ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.10.2006 року Справа № 16/278пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Бородіної Л.І.
Іноземцевої Л.В.
секретар
судового засідання Мартинцева Н.М.
та за участю
представників сторін:
від позивача: Мучінський І.Д., представник по
довіреності, довіреність №б/н
від 04.07.2006;
від 1-го відповідача: Сидоренко В.Я., керуючий філією,
довіреність №1506 від 08.04.2006;
Спіцина Н.Ф., начальник відділу
юридичного забезпечення філії,
довіреність №;1502 від 10.05.2006;
від 2-го відповідача: не прибув;
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційні скарги Благодійного фонду „Володимира
Безим”яного”, м.Харків
та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Луганське Центральне відділення Промінвестбанку”, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 14.08.2006
по справі № 16/278пд (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Благодійного фонду „Володимира
Безим”яного”, м.Харків
до 1-го відповідача Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку
м.Сєвєродонецьк”, м.Сєвєродонецьк
Луганської області
до 2-го відповідача Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В:
Благодійний фонд „Володимира Безим”яного”, м.Харків звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання нікчемним договору застави від 12.02.1998, укладеного між другим відповідачем у справі (позичальником кредиту) та акціонерним комерційним банком в особі філії відділення Промінвестбанку у м.Сєвєродонецьку Луганської області -першим відповідачем у справі №16/208пд (позикодавцем).
Заявою від 20.07.2006 позивачем змінені позовні вимоги по справі щодо визнання недійсним договору застави від 12.02.1998.
Заявою від 14.08.2006 позивачем збільшені позовні вимоги -визнати виконавчий напис нотаріуса від 18.07.2002 №НОМЕР_1 про звернення стягнення на власне майно позивача таким, що не підлягає виконанню.
З такого остаточні позовні вимоги по справі №16/278пд: визнати недійсним договір застави від 12.02.1998, який укладений між першим та другим відповідачами по справі, в забезпечення виконання за кредитними договорами та визнання виконавчого напису нотаріуса від 18.07.2002 №НОМЕР_1 про звернення стягнення на власне майно позивача таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі № 16/278пд (суддя Шеліхіна Р.М.) позов задоволений частково: визнаний недійсним договір застави від 12.02.1998, який укладений між підприємцем ОСОБА_1 та установою банку (1-им відповідачем у справі), у забезпечення зобов”язань за кредитними договорами, у решті вимог відмовлено.
За висновком суду першої інстанції договір застави від 12.02.1998 слід визнати недійсним, оскільки заставою забезпечені вимоги за кредитними договорами, за якими другий відповідач не брав позики, з чого спірна угода не відповідає вимогам закону і згідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року його слід визнати недійсним.
Решта позову стосовно визнання виконавчого напису нотаріуса від 18.07.2002 №НОМЕР_1 про звернення стягнення на власне майно позивача таким, що не підлягає виконанню, місцевим господарським судом залишена без задоволення за безпідставністю та необгрунтованістю (без вказівки саме з чого), а також з зазначенням, що оскарження дій нотаріуса по вчиненню виконавчих написів -не є підсудним господарським судам.
Ніякої іншої мотивації з наведеного питання судом першої інстанції не висловлено в прийнятому рішенні від 14.08.2006 по справі №16/278пд.
Позивач і перший відповідач у справі, не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 14.08.2006, звернулися до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами:
- позивачем подана апеляційна скарга №б/н і без дати по справі №16/278пд, за якою заявник просить апеляційну інстанцію скасувати оскаржене рішення суду по справі в частині відмови в визнанні виконавчого напису нотаріуса від 18.07.2002 за №НОМЕР_1 таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позивач у справі в обгрунтування доводів за апеляційною скаргою посилається на ч.3 ст.19 Закону України „Про благодійництво та благодійні організації”, яка є нормою прямої дії, а також те, що з моменту набуття Благодійним фондом права власності на будівлю ринку -це майно не може бути предметом застави.
Окрім цього, заявник апеляційної скарги наполягає на підвідомчості вказаного спору господарським судам, а також навів з цього питання про практику Верховного Суду України.
Перший відповідач у справі в своїй апеляційній скарзі НОМЕР_2 висловив, що оскаржене рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі №16/278пд є незаконним, з того прохає Луганський апеляційний господарський суд скасувати це рішення та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Перший відповідач у справі вважає, що відповідно до ст.27 Закону України „Про заставу”, враховуючи укладені договори про перевід боргу НОМЕР_3 та купівлі-продажу від 25.05.2006, мало місце правонаступництво, а з того -збереження права застави за договором від 12.02.1998 стосовно нового власника -позивача по справі.
Відзивом №НОМЕР_4 на апеляційну скаргу Благодійного фонду „Володимира Безим”яного” перший відповідач у справі вказав про своє непогодження з доводами, які викладені позивачем у апеляційній скарзі по справі, за необгрунтованістю та безпідставністю, а у місцевого господарського суду не було підстав для задоволення позову по справі.
Позивач у відзиві №б/н і без дати на апеляційну скаргу першого відповідача висловив, що норми Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” пріоритетні, що з моменту набуття права власності Благодійним фондом на заставлене майно, воно не може бути предметом застави.
Окрім цього, на думку позивача, договором застави не обумовлені суттєві умови, що мають бути визначені в договорі, відсутні підписи сторін, з того він не породжує у сторін права та обов”язки.
З оглядом на це, Благодійний фонд просить суд другої інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу першого відповідача по справі.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Благодійного фонду „Володимира Безим”яного” на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі №16/278пд призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л.- суддя -головуючий, Іноземцева Л.В. - суддя, Перлов Д.Ю.-суддя.
Ухвалою апеляційного господарського суду по справі №16/278пд від 31.08.2006 порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Благодійного фонду „Володимира Безим”яного” на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку м.Сєвєродонецьк Луганської області”, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі №16/278пд призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л.- суддя -головуючий, Бородіна Л.І.- суддя, Іноземцева Л.В. -суддя.
Ухвалою апеляційного господарського суду по справі №16/278пд від 11.09.2006 порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку м.Сєвєродонецьк Луганської області”, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.09.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Благодійного фонду „Володимира Безим”яного” на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі №16/278пд у зв'язку з відпусткою судді Перлова Д.Ю. його виключено із складу колегії та введено суддю Бородіну Л.І.
Враховуючи, що в судове засідання, яке призначене на 19.09.2006, не з”явилися представник позивача та другий відповідач у справі, відзиви на апеляційні скарги не представили суду, судова колегія визначила неможливим розглядати по суті апеляційні скарги по справі, з того ухвалою від 19.09.2006 по справ №16/278пд відкладено слухання по справі на 03.10.2006, зазначена обов'язковою участь у справі повноважних і компетентних представників сторін у справі.
03.10.2006 другий відповідач у справі без поважних причин не прибула, в судове засідання апеляційної інстанції, хоча особисто сповіщена під підпис про час, день, місце розгляду апеляційних скарг у справі, що підтверджено документально поштовою квитанцією №НОМЕР_5, приєднаної до справи №16/278пд.
Позивач у справі наполягав на участі в судовому засіданні другого відповідача.
Перший відповідач висловив суду, що апеляційні скарги по справі можливо розглядати без присутності другого відповідача по справі за наявними матеріалами.
Судова колегія, порадившись на місці, зазначила, що неявка другого відповідача по справі в судове засідання не перешкоджає розглядати справу.
Повноважним представником позивача по справі письмово заявлено суду клопотання без номеру та дати про відкладення розгляду справи та витребування у прокурора м.Кремінна матеріали кримінальної справи №37049242, яка порушена по фактам зловживання службовими повноваженнями, а також службового підроблення посадовими особами філії „Відділення Промінвестбанку в м.Сєвєродонецьку Луганської області”, оскільки предметом дослідження в ході слідства були також обставини укладання кредитних договорів з ОСОБА_1 та договору застави від 12.02.1998.
Перший відповідач заперечив проти задоволення клопотання позивача, оскільки кримінальна справа була порушена лише по факту зловживання службовими повноваженнями, керівник філії „Відділення Промінвестбанку в м.Сєвєродонецьку Луганської області” Прокопенко Л.С. померла, з того слідство не завершено.
Доцільність задоволення заявленого позивачем клопотання, у тому числі щодо відкладення розгляду справи ретельно досліджувалося судовою колегією.
На запитання суду повноважним представником позивача не доведено -які саме матеріали кримінальної справи, як додаткові докази, треба витребувати у прокурора м.Кремінна, що з цих матеріалів можна вбачати.
Позивачем не з”ясовано суду щодо цих питань та заявлено, що ним уточнюється клопотання -витребувати постанову про припинення кримінальної справи на підставі ч.8 ст.6 Кримінального процесуального кодексу України, порушену по факту зловживання службовими повноваженнями посадовими особами.
Повноважним представником висловлено, що мотивувальна частина цієї постанови має значення для суті питань щодо спору по справі та заявив, що другим відповідачем у справі, як він вважає, борг за кредитними договорами взагалі погашений, але документально не може підтвердити суду, бо припускає це, а також не може вказати, який факт, що стосується і має значення до спору, встановлений слідством.
Судова колегія, порадившись на місці, зазначила, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача, яким не доведено суду, що матеріали кримінальної справи, а саме вищеназвана постанова, є підставою для звільнення від доказування, відповідно до приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України та може вважатися судом як встановлений факт і підпадає під ознаки поняття та виду доказу.
Відповідно до ст.811Господарського процесуального кодексу України хід судового засідання за клопотанням сторін фіксувався за допомогою звукозаписувального засобу -програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга першого відповідача обґрунтована, та не вбачає, що апеляційна скарга позивача по справі підлягає бути задоволеною.
Судова колегія вважає, що господарським судом Луганської області неправомірно прийнято рішення від 14.08.2006 по справі №16/278пд, при неповному з”ясуванні обставин, що мають значення для справи, з чого рішення суду першої інстанції має бути скасованим з прийняттям нового рішення.
В задоволенні позовних вимог у справі №16/278пд слід відмовити за безпідставністю, з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи:
- між відповідачами по справі укладений договір застави 12.02.1998, щодо якого у подальшому у двосторонньому порядку 26.08.1998 узгоджений додаток (а.с.12, т.1);
- вказаний договір і додаток до нього посвідчені державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори та зареєстрований за НОМЕР_6 з зазначенням, що сторони по договору застави, особистість яких встановлена, дієздатність та майно продажу перевірені в присутності нотаріуса, власноручно підписами цей договір і додаток до нього;
- за змістом договору застави від 12.02.1998 другий відповідач у справі є заставодавець, а перший відповідач -заставодержатель;
- відповідно до договору застави установі банку (першому відповідачу) в заставу передані будівля ринку з надвірними спорудами балансовою вартістю 1508047 грн., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
- договір застави укладений у забезпечення вимоги першого відповідача за кредитними договорами НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 НОМЕР_11, НОМЕР_12;
- у пункті 8.1 договору застави зазначено, що він діє до повного виконання зобов”язань, які він забезпечує, докази внесення змін щодо цих умов договору застави позивачем суду не надано;
- 25.05.2000 другим відповідачем у справі -підприємцем ОСОБА_1 укладений за згодою з першим відповідачем, договір НОМЕР_13 про перевід боргу з позивачем у справі -Благодійним фондом „Володимира Безим”яного”;
- за умовами договору про перевід боргу, другим відповідачем у справі переведена своя заборгованість за кредитними договорами на суму 1228440 грн. 00 коп. на позивача -благодійний фонд, яким прийнятий цей борг;
- того ж дня між другим відповідачем і позивачем у справі укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення критого ринку з подвірними будівлями, загальною площею 4669, 1 м2 на земельній ділянці площею 5525 м2, яке є предметом договору застави від 12.02.1998, тобто фактично знаходиться в заставі у позивача, згідно договору застави від 12.02.1998 та додаткової угоди до нього від 26.08.1998.
Судова колегія не погоджується з доводами позивача стосовно пріоритетності Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” і неможливості вважати майно благодійної організації предметом застави з такого.
Позивач у справі при укладенні з другим відповідачем у справі договору купівлі-продажу від 25.05.2000 (а.с.16,17, т.1), тобто при здійсненні купівлі нежилого приміщення критого ринку з надвірними будівлями за вказаною в договорі адресою, був обізнаним, що вказане приміщення -предмет договору купівлі-продажу, знаходиться в заставі у Промінвестбанку (заставодержавтеля), згідно договору застави б/н від 12.02.1998 і додаткової угоди від 26.08.1998 (п.1.1) та з чого саме складається це майно, яке фактично знаходиться в заставі по договору від 12.02.1998.
При цьому, безпосередньо Покупцем по договору купівлі-продажу від 25.05.2000 (позивачем у справі) засвідчено за текстом договору (п.1.2), що йому відомі умови договору застави від 12.02.1998 та додаткової угоди до нього, який укладений між Промінвестбанком і Назаровою (стороною по договору застави), а також щодо звернення стягнення на майно відповідно до умов договору застави на користь Заставодержателя (р.2 договору застави).
Понад з цим, позивачем укладений договір купівлі-продажу від 25.05.2000 на умовах, що ціна договору складає 1228440 грн. і в порядку розрахунку за майно Покупець (позивач) переводить на себе борг Продавця (другого відповідача) перед Заставодержателем (першим відповідачем) в сумі 1228440 грн., відповідно до умов договору переводу боргу НОМЕР_3 (т.2).
З оглядом на викладене, судова колегія зазначає, що позивач у справі після укладення вказаних договорів (їх підпису) підтвердив свою згоду з вказаними в них умовами, у тому числі стосовно предмету договору купівлі-продажу, який є в заставі за спірним за позовом у справі договору, на який може бути проведено звернення стягнення на користь Заставодержавтеля -першого відповідача по справі, тобто підтверджено факт збереження сили застави, що кореспондується з ст.27 Закону України „Про заставу”.
Безпосередньо п.2.2 купівлі-продажу вищезгаданого майна передбачено, що купівля-продаж майна проводиться для погашення простроченої заборгованості Продавця (другого відповідача) перед Заставодержателем (першим відповідачем у справі) по кредитним договорам НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_14 та НОМЕР_15 в забезпечення повернення якої було передано в заставу Кредитору майно Продавцем.
Абзацом другим цього пункту договору купівлі-продажу від 25.05.2000 зазначено, що всі права та обов”язки по цим договорам передані Покупцю (позивачу) відповідно до договору переводу боргу НОМЕР_3 (а.с.17 т.1).
Докази внесення змін, доповнень до наведених договорів позивачем суду не представлені, а також не доведені обставини погашення переведеного боргу, на час розгляду судом другої інстанції апеляційних скарг у справі, а висловлено припущення щодо погашення боргу за кредитними договорами (про який вів мову у позовній заяві та своїй скарзі), а також в судовому засіданні апеляційної інстанції, не є доказом і не може прийматися судом до уваги за не підтвердженням.
Факт передачі в заставу першому відповідачу ОСОБА_1 майна по договору застави від 12.02.1998 в забезпечення прав вимоги першого відповідача по кредитним договорам НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 НОМЕР_11, НОМЕР_12 встановлено постановою Вищого господарського суду від 08.08.2006 по справі №13/1пд, про що позивачу і суду було відомо на час прийняття рішення по справі №16/278пд.
Факт отримання кредитів, як заставодавцем підприємцем ОСОБА_1 так і вказаними в договорі застави іншими боржниками, підтверджені під час укладення договорів переводу боргу і договору купівлі-продажу предмету застави дійсності застави щодо угод, відносно яких ОСОБА_1 була фактично як боржником так і майновим поручителем.
На час укладення спірного договору застави позивач не був стороною цього договору і не був власником цього майна, не користувався ним. Правовідносини у позивача з Промінвестбанком стосовно спірного договору застави виникли з 25.05.2000 в результаті правонаступництва, що виникло при придбанні позивачем у приватного підприємця ОСОБА_1заставленого майна по договору купівлі-продажу від 25.05.2000 і одночасному переводі на позивача боргу по договору переводу боргу НОМЕР_3, забезпеченого заставою по спірному договору.
В силу застави зберігається визначене ст.1 Закону України „Про заставу” право заставодержателя на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок реалізації предмету застави і це не є порушенням прав заставодавця.
В матеріалах справи відсутні докази припинення застави відповідно до приписів Закону України „Про заставу”, а також докази наявності обставин, з якими закон пов”язує визнання угод недійсними відповідно до ст.48 Цивільного кодексу України: договір застави за змістом та формою відповідає вимогам ст.ст.153, 154 Цивільного кодексу УРСР.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що відсутні правові підстави для визнання права застави припиненим, а договору застави від 12.02.1998 недійсним.
Судом першої інстанції взагалі не досліджені вищеназвані питання у сукупності та неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи, а оскарження по справі рішення прийнято неправомірно.
Доводи позивача по справі не знайшли свого підтвердження та є необгрунтованими, у тому числі щодо висловленого позивачем недотримання ст.153 Цивільного кодексу УРСР при укладенні договору застави, який фактично за своїм змістом і формою відповідає законодавству.
Понад з цим, позивач, який наполягає на тому, що договір застави від 12.02.1998 укладений на порушення ст.153 Цивільного кодексу УРСР спростовую свої доводи своїм зверненням з позовом у справі щодо оспорення договору застави, тобто оспоривши цей договір -підтверджує факт його укладення.
З оглядом на вищевикладене, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом безпідставно не прийняті до уваги приписи ст.27 Закону України „Про заставу” стосовно того, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержавтелем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Згідно ст.17 Закону України „Про заставу” заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержавтеля.
З оглядом на вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем необгрунтовано застосовані норми Закону України „Про благодійництво та благодійні організації”.
Позаувагою суду другої інстанції не залишено те, що договір купівлі-продажу від 25.05.2000 нерухомості -предмету договору застави від 12.02.1998 укладений без згоди заставодержателя на відчуження заставодавцем (другим відповідачем у справі) заставленого майна, що не відповідає вимогам ч.2 ст.17 Закону України „Про заставу”.
Що стосується другої вимоги за позовом у справі з визнання виконавчого напису державного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, то дійсно підстави для задоволення вимоги апеляційна інстанція не вбачає, позов є необгрунтованим з наведених вище обставин і недоведеністю позивачем факту відсутності боргу по кредитних договорах.
Однак, висновок суду першої інстанції щодо непідсудності господарським судам спорів про вчинення виконавчих написів є помилковим.
Місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні установи . . . мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при ... виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Зміст даних норм свідчить про те, що підвідомчість справи повинна визначатися, виходячи з предмету спору з урахуванням суб”єктного складу.
Враховуючи, що предметом спору у даній справі є господарські правовідносини між юридичними особами, вимоги по справі підвідомчі господарським судам, а не судам загальної юрисдикції.
Судова колегія вважає за необхідне відмітити, що судом вирішується питання щодо застосування строку давності, якщо порушене право підлягає захисту, з того доводи першого відповідача по справі стосовно відмови в позові у зв”язку з закінченням строку давності для заявлення позову, апеляційною інстанцією не можуть прийматися як обгрунтовані.
Судові витрати за подання позову по справі та за апеляційним провадженням згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача, з якого належить стягнути на користь першого відповідача по справі витрати, які пов”язані зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги по справі.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.2 ст.103, п.1, п.4 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі судової колегії
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Благодійного фонду „Володимира Безим”яного”, м.Харків б/н від 28.08.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі № 16/278пд залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Луганське Центральне відділення „Промінвестбанку”, м.Луганськ НОМЕР_2 на рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі № 16/278пд задовольнити.
3. Рішення господарського суду Луганської області від 14.08.2006 по справі № 16/278пд (суддя Шеліхіна Р.М.) скасувати та прийняти нове рішення.
4. У позові відмовити.
5. Стягнути з Благодійного фонду „Володимира Безим”яного”, м.Харків, вул.Мироносицька,57-В, код 22719329 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку м.Сєвєродонецьк”, м.Сєвєродонецьк Луганської області, пров.Гвардійський,28, код 09304533 судові витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою по справі в сумі 42 грн. 50 коп.
6. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскарженою до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Помічник судді Т.В.Косенко
Надруковано 9 примірників:
1-до справи
2-3-позивачу (вул.Ганни, 7/5, м.Харків, 61001; вул.Мироносецька, 57/17, м.Харків, 61125)
4-5-1-му відповідачу (пр.Гвардійський, 28, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400;
вул.К.Маркса, 36, м.Луганськ, 91000)
6-7-2-му відповідачу (АДРЕСА_2;
АДРЕСА_3)
8- до наряду Луганського апеляційного господарського суду
9-господарському суду Луганської області