Справа № 2-а-563/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   22.03.2011  року  Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого  судді     Тончук Р.І.

           при секретарі    Придачук Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області про визнання  неправомірними його дій та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату  пенсії,

в с т а н о в и в:

         15.02.2011 року позивач ОСОБА_1. звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута в якому просить визнати його дії неправомірними та зобов»язати здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, починаючи з квітня 2007 року, та забезпечити в подальшому її виплату відповідно до вимог закону, посилаючись на те, що  він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та  інвалідом 111 групи, захворювання якого пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС,  а, отже, згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на пенсію в розмірі не нижче 6-ми мінімальних пенсій за віком і відповідно до ст.50 цього Закону має право на щомісячну додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач виплачує йому пенсію в меншому розмірі .

          Ухвалою суду  від 22.03.2011 року позов в частині позовних вимог за період з квітня 2007 року по 14 серпня 2010 року  залишено без розгляду.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав

        Представник відповідача  Сабінський В.Е. позову не визнав , давши пояснення про те, що  державна і додаткова пенсія позивачу  обчислена відповідно до діючого законодавства  в межах бюджетних асигнувань , а тому дії відповідача  є правомірними.  

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню

         Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС І категорії і інвалідом 111 групи довічно, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК (а.с.7,8).

         Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється , але з пояснень сторін, довідки відповідача від 13.02.2011 року № 1312\03 вбачається, що пенсія позивачу виплачується в значно нижчому розмірі, ніж передбачено законом(а.с.5).

         Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсія позивача, як інваліда 111 групи не може бути нижчою, як шість мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.50 вказаного Закону  додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, інвалідам 111 групи, віднесеним до першої категорії ,виплачується в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.

         Однак, згідно положення ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України ,або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

         Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсії позивачу  постанови Кабінету Міністрів України застосуванню не підлягають, оскільки істотно звужують обсяг  його прав, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

        Надання законом Кабінету Міністрів України права на визначення порядку обчислення пенсій  не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених  цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень  законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

         Із ст. ст. 50 та 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

         Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

         З огляду на наведене, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що положення  ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Наявність такої норми за відсутністю іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Частиною 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

         Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

         Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

         За таких  обставин суд вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії згідно ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з  15 серпня 2010 року.

               Керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»,ст.ст.10,11,86,159-163 КАС України суд,

п о с т а н о в и в:

        Позов задовільнити.

        Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області  щодо нарахування та виплати  ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії без дотримання вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.

        Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплатити недоплачені суми пенсії як інваліду 111 групи ,захворювання якого пов»язане з  наслідками аварії на ЧАЕС, ,за період з 15 серпня 2010 року  до припинення  такого права з врахуванням виплачених сум.

         Судові витрати віднести на рахунок держави.

        Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя:Р. І. Тончук