Номер провадження: 22-ц/813/515/24

Справа № 523/6087/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді – Сєвєрової Є.С.,

суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

за участю секретаря – Козлової В.А.,

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Укрсиббанк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2021 року у складі судді Кисельова В.К.,

встановив:

У квітні 2016 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13.02.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11298240000. Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями ЦК України та ЗУ «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідно до умов Кредитного договору, позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 31000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 13.02.2029, згідно з графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору), та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,4% річних.

За користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити проценти у ро 12.4% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін: автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставку розмірі збільшеному вдвічі. Сторони домовилась, що за умовами кредитного договору може встановлений новий розмір процентної ставки (п. 1.3.1, п. 1.3.2 кредитного договору). Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність баню сплачуються у порядку, встановленому договором, (п. 1.3. кредитного договору).        

Згідно з п.4.1. кредитного договору у випадку порушення термінів погашення будь- грошових зобов`язань ОСОБА_1 сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки; від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен і прострочення платежу, починаючі з 32 календарного дня.

Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11298240000 від 13.02.2008, було укладено Договір поруки №179476 від 13.02.2008 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Пунктами 1.1-1.5 вищевказаного договорів поруки передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник – за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань – в повному обсязі.

Відповідачі не виконують своїх зобов`язань за договором, а тому станом на 18.04.2016 заборгованість Відповідача-1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 23079,39 долари США, з яких: 20545 доларів США – заборгованість за простроченим кредитом; 2534,39 доларів США – заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 8486,24 грн – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 11626,80 грн – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідачів.

16.12.2015 відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, що підтверджується копією реєстру про відправку рекомендованих листів та повідомленням про вручення поштового відправлення однак, станом на сьогоднішній день Відповідачі свої зобов`язання, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконують.

Останнім рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11298240000 від 13.02.2008 станом на 18.04.2016: 20545 доларів США – заборгованість за простроченим кредитом; 2534,39 доларів США – заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 8486,24 грн – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 11626,80 грн – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 9120,92 грн, у рівних частках по 4560 гривень 46 копійок з кожного.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, у яких просять суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2021 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «УкрСиббанк».

Апеляційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що рішення суду є не законним та не обґрунтованим, оскільки позивач не надав доказів, додаткових розрахунків на підтвердження своїх вимог (уточненої суми не сплачених платежів), про що він та відповідач ОСОБА_1 неодноразово клопотали та писали в заявах про залишення позовної заяви без розгляду. В матеріалах справи є тільки графік погашення кредиту, що на його думку, є недостатнім доказом. ОСОБА_2 також зазначає, що ним та його колишньою дружиною ОСОБА_1 в період з 13.02.2008 по 2012 рік було сплачено 19614,53 доларів США, однак якщо його дружина взяла кредит у розмірі 31000 доларів США (19614,53 доларів США, з яких вони сплатили), тоді яким чином заборгованість за простроченим кредитом може дорівнювати 20545 доларів США (31000-19614,53=11385,47), за що саме вони тоді платили: за проценти, тіло чи пеню.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим та таким, що ухвалене судом за неправильного застосування норм матеріального права та без дотримання судом норм процесуального права. На незаконність та необґрунтованість рішення вказує, зокрема те, що судом фактично не розглянуто позов в частині встановлення дійсного розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача. Помилковим у рішенні є висновок суду про наявність повідомлення про вручення відповідачам поштового відправлення вимоги кредитора від 16.12.2015 про погашення простроченої заборгованості за кредитом. Наданий позивачем доказ вказує на неотримання відповідачами рекомендованих листів з вимогою, оскільки їх було повернуто відправнику відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". За зазначених обставин ОСОБА_1  до серпня 2017 року включно здійснювались платежі на погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору. Зазначені обставини судом не враховані та оцінки їм не надано. Задовольняючи позовні вимоги АТ "Укрсиббанк" щодо стягнення заборгованості нарахованої банком станом на 18.04.2016, суд припустився помилки стосовно визначення строку дії кредитного договору, а отже стягнутий з відповідачів судом розмір заборгованості, не відповідає дійсному розміру заборгованості, що має місце у зв`язку з припиненням дії кредитного договору 25.01.2021. До того ж встановлена судом заборгованість визначена без урахування здійснених  ОСОБА_1  платежів після припинення дії кредитного договору. Отже, зважаючи на те, що датою направлення повідомлення з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків та штрафних нарахувань є 16.12.2015, то кінцевою датою дострокового повернення кредиту та сплати плат за кредит (згідно умов передбачених п.6.2. Договору) - є 25.01.2016. Таким чином, неправильність розрахунку заборгованості є підставою для зміни в цій частині оскаржуваного рішення. Матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 або її колишній представник були належним чином повідомлені про розгляд справи на 10.08.2021, що само по собі є безумовною підставою для скасування судового рішення на підставі п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.

09.12.2021 АТ «Укрсиббанк» надало суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просить суд його апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що наведені в апеляційній скарзі твердження, є безпідставними, характеризують позицію ОСОБА_2 , лише як спробу уникнення відповідальності за невиконання зобов`язань за кредитним договором. Розрахунок заборгованості є відображенням умов Кредитного договору з визначенням в хронологічному порядку розміру невиконаного зобов`язання. Наданий банком розрахунок заборгованості є достатньо зрозумілим та вичерпним, в ньому зазначено всі терміни, суми погашення та прострочення, та ставки, що є необхідними для правильного вирішення справи. При написанні апеляційної скарги не взято до уваги п.1.6 Кредитного договору.

01.02.2022 АТ «Укрсиббанк» надало суду також відзив і на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить суд її апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що наведені в апеляційній скарзі твердження, є безпідставними, характеризують позицію ОСОБА_1 , лише як спробу уникнення відповідальності за невиконання зобов`язань за кредитним договором. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі рішення та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Строк виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним Договором спливає 13.02.2029, досудову вимогу відповідно до розділу 6 Кредитного договору направлено на адресу позичальника - 16.12.2015, яку Позичальник не отримав. Відповідно умов зазначеного розділу Кредитного договору строк виконання настає з 41 календарного дня з моменту відправлення вимоги. Згідно з зазначеним, 26.01.2016 є 41 календарним днем з моменту відправлення вимоги. Після 26.01.2016 ОСОБА_1 на погашення кредиту були внесені 9 платежів по 10 доларів США та 9 платежів по 5 доларів США, тобто 135 доларів США. Якщо взяти до уваги зазначену дату 26.01.2016, згідно довідки – розрахунку, заборгованість за кредитним договором на вказану дату складає:

- 20545,00 доларів США – заборгованість за кредитом;

- 1931,37 доларів США (2066,37 доларів США на 26.01.2016 мінус 135 доларів США, внесених після 26.01.2016) – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 4889,32 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 6548,09 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.08.2023 провадження в справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10.08.2021 зупинено на час перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Ухвалою цього ж суду від 12.09.2024 поновлено провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10.08.2021 та призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду на 31.10.2024 о 10 год.10 хв.

В судове засідання, призначене на 31.10.2024 сторони не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши доводи, наведенні в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не в повній мірі відповідає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11298240000. Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідно до умов Кредитного договору, Позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 31000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 13.02.2029, згідно з графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,4% річних.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін, банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставку розмірі збільшеному вдвічі. Сторони домовилась, що за умовами кредитного договору може встановлений новий розмір процентної ставки (п. 1.3.1, п. 1.3.2 кредитного договору). Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність баню сплачуються у порядку, встановленому договором, (п. 1.3. кредитного договору).        

Згідно з п.4.1. кредитного договору у випадку порушення термінів погашення будь- грошових зобов`язань ОСОБА_1 сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки; від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен і прострочення платежу, починаючі з 32 календарного дня.        

Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11298240000 від 13.02.2008, було укладено Договір поруки №179476 від 13.02.2008 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Пунктами 1.1-1.5 вищевказаного договорів поруки передбачено, що Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань - в повному обсязі.

Відповідачі не виконують своїх зобов`язань за договором, а тому станом на 18.04.2016 заборгованість ОСОБА_1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 23079,39 долари США, з яких: 20545 доларів США - заборгованість за простроченим кредитом; 2534,39 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 8486,24 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 11626,80 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Судом також встановлено, що 16.12.2015 Відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, що підтверджується копією реєстру про відправку рекомендованих листів та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд виходив з того, що відповідачі порушили договірні зобов`язання, а тому позовні вимоги АТ «Укрсиббанк» підлягають задоволенню.

Проте апеляційний суд не може повністю погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що  за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов`язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений   обов`язок   позичальника  повернути   позику   частинами   (з   розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право  вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

Статтею 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов`язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.  

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання Боржником свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено Договором поруки.

Судовим розглядом справи встановлено, що 13.02.2008 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11298240000, відповідно до умов якого, позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 31000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 13.02.2029 року, згідно з графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору) та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,4% річних.

Також 13.02.2008 для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11298240000 від 13.02.2008, було укладено Договір поруки №179476 від 13.02. 2008 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .

Однак, відповідачі не виконують своїх зобов`язань за договором, а тому станом на 18.04.2016 заборгованість Відповідача-1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 23079,39 долари США, з яких:

- 20545 доларів США – заборгованість за простроченим кредитом;

- 2534,39 доларів США – заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

- 8486,24 грн – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 11626,80 грн – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, яку позивач просить солідарно стягнути з відповідачів.

16.12.2015 відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, однак свої зобов`язання, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, відповідачі не виконують.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідачів, проте не може погодитися із розміром стягнутої судом заборгованості.

Так, звертаючись до суду із вказаними апеляційними скаргами, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посилалися на те, що судом фактично не розглянуто позов в частині встановлення дійсного розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, оскільки встановлена судом заборгованість визначена без урахування здійснених  ОСОБА_1  платежів після припинення дії кредитного договору.Зазначають, що позивач не надав доказів, додаткових розрахунків на підтвердження своїх вимог (уточненої суми не сплачених платежів), про що вони - відповідачі неодноразово клопотали та писали в заявах про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру заборгованості.

Зокрема, при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення, так і в додатках до апеляційної скарги, в якості обґрунтування своїх доводів, ОСОБА_1 було долучено до суду копії квитанцій на погашення кредиту у наступному розмірі:

-10 доларів США, квитанція №б/н від 11.01.2016;

-10 доларів США, квитанція №140 від 10.02.2016;

-10 доларів США, квитанція №47 від 10.03.2016;

-10 доларів США, квитанція №б/н від 08.04.2016;

-10 доларів США, квитанція №135 від 11.05.2016;

-10 доларів США, квитанція №85 від 07.06.2016;

-10 доларів США, квитанція №197 від 11.07.2016;

-10 доларів США, квитанція №130 від 08.08.2016;

-10 доларів США, квитанція №59 від 08.09.2016;

-10 доларів США, квитанція №18 від 10.10.2016;

-5 доларів США, квитанція №2 від 10.11.2016;

-5 доларів США, квитанція №25 від 12.12.2016;

-5 доларів США, квитанція №20 від 12.01.2017;

-5 доларів США, квитанція №45 від 10.03.2017;

-5 доларів США, квитанція №134 від 10.04.2017;

-5 доларів США, квитанція №117 від 12.05.2017;

-5 доларів США, квитанція №69 від 10.06.2017;

-5 доларів США, квитанція №149 від 11.07.2017;

-5 доларів США, квитанція №16 від 12.08.2017 (том ІІ: а.с.133-139).

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_1 до серпня 2017 року включно здійснювались платежі на погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору в загальній сумі 145 доларів США.

При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , позивач АТ «Укрсиббанк» фактично визнав цю суму погашення кредиту, зазначивши, що згідно довідки – розрахунку, заборгованість за кредитним договором станом на 26.01.2016 складає:

-20545,00 доларів США – заборгованість за кредитом;

-1921,37 доларів США (2066,37 доларів США (станом на 26.01.2016) – 145 доларів США (внесених після 26.01.2016) – заборгованість по процентам за користування кредитом;

-4889,32 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

-6548,09 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом (том ІІ: а.с. 181-186).

З наведеного банком розрахунку заборгованості вбачається, що сплачені ОСОБА_1 кошти на погашення кредиту у розмірі 145 доларів США було зараховано банком на погашення заборгованості по процентам.

Згідно з ч.3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч.1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки представленим відповідачами доказам щодо погашення заборгованості за користування кредитом, не врахував їх та жодної оцінки при розгляді справи їм не надав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг відповідачів в частині зменшення розміру заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів з 23079,39 доларів США та 20113,04 грн. на 22466,37 доларів США та 11437,41 грн., з яких: 20545,00 доларів США – заборгованість за кредитом; 1921,37 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4889,32 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 6548,09 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Доводи ОСОБА_2 у апеляційній скарзі про те, що заборгованість за кредитом не може дорівнювати 20545 доларів США, враховуючи те, що кредит було надано у сумі 31000 доларів, а 19614,53 доларів США вони із колишньою дружиною ОСОБА_1 вже сплатили є необґрунтованими, оскільки скаржником не взято до уваги п. 1.6 Договору про надання споживчого кредиту, яким погоджена черговість погашення заборгованості позичальника за Договором, а саме:

1.прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення);

2.строкові комісії;

3.прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення);

4.строкові процентами;

5.прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

6.строкова сума основного боргу;

7.штрафні санкції за Договором.

Безпідставними є і твердження ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що вона та її колишній представник були належним чином повідомлені про розгляд справи на 10.08.2021, що є безумовною підставою для скасування судового рішення на підставі п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.

Так, перевіряючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційним судом встановлено, що судова повістка, надіслана відповідачці « ОСОБА_1 » на адресу: АДРЕСА_1 , повернулася до суду із зазначенням причини повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказана адреса також зазначена ОСОБА_1 і у її апеляційній скарзі.

У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270, передбачено, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "Адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником ПАТ "Укрпошта" на довідках про причини повернення зроблено позначки "Адресат відсутній за вказаною адресою" та засвідчено їх підписами з проставленням відбитків календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил.

За змістом п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновком викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі N 752/11896/17.

З наведеного можна зробити висновок, що відповідач ОСОБА_1 була належно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Жодних інших доводів на спростування висновків суду, апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не містять.

З урахуванням наведеного оскаржуване рішення в частині розміру стягнутої заборгованості слід змінити, зменшивши розмір заборгованості, який підлягає стягненню солідарно з відповідачів за кредитним договором з 23079,39 доларів США та 20113,04 грн. на 22466,37 доларів США та 11437,41 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2021 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11298240000 від 13.02.2008 – змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 23079,39 доларів США та 20113,04 гривень на 22466,37 доларів США та 11437,41 гривень, з яких: 20545,00 доларів США – заборгованість за кредитом; 1921,37 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4889,32 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 6548,09 гривень – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 25.11.2024

Головуючий                                                         Є.С. Сєвєрова

Судді:                                                 О.С. Комлева

С.М. Сегеда