Справа № 2-а-2066/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   21.06.2011  року               Суддя  Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Тончук Р.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради про визнання бездіяльності управління протиправною та зобов"язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення  як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 до  управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради про визнання бездіяльності управління протиправною та зобов"язання управління здійснити нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 2005 по 2011 роки та по день втрати права на таку допомогу.

Ухвалою від 18.05.2011 року позовні вимоги позивача за період 2005-2009 роки залишено без розгляду.          

В письмових запереченнях проти позову відповідач позов не визнав і вказав, що  фінансування  витрат, пов"язаних з реалізацією Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок державного бюджету. Всі видатки держави визначаються Кабінетом Міністрів України та затверджуються в Законі про державний бюджет на відповідний рік. Управління праці і соціального захисту населення Славутської міської ради не наділене повноваженнями щодо перерахунку допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС та її виплати поза межами профінансованих державою сум. Тому дії управління є законними, а позовні вимоги безпідставними. Просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що позов підлягає  задоволенню  з таких підстав.    

Встановлено, що позивач є  учасником ліквідоції наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1

Ч.2 ст.9 Конституції України передбачено, що органи державної влади та  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз. 7 ч. 4 ст. 48 Закону N 796-XII).

Зазначений вид допомоги є соціальною виплатою відповідно до Закону №796-XII.

З довідки управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради №02-2003 від 5.05.2011р. вбачається, що позивачу у 2005 - 2010 роках щорічна допомога на оздоровлення виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоролення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у розмірі 100 грн. 00 коп.

Дію абз.3 ч.4 ст.48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Проте, зупинення дії абз.3 ч.4 ст.48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII, передбачене п.30 ст.71 Закону України від 19.12.2006 р. N489-V "Про державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст.29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) .

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N6-рп/2007 набрало чинності негайно, а отже п.30 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. N489-V "Про державний бюджет України на 2007 рік" втратив чинність з моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду - 09.07.2007р.

П.п.11 п.28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. N107-VI встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу I, п.п.61, 62, 63, 66 розділу II, п.3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.67 розділу I, п.п.1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  зміни, внесені п.п.11 п.28 розділу II Закону України від 28.12.2007р. N107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Рішення Конституційного Суду України набрало чинності 22.05.2008 року.

Відповідно до довідки УПСЗН  Славутськогої міської ради № 02-2003 від 05.05.2011 року,  позивачу виплачувалась допомога на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 100,00 грн у січні 2011 року.

З урахуванням положень Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. N10-рп/2008, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнаних неконституційними, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже,  станом на січень 2011 року є чинним абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII, відповідно до якого щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат.

При цьому жодних обмежень щодо застосування ст.48 Закону N796-XII у 2010-2011 роках ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів  не приймали.

Відповідно до положення ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру одноразової щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року застосуванню не підлягає, оскільки істотно звужує обсяг прав позивача та суперечить абз.2 ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

За таких обставин УПСЗН Славутської міської ради повинно було виплатити позивачу у січні 2011 року щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, визначених на момент виплати, тобто визначених Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік" станом на січень 2011 року .

Відповідно до Кодексу законів про працю та Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

П.п.8 п.1 ст.40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2011 рік" мінімальна заробітна плата у січні 2011 року становила - 941 грн.

Відсутність бюджетного фінансування для виплати одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченї ст.48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не може бути причиною невиконання покладених на УПСЗН зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (Рішення Європейського  Суду з  прав  людини у справі  "Кечко  проти України" від 18.11.2005р.).

Крім того, як зазначив Європейський Суд з прав людини у  вказаному рішенні, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскільки держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу щорічної одноразової допомоги на оздоровлення та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади –Міністерство праці та соціальної політики України, яке діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вжили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати позивачу відповідно до Закону, тобто відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин, то дії відповідача слід визнати неправомірними.

В позовній заяві позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до вимог ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по день припинення права на таку допомогу.

Порушене право позивача слід захистити таким чином, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов. Тобто, слід зобов’язати УПСЗН Славутської міської ради нарахувати та виплатити передбачену ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням проведених виплат та нараховувати і виплачувати таку допомогу відповідно до вимог зазначеного Закону по день припинення права на таку допомогу.

Керуючись ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст.10, 11, 86, 159-163, 183-2 КАС України,

                                           п о с т а н о в и л а:

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі меншому, ніж визначено абз.3 ч.4 ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов"язати управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, передбачену ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням проведених виплат та нараховувати і виплачувати таку допомогу відповідно до вимог зазначеного Закону по день припинення права на таку допомогу.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя:Р. І. Тончук