НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

             РІШЕННЯ                                                                   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 Справа № 2-313/11

21.06.2011  Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Стасюк   Р.  М.

при секретарі –Федорчук Л.О.   .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нетішині цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2    про  стягнення збитків, пов’язаних з порушенням договірних зобов’язань. , -

      ВСТАНОВИВ:

  що ОСОБА_1 звернулася  до суду із вищевказаним позовом, в якому  просить стягнути з ОСОБА_2 2795,47 грн. збитків. В обґрунтування позову  зазначає, що між сторонами було укладено договір оренди від 06.10.2006 року. Відповідно до умов п.7.1 даного договору Відповідач зобов’язалась оплачувати комунальні послуги на підставі рахунків відповідних організацій, утримувати приміщення, що орендується у належному стані, усувати наслідки аварій, що стались в квартирі за свій рахунок, дотримуватись протипожежних правил, а також правил користування тепловою та електричною енергією.

В результаті неналежного виконання своїх зобов’язання за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 2795,47 грн., а саме:

1270,00 грн. збитків пов’язаних з ремонтно-відновлювальними роботами;

710,15 грн. заборгованість за комунальні послуги перед ВП ХАЕС;

626,06 грн. заборгованість по квартплаті перед КП НМР «ЖКО»;

189,26 грн. заборгованість за обслуговування домофону.

          Просить стягнути дану заборгованість.

04.2011 року Позивач подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з Відповідача 2000,00 грн. моральної шкоди та витребувати у Відповідача своє майно: електроплиту Веста 2001, розкладне крісло зеленого кольору, кухонний стіл білого кольору та один кухонний стільчик.

Ухвалою суду від 07.06.2011року позовні вимоги в частині витребування майна були залишені без розгляду.

В судовому Позивач та її Представник позов підтримали, та просили задоволити в повному обсязі з мотивів зазначених в позовній заяві. Крім того, Позивач просив відшкодувати йому витрати в сумі 2000 грн. понесені ним на правову допомогу.  

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували в повній мірі. В обґрунтування своїх заперечень зазначали, що згідно рішення Нетішинського міського суду від 05.10.2010 року договір оренди припинено з 06.01.2009 року, крім того в орендованому приміщені було відключено світло, що не давало змогу користуватися орендованим приміщенням. Ключі від орендованої квартири передали представнику ДВС 13.12.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як було встановлено судом, 06.10.2005 року між сторонами було укладено договір оренди. Відповідно до умов даного договору Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове володіння квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Передача квартири була здійснена відповідно до акту прийому-передачі (п.3.3. договору). По закінченню терміну договору оренди від 06.10.2005 року, сторони заключили новий договір оренди тієї ж квартири строком з 01.10.2006 року по 01.04.2007 року  з правом пролонгації.

Відповідно до п.6.1.договору від 06.10.2006 року комунальні послуги оплачуються орендарем самостійно на підставі рахунків відповідних організацій.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги   -  результат  господарської  діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної  особи  у забезпеченні  холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням,  опаленням,  а   також   вивезення   побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до ст. ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до довідки №241 від 17.12.2010 року, виданої КП НМР «ЖКО» за ОСОБА_1, що проживає АДРЕСА_1 станом на 01.12.2010 року рахується борг по квартплаті в сумі 626,06 грн.

Відповідно до довідки №785 від 14.12.2010 року, виданої ВП ДП НАЕК «Енергоатом»  Хмельницька АЕС за ОСОБА_1, що проживає АДРЕСА_1 станом на 01.12.2010 року рахується заборгованість за комунальні послуги перед ВП ХАЕС в сумі 710,15 грн., яка утворилась з 01.12.2009 року.

Відповідно до довідки виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за ОСОБА_1, що проживає АДРЕСА_1 станом на 01.12.2010 року рахується борг за обслуговування домофону в сумі 189,26 грн.

Відповідно до постанови ВП №22980336 від 14.12.2010 року, виконавче провадження з примусового виконання рішення Нетішинського міського суду від 05.10.2010 року про виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 повністю виконано 13.12.2010 року.

Таким чином, з врахуванням часу реального користування приміщенням, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги підлягають частковому задоволенню, а саме в загальній сумі 1336,21 грн., що включає в себе 710,15 грн. заборгованості за комунальні послуги перед ВП ХАЕС та 626,06 грн. заборгованості по квартплаті перед КП НМР «ЖКО». Щодо стягнення заборгованості за обслуговування домофону в сумі 189,26 грн. то в їх задоволені слід відмовити, так як даний вид послуг не входить до складу комунальних, а також згідно умов договору оренди від 06.10.2006 року до обов’язків Відповідача не входить їх оплата.

При вирішенні справи суд керується вимогами ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК  України відповідно до яких обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, диспозитивності, суд розглядає  цивільні  справи  не  інакше як за заявою осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі  наданих  сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі, доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків пов’язаних з ремонтно-відновлювальними роботами в сумі 1270,00 грн. задоволенню не підлягають, так як суду не надано доказів понесення таких збитків, а лише надано обрахунок можливих витрат.

Ч.4 ст.59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так допитані як свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали, що були присутні при складанні акту огляду квартири від 14.12.2010 року в якому засвідчили теперішній стан  квартири.

Свідок ОСОБА_9 показала, що теперішній стан квартири не відповідає тому стану коли вона працювала в даній квартирі адміністратором.

Свідок ОСОБА_10 показав, що в 2005 році для виконання ремонтних робіт наймали двох жінок. Квартира здавалась в оренду в належному стані.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_3 показали, що в 2005 році вони виконували в даній квартирі ремонтні роботи, а саме клеїли шпалери. Претензій до виконаної роботи не було.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 показали, що дана квартира, перед укладанням договору оренди з ОСОБА_2, перебувала в оренді туристичної фірми. Стан квартири яку винайняла ОСОБА_2 у 2005 році відповідає стану квартири у 2010 році з врахуванням стану нормального зносу.

Свідок ОСОБА_14 показала, що з кінця 2006 року працювала в громадській приймальні Партії регіонів, яка розташовувалась в приміщені кухні даної квартири. Під час її там роботи, в ванній кімнаті на стінах був грибок.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент укладення договору оренди акти прийому-передачі, в якому було б відображено стан орендованої квартири, сторонами не укладались, встановити первинний стан квартири не вбачається можливим.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз’яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Оскільки між сторонами виникли договірні відносини та умовами укладеного між ними договору не передбачено відшкодування моральної шкоди, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1  ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 629 ЦК України, ст. ст. 88, 212, 213, 214, 215,  226-228 ЦПК України, -

                                                                         В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (прож. АДРЕСА_2)  на користь ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_3, за реєстр, АДРЕСА_1) - 710,15 грн. заборгованість за комунальні послуги перед ВП ХАЕС, 626,06 грн. - заборгованість по квартплаті перед КП НМР «ЖКО», 24,41 грн. – судового збору, 41,25 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1000,00 грн. – витрат на правову допомогу, всього 2401,87 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нетішинський міський суд.

Суддя :                                                                                              Стасюк   Р.  М.