Справа № 521/17722/23

Номер провадження:1-в/521/1284/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 ( у режимі відеоконференції), представника колонії ОСОБА_5 ( у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі , у режимі відеоконференції, провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_4 щодо приведення вироку у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 р. відносно засудженого ОСОБА_4 , відбуває покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло вказане клопотання засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України, щодо приведення у відповідність до закону вироку відносно засудженого ОСОБА_4 , у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 р., у зв`язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX, яким вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.

У судовому засіданні ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання засудженого заперечував.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 засуджено до позбавлення волі на строк 5 ( п`ять) років за вчинення крадіжки 22.03.2023 року на суму 3000 гривень. При цьому дії кваліфіковано судом за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. За цим вироком на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, у виді 5 років позбавлення волі, частково приєднано не відбуте покарання, призначене за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2022 року та остаточно призначено  ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року N 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від (далі Закон N 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн. а 50 відсотків від його розміру становили 1342 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону N 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення ОСОБА_4 діяння, за яке він засуджений (у 2023 році), розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 2684 грн, розмір завданої шкоди потерпілому становить 3000 гривень, що перевищує граничний розмір шкоди з якого настає кримінальна відповідальність.

З вищевикладеного суд робить висновок про те, що діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України вважається кримінальним правопорушенням, а тому клопотання засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 щодо приведення вироку у зв`язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 р. – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя                                 ОСОБА_1