АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-865/11Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Категорія - 45 Доповідач - Хома М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Хоми М.В.
суддів - Демковича Ю.Й., Козака І.О.
при секретарі - Тарнавській Т.В.
з участю сторін - сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду на транспортних засобах по наявному шляху до житлового будинку АДРЕСА_1, а також земельної ділянки 0,0553 га за вказаною адресою, через частину земельної ділянки площею 0,0081 га АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, з правом проходу та проїзду усіх мешканців вказаного будинку та третіх осіб, з правом прокладання та експлуатації лінійних комунікацій, відводу води із своєї земельної ділянки через названу частину земельної ділянки відповідачки; правом прогону худоби по наявному шляху; правом встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів на вказаній частині земельної ділянки з метою ремонту власних будівель та споруд. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що переговори про встановлення сервітуту на раніше узгоджених з відповідачкою умовах результату не надали, а тому вважає, що вирішити спір можливо лише в судовому порядку.
ОСОБА_1 пред”явила зустрічний позов до ОСОБА_2, в якому просила позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, встановити останній безоплатний земельний сервітут строком на 5 років, з правом проходу та проїзду транспортних засобів категорій А та Б, вагою не більше 3500 кг, через земельну ділянку площею 0,0081 га, яка належить ОСОБА_1 АДРЕСА_2; зобов”язати ОСОБА_2 прибирати один раз на тиждень в зимовий період –очищати сніг та обледеніння, у весняно-осінній період прибирати бруд та підмітати земельну ділянку, що є предметом сервітуту.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено ОСОБА_2 безоплатний земельний сервітут: на право проходу (з правом проходу усіх мешканців будинку АДРЕСА_1) та проїзду транспортних засобів категорії А (мотоцикли та їнші двоколісні транспортні засоби) і категорії Б (автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів), по наявному шляху до житлового будинку АДРЕСА_1, а також земельної ділянки, площею 0,0553га за вказаною адресою, через частину земельної ділянки площею 0,0081 га АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, з правом відводу талих вод і дощових стоків, та з правом прокладання та забезпечення водопостачання згідно технічних умов № 63/11 від 11.04.2011 року, виданих Тернопільською філією Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДніпроелектроконструкція".
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 –відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45,50 грн. сплачених судових витрат.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобовязання прибирати один раз на тиждень в зимовий період –очищати сніг та обледеніння, у весняно-осінній період прибирати бруд та підмітати земельну ділянку, що є предметом сервітуту –відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Тернопільського міськрайонного суду змінити, оскільки рішення суду у частині відмови їй у задоволенні позовних вимог та у частині задоволення позовних вимог щодо встановлення сервітуту з правом прокладання та забезпечення водопостачання на підставі технічних умов №63/11 від 11.04.2011 року та в частині обмеження проїзду транспортних засобів лише категорій А та Б є незаконним та таким, що винесене за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимог та не навів мотивів обмеження проїзду транспортних засобів лише цих двох категорій; прив”язка до технічних умов, які дійсні протягом 2 років, суперечить висновку про безстроковість сервітуту; суд неправомірно відмовив їй у задоволенні вимог щодо права проходу третіх осіб, домашніх тварин, а також щодо права тимчасового встановлення будматеріалів та риштувань з метою ремонту власних будівель.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині встановлення ОСОБА_2 безстрокового земельного сервітуту з правом відводу талих вод і дощових стоків, та з правом прокладання та забезпечення водопостачання, згідно технічних умов №63/11 від 11 квітня 2011 року, виданих Тернопільською філією Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "Ндніпроелектроконструкція" через частину земельної ділянки площею 0,0081 га АДРЕСА_2, що належить їй на праві власності —скасувати та відмовити у цих позовних вимогах, ухвалити нове рішення по суті її зустрічних позовних вимог. Зазначає, що суд безпідставно, не зазначивши мотивів, встановив безстроковий сервітут; вийшов за межі позовних вимог, так як ОСОБА_2 у позовній заяві не заявляла про відвод талих вод і дощових стоків та прокладання і забезпечення водопостачання. Крім цього, суд безпідставно послався на технічні умови №63/11 від 11.04.2011 року, так як вони є нелегітимними. Не згідна із висновком суду про те, що її позовні вимоги за зустрічним позовом про встановлення ОСОБА_2 сервітуту на право проходу позивачки за первісним позовом та проїзду транспортними засобами категорій А та Б не є власною позовною вимогою за зустрічним позовом, а фактично запереченням на первісний позов.
Заслухавши апелянтів, які посилаються на доводи апеляцій, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.
Встановлено, що ОСОБА_2 є власником ? частин житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0553 га за цією ж адресою.
ОСОБА_1 належить житловий будинок та земельна ділянка площею 0,0293 га АДРЕСА_2.
Єдиний доступ та проїзд до будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, пролягає через земельну ділянку АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1 Іншого проходу та заїзду з вулиці загального користування немає.
Перед приватизацією земельної ділянки ОСОБА_1 зобов”язалась укласти земельний сервітут, що підтверджено нотаріально посвідченим клопотанням, однак після отриманням Державного акту на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 сторони не можуть у добровільному порядку погодити умов сервітуту.
Як вбачається із змісту ст.ст. 401, 402, 404 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв”язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання та меліорації, тощо.
Таким чином, висновок суду щодо часткового задоволення позовних вимог та встановлення ОСОБА_2 безоплатного земельного сервітуту на право проходу (з правом проходу усіх мешканців будинку АДРЕСА_1) та проїзду транспортних засобів категорії А (мотоцикли та їнші двоколісні транспортні засоби) і категорії Б (автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів), по наявному шляху до житлового будинку АДРЕСА_1, а також земельної ділянки, площею 0,0553га за вказаною адресою, через частину земельної ділянки площею 0,0081 га АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, з правом відводу талих вод і дощових стоків, та з правом прокладання та забезпечення водопостачання згідно технічних умов № 63/11 від 11.04.2011 року, виданих Тернопільською філією Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "Ндніпроелектроконструкція", та щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог, є законним та обгрунтованим, сервітут встановлено з врахуванням вимог ч.4 ст. 98 ЗК України способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Колегія суддів також погоджується із судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов”язання прибирати один раз на тиждень в зимовий період –очищати сніг та обледеніння, у весняно-осінній період прибирати бруд та підмітати земельну ділянку, що є предметом сервітуту, так як на момент вирішення справи не встановлено порушення прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1
Доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, обмеживши проїзд транспортних засобів лише категоріями А та Б, та не навів мотивів такого рішення, прив”язка до технічних умов, які дійсні протягом 2 років, суперечить висновку про безстроковість сервітуту; суд неправомірно відмовив їй у задоволенні вимог щодо права проходу третіх осіб, домашніх тварин, а також щодо права тимчасового встановлення будматеріалів та риштувань з метою ремонту власних будівель, колегія суддів оцінює критично. Мотиви щодо цих висновків суду наведені в мотивувальній частині рішення, рішення суду в цій частині є правильним. Технічні умови виготовлені на замовлення самої ж ОСОБА_2 у квітні 2011 року, дійсні протягом 2-х років, даний строк є достатнім для проведення позивачкою необхідних робіт щодо водопостачання її будинку і не суперечить безстроковості сервітуту, оскільки зазначені роботи не можуть проводитись постійно. Щодо складування будматеріалів, риштувань та вигулювання домашніх тварин, слід зазначити, що згідно ст.401 ЦК України сервітут встановлюється для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Позивачка має у власності земельну ділянку площею 0,0053 га для обслуговування житлового будинку, і за необхідності проведення ремонтних чи будівельних робіт може складувати будматеріали та риштування на власній земельній ділянці, а також може використовувати власну земельну ділянку з метою вигулу собаки. Обмеження проїзду транспортних засобів певними категоріями не є виходом за межі позовних вимог, а частковим задоволенням позовних вимог, що й зазначено у рішенні суду.
Крім цього, згідно вимог ч.2 ст. 401 ЦК України, сервітут може належати власникові сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі, а тому суд вірно відмовив у задоволенні вимоги про встановлення сервітуту на право проходу третіх осіб через належну ОСОБА_1 земельну ділянку.
Колегія суддів не приймає до уваги тверджень апелянта ОСОБА_1 про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, встановивши сервітут на відвод талих вод і дощових стоків, так як із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 просила встановити сервітут з правом прокладання та експлуатації лінійних комунікацій, з правом відводу води зі своєї земельної ділянки ділянки через земельну ділянку ОСОБА_1, і як вбачається із запису фіксування судового засідання технічними засобами, в судовому засіданні на запитання головуючого позивачка уточнила та пояснила, що просить захистити свої права шляхом встановлення сервітуту на відведення талих і дощових вод до каналізаційного колектора по вул. Пирогова, оскільки діюча система є перевантаженою, та прокладання з забезпеченням водопостачання з загальноміських мереж через частину земельної ділянки відповідачки.
Твердження апелянта ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно встановив сервітут з правом прокладання та забезпечення водопостачання через її земельну ділянку та взяв до уваги технічні умови, які є нелегітимними, не врахував, що ОСОБА_2 в даний час забезпечена водопостачанням та існуючий водопровід не проходить через земельну ділянку ОСОБА_1, у разі прокладення нового водопроводу, що на думку ОСОБА_1 є недоцільним, буде зруйновано асфальтне покриття на спірній земельній ділянці, колегія суддів оцінює критично, так як з матеріалів справи вбачається, що у зв”язку з фізичним зносом водопровідної мережі ОСОБА_2 отримала технічні умови на перепідключення житлового будинку до мереж водопостачання, які виконані спеціалізованим державним підприємством та розглянуті на засіданні технічної ради КП “Тернопільводоканал”, є основою для проектування, а відсутність дозволу ОСОБА_1 на прокладання водопроводу згідно даних умов свідчить про наявність спору між сторонами, а не про нелегітимність технічних умов. Щодо можливого руйнування асфальтного покриття слід зазначити, що згідно ч.7 ст. 403 ЦК України, збитки, завдані власнику земельної ділянки особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодування на загальних підставах.
За вказаних обставин рішення суду є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни чи скасування в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст 303, 307, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В. Хома