ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

03 грудня 2024 року Справа № 280/9832/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 липня 2021 року, та у нарахуванні та виплаті позивачу з 01 березня 2022 року пенсії з урахуванням індексації згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, починаючи з 01 липня 2021 року, та 01 березня 2022 року - перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року  позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску; оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем  07.11.2024 надано докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що 11 жовтня 2024 року в електронному кабінеті ПФ позивачем був отриманий лист №17774-16490/Є-02/8-0800/24 від 11 жовтня 2024 року, згідно змісту якого Головним Управлінням ПФУ в Запорізькій області відмовлено у зверненні щодо проведення перерахунку пенсії, зі змісту якого йому стало зрозумілим про порушення його прав, у тому числі і щодо виконання відповідачем вимог чинного законодавства про здійснення доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713. Оскільки пенсіонер чи інша особа, щомісячно отримуючи пенсію, не має обов`язку пересвідчуватися у її складових, а в межах кінця 2021 року розмір пенсії позивача дійсно збільшився,           ОСОБА_1 не міг знати про порушення його прав раніше, вважаючи дії державного органу такими, що мають відповідати нормам чинного законодавства. З цих же підстав доводи позивача в тій частині, що він дізнався про порушення належних його прав лише після ствердження відповідачем у вказаному вище листі того, що розмір його пенсії перераховувався в листопаді 2021 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду в справі №280/6929/21, а не виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, обгрунтовано вказують на їх вмотивованість. Крім того зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції. З урахуванням вищевикладеного, оскільки строк на звернення з вимогами про здійснення перерахунку та виплату ОСОБА_2 пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 був пропущений з об`єктивних, незалежних від волі позивача причин, вважає наявними підстави для визнання їх поважним та поновлення строку на звернення з цими позовними вимогами.

Заява розглядається з урахуванням перебування головуючого судді у відпустці та у відрядженні.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити наступне.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 за подібних правовідносин Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Застосовуючи наведений підхід Верховного Суду у справах такої категорії до обставин даної справи, слід зазначити, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав дізнатися під час отримання пенсійної виплати у неналежному розмірі, після припинення її виплати внаслідок перерахунку, проведеного в листопаді 2021 року на виконання рішення суду у справі №280/6929/21.

При цьому, як зазначає Верховний Суд, отримання листа у відповідь на заяву про надання роз`яснення не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанови Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 320/2938/21, від 21.02.2024 по справі №240/27663/23 тощо).

Суд також звертає увагу на те, що положення “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Слід зазначити, що на виконання рішення суду у справі №280/6929/21 пенсія позивача підлягала перерахунку на підставі довідки про грошове забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи, що вказана довідка містила повну інформацію про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, позивач мав реальну можливість визначити орієнтовний розмір своєї пенсії внаслідок такого перерахунку та, у випадку його невідповідності чинному законодавству, виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові пенсійної виплати.

Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з`ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати, водночас, вперше позивач звернувся до відповідача щодо спірного питання лише у вересні 2024 року, що на думку позивача призвели до порушення його прав, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.

Щодо посилань представника позивача на введення на території України воєнного стану, суд зазначає, що у відповідності до положень статей 12-2 та 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суди Запорізької області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.

Крім того, питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.

Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Позивачем не наведено доводів яким саме чином уведення в України воєнного стану вплинуло на неможливість саме позивача вчасно звернутися до суду.

Крім того, слід зазначити, що поважність причин пропуску строку звернення до суду суд може встановити виключно внаслідок оцінки обставин, повідомлених позивачем, підтверджених належними доказами.

Водночас, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, повідомлені позивачем у поданих поясненнях, не підтверджені належними та допустимими доказами та є неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені представником позивача підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу з частині позовних вимог за період спірних правовідносин до 23.04.2024.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя             

        УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог за період спірних правовідносин до 23.04.2024.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві в частині позовних вимог за період спірних правовідносин до 23.04.2024.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.  

 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.           

Суддя                                                                                                                    Ж.М. Чернова