхав до магазину. Під»їхавши до магазину «Престиж», він поставив біля дерев»яного паркану велосипед і зайшов до приміщення магазину. Зайшовши до приміщення магазину він побачив, що з правої сторони магазину, де продаються спиртні напої стояло двоє осіб, які дивилися на спиртне, хто вони були він не знає. В цей час по магазину ходив ОСОБА_6, який проживає по сусідству з ним. За прилавком стояла молода дівчина, яка являється продавцем. Підійшовши до продавця він побачивши, що ні хліба, ні торта на прилавку в продажі немає, він вирішив придбати пляшку вина «Кагор» ємкістю 0,7 літра. За пляшку вина він розрахувався купюрою 200 грн., які знаходилися у нього в верхній зовнішній кишені куртки. З верхньої кишені куртки він вийняв всі гроші, які там знаходилися, розраховуючись за вино, а саме 4 купюри по 200 грн., загальна сума 800 грн. У внутрішній кишені у нього було 2000 грн., купюрами по 200 грн. – 10 шт. Отримавши здачу за вино, він поклав ці гроші до зовнішньої кишені куртки. Взявши дану пляшку вина він пішов до однієї із кабінок, яка знаходилася біля вікна. Вхід до кабінки був прикритий і коли він туди зайшов, то побачив там молодого хлопця, який сидів за столиком, віком приблизно 20-25 років, обличчя смугле, коротко стрижений, який був одягнений у футболку чорного кольору. Він  запропонував йому випити зі ним пляшку придбаного ним  вина, на що він погодився. Він повернувся знову до продавця, де придбав два пластмасові стаканчики. Повернувшись знову до кабінки, він сів за столик навпроти вказаного хлопця і став розливати в стаканчики вино. Під час того, як вони вживали вино, до кабінки декілька разів, а саме три рази заходив ОСОБА_6. Під час розмови із ОСОБА_3 останній розповів йому, що тільки звільнився з місць позбавлення волі. Він піднявся і став іти до виходу кабінки. Дійшовши до прилавка, в торговому залі,  він повернувся лицем до входу, і відразу отримав один удар, більше всього що ногою, в обличчя, побачивши перед собою дільничого інспектора Любарського РВ УМВС ОСОБА_7, він його впізнав по обличчю, так як його раніше один раз бачив в с.Провалівка Любарського району. Побачив тільки його обличчя, в чому він був одягнений не замітив, так як все пройшло миттєво і в очах у нього потемніло. Внаслідок нанесеного йому удару він упав на підлогу. З кабінки вискочив молодий хлопець, який пив з ним вино і разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стали наносити йому удари в область голови та тулуба руками та ногами. Також йому наносили  удари ногами дві незнайомі молоді дівчини, які бігали навколо нього. Коли він упав на землю, він почув крик продавця, яка кричала, щоб вони його не вбивали. Далі він втратив свідомість, і прийшов до тями, від того що йому було холодно. Оглянувшись навкруги, він побачив, що він лежить на підмурівку при вході до магазину. Він почав ворушитися та підніматися на ноги. В цей час, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та незнайомий йому вище вказаний хлопець стали знову наносити йому удари. Він закривав руками голову, але дівчата, які стояли поряд відривали руки йому і присутні продовжували наносити йому  удари. Йому наносили удари поки він знову не втратив свідомість. Далі він відчув, що його поливають якоюсь солодкою рідиною схожою на сік. Після цього вони далі продовжили наносити йому  удари ногами та руками в різні частини тіла. Він бачив, як бив його ногами ОСОБА_6 Також він бачив власника магазину «Престиж» ОСОБА_10, який стояв в приміщені магазину при виході з підсобного приміщення, та сміявся, коли його били у торговому залі. Знаходячись на бетонному підмурівку, він почув як ОСОБА_10 сказав, щоб хлопці його  забрали, щоб не помер. Він почув як з нього хтось знімає куртку, хто саме він не бачив і почув голос «дивіться в нього тут ще й гроші є». Далі хлопці, хто саме він не бачив, так як на очах були гематоми, стали садовити його на велосипед. Їхати він не міг на велосипеді, і вони посадили його до легкового автомобіля. Чи це був автомобіль ОСОБА_6 чи його батька ОСОБА_10 він сказати не може, так як цього не бачив. Його відвезли додому, витягнули із автомобіля і затягнули на подвір»я, де його покинули. Піднявшись, він  зайшов до житлового будинку, де нікого з його рідні не було. Через невеликий проміжок часу до житлового будинку зайшла його дружина ОСОБА_9, яка побачивши його запитала, що з ним сталося, на що він їй все розповів. Після цього вона зателефонувала його сестрі ОСОБА_11, яка проживає в м.Коростишів, якій він по телефону розповів, що з ним сталося. Далі, він втратив свідомість від отриманих тілесних ушкоджень. Прийшов він до свідомості перебуваючи в реанімаційному відділенні Любарської  ЦРЛ. В цей же день його забрала у м.Київ медична служба «Борис», де він в лікарні швидкої допомоги лікувався в черепно-мозковому відділені рівно 7 днів. Після цього він проходив курс лікування в неврологічному відділенні Коростишівської  ЦРЛ.

Перед його  побиттям, у нього в кишені куртки знаходився мобільний телефон НОКІА , якої марки ( моделі ) він не знає. Номера мобільного телефону він також не знає,  так як він був записаний в самому телефоні. Знаходячись в дома, він виявив, що у нього також відсутня куртка, в якій знаходились гроші в сумі 2800 грн., картка поповнення рахунку «Київстар» на 30 грн. та мобільний телефон НОКІА. Вказати хто із тих осіб, які наносили йому  удари заволодів карткою поповнення рахунку, грошима та мобільним телефоном він не може, так як цього не бачив.

Суд критично відноситься до показів потерпілого ОСОБА_4, так як будучи допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 в своїх показах вказує, що 26.09.2010 року біля 20-ї год. виходячи з кабінки в приміщені магазину «Престиж» с.Ст.Любар в торговому залі йому наніс один удар ногою в голову дільничий інспектор Любарського РВ УМВС ОСОБА_7, внаслідок чого він упав на підлогу. Далі йому стали наносити удари ногами в різні частини тіла, хто саме йому наносив удари та в які частини тіла він не бачив, але пам»ятає, що в магазині були ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ще дві дівчини, обличчя  яких він не бачив.  Від побиття він втратив свідомість, і коли прийшов до свідомості, то знаходився вже на вулиці, при цьому він лежав на бетонному підмурівку. Перебуваючи на вулиці, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та дві незнайомі йому дівчини продовжили наносити йому удари ногами та руками в різні частиини тіла, в основному удари наносили по голові.

Покази потерпілого ОСОБА_4 під час додаткового допиту в якості потерпілого  частково були змінені, так як в своїх перших показах він вказував, що під час його побиття в магазині «Престиж» він пам»ятав тільки те, що перший удар наніс йому ОСОБА_7, внаслідок чого він упав на підлогу. Далі йому почали наносити удари з різних сторін, хто наносив удари він не бачив. Під час побиття його в приміщені магазину та на вулиці ОСОБА_7 він не бачив  тому і не стверджував, що останній в подальшому брав участь в його побитті. Хоча під час  додаткового допиту його в якості потерпілого та під час проведення відтворення обстановки та обставин події, він послідовно та чітко вказав, в які частини тіла наносив удари ОСОБА_7, ОСОБА_3,  ОСОБА_6 та дві незнайомі йому дівчини в приміщенні магазину та в дворі біля входу до приміщення магазину.

Також, згідно токсилогічного дослідження № 4583 від 01 жовтня 2010 року, в крові потерпілого виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1,01 %, що відноситься до середнього степеню сп»яніння, що підтверджує той факт, що ОСОБА_4 під час вище вказаної бійки перебував в стані алкогольного сп»яніння і міг в якійсь мірі не орієнтуватися, що відбувається навколо нього .

25 жовтня 2010 року прокуратурою Любарського району по матеріалам перевірки, яка проводилася по заяві сестри потерпілого ОСОБА_11 та самого потерпілого ОСОБА_4 відносно побиття його дільничим інспектором Любарського РВ УМВС ОСОБА_7 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи в зв»язку із відсутністю в даному випадку складу  злочину зі сторони ОСОБА_7, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України. Вказана постанова на даний час є чинною і ніким не скасована.

Події вказані в  заяві сестри потерпілого ОСОБА_11 та самого потерпілого ОСОБА_4  не знайшли також свого підтвердження під час  розслідування кримінальної справи.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 26 вересня  2010 року біля 18-ї год. до неї на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6, житель с.Іванківці Любарського району, який запропонував їй поїхати разом із ним випити кави, на що вона погодилася. Коли до її домогосподарства під»їхав на своєму автомобілі БМВ ОСОБА_6, вона  вийшла до нього. Сідаючи до салону автомобіля вона побачила, що в салоні, на передньому пасажирському сидінні сидить ОСОБА_3, якого вона знала раніше. Вони  всі разом поїхали до магазину «Престиж» в с.Ст.Любар Любарського району. Зупинившись біля магазину, ОСОБА_3 зайшов до магазину першим, а вони зайшли трохи згодом. Зайшовши до магазину вона побачила, що в кабінці сидить ОСОБА_3 та ще з одним незнайомим їй чоловіком, яким є потерпілий. Вони придбали два напої «Шейк», які в подальшому до кабінки куди вони зайшли з ОСОБА_6, принесла продавець. В цей час в кабінці знаходився ОСОБА_3, який сидів за столиком разом із потерпілим. ОСОБА_3 з ним  розмовляв, про що саме вона не чула, але вона  зрозуміла, що він можливо його знає. Що знаходилося у них на столі вона не пам»ятає, так як на це не звернула уваги. По розмові та зовнішньому вигляді було видно, що потерпілий був в стані алкогольного сп»яніння. Вона не захотіла з ними сідати за столик і сказала ОСОБА_6, що вона іде на вулицю. ОСОБА_6 в свою чергу вийшов на вулицю  відразу за нею. Вони з ОСОБА_6 вийшовши на вулицю сіли до його автомобіля і від’їхали в сторону, трохи далі від магазину.  Приблизно біля 20 –ї год. на мобільний телефон до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_3, який в цей час знаходився в магазині «Престиж» і попросив щоб ОСОБА_6 зайшов до магазину, можливо він йому ще щось говорив по телефону, вона цього не чула. Вони під’їхали до магазину, ОСОБА_6 вийшовши з автомобіля пішов в двір магазину «Престиж». Автомобіль знаходився поблизу входу в двір магазину, але він стояв в такому положенні, що входу до приміщення магазину і території біля самого магазину, з салону автомобіля їй не було видно. Вона в цей час постійно знаходилася в автомобілі і на вулицю не виходила. Приблизно через 1-2 хвилини ОСОБА_6 повернувся до автомобіля. Коли ОСОБА_6 сів до автомобіля він сказав їй, що ОСОБА_3 щось «наколотив», що саме він їй не пояснював. В цей час на своєму автомобілі під»їхав якийсь незнайомий їй чоловік, зі слів ОСОБА_6 вона дізналася, що це його батько, який став біля свого автомобіля розмовляти про щось зі ОСОБА_6. Так як на дворі було темно, вона не бачила чи заходив у двір магазину батько ОСОБА_6 Через 2-3 хвилини, до автомобіля сів ОСОБА_3 і вони поїхали в напрямку  автомобільної заправки с.Ст.Любар Любарського району. Проїжджаючи біля Любарської ЗОШ №1 в смт.Любар, ОСОБА_6 зупинив автомобіль і ОСОБА_3, побачивши своїх знайомих, які сиділи біля школи, вийшов з автомобіля, а вони  поїхали далі.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює в Чуднівському міжрайонному бюро СМЕ на посаді судово-медичного експерта. 14 листопада 2010 року йому на виконання надійшла постанова слідчого про призначення  судово-медичної експертизи по кримінальній
справі №130133/10 порушеної відносно ОСОБА_3 по факту отримання тілесних
ушкоджень ОСОБА_4 Під час проведення судово-медичної експертизи по наявній
медичній документації, було встановлено, що в ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження які відносяться до легких. 05 січня  2011 року йому надійшла постанова про призначення по даній кримінальній справі додаткової судово-медичної експертизи з додатковою медичною документацією. При проведенні додаткової судово-медичної експертизи висновок відносно ступеня тяжкості отриманих тілесних ушкоджень залишився такий же самий  як і попередній. На тілі потерпілого слідів характерних для каблуків жіночого взуття виявлено не було.

          Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 26.09.2010 року біля 19 год. вона  знаходилася на своєму робочому місці в магазині «Престиж» с.Ст.Любар Любарського району, оскільки працює там продавцем. В цей час до магазину зайшов ОСОБА_4, який був одягнений в верхній одяг темного кольору. До магазину також зайшов ОСОБА_3, який відразу пішов до кабінки, але чи він зайшов раніше чи відразу за ОСОБА_4 вона не пам»ятає. Останній підійшов до неї і запитав чи в кабінці вільно. Вона сказала, що там вільно і він пішов до кабінки, яка знаходиться першою від вхідних дверей. Чи там вже  знаходився ОСОБА_3 чи вони зайшли туди разом вона  не пам»ятає. ОСОБА_6 зайшов до кабінки і відразу вийшов та підійшов до прилавку. Підійшовши до неї,  він сказав їй, щоб вона  йому дала паперову коробку  вина «Кагор» ємкістю 1 літр, один лимон, якого попросив порізати та посипати цукром, два пластмасові стаканчики. При цьому ОСОБА_3 гукнув, щоб він ще взяв води. ОСОБА_4 заказав воду «Караван мінеральна» ємністю 1,5 літра. Коли вона  весь товар поставила на прилавок, сказавши йому суму грошей, які потрібно заплатити, це було біля 30-ти грн, ОСОБА_4 став шукати в верхньому одязі гроші. Гроші він вийняв з лівої кишені штанів, однією купюрою можливо 100 чи 200 грн., вона  точно не пам»ятає. Розрахувавшись за придбаний товар, здачу вона віддала йому відразу, який поклав їх до лівої кишені штанів. Взявши придбаний у неї товар, він пішов до кабінки, де сидів ОСОБА_3 Вони там знаходилися біля 30 хвилин, розмовляючи між собою на нормальних тонах. До магазину заходив ОСОБА_6, який купував слабоалкогольний напій. Придбавши напій, він вийшов на вулицю, вона не бачила, щоб він заходив в кабінку. ОСОБА_3 вийшов з кабінки і придбав цигарки ВІНСТОН, поклавши їй на прилавок гроші в сумі 50 грн., взявши цигарки він сказав, щоб здачу вона  принесла в кабінку. Здачу в розмірі 41 грн. вона віднесла до кабінки і поклала на краю стола. В стаканчиках у них при цьому стояло налите вино. Вона декілька разів виходила до підсобного приміщення, де брала товар і розставляла його в холодильник та прилавок. Виставляючи товар біля відділу спиртних напоїв вона почула з кабінки такі фрази на повишених тонах.«Це мої гроші, то це ж я давав гроші свої». Далі  вона почула як ОСОБА_3 сварився з потерпілим, як вона зрозуміла що мова йде про те, що ОСОБА_4 відправив природні потреби в кабінці. Вона крикнула до них «що ви робите, прибирайте, я прибирати не буду». Між ними була далі мова на підвишених тонах, про що саме не було чути. Першим вийшов з кабінки ОСОБА_4, а за ним відразу ОСОБА_3 Біля прилавка, біля ваги, вони зупинилися і стали обличчям один до одного. ОСОБА_3 сказав до ОСОБА_4, щоб він йшов прибирав, запитуючи, що він самий розумний чи що. Вони між собою стали штовхатися  ОСОБА_3 наніс один удар кулаком руки в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 сперся на холодильну камеру. Вона крикнула до них, що вони роблять, сказала щоб вони йшли на вулицю розбиратися. Далі вони продовжували між собою штовхатися, ОСОБА_3 далі наносив удари руками в область обличчя потерпілого. Перелякавшись, вона побігла до пісобного приміщення. Зі складу вона чула звуки схожі на бійку. Вона там була біля 5-ти хвилин і коли повернулася, вона побачила, що ОСОБА_4 був спертий на морозильну камеру, а ОСОБА_3 наносив йому удари ногами по тулубу. Вона стала кричати, що викличе міліцію, тоді ОСОБА_3 взяв ОСОБА_4 за шиворот і потягнув на вулицю. Чи був при свідомості ОСОБА_4 вона не бачила, так його обличчя їй видно не було. Коли вони вийшли на вулицю то закрили за собою двері  і до магазину більше не заходили. З вулиці криків схожих на бійку чути не було, було тихо. Вона особисто на вулицю не виходила  і що там відбувалося далі вона не знає. В приміщенні магазину,  під час того як ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_4 крім них двох нікого не було. Це вона може вказати  впевнено та точно.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що на даний час  він працює дільничим інспектором Любарського РВ УМВС, йому підпорядковуються дільниці с.Провалівка, Вигнанка, Пединки, Гізівщина, Демківці Любарського району. 26 вересня 2010 року вранці він змінився із наряду по охороні полів посівів кукурудзи ТОВ «Агро Регіон», та поїхав додому відпочивати. В подальшому біля 15-ї год. він попросив свого товариша ОСОБА_16 та знайомих дівчат ОСОБА_19 та ОСОБА_17 допомогти йому перебрати картоплю в с.Юрівка, де знаходиться його присадибна земельна ділянка. Приблизно біля 19-ї год. він відвіз даних осіб по домівкам. Зустрівшись із його  товаришем та сусідом ОСОБА_18 він запропонував йому поїхати з ним по селам Любарського району та розвезти заказані пакети з насінням, які дала його мати, на що він погодився. Сівши до його автомобіля, вони заїхали на бензозаправку та поїхали далі в с.Коростки, с.М.Деревичка та с.Н.Чортория Любарського району, куди людям розвезли насіння. Приблизно біля 22-ї год. 30 хв. вони приїхали в смт.Любар, після чого ОСОБА_18 залишився у дома, а він разом із ОСОБА_16 поїхали до ПП «Рент» в смт.Любар,  щоб відвідати лазню. Після цього, він через 40-45- хвилин  поїхав до доми відпочивати.

Ознайомившись із текстом скарги відносно побиття ОСОБА_4, написаною ОСОБА_11, жителькою м.Коростишів, він вважає, що це може бути пов»язано  із тим,  що в ніч з 10 на 11 вересня 2010 року він затримав сина потерпілого, ОСОБА_18, який здійснював крадіжку картоплі на полі ТОВ «Любар –Агро» с.Провалівка Любарського району. До даної особи він ніякої фізичної сили та спец. засобів не застосовував. 26 вересня 2010 року він протягом дня в кафе «Престиж» с.Ст.Любар не був та  будь-яких відносин з ОСОБА_4 не підтримував і не підтримує, конфліктів не мав, та взагалі він з ним не знайомий. Також він не знайомий з ОСОБА_6 та будь-яких відносин з ним не підтримує.  

          Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що 26 вересня 2010 року біля 19 год. 30 хв. біля свого будинку в смт.Любар вул.Леніна 46 він зустрів свого товариша та сусіда ОСОБА_7, який  працює дільничим інспекторм в Любарському РВ УМВС. Він був на власному автомобілі ВАЗ 21011 зеленого кольору, разом із ним також був ОСОБА_16, який також являється його товаришем. ОСОБА_7 запропонував йому поїхати по селам Любарського району та розвезти посилки з насінням квітів, які дала йому його мати. Після цього вони в двох на його автомобілі поїхали в села М.Деревичка, Н.Чортория, Коростки Любарського району, щоб розвезти посилки з насінням. ОСОБА_16 пішов до доми в с.Громада, він з ними не їздив. Розвізши насіння додому вони приїхали біля 22-ї год. 30 хв. – 23-ї год. Приїхавши в смт.Любар ОСОБА_7 зателефонував до ОСОБА_16 і вони поїхали в баню, яка знаходиться біля маслозаводу в смт.Любар. Більше в цей день він з ОСОБА_7 не зустрічався. В кафе «Престиж» він ніколи не був і від ОСОБА_7 він не чув, щоб він розповідав  йому про дане кафе.

          Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 26.09.2010 року біля 18-ї год. 30 хв. він зателефонував до своєї знайомої ОСОБА_12, яка проживає в с.Громада Любарського району і запропонував їй поїхати  покататися, на що вона погодилася. Забравши її, вони втрьох, з ними був ОСОБА_3, поїхали до магазину «Престиж» в с.Ст.Любар Любарського району. Під’їхавши до магазину, вони втрьох зайшли в середину магазину. Він підійшов до продавця і купив дві пляшки напою «Шейк» та один сік. В цей час, ОСОБА_3 підсів в кабінку до його сусіда потерпілого ОСОБА_4, вони про щось розмовляли. Зайшовши до кабінки, він побачивши, що ОСОБА_3 про щось розмовляє із ОСОБА_4, взявши «Шейк» вийшов з ОСОБА_11 на вулицю. Сівши до його автомобіля, вони від»їхали до шиномонтажа, який знаходиться поряд, де він пив сік, а ОСОБА_12 пила «Шейк». Приблизно через 1-ну годину до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3, який сказав йому «Їдь ОСОБА_6, бо я прибив якогось мужика, який лежить без свідомості». Він запитав його де він, на що підсудний відповів, що він в магазині «Престиж». Він вирішив не їхати до підсудного. Приблизно через 10 хв. ОСОБА_3 знову до нього зателефонував і сказав, щоб він його забрав. Він під»їхав до входу в подвір»я магазину і підійшовши до бетонної підмурівки він побачив, що там лежить потерпілий без свідомості. ОСОБА_3 попросив його підняти потерпілого, що вони і зробили, посадивши його на лавку. В цей момент до його автомобіля під»їхав його батько, який запитав його, що тут сталося. Він батькові сказав, що ОСОБА_3 побився із їхнім сусідом  ОСОБА_4. Його батько ОСОБА_3 не бачив та з ним не розмовляв. Після цього він на своєму автомобіля під»їхав до магазину «Престиж». ОСОБА_3 сів до його автомобіля і вони поїхали в смт.Любар. По дорозі він запитав ОСОБА_3 навіщо він побив ОСОБА_4 , на що ОСОБА_3 розповів йому,  що в середині магазину ОСОБА_4 відправив природні потреби, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в з»язку із цим він його почав бити. Біля Любарської ЗОШ № 1 ОСОБА_3 вийшов та пішов до своїх знайомих, які були біля школи, а вони  поїхали далі.

          Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 26 вересня 2010  року біля 20-ї год. він під»їхав на своєму автомобіля до входу в двір магазину «Престиж», де  знаходився автомобіль БМВ, який належить його синові ОСОБА_6, останній в цей час знаходився біля свого автомобіля. Під час розмови із сином, останній йому  сказав, що ОСОБА_3 побився із їхнім сусідом  ОСОБА_4. Також він йому сказав,  що з ним все нормально. Про те,  що там саме сталося, він йому не розповідав. Він сівши  до свого автомобіля  поїхав до доми. В двір магазину він  не заходив, тому не бачив хто там знаходиться.  27 вересня 2010 року  вранці він дізнався від продавця ОСОБА_5, що саме сталося в магазині між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про що в подальшому повідомив по телефону начальнику Любарського РВ УМВС ОСОБА_20 Додоми він свого сусіда ОСОБА_4 не відвозив, як він потрапив додоми, йому не відомо. Також пояснив, що 10-12 жовтня 2010 року до нього приїжджала сестра потепілого ОСОБА_4,  ОСОБА_11, жителька  м.Коростишів, яка стала вимагати у нього 20 000 грн. за те, щоб закрити кримінальну справу і не притягувати його  сина ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. Також сказала, щоб його син ОСОБА_6 вказав на працівника міліції ОСОБА_7, що саме дана особа побила в магазині «Престиж» ОСОБА_4 ОСОБА_11 дала йому свого номера телефону і сказала, що у нього є одна неділя на обдумування, після чого, або він заплатить 20 000 грн., або вона зробить усе щоб його  син ОСОБА_6 сів до в»язниці. Також лякала його тим, що у неї є зв»язки у м.Коростишів і вона закриє його магазин «Перстиж». Він взяв її номера мобільного телефону, і сказав їй, що він відмовляєся  щось їй платити так як він впевнений, що його син участі у побитті  потерпілого не приймав.

        Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що в АДРЕСА_3 проживає її рідній брат ОСОБА_4, разом із своєю родиною. Протягом 2-3 років її брат ОСОБА_4 приїжджає до неї в м.Коростишів, допомагає їй в справах, офіційно ніде не працює. 25.09.2010 року зранку ОСОБА_4 поїхав до доми в с.Іванківці Любарського району, щоб 27.09.2010 року випасати худобу. 26.09.2010 року біля 20-ї год., точного часу вона  не пам’ятає, до неї на мобільний телефон зателефонувала її дочка ОСОБА_21, яка повідомила їй, що їй телефонувала дружина ОСОБА_4, ОСОБА_9 та розповіла, що побили її брата і дуже сильно. Почувши це, вона сильно розхвилювалася, так як хвилювалася за здоров’я брата. Заспокоївшись, вона  вирішила зателефонувати до свого брата ОСОБА_4, але трубку взяла його дружина ОСОБА_9. Вона  запитала її чи може говорити ОСОБА_4, вона відповіла, що може і дала йому трубку. Коли ОСОБА_4 взяв трубку, вона запитала його, хто його побив. Він їй пояснив, що ОСОБА_7. Вона  запитала його чи це той ОСОБА_7, якого вони  знають, на що він відповів, що так це він. Також він сказав, що з ним були ще троє. Вона  запитала його чи знає він їх, він відповів, що знає їх. Вона  йому повідомила, щоб він чекав, вона  з дочкою ОСОБА_17 виїжджає. Коли вони  виїхали, вона зателефонувала до нього ще раз. Вона  стала розпитувати детально хто його побив. Він їй став говорити, що його бив ОСОБА_22 синок ОСОБА_6, а також назвав фамілію ОСОБА_3. Далі він їй розповів, що вони з нього знущалися. На вулиці біля магазину «Престиж» в с.Ст.Любар його били ще дві дівчини, які каблуками свого взуття  били його з усих сторін, доки він не втратив свідомість. Потім його відливали соком, а далі знову били. Він закривав руками олблтччя, але вони відривали його руки і знову били. Стягували штани, реготали, фотографували на камери. Під час його побиття, ОСОБА_6 стягнув у нього куртку і порившись по кишенях дані особи забрали гроші. Він її запитав, що він зробив такого ОСОБА_4 ОСОБА_6, за що він його так сильно бив. Виїхавши за м.Житомир, до неї  на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила їм, що ОСОБА_4 заснув і не просипається, також сказала що він холодний, з вух йшла кров. Вони  їй сказали, щоб вона швидко викликала швидку медичну допомогу Любарської ЦРЛ, а вони  в свою чергу стали телефонувати в медичну службу «Борис» м.Київ, для того, щоб швидка приїхала та забрала його в лікарню в м.Київ. Коли вони приїхали до Любарської ЦРЛ,  вони зайшли до реанімаційного відділення, куди за хвилин 10 привезли ОСОБА_4 Коли вона  його побачила, його тіло було все опухле, обличчя було в синцях. Лікар який його оглядав сказав їй, що йому вже нічого не поможе. З лікарні вони позвонили до служби «Борис» і лікарі даної служби в телефонному режимі пояснювали Любарському лікарю, які ліки потрібно давати. Коли приїхав автомобіль медичної служби «Борис», вони відправили його у м.Київ. В автомобілі швидкої допомоги не доїжджаючи до м.Київ, ОСОБА_4 прийшов до свідомості.  В період з 27.09.2010 року по 04.10.2010 року ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікування в нейрохірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги.  Коли його критичний стан минув, вони забрали його на лікування в м. Коростишів, де він в період з 04.10.2010 року по 21.10.2010 року перебував на лікуванні в неврологічному відділені Коростишівської ЦРЛ. На даний потерпілий скаржиться на біль у голові та фізичну втому, запаморочення. Фізично працювати не може, із – за свого стану здоров»я. Також пояснила, що ОСОБА_7 за якого вказував її брат ОСОБА_4, працівник міліції Любарського РВ УМВС дільничий інспектор, який за місяць до побиття  ОСОБА_4, по дорозі до с.Провалівка Любарського району, зупинив його сина ОСОБА_23, який рухався на автомобілі Москвич. ОСОБА_7 без будь - яких пояснень викрутив руку ОСОБА_23 та забрав автомобіль. Він йому сказав, що коли він принесе викуп, він віддасть автомобіль, вимагавши від нього 2 тисячі гривень. Таким чином вони знали ОСОБА_7 .

           Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що 25 вересня 2010 року її чоловік ОСОБА_4 приїхав додоми в АДРЕСА_2 із м.Коростишів Житомирської області, де він тимчасово проживає в його сестри ОСОБА_11, допомагаючи в її справах, так як було потрібно пасти худобу. 26.09.2010 року біля 19-ї год. 15 хв. він сказав їй, що піде до магазину «Престиж», що розташований неподалік, щоб придбати продукти харчування, на слідуючий день, оскільки необхідно пасти на полі худобу, також купити собі цигарок. При ньому були гроші, але скільки саме, яка сума вона не знає, він їй про них ніколи не розповідав. Вона пішла за житловий будинок поратись по господарству, а ОСОБА_4 при цьому залишався ще в житловому будинку. Попоравши своє господарство, вона зайшла до житлового будинку, але його вже там не було, вона так зрозуміла, що він пішов до магазину. Вона вирішила також піти до іншого магазину та купити пряників. Купивши пряники, вона повернулася до доми, і зайшовши до житлового  будинку  в одній із спальних кімнат на ліжку побачила ОСОБА_4 який лежав на боку, тіло якого було зігнуте. Вона запитала його що сталося, на що він їй відповів, що його побили. Увімкнувши світло вона побачила, що його обличчя було підпухле, в гематомах під очима була підпухлість. Джинсові штани, які були на ньому, ззаду були розірвані , футболка також була розірвана. Коли він ішов до магазину він був одягнений в куртку вітровку, але її на ньому не було. ОСОБА_4 повідомив їй також, що куртці, яка зникла, були гроші та мобільний телефон, якої марки вона не знає, які також зникли.  Яка сума грошей була при чоловікові та чи був при ньому мобільний телефон  їй нічого не відомо. Почувши що його побили, побачивши у нього на обличчі тілесні ушкодження, вона стала телефонувати до його сестри ОСОБА_11, повідомивши їй, що ОСОБА_4 побили, запитавши її що робити. Остання відповіла їй, щоб вона викликала швидку медичну допомогу. Далі, вона зателефонувала до Любарської ЦРЛ, викликавши швидку медичну допомогу. Перед приїздом швидкої допомоги вона запитала ОСОБА_4, що з ним сталося, хто і де його побили. Він розповів їй, що побили його в магазині «Престиж», били його він сказав ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_26 та дві жінки, яких він не знає. Також він сказав, що заходячи до приміщення магазину «Престиж» при вході  ОСОБА_7 наніс йому один удар в голову, він сказав, що його він не знає, але точно знає що він працівник міліції. Після цього, його стали бити ОСОБА_26 та ОСОБА_3, а також  ще дві дівчини.  Вона запитала його як він потрапив до доми, на що він відповів, що його привіз «Прокоп», більшість всього він мав на увазі ОСОБА_10, власника магазину «Престиж». Коли приїхав автомобіль швидкої допомоги Любарської ЦРЛ, вона разом із ним поїхала до лікарні. Перед тим, як йти до магазину ОСОБА_4 спиртного не вживав  і взагалі спиртного він не вживає  протягом 6-7 років.

           Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що 26 вересня  2010 року біля 23-ї год. 30 хв. її на мобільний телефон зателефонувала дружина її дядька ОСОБА_4 і повідомила її, що побили  дядька. Вона  запитала  як сильно, вона відповіла що дуже сильно, обличчя не має, все в гематомах, волосся не має, з вуха тече кров. Вона запитала її, чи може він розмовляти, вона сказала, що він розмовляє нормально. ОСОБА_4 спокійним голосом їй сказав, що його побили. Вона запитала його, хто його побив, на що він відповів, що дільничий ОСОБА_7. Запитавши його, чи його бив один ОСОБА_7, нащо він відповів, що било іще двоє осіб. Далі вона запитала його куди його били, на що він відповів, що його били точними ударами у голову. Також сказав, що ОСОБА_7 просив дівчат, щоб вони дали йому можливість ударити його у голову. Вона  сказала йому, що вона  вже виїзджає в Любар. Далі він розмовляв з її матір»ю ОСОБА_11 По дорозі в смт.Любар вона зателефонувавла до медичної клініки «БОРИС» для перевезення ОСОБА_4 до м. Київ. Приїхавши до смт.Любар, вона поїхала до Любарської ЦРЛ, де до реанімаційного відділення привезли ОСОБА_4, за 5-ть хвилин до її приїзду. Стан здоров»я його був критичний, тиск критично понижений. Перебуваючи біля реанімаційного відділення лікар їм сказав, щоб  вони готувалися,  він помре. Після цього, вона знову зателефонувала до служби « БОРИС»  звідти назначили йому лікування, тільки тоді він прийшов до тями. Через 5-ть годин приїхав автомобіль медичної служби  «Борис» ОСОБА_4 доставили в клініку швидкої допомоги м.Київ. ОСОБА_4 знаходився в лікарні швидкої допомоги м.Київ, яка розташована на Лісному масиві, де він пролежав 7 днів. Далі він перебував в неврологічному відділенні Коростишівської  ЦРЛ на протязі 16 днів.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_27 слідує, що він приблизно в кінці вересня місяця 2010 року біля 19-ї год 30 хвилин вирішив піти купити цигарок до магазину « Престиж» с.Ст.Любар. Не доходячи до самого магазину він побачив як б»ють на той момент незнайомого йому чоловіка, як в подальшому йому стало відомо ОСОБА_4. ОСОБА_4 лежав на боку закриваючи руками обличчя, а біля нього знаходився ОСОБА_3, ОСОБА_6, та ще один незнайомий йому чоловік , обличчя якого він не бачив. Він мав високий зріст, що було на ньому із одягу він не пам»ятає. ОСОБА_4 лежав на землі в дворі магазину між 2 та 3 столиком з ліва від входу до магазину Було чути крики, двоє незнайомих йому дівчат забирали руки від обличчя ОСОБА_4, один із присутніх осіб, незнайомий йому чоловік кричав щоб дівчата тримали руки ОСОБА_4,  так як він хотів удари в обличчя. ОСОБА_3, ОСОБА_6 наносили удари ногами в голову та тулуб, в основному в голову. При цьому, при вході до магазину «Престиж» стояв власник даного магазину якого він знає як «Прокоп», який сміявся з цього не втручаючись у бійку . На той момент він не знав, що то ОСОБА_4 тому вирішив не вмішуватись в бійку, і не придбавши цигарок пішов до доми. Він в подальшому не повідомив до Любарського РВ УМВС про те, що він був свідком скоєння злочину відносно ОСОБА_25 так як був занятий,  перебуваючи на роботі в м.Київ. Дільничого інспектора Любарського РВ УМВС  ОСОБА_7 він знає з дитинства, так як його баба живе в с.Стрижівка Любарського району. Чоловік який разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_3 наносили тілесні ушкодження ОСОБА_4 схожий по своїй зовнішності на ОСОБА_7.

До показів свідка ОСОБА_27 суд відноситься критично, оскільки він є кумом сина потерпілого, окрім того дільничний інспектор ОСОБА_7. впіймав його та сина потерпілого при крадіжці картоплі із поля, а тому суд вважає, що даний свідок зацікавлений у вирішенні справи на користь потерпілого та у притягненні до кримінальної відповідальності дільничного інспектора ОСОБА_7. Окрім того, заява від потерпілого ОСОБА_4 про допит в якості свідка ОСОБА_27, який з його слів був свідком його побиття біля магазину «Престиж» с.Ст.Любар надійшла лише 19.11.2010 року, тоді як побиття потерпілого мало місце 26.09.2010 року. До цього, під час розслідування даної кримінальної справи, по невідомій причині за   свідка Ціхоцького П.І потерпілий ОСОБА_4 не вказував. Також, ОСОБА_27 будучи допитаний в якості свідка, вказує що він стояв при вході в двір магазину «Престиж» і бачив як ОСОБА_3, ОСОБА_6, незнайомий йому чоловік , який схожий на ОСОБА_7, та дві незнайомі дівчини, наносили тілесні ушкодження ОСОБА_4 Останній в цей час лежав на землі між 2 та 3-м столиком з лівої сторони від магазину. Він не знаючи на той час,  що чоловік якого били являється ОСОБА_4,  вирішив в бійку не втручатися . Покази  ОСОБА_27 протирічать показам самого потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3, які стверджують що ОСОБА_4 знаходився на бетонному підмурівку біля входу до магазину «Престиж», а не між 2-м та 3-м столиком в дворі магазину.

Свідок ОСОБА_28 суду пояснив що на даний час його син  ОСОБА_27 проходить службу  в Збройних силах України в м.Київ. Про те що у вересні місяці 2010 року було вчинено хуліганські дії відносно ОСОБА_4, якого він знає дуже давно, він дізнався від свого сина ОСОБА_22

Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_28 оскільки свідки ОСОБА_11, ОСОБА_24, ОСОБА_21 є близькими родичами потерпілого, свідок ОСОБА_27 є кумом сина потерпілого і вони всі є зацікавленими у вирішення справи на користь потерпілого. Окрім того їхні покази спростовуються показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що за допомогою поштового відділення через газету  «Сільський вісник» вона заказує різне насіння. Даною послугою користується безліч її знайомих, зокрема ОСОБА_8. У вересні місяці вона вкотре зробила замовлення, яке 26 вересня 2010 року тобто в останню неділю вересня їй  привіз додому за адресою АДРЕСА_4 ОСОБА_7 на автомобілі ВАЗ 21011 зеленого кольору. ОСОБА_7 дане замовлення привіз 26 вересня 2010 року в вечірній час біля 20-ї год. 30 хв., на дворі було вже темно. З ОСОБА_7 був ще якийсь хлопчина якого вона не знає.

          Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_31 вбачається, що на даний час він працює невропатологом Любарської ЦРЛ . Так, 27 вересня 2010 року біля 2-ї год. ночі до нього зателефонували з Любарської  ЦРЛ та викликали його на роботу, для того щоб оглянути ОСОБА_4,  якого було доставлено до реанімаційного відділення з отриманими тілесними ушкодженнями. Приїхавши до лікарні, він в реанімаційному відділені оглянув ОСОБА_4 на обличчі та тілі якого були тілесні ушкодження у вигляді набряків та крововиливів в лобно-лицевій ділянці. Біля ОСОБА_4 знаходилися працівники міліції та незнайома йому жінка, які розпитували ОСОБА_4 хто його побив, на що він відповідав, що його побила невідома особа, якої він не знає. Далі він вийшов з палати і не чув про що розповідав ОСОБА_4 Особисто він про обставини отримання ним тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не запитував.

Із акту судово-медичної дослідження № 544 судово-медичної експертизи № 29 від 06 жовтня 2010  року вбачається, що в ОСОБА_4 виявлено  тілесні ушкодження у вигляді,  синців навколо обох очей з крововиливом в слизову лівого ока, струс головного мозку, синця правого передпліччя. Тілесні ушкодження у вигляді,  синця правого передпліччя відносяться до легкого ступеня тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров»я. Тілесні ушкодження у вигляді, синців навколо обох очей з крововиливом в слизову лівого ока, струс головного мозку відносяться до легкого ступеня тілесного ушкодження  з короткочасним  розладом  здоров»я. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупового твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від ударів ногою, рукою.

Висновком судово-медичної експертизи № 680 від 30 листопада 2010 року стверджується, що в ОСОБА_4 виявлено закриту черепно мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, травматичного розриву барабанної перетинки зліва, синців навколо обох очей з крововиливом в слизову лівого ока, що відносяться до легкого ступеня тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров»я. Тілесну ушкодження у вигляді, синця правого передпліччя , синців тулуба, відносяться до легкого ступеня тілесного ушкодження без короткочасного   розладу  здоров»я.

Згідно додаткової судово-медичної експертизи № 18 від 06 січня 2011 року в ОСОБА_4 виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, травматичного розриву барабанної перетинки зліва, синців навколо обох очей з крововиливом в слизову лівого ока, що відносяться до легкого ступеню тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров»я. Тілесні ушкодження у вигляді синця правого передпліччя, синців тулуба, відносяться до легкого ступеня тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров»я.

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 від 12.10.2010 року, яке було проведено в приміщені магазину «Престиж» с.Ст.Любар вул.К.Маркса Любарського району, ОСОБА_3 вказав, як саме та в які частини тіла він наносив удари потерпілому ОСОБА_4

Як вбачається із протоколу відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_5 від 12.10.2010 року, яке було проведено в приміщені магазину «Престиж» с.Ст.Любар вул.К.Маркса Любарського району, ОСОБА_5 вказала як саме та в які частини тіла  ОСОБА_3  наносив удари потерпілому ОСОБА_4

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_4 від 07 грудня 2010 року, яке було проведено в приміщені магазину «Престиж» с.Ст.Любар вул.К.Маркса Любарського району вбачається, що ОСОБА_4 вказав як саме, та в які частини тіла  ОСОБА_3  наносив йому удари, заподіявши при цьому тілесні ушкодження.

Довідкою аналізом телефонних розмов між підозрюваним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_6 стверджується, що ОСОБА_3 26.09.2010 року в період 18-ї год 37 хв 30 сек до 20 год 03 хв. 02 сек неодноразово телефонував із свого мобільного телефону до свідка ОСОБА_6 та проводив з ним телефонні розмови, що підтверджує покази останнього в тій частині, де він вказує, що ОСОБА_3 неодноразово телефонував до нього та просив під»їхати до приміщення магазину «Престиж», так як він побив якогось чоловіка і той лежить без свідомості. А також,  спростовуються покази ОСОБА_3 в тій частині де він вказує, що під час того, як він наносив удари по обличчю та тулубу потерпілого ОСОБА_4 перебуваючи в магазині «Престиж» с.Ст.Любар, до магазину зайшов ОСОБА_6, який після розмови із ним також став наносити удари ногами по обличчю ОСОБА_4, він до ОСОБА_6 на мобільний телефон не телефонував.

Згідно токсологічного дослідження № 4583 від 01 листопада 2010 року в крові ОСОБА_4 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1,01 %, що відноситься до середнього степеню сп»яніння.

                    Проведеною очною ставкою між обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком  ОСОБА_6 стверджується, що останній в присутності ОСОБА_3 підтвердив свої покази в тій частині де він вказував, що дійсно 26.09.2010 року біля 20 год. він по проханню ОСОБА_3, який зателефонував до нього на мобільний телефон, та який перебував в цей час в магазині «Престиж», підійшов до входу в магазин, де побачив потерпілого ОСОБА_4, який лежав на бетонних сходах без  
свідомості. Від ОСОБА_3 він дізнався, що під час суперечки з ОСОБА_4 в приміщені магазину, ОСОБА_3 наносив йому удари ногами та руками, заподіявши тілесні ушкодження. Будь-яких ударів ногами чи руками він особисто ОСОБА_4 не наносив, грошей та інших речей у нього не відбирав.

                    Відповідно до проведеної очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_13 та свідком ОСОБА_5, остання  в присутності ОСОБА_3 підтвердила свої покази в тій частині де вона вказала, що 26.09.2010 року біля 20 год. в приміщені магазину «Престиж» в с.Ст.Любар перебував ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 знаходячись в одній з кабінок приміщення магазину.
В  ході їх розмови між ними  виникла суперечка, яка в подальшому переросла в бійку. Перебуваючи в торговому залі магазину ОСОБА_3 в її присутності став наносити удари ногами та руками удари в різні частини тіла ОСОБА_4, після чого взявши його руками за верхній одяг виволік його на вулицю. ОСОБА_6 в цей час до приміщення магазину не заходив, і будь-яких ударів
потерпілому в її присутності не наносив.

                    Згідно проведеної очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_5, остання в присутності ОСОБА_4 підтвердила свої покази в тій частині, що 26.09.2010 року біля 20 год. в приміщені магазину « Престиж» с.Ст.Любар перебував ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 знаходячись в одній з кабінок приміщення магазину. В ході їх розмови між ними виникла суперечка, яка в подальшому переросла в бійку. Перебуваючи в торговому залі магазину ОСОБА_3 самостійно, без участі ОСОБА_6, якого в цей час не було в приміщенні магазину, став наносити удари ногами та руками удари в різні частини тіла ОСОБА_4, після чого взявши його за верхній одяг виволік його на вулицю.

                    Проведеною очною ставкою між потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_6 стверджується, що останній в присутності ОСОБА_4 підтвердив свої покази в тій частині, що  26.09.2010 року біля 20 год. він по проханню обвинуваченого ОСОБА_3, який, зателефонувавши до нього на мобільний телефон, перебуваючи в цей час в магазині «Престиж», підійшов до входу в магазин, де побачив потерпілого ОСОБА_4, який лежав на бетонних сходах без свідомості. Від ОСОБА_3 він дізнався, що під час суперечки з ОСОБА_4, яка виникла між ними в приміщенні магазину, ОСОБА_3 наносив йому удари ногами та руками, заподіявши йому тілесні ушкодження. Будь-яких ударів ногами чи руками він особисто ОСОБА_4 він не наносив, грошей та інших речей у нього не відбирав. Також вказав, що крім ОСОБА_3 та його особисто біля ОСОБА_4 нікого не було.

          Відповідно до довідок від лікаря нарколога та лікаря психіатра Любарської ЦРЛ, підсудний ОСОБА_3 на обліку не перебуває і за медичною допомогою не звертався.

 Заслухавши покази підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина  ОСОБА_3, яка виразилася в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені особою раніше судимою за хуліганство, яка виразилася в заподіянні потерпілому ОСОБА_4 легкого ступеня важкості тілесного ушкодження, доведена повністю і кваліфікує його  дії за ст.296 ч.3 КК України.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття та часткове відшкодування заподіяного збитку.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує міру та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

                Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та наслідки вчиненого ним злочину, а тому обирає покарання у межах санкції ст.296 ч.3 КК України у виді позбавлення волі. Однак приймаючи до уваги пом»якшуючі обставини, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є опікуном над особою похилого віку, поведінку потерпілого перед початком скоєння злочину, а тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання із звільненням від його відбування з випробуванням.

Заявлений цивільний позов по справі потерпілим ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 8269 грн. 24 коп. суд задовольняє повністю. Заявлені цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн. суд задовольняє частково на суму 5000 грн., оскільки вважає що саме така сума буде достатньою для компенсування моральних страждань потерпілого.    

Заявлений цивільний позов по справі прокурором Любарського району про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на користь Коростишівської центральної районної лікарні в сумі 3103,10 грн. суд задовольняє повністю.

В задоволенні заявлених цивільних позовів по справі прокурором Любарського району про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в сумі 664,08 грн., Любарської центральної районної лікарні в сумі 243,27 грн. суд відмовляє, оскільки вказані суми вже добровільно відшкодовані підсудним.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, Суд -     

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_3 за ст.296 ч.3 КК України і обрати йому покарання за цим Законом у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

               На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням йому іспитового строку на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

     У відповідності зі ст.76 КК України зобов”язати засудженого в період відбування покарання з випробуванням періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

          Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

          Речові докази по справі – чоловічу куртку світло сірого кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_4 і знаходиться у нього на зберіганні, після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_4

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 8269 (вісім тисяч двісті шістдесят дев»ять) грн. 24 коп. заподіяної матеріальної шкоди та 5000 (п»ять тисяч) грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь Коростишівської центральної районної лікарні, м. Коростишів, вул.К.Маркса,58 Житомирської області, ідентифікаційний код 01991781 – 3103 (три тисячі сто три)  грн. 10 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

          На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через  Любарський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                         В. Б. Шидловський