ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9441/24 Справа № 173/1375/24 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року                                                                м. Дніпро

       Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Барильської А.П.,

суддів: Макарова М.О.,Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором,-   

ВСТАНОВИВ:

       У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

       В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 26 листопада 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем був укладений договір позики № 77939337. У відповідності до п.1 договору позики, за цим договором Позикодавець зобов`язується передати позичальникові у власність грошові кошти на погоджений умовами договору с трок, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку договору позики,або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) за користування позикою. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ », передає (відступає) їм за плату належні йому права вимоги. Відповідно до Реєстру боржників № 11 від 27 жовтня 2023 року до Договору факторингу № 14/06/21 вони набули права грошової вимоги до відповідача в сумі 40 893, 73 грн., яка складається з наступного: 14 652 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 241, 73 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги ним не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій .

       Також, 21 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 17870-12/2021, який підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача відповідно до п. 7 укладеного договору. Відповідно до п.1.1 п.1 укладеного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі та умовах строковості, зворотності, платності. А клієнт зобов`язується повернути кошти та сплатити проценти за користування цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором. 21 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ » і позивачем укладено Договір факторингу № 21092022 у відповідності до у мов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ » передає (відступає) їм за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 21092022 від 21 вересня 2022 року вони набули права вимоги до відповідача в сумі 17 570 грн яка складається з наступного: 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 570 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, ними не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, тому просили суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на їх корись вказану заборгованість.

       Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Договором позики № 77939337 від 26 листопада 2021 року в сумі 40 893, 73 грн., яка складається з наступного: 14 652 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 241, 73 грн. - сума заборгованості за відсотками. За договором позики № 17870-12/2021 від 21 грудня 2021 року в сумі 17570 грн., яка складається з наступного:7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 570 грн. - сума заборгованості за відсотками, а всього 58 463, 73 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ судовий збір у розмірі 3 028 грн.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

       Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачем не доведено заявлені позовні вимоги. Зокрема, не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів, зокрема, первинних бухгалтерських документів, виписки з рахунку. Заборгованість було стягнуто поза межами строку кредитування.

       22 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» надали відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Вказує про доведеність заявлених вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

       Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 58 463,73 грн. та не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

       Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для частково задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

       Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

       Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

       Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

       Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що 26 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВ НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 , був укладений договір позики № 77939337.

       Договір позики підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача відповідно до п. 11 укладеного договору і яким є 8y5Apv7zjp.

       Відповідно до п.1 Договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальникові у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики. , що підтверджується копією договору позики.

       Згідно п. 2 укладеного між сторонами Договору позики вбачається, що кредит надавався строком на 30 днів. Сума позики склала 14 652 грн., знижена процентна ставка 0.597% в день, процентна ставка за понад строкове користування позикою - 2.70% в день. Орієнтована реальна річна процентна ставка - 642.22.00 % . Орієнтована загальна вартість позики – 17 276.17 грн., що підтверджується копією договору позики.

       Судом встановлено, що фінансова установа належним чином виконала взяті на себе зобов`язання за укладеним з відповідачем кредитним договором, а саме надала відповідачеві кредит в розмірі 14 652 грн.

       Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови укладеного Договору, зокрема не надавав своєчасно та в повному банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов укладеного договору та графіку повернення платежів, погодженому в укладеному Договорі .

       В зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 40 893,73 грн., яка складається з наступного: 14 652 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 241,73 грн. - сума заборгованості за відсотками.

       14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу 14/06/21 у відповідності до у мов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, що підтверджується довго ром факторингу.

       Відповідно до реєстру боржників № 11 від 27 жовтня 2021 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 40893,73 грн., яка складається з наступного: 14 652 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 241,73 грн. - сума заборгованості за відсотками.

       21 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 17870-12/2021.

       Кредитний договір підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача відповідно до п. 7 укладеного договору і яким є W183.

       Відповідно до п.1.1 п.1 укладеного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі та умовах строковості, зворотності, платності. А клієнт зобов`язується повернути кошти та сплатити проценти за користування цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором. Розмір кредиту складає 7 000грн.. Згідно п.п. 1.2-1.7Кредит надається строком на 7 днів до 27 грудня 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 182.5% річних від суми кредиту з розрахунку 0.5 % на добу за умови повного повернення кредиту протягом 7 днів. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити банківської картки. Вказаної клієнтом.

       21 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21092022 у відповідності до у мов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК«ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

       Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 21092022 від 21 вересня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 17570 грн., яка складається з наступного: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10570 грн. - сума заборгованості за відсотками.

       Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

       Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі, виходячи з наступного.

       Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Зміст договору становлять його умови. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

       Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

       Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

       Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

       Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

       Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

       При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

       Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

       Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

       Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

       За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

       Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

       Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

       Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

       Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.        

       Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

       Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

       Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

       Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

       Стосовно договору позики № 77939337 від 26 листопада 2021 року

       Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п.1 договору позики позикодавець зобов`язується передати позичальникові у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики, що підтверджується копією договору позики. Згідно п. 2 укладеного між сторонами Договору позики вбачається, що кредит надавався строком на 30 днів. Сума позики склала 14652 грн., знижена процентна ставка - 0.597% в день, процентна ставка за понад строкове користування позикою - 2.70% в день. Орієнтована реальна річна процентна ставка - 642.22.00%. Орієнтована загальна вартість позики – 17276,17 грн (а.с.7)

       Звертаючись до суду із дійсним позовом та обґрунтовуючи своє право на стягнення заборгованості по договору № 77939337 від 26 листопада  2021 року, позивач зазначав, що набув відповідне право вимоги 14 червня 2021 року на підставі Договору факторингу №14/06/21,0 укладеним між ним та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.8-9,10,11,12,13).

       Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

       Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

       У статті 350 Господарського кодексу України (далі - ГК України) факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

       Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

       Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

       Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступлення права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

       Отже, положеннями статей 512, 1077 ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

       За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

       Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

       Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

       Таким чином, укладаючи відповідний договір факторингу сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора.

       З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами.

       У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається

Здійснюючи аналіз наявних у справі документів, долучених позивачем до позову, колегія суддів звертає увагу, що відповідний договір факторингу було укладено майже за 5 місяців до укладення кредитного договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» із відповідачем. Тобто відповідна вимога не могла бути відчужена за договором факторингу до моменту укладення кредитного договору із відповідачем.

       Крім того із доказів, наданих позивачем, не вбачається факту перерахування ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» грошових коштів у розмірі 14 652 грн. на банківський рахунок відповідача, розрахунок заборгованості (60-61).

       У зв`язку із чим вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 40 893,73 грн., яка складається з наступного: 14 652 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 241,73 грн. - сума заборгованості за відсотками не можуть бути задоволені.

       Стосовно договору про надання фінансового кредиту № 17870-12/2021 від 12 грудня 2021 року

       З матеріалів справи встановлено, що 21 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 17870-12/2021.

       Кредитний договір підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача відповідно до п. 7 укладеного договору. і яким є W183.

       Відповідно до п.1.1 п.1 укладеного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі та умовах строковості, зворотності, платності. А клієнт зобов`язується повернути кошти та сплатити проценти за користування цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором. Розмір кредиту складає 7 000 грн. Згідно п.п. 1.2-1.7Кредит надається строком на 7 днів до 27 грудня 2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 182.5% річних від суми кредиту з розрахунку 0.5 % на добу за умови повного повернення кредиту протягом 7 днів. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити банківської картки. Вказаної клієнтом.

       Відповідно до п. 2.4 укладеного договору, якщо відповідно до п. 1.5 цього договору, клієнт прострочить виконання зобов`язання, або в разі пролонгації кредиту зі зниженою процентною ставкою, нараховані згідно у мов договору проценти підлягають перерахуванню за стандартною процентною ставкою (2.5%) на добу з першого дня прострочення Клієнтом строку зазначеного в п.1.2 Договору. в повному обсязі на загальних у мовах, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

       Таким чином, між сторонами погоджено істотні умови договору позики, в тому числі і розмір процентної ставки, яка застосовується в межах строку користування кредитними коштами і яка застосовується за понад строкове користування кредитом (а.с.20-22,23).

       21 вересня 2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ » і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21092022 у відповідності до у мов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ » передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК«ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників.

       Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 21092022 від 21 вересня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 17570 грн., яка складається з наступного: 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 570 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.24-25,26,27).

       Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за договором №17870-12/2021 від 12 грудня 2021 року у розмірі 17 570 грн., яка складається з 7 000 грн. - заборгованості за основною сумою боргу та 10 570 грн. - заборгованості за відсотками, а саме, факт укладання договору про надання фінансового кредиту №17870-12/2021 від 12 грудня 2021 року та факт перерахування 7000 грн на картку НОМЕР_1 (а.с.61), факт набуття права вимоги за вказаними договорами та факт наявності заборгованості за кредитним договором (а.с.28), шляхом надання належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи та не спростовуються доводами наведеними в апеляційній скарзі.

       Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем.

       Посилання апеляційної скарги на те, що позивач не надав належних доказів, а тому його позов не доведений, є помилковими, оскільки позивач надав всі наявні документи відносно договору про надання фінансового кредиту № 17870-12/2021 від 12 грудня 2021 року. При цьому відповідачем не спростовано надані докази і вимоги про визнання цього договору недійсним, зміни або розірвання його ним не заявлялись.

       У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

       У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

       Посилання апеляційної скарги на те, що відсотки обраховані не правильно відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відсотки нараховані виключно в межах дії договору та на підставі його умов.

       У справі, що переглядається позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаними договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

       Також матеріали справи не містять, а відповідачем не надані докази того, що він не користувалася кредитними коштами які були перераховані на його банківську картку.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

       Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

       З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, судовий збір понесений за подання позову пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 908,40 грн слід стягнути з відповідача, а з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 3 179,40 грн, за подачу апеляційної скарги.

       Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

       Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

       Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

       Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 17870-12/2021 від 21 грудня 2021 року у загальному розмірі 17570 грн., яка складається з 7 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 10570 грн. - сума заборгованості за відсотками.

       В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) судовий збір з подачу позову у розмірі 908,40 грн.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір з подачу апеляційної скарги у розмірі 3179,40 грн.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

       Головуючий:                                                                А.П. Барильська

       Судді:                                                                        М.О. Макаров

                                                                               І.Ю. Ткаченко