Справа № 307/2940/24

                                                        Провадження № 2/307/722/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року                                                                         м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Решетар Василь Васильович звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів. Свої вимоги мотивують тим, що 22 січня 2008 року між сторонами був зареєстрований шлюб. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2012 року справа № 711/5841/2012 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 500 гривень, щомісячно, починаючи з 06 квітня 2012 року і до досягнення нею повноліття. Дане рішення набрало законної сили 04 червня 2012 року. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2012 року справа 711/10125/12 шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. Дане рішення набрало законної сили 27 грудня 2012 року. В подальшому рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2018 року справа № 307/246/18 збільшено розмір стягуваних аліментів у розмірі 1200 грн. на місяць. На даний час неповнолітня дитина проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні, про що свідчить акт обстеження матеріально-побутових умов від 10 липня 2024 року гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , складений депутатом Дубівської селищної ради Вурста С.С. Цим актом встановлено, що батько дитини жодної участі у вихованні та утриманні не приймає, матеріально не підтримує. На скільки позивачці відомо, відповідач офіційно не працевлаштований, періодично підробляє в селищі. Аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам не проводиться, інших неповнолітніх дітей немає, батьки на його утриманні не перебувають. Враховуючи наведене, просить суд збільшити розмір стягуваних аліментів та стягнути із відповідача на користь позивачки на утримання доньки аліменти в розмірі 3200 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

26 липня 2024 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, згідно поданої представником позивачки заяви, просив справу розглядати без їх участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 січня 2008 року, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2012 року, що набрало законної сили 27 грудня 2012 року, розірвано (а.с.9).

Від даного шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьком якої значиться відповідач (а.с.7).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2012 року, яке набрало законної сили 04 червня 2012 року, з відповідача на користь позивачки було стягнуто на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у сумі п`ятсот гривень щомісячно починаючи з 06 квітня 2012 року і до її повноліття (а.с.8).

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2018 року, яке набрало законної сили 30 квітня 2018 року, було збільшено розмір аліментів стягуваних рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2012 року і ухвалено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі одна тисяча двісті гривень щомісячно до її повноліття, з моменту набрання рішення законної сили (а.с.10-11).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових складеного депутатом Дубівської селищної ради виборчого округу Вурста С.С. від 10 липня 2024 року встановлено, що позивачка ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_1 разом з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько ОСОБА_8 дитину не забезпечує та участь у її вихованні не приймає (а.с.12).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду з позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Правилами ч. 2 ст. 182 СК України, встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Також, частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Пунктом 23 вказаної Постанови роз`яснено, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач не працює, оскільки відомості про його доходи в матеріалах справи відсутні, однак є працездатним, а тому може офіційно працевлаштуватися та отримувати гідну заробітну плату і виконувати передбачений законом обов`язок щодо утримання дитини. Крім того, відповідачем не надано доказів наявність на його утриманні інших осіб.

При цьому, вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки у заявленому до стягнення розмірі є завищеними, та не доведено останньою можливість сплати відповідачем аліментів у вказаному розмірі.

Таким чином, враховуючи вік дитини сторін, та пов`язані з цим витрати на її харчування, навчання, лікування, забезпечення найбільш необхідними речами, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити частково, збільшивши розмір стягуваних з відповідача на користь позивачки аліментів, на утримання доньки до 2800 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивачка, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, то з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2018 року, та стягувати з ОСОБА_2 а на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до її повноліття.

В іншій частині позовних вимогах - відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_2 а на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , житель: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя                                                                                     М.Д. Стецюк