Справа №  4-206/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 червня 2011 року                                                                         м. Кіровоград

          Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло В.В., при секретарі Чорнобривець О.Є., з участю прокурора Пилипенка В.П., скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Ткаченка С.О. про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.04.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову помічника Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Ткаченка С.О. про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.04.2010 року на підставі п.2 ст.6 КПК України стосовно начальника УДДУПВП в Кіровоградській області ОСОБА_3, начальника Петрівської ВК №49 УДДУПВП в Кіровоградській області ОСОБА_4, в.о. начальника медчастини Кіровоградського СІЗО ОСОБА_5, колишнього начальника МСЧ Петрівської ВК №49 ОСОБА_6, у зв’язку із відсутністю в їх діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст.139, 140, 364, 365, 367 КК України, винесену за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 за фактом смерті її сина ОСОБА_7, унаслідок неналежного виконання вищезазначеними службовими особами своїх обов’язків щодо своєчасного та якісного надання медичної допомоги її сину, який утримувався під вартою та відбував покарання у Кіровоградському СІЗО та Петрівській ВК №49.           

          У судовому засіданні скаржник повністю підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у скарзі та заяві про порушення кримінальної справи, неповноту і необ’єктивність проведеної перевірки.

          У судовому засіданні прокурор зазначив, що дослідча перевірка за заявою ОСОБА_1 проведена об’єктивно та належно, прийняте рішення є обґрунтованим та законним, перевірялося вищестоящими прокурорами, а тому вважає, що підстави до скасування оскаржуваної постанови відсутні.

          Заслухавши думку прокурора, зваживши доводи скарги ОСОБА_1 та її пояснення, дослідивши матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.236–1 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного суду за місцем розташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.

Судом встановлено, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.04.2010 року безпосередньо стосується інтересів скаржника, та строки подання скарги не пропущено, оскільки прийняте рішення оскаржувалося скаржником до Генеральної прокуратури України, про що 30.03.2011 року їй надіслано поштою повідомлення прокурора (заступника начальника управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України) про відмову в скасуванні постанови та 08.04.2011 скаргу подано до суду (а.с.1, 6).

Відповідно до ч.3 ст.236-2 КПК України суд при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи перевіряє, чи були виконані органом, який проводив перевірку, вимоги ст.99 КПК України. Статтею 99 КПК України передбачено, що за відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суд своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи.

Згідно з ч.4 ст.97 КПК України слідчий, прокурор, орган дізнання з метою встановлення наявності або відсутності підстав до порушення кримінальної справи зобов’язаний перевірити заяву або повідомлення про злочин шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

          З наданих до суду матеріалів перевірки вбачається, що помічником Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Ткаченком С.О.  належним чином вимоги ст.97 КПК України не виконано, а перевірку проведено неповно. Не вжито усіх заходів, спрямованих на з’ясування обставин, викладених у заяві ОСОБА_1, а зібрані матеріали перевірки недостатні для прийняття об’єктивного рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України.

          Зокрема, як вбачається із матеріалів перевірки, згідно із актом судово-медичного дослідження №128 від 09.04.2010 року вперше захворювання ОСОБА_7 зафіксовано у медичній картці 18.12.2007 року та встановлено діагноз «лівобічна нижньочасткова пневмонія». Водночас будь-які щоденникові записи в медичній картці у Кіровоградському СІЗО та Петрівській ВК №49 в період з 19 до 27 грудня 2007 року та з 29 грудня 2007 року до 30 січня 2008 року не велися. Тому судити про стан здоров’я ОСОБА_7 у цей період, чи мало місце видужання, а також про ефективність лікування неможливо. При цьому згідно із пунктом 13 акту, враховуючи стан ОСОБА_7 на 18.12.2007 року, при умові правильно встановленого діагнозу, можливо говорити, що він відносився до 3 групи хворих не госпітальною пневмонією з нетяжким перебігом та потребував госпіталізації у терапевтичне відділення за медичними показаннями (а.с.152 матеріалів перевірки).

          Зважаючи на викладені явні порушення з боку медичних працівників Петрівської ВК №49 та Кіровоградського СІЗО №14 стосовно не проведення щоденного обстеження хворого ОСОБА_7 та не з’ясування ефективності призначеного йому лікування, при проведенні дослідчої перевірки причини їх допущення та осіб, які відповідальні за це, не встановлено та з даного приводу пояснення не відібрані. Крім цього, враховуючи висновок зазначеного акту щодо необхідності госпіталізації ОСОБА_7 у терапевтичне відділення за медичними показаннями, при проведенні перевірки не з’ясовано чому засуджений протягом майже місяця з 26 грудня 2007 року до 22 січня 2008 року утримувався у Кіровоградському СІЗО №14 у звичайних умовах, а не в медичній частині без нагляду лікарів.

Більш того, вказаний факт потребував найретельнішої перевірки, оскільки як встановлено під час дослідчої перевірки перед етапуванням ОСОБА_7 до Кіровоградського СІЗО з Петрівської ВК №49 та після етапування засудженого з Кіровоградського СІЗО до Петрівської ВК №49 засуджений у виправній колонії постійно перебував на лікуванні в медичній частині виправної колонії, а згідно з поясненнями ОСОБА_1 засудженого 22 січня 2008 року востаннє перевозили до Петрівської ВК №49 фактично у непритомному стані та одразу у день етапування йому було встановлено діагноз двобічна бронхопневмонія та госпіталізовано до медичної частини (а.с.152 матеріалів перевірки).

          Крім цього, під час проведення перевірки фактично не встановлено можливі причини різкого погіршення стану здоров’я ОСОБА_7 одразу після етапування до Петрівської ВК №49 22 січня 2008 року, а також причини та можливий час виникнення захворювань, від яких фактично настала смерть ОСОБА_7 – туберкульоз органів дихання та цироз печінки на фоні різко зниженого імунітету, які взагалі не діагностувалися працівниками Кіровоградського СІЗО та Петрівської ВК №49. Наведені обставини підлягають обов’язковому з’ясуванню під час проведення додаткової перевірки.

          У власних поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що їй протягом грудня 2007 року та січня 2008 року із Кіровоградського СІЗО та Петрівської ВК №49 неодноразово телефонував як син ОСОБА_7, так і інші засуджені, які утримувались з ним, та повідомляли про важкий стан здоров’я ОСОБА_7 та відмову працівників виправних установ надавати йому медичну допомогу. Під час дослідчої перевірки такі доводи ОСОБА_1 належно не перевірено, не з’ясовано усіх засуджених, які протягом вказаного періоду утримувалися разом із ОСОБА_7 (відповідна довідка у матеріалах перевірки відсутня) та не відібрано пояснення у них з вказаного приводу. Також, з вказаного приводу не відібрано ґрунтовні та детальні пояснення у скаржника.               

З огляду на викладене суд вважає, що перевірка проведена неповно, з порушенням вимог законодавства, що призвело до винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи без з’ясування належних до того підстав. Отже, постанова підлягає скасуванню, а матеріали направленню для проведення додаткової перевірки.

Керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову помічника Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Ткаченка С.О. про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.04.2010 року на підставі п.2 ст.6 КПК України стосовно начальника УДДУПВП в Кіровоградській області ОСОБА_3, начальника Петрівської ВК №49 УДДУПВП в Кіровоградській області ОСОБА_4, в.о. начальника медчастини Кіровоградського СІЗО ОСОБА_5, колишнього начальника МСЧ Петрівської ВК №49 ОСОБА_6, у зв’язку із відсутністю в їх діях ознак складу злочинів, передбачених ст.ст.139, 140, 364, 365, 367 КК України, винесену за результатами розгляду заяви ОСОБА_1

Матеріали перевірки повернути Кіровоградському прокурору з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах для організації проведення додаткової перевірки.

          На постанову прокурором та особою, яка подала скаргу, може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло