Судове рішення #1686762325


ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2113/24 Справа № 183/11116/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2




УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 листопада 2024 року                                                                м. Дніпро


Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:


судді -доповідача                         ОСОБА_2 ,

суддів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання         ОСОБА_5 ,

захисника                                 ОСОБА_6 ,

підозрюваного         ОСОБА_7 ,

в режимі відеоконференції:

прокурора                                 ОСОБА_8 ,


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника

ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваного  ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041350001256 від 07 жовтня 2024 року, щодо


ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт.Черкаське                                 Новомосковського району Дніпропетровської області,

                                проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,-


ВСТАНОВИВ:


Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_8 , та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 січня 2025 року включно, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та встановлено ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. На переконання слідчого судді встановлені щодо підозрюваного ризики є особливо вагомими і на даному етапі кримінального провадження не можуть бути усунуті в менш обтяжливий спосіб. Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 постійного місця роботи не має, заробляє на життя нерегулярними заробітками, пов`язаними із ремонтом побутової техніки. Незважаючи на те, що останній має міцні соціальні зв`язки, однак, судом враховано, що як підозрюваний, так і його дружина не працевлаштовані, тому доказів, що ОСОБА_7 утримує свою дружину та неповнолітню дитину суду не надано.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити визначений судом розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

       Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Наголошує на тому, що слідчим суддею не зазначено мотивів та обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів. Вказує на те, що наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, є лише припущеннями. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що підозрюваний кається у скоєному та висловлює щирий жаль з приводу вчиненого. Вказує на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні трьох малолітніх дітей, доглядає за батьками похилого віку, проживає разом із дружиною. Крім того, наголошує на тому, що визначений розмір застави є непомірним, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальне становище, а також тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюють останнього.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що в СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12024041350001256 від 07 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

06 листопада 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, що виразилося в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропних речовин.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_10 від 08 жовтня 2024 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 08 жовтня 2024 року, показаннями свідка ОСОБА_11 від 08 жовтня 2024 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 08 жовтня 2024 року, протоколом огляду предмета, а саме грошових коштів від 05 листопада 2024 року, протоколом огляду предмета, а саме сліп-пакету з кристалічною речовиною білого кольору від 05 листопада 2024 року, висновком експерта №СЕ-19/104-24/44819-НЗПРАП від 06 листопада 2024 року, протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 06 листопада 2024 року, протоколом затримання ОСОБА_7 від 06 листопада 2024 року, а також іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .

Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об`єктивний висновок, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.307 КК України.

Що стосується доводів підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорій тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також існує ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останні ще не були допитані безпосередньо судом та проживають в одному місті та районі разом з підозрюваним.

При встановленні наявності вказаного ризику апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя також врахував дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, офіційно не працюючого.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, крім даних про суворість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, в якому підозрюють ОСОБА_7 ,та даних про особу підозрюваного, взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, а саме наявність суспільного інтересу, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, незаконному впливу на свідків, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Разом з цим, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всупереч вимогам ст.ст. 193, 194 КПК України належним чином не надав правової оцінки твердженням сторони захисту, що заперечували проти задоволення клопотання, через недоведеність прокурором того, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги захисника апеляційний суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Судом першої інстанції не дотримано принципу призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

У рішенні по справі “Александровська проти України” від 25 березня 2021 року ЄСПЛ відзначив, що Конвенція вимагає, щоб під час обрання запобіжного заходу суди розглядали також і не пов`язані з позбавленням свободи заходи. При цьому рішення про тримання під вартою чи його продовження не може ґрунтуватися винятково на серйозності висунутих обвинувачень, а його обґрунтування не може бути абстрактним, узагальненим чи стереотипним.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від

29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Висновок слідчого судді про неможливість застосування до ОСОБА_7 іншого більш м`якого запобіжного заходу не аргументований переконливими обставинами, носить формальний характер, здебільшого посилаючись на тяжкість злочину.

       На переконання апеляційного суду, слідчий суддя належним чином не врахував дані про особу підозрюваного.

Так, згідно з матеріалами клопотання та тексту повідомлення про підозру ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне тривале місце проживання та міцні соціальні зв`язки, заробляє шляхом ремонту побутової техніки, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батьків похилого віку, проживає разом із дружиною.

Вищевикладені обставини, на думку суду апеляційної інстанції істотно знижують можливість настання встановлених ризиків, а також переконують апеляційний суд, що для їх запобігання відсутня потреба у застосуванні виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що застосований до підозрюваного виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою в даному випадку є занадто суворим, а тому обрання альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на даному етапі досудового розслідування є можливим, доцільним, необхідним, виправданим та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки, виконання ним покладених процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним слідчим суддею ризикам.

Крім того, апеляційний суд приходить до висновку, що такі ризики, як вільне спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні та можливість здійснювати вплив на них, можуть бути усунені шляхом покладення на підозрюваного процесуальних обов`язків у вигляді заборони у спілкуванні з даними особами, а такий ризик, як ухилення від органів досудового розслідування, може бути усунений шляхом покладення судом на підозрюваного обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За наведеного апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді – скасувати, з постановленням нової ухвали.


Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово, строком до 03 січня 2025 року включно.

Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу прокурора чи суду, за виключенням випадків збройної агресії окупаційних військ Російської Федерації, авіаударів у м.Самар, чи у випадках зумовлених необхідністю врятування життя чи запобіганню загрози здоров`ю підозрюваного, в тому числі пов`язані з переміщенням до бомбосховищ, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

       




                                                             Судді:










     ______________                     _________________                     ______________

       ОСОБА_2                             ОСОБА_3 ОСОБА_4


  • Номер: 11-сс/803/2113/24
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 183/11116/24
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Крот С. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.11.2024
  • Дата етапу: 11.11.2024
  • Номер: 11-сс/803/2113/24
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 183/11116/24
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Крот С. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.11.2024
  • Дата етапу: 12.11.2024
  • Номер: 21-з/803/95/24
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 183/11116/24
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Крот С. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.11.2024
  • Дата етапу: 28.11.2024
  • Номер: 11-сс/803/2113/24
  • Опис:
  • Тип справи: кримінальне провадження з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 183/11116/24
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Крот С. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.11.2024
  • Дата етапу: 27.11.2024
  • Номер: 21-з/803/95/24
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 183/11116/24
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Крот С. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.11.2024
  • Дата етапу: 04.12.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація