Справа № 529/1070/24

Провадження № 1-кп/529/187/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       06 грудня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря c/з -         ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора -                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого — адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024170440001009 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Водяна Балка Диканського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, військовозобов`язаного, в силу ст. 89 КК України не судимого

       у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

       Згідно обвинувального акта обвинувачений ОСОБА_4 в період часу з серпня 2015 року по грудень 2016 року перебуваючи в зоні бойових дій в Луганській області, поблизу населеного пункту Константинівка Попаснянського району Луганської області, в посадці між полями, знайшов дві бойові ручні гранати РГД-5 із запалами, які вирішив привласнити собі. Таким чином, своїми умисними діями, без передбаченого законом дозволу, придбав вибухові пристрої, а саме дві гранати РГД-5.

       Після цього, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що знайдені гранати являються вибуховими пристроями, вільний обіг яких заборонено, перевіз їх до свого господарства, що за адресою: АДРЕСА_2 та у сараї почав незаконно зберігати дані вибухові пристрої.

       В подальшому, 28.10.2024 під час проведення обшуку житлового будинку, нежитлових господарських приміщень за адресою АДРЕСА_2 , де проживає обвинувачений ОСОБА_4 , працівниками поліції виявлено та вилучено два предмети, схожі на корпуси гранат РГД-5 з маркуваннями ?-21-75Т та ?-159-81Т, які є корпусами ручної осколкової гранати РГД-5, споряджені в середині та два предмети, схожі на запали до гранати типу УЗРГМ з однотипним маркуванням 285-74 УЗРГМ 583, які є уніфікованими запалами ручної гранати модернізованого типу УЗРГМ. При цьому, у випадку поєднання в єдину конструкцію корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 і уніфікованого запала ручної гранати модернізованого типу УЗРГМ вони відносяться до категорії вибухових пристроїв.

       Таким чином, своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, яке виразилося у незаконному придбанні та зберіганні вибухових пристроїв (боєприпасів) без передбаченого законом дозволу.

В ході досудового розслідування між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в якій зазначені формулювання обвинувачення, його правова кваліфікація, вказано, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, беззастережно визнав свою винуватість у придбанні та зберіганні вибухових пристроїв (боєприпасів) без передбаченого законом дозволу. Крім того, ОСОБА_4 зобовязався зробити внесок на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України у розмірі 2000 грн., які відповідно до квитанції від 25.11.2024 перерахував у повному обсязі.

У даній угоді про визнання винуватості також вказано узгоджене прокурором та підозрюваним покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, визначеним судом, а також згода сторін на його призначення та наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. При цьому, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Обвинувачений вказав, що цілком розуміє наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

Прокурор ОСОБА_3  просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 листопада 2024 року з обвинуваченим ОСОБА_4 .

       Заслухавши сторін угоди, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, суд дійшов до наступного.

       Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженнях щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому така угода може бути укладена якщо внаслідок вчинення кримінального проступку, злочину шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

       Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, угода про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором укладена щодо вчинення тяжкого злочину, внаслідок якого завдано шкоду лише державним та суспільним інтересам.

       При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України.

       Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України.

       В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди між сторонами відбулося добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

       Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.

       Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди між прокурором і обвинуваченим про визнання винуватості та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.

       Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття у скоєному злочині, активне сприяння розкриттю злочину.

       Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

       Питання речових доказів слід вирішити керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

       Виходячи з того, що по справі були понесені витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2387,70 грн, то відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України ці витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

       Керуючись ст. 374, 376, 468, 472, 473-475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

       Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23.11.2024 між прокурором Диканської окружної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024170440001009 від 28.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

       Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

       На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки в період іспитового строку:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість проведеної експертизи в розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн. 70 коп.

Речові докази у вигляді двох запалів ручної гранати УЗРГМ, поміщені до пакету Експертної служби МВС України №5722935, два корпуси ручної осколкової гранати РГД-5, поміщені до пакету Експертної служби МВС України №5722936, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, передати на потреби Збройних Сил України.            

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

       Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та ОСОБА_4 , інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

       Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Диканський районний суд Полтавської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

       Головуючий:         ОСОБА_1