АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-939/11Головуючий у 1-й інстанції  Олійник Т.М.

Категорія -  57Доповідач - Хома М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Хоми М.В.

суддів - Козака І.О., Демковича Ю.Й.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі на рішення Шумського районного суду від 30 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі про здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі про зобов'язання відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за періоди з січня 2007 по серпень 2010 року. Посилаючись на те, що згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” йому підвищується пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Протягом 2007 - 2009 років така надбавка цому не виплачувалась.

Рішенням Шумського районного суду від 30 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шумському районі про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шумському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по серпень 2010 року включно з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Шумському районі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався тим, що управління Пенсійного фонду України в Шумському районі як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст 6 Закону України № 2195 —ІV і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена), але в порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 ЗУ №2195-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України № 2195-ІV зупинено на 2007 рік із врахуванням ст. 111 цього Закону. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 12 ст. 71 та ст. 11 Закону України № 489-V.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” було змінено редакцію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни також визнані неконституційними, оскільки за правилами ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни” на 2009 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 71 ЗУ “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розмір мінімальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно з Закону України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

При цьому, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи норми цивільно-процесуального законодавства, чинні на момент ухвалення рішення, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачці з 09 липня 2007 року по 31грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю  управління Пенсійного Фонду України в Шумському районі.

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України”)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 197, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

Ухвалила:

          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шумському районі відхилити.

          Рішення Шумського районного суду від 30 серпня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В. Хома