Справа № 33-96/11Головуючий у 1-й інстанції Боднарук Б.В.
Категорія - ч.1 ст.130 КК України Доповідач - Кунець І.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2011 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Кунець І.М.,
з участю:
-особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності —ОСОБА_1
- захисника –ОСОБА_2,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою судді Козівського районного суду Тернопільської області від ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді 3000 грн. штрафу.
Згідно даної постанови суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 02 вересня 2010 року біля 20 год. 13 хв. в с. Покропивна Козівського району, керуючи скутером “Aprilia”, без номерних знаків, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, на вимогу працівника міліції відмовився в присутності свідків від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху України.
В апеляції, поданій до суду 09.06.2011 року, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки він не був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, не приймав участі в розгляді справи, копію постанови отримав в суді 30.05.2011 року, після чого і оскаржив її. Також просить вказану постанову скасувати як незаконну та прийняти нову постанову, якою накласти на нього стягнення в виді громадських робіт або позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, оскільки він не взмозі заплатити штраф, так як ніде не працює, дружина перебуває в декретній відпустці і вони мають на утриманні троє неповнолітніх дітей.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію, ОСОБА_1 пояснив, що затримував його 24 вересня 2010 року працівник міліції, і з ним був ще один чоловік в цивільному одязі, провести огляд на стан сп’яніння на місці зупинки йому не пропонувалося і такий огляд не проводився, відмовився від освідчення, так як був тверезий, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
В матеріалах справи немає жодних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлено про розгляд справи в суді 24 вересня 2011 року і, як видно із постанови, справа розглянута у його відсутності.
В справі мається лист про направлення ОСОБА_1 копії постанови 29.09.2010 року, але останній, факт отримання її до 30.05.2011 року заперечує, пояснює, що отримавши постанову, як і дізнавшись про неї 30.05.2011 року, він вніс би апеляційну скаргу на постанову, тому що не взмозі виконати її .
Виходячи із пояснення ОСОБА_1 і наведених ним в апеляційній скарзі доводів, сумніви стосовно отримання копії постанови витлумачую на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як видно із постанови і матеріалів, справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1, який не був належно сповіщений про місце і час розгляду справи 24 вересня 2011 року, він своєчасно не отримав копії оголошеної по справі постанови.
Стаття 294 КУпАП встановлює десятиденний строк оскарження постанови з дня її винесення. При цьому повинно бути враховано, що стосовно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності дотримані вимоги ст. ст. 268, 285 КУпАП , а саме, що справа була розглянута у присутності особи, або у відсутності, коли є дані про належне її сповіщення про місце і час розгляду справи і вона отримала копію постанови .
Отже, ОСОБА_1 не знав про винесення стосовно нього вказаної постанови суду і дізнався про це з повідомлення ДВС, в процесі виконання постанови, отримавши її копію 30.05.2011 року, після чого і подав апеляційну скаргу 09.06.2011 року.
Тому, виходячи із наведених обставин, вважаю, що ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови пропустив з поважних причин, а тому він підлягає поновленню, а апеляційна скарга розгляду.
Щодо суті апеляційної скарги, то вивченням матеріалів встановлено, що винесена по справі постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з таких підстав.
У відповідності до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” вказано, що суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Як видно із вищенаведеного цих вимог закону та судової практики судом 1 інстанції додержано не було, чим порушено право на захист ОСОБА_1, що є підставою для скасування постанови.
Крім того, висновки, викладені в постанові суду, грунтуються на протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, який складений з порушенням вимог закону та відомчих інспекцій.
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_1 він відмовився від огляду на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я.
У відповідності до ст. 266 КУпАП для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме:
1. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів;
2. У разі незгоди водія з результатами такого огляду, проведеного працівниками міліції.
Згідно ч.6 вказаної статті направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.6 “Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами направляється уповноваженою особою державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналогічно це питання викладено і в п 1.7 Інструкції “Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 року № 400\666.
Також вказана інструкція в пунктах 2.2-2.12 детально регламентує проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння уповноваженою особою державтоінспекції МВС і оформлення його результатів.
Як видно із матеріалів справи та пояснення ОСОБА_1 проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу йому не пропонувалося і такий огляд працівником державтоінспекції не проводився, що суперечить вимогам вказаних нормативних актів.
Отже, передбачених законом підстав, направляти ОСОБА_1 для його обстеження на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не було і тому його відмова від такого обстеження, з порушенням встановленого законом порядку, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Крім того, в постанові суд вказує, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я в присутності свідків, що не відповідає дійсності. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення в в ньому вказано лише одного свідка, що суперечить вказаним відомчим інструкціям.
Також в п. 27 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп’яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення, складений з вказаними порушеннями закону і відомчих інструкцій, не міг бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Як вказано в п. 24 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України такий протокол підлягає поверненню державтоінспекції для належного оформлення, про що суд 1 інстанції мав би винести вмотивовану постанову.
Вищенаведеним обставинам суд 1 інстанції не дав належної оцінки і не вжив заходів для всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи відповідно до вимог ст.280 КУпАП.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню, а справа стосовно ОСОБА_1. закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст.7, 245, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити .
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Постанову судді Козівського районного суду Тернопільської області від 24 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець
з оригіналом згідно :
Суддя апеляційного суду І.М. Кунець
Тернопільської області