ЄУН № 337/4339/24                                                                 Провадження №2/337/1834/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024                                                 м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                 Мальованого В.О.                         за участі секретаря                                 Крижко Я.О.                

предстаника позивача                                 ОСОБА_1        

представника відповідача                         ОСОБА_2                

відповідача                                         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу за позовом  акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

06.08.2024 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором №43-403-К/Р від 10.11.2005 року у розмірі 7574,83 доларів США з яких:                                                        -5752,43 доларів США – заборгованість за кредитом;                                        -1575,96 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом з 01.11.2022 року по 30.06.2024 рік;                                                        - 246,44 доларів США - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін з 01.01.2023 року по 30.06.2024 рік.                                                                                        А також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4680,98 грн., по 2340,49 грн. з кожного.                                                                        Вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2005 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №43-403-К/Р (реєстраційний номер в системі обліку банку 10400743003), відповідно до умов якого останній отримав кредит у загальній сумі 25000,00 доларів США, шляхом видачі через касу, а позивач зобов`язався щомісячно повертати кредит у розмірі, встановленому графіком погашення кредиту та сплачувати проценти у розмірі 12,5% річних з 1 по 10 число кожного місяця, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 09.11.2026 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.                                                                                                В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказав кредитному договору прийнята порука ОСОБА_3 , згідно договору поруки №43-403-К/Р/П від 10.11.2005 року.

17.09.2008 року були внесені зміни у статут АКБ «УКРСИББАНК» , відповідно до яких нове найменування банку стало: Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» .                                                                                        17.10.2018 року загальними зборами акціонерів банку було прийнято рішення про зміну типу товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» на Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» , яке є правонаступником за всіма правами та обов`язками Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк».                                24.02.2022 року, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації в Україні, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було запроваджено воєнний стан.                                                                30.03.2022 року, 03.06.2022 року та 25.10.2022 року ОСОБА_4 звернувся до банку із заявами про реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з неможливістю належного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану. У зверненні позичальник підтвердив, що ознайомлений з умовами реструктуризації, а саме:                                                                        - відстрочення сплати платежів за кредитом (основний борг) строком на три місяці з розподілом платежів за вказаний період пропорційно кількості періодів платежів до кінця строку дії кредитного договору;                                                - перенесення терміну оплати відсотків за три місяці на період починаючи з січня 2023 року, квітня 2023 року та з липня 2023 року;                                                - що умови реструктуризації для нього є повністю зрозумілими, повністю прийнятними та необхідними і він з ними погоджується;                                        - застосування умов реструктуризації просив проводити з дати погодження банком, та зобов`язався підписати угоду щодо реструктуризації у формі визначеній банком (у паперовому та/або в електронному вигляді) не пізніше ніж на 31-й день після закінчення в Україні військового стану.                                                        На підставі заяви ОСОБА_4 та з метою зниження фінансового навантаження на позичальника позивачем було проведено реструктуризацію кредитної заборгованості, а саме: погашення простроченої та не простроченої заборгованості по кредиту було перенесено на 5 місяці з лютого 2022 року, на 3 місяці з травня 2022 року, на 3 місяці з серпня 2022 року та здійснено розподіл заборгованості (простроченої та не простроченої) пропорційно кількості періодів платежу до кінця строку кредитного договору з урахуванням grace-period. Сплата прострочених відсотків за кожен місяць grace-period підлягає перенесенню на відповідний період починаючи з січня, квітня, липня 2023 року. Сплата відсотків за кожен місяць grace- period перенесенню на відповідний період після сплати останнього перенесеного платежу прострочених процентів. Після закінчення grace-period сплата відсотків повинна відбуватися щомісячно.                                                                        Обсяг відповідальності позичальника при цьому не збільшився.                        Про факт проведення реструктуризації ОСОБА_4 було повідомлено шляхом направлення на його номер телефону CMC повідомлення.                                Однак, після закінчення grace-period ОСОБА_4 не здійснив погашення кредиту та процентів у повному обсязі, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.                                                                                        28.06.2023 року позивач направив відповідачам вимоги про усунення порушень кредитного договору та у разі не погашення простроченої заборгованості - про дострокове повернення кредиту. Однак, відповідачі вимоги не виконали, заборгованість у повному обсязі не погасили.

Станом на 24.07.2024 року заборгованість за кредитним договором №43-403-К/Р від 10.11.2005 року складає 7574,83 доларів США, з яких:                                        - 5752,43 доларів США – заборгованість за кредитом;                                        - 1575,96 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом з 01.11.2022 року по 30.06.2024 рік;                                                        - 246,44 доларів США - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін з 01.01.2023 року по 30.06.2024 рік.                                                                                        Враховуючи вищезазначене, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.                                                                        Ухвалою суду від 12.08.2024 року провадження по справі відкрито і для виконання завдання підготовчого провадження призначено підготовче засідання.                У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.                27.08.2024 року відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, згідно з яким він заперечує проти задоволення позовної заяви та вважає, що позовні вимоги банку не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, в редакції на час виникнення відповідних правовідносин, порука припиняється після закінчення року, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Вимогу про повернення кредиту ОСОБА_3 позивачем пред`явлено 28.06.2023 року. Вважає, що за таких обставин, порука є припиненою. Щодо відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, то, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, значеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вважає, що за таких обставин, стягнення з нього відсотків в порядку ст. 625 ЦК України є неправомірним.                                Ухвалою суду від 23.10.2024 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.                                                                Представник позивача ОСОБА_1        в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позові.                                                        Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.                                Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час, день та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до норм ЦПК України.                                                                Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку.                                                        Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦК України, ст.ст. 15, 16 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.                                                                                Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.                                                                        За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.                За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.                                                                                        У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.                                                                                Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.                                                                                                Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).                Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.                                        Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.                                                                                        Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.                        Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).                        Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.                                                        Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).                                                                                Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.                                                Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.                                                        Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.                        Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.                                За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.                                Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                                                                                Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, значеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).                                                Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручителем може бути одна або кілька осіб.                                                        Згідно із ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.                                                                        Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).                        Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.                Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.                                                                Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, чи встановлено договором або законом строк її дії, його сплив припиняє відповідне право кредитора.        Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.                                Разом з тим, з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).                                                Необхідно звернути увагу, що умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя (висновок Верховного Суду України, викладений, зокрема, у постановах від 24 вересня 2014 року у справі № 6-106цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 22 червня 2016 року у справі № 6-368цс16, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 644/6558/15-ц, а також Великої Палати Верховного Суду в постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11(провадження № 14-265цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 200/15135/14-ц (провадження № 14-23цс19)).                                                        З аналізу ч. 4 ст. 559 ЦК України можна зробити висновок, що строк поруки відноситься до преклюзивних, це строк існування самого зобов`язання поруки, а застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання.                                                                                Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.                                                                                                        Такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.03.2019 року у справі № 200/15135/14-ц (провадження № 14-23цс19).                        Строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.                                                З огляду на преклюзивний характер строку поруки та зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосоване у другому реченні ч.4 ст. 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, як умови чинності поруки, слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.                                                                Судом встановлено, що 10.11.2005 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №43-403-К/Р (реєстраційний номер в системі обліку банку 10400743003), відповідно до умов якого останній отримав кредит у у загальній сумі 25000,00 доларів США, шляхом видачі через касу, а позивач зобов`язався щомісячно повертати кредит у розмірі, встановленому графіком погашення кредиту та сплачувати проценти у розмірі 12,5% річних з 1 по 10 число кожного місяця, але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 09.11.2026 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.                                                                                                В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказав кредитному договору прийнята порука ОСОБА_3 , згідно договору поруки №43-403-К/Р/П від 10.11.2005 року.                                                                        24.02.2022 року, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації в Україні, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було запроваджено воєнний стан.                                                                30.03.2022 року, 03.06.2022 року та 25.10.2022 року ОСОБА_4 звернувся до банку із заявами про реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з неможливістю належного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану. У зверненні позичальник підтвердив, що ознайомлений з умовами реструктуризації.                                                                                На підставі заяви ОСОБА_4 та з метою зниження фінансового навантаження на позичальника позивачем було проведено реструктуризацію кредитної заборгованості, а саме: погашення простроченої та не простроченої заборгованості по кредиту було перенесено на 5 місяці з лютого 2022 року, на 3 місяці з травня 2022 року, на 3 місяці з серпня 2022 року та здійснено розподіл заборгованості (простроченої та не простроченої) пропорційно кількості періодів платежу до кінця строку кредитного договору з урахуванням grace-period. Сплата прострочених відсотків за кожен місяць grace-period підлягає перенесенню на відповідний період починаючи з січня, квітня, липня 2023 року. Сплата відсотків за кожен місяць grace- period перенесенню на відповідний період після сплати останнього перенесеного платежу прострочених процентів. Після закінчення grace-period сплата відсотків повинна відбуватися щомісячно.                                                                        Однак, після закінчення grace-period ОСОБА_4 не здійснив погашення кредиту та процентів у повному обсязі, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.                                                                                        Відповідно до пункту 5.9. кредитного договору №43-403-К/Р від 10.11.2005 року, у випадку невиконання позичальником умов цього договору про надання забезпечення належного виконання зобов`язань за цим договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язань за цим договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання) банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, тобто в односторонньому порядку змінити термін повернення кредиту та сплати процентів), термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит – обов`язковим до повернення в порядку встановленому розділом 11 цього договору.                                Пунктом 11.1. кредитного договору №43-403-К/Р від 10.11.2005 року, встановлено, що термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит – обов`язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов`язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.                                                28.06.2023 року позивач направив відповідачам вимоги про усунення порушень кредитного договору та у разі не погашення простроченої заборгованості - про дострокове повернення кредиту.                                                                        Відповідно до тексту вказаної вимоги, банк визнає термін повернення кредиту таким, що настав та вимагає від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати кредитів з 32 календарного дня, з дати одержання позичальником цього повідомлення про дострокове повернення кредиту. При цьому у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення, термін повернення кредиту вважається таким, що настав з 41 календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту.                                З урахуванням вищезазначеного строк виконання зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором №43-403-К/Р від 10.11.2005 року настав 10.08.2023 року.                                                                        Однак, відповідачі вимоги не виконали, заборгованість у повному обсязі не погасили.                                                                                                Станом на 24.07.2024 року заборгованість за кредитним договором №43-403-К/Р від 10.11.2005 року складає 7574,83 доларів США, з яких:                                        - 5752,43 доларів США – заборгованість за кредитом;                                        - 1575,96 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом з 01.11.2022 року по 30.06.2024 рік;                                                        - 246,44 доларів США - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін з 01.01.2023 року по 30.06.2024 рік.                                                                                        Відповідачем ОСОБА_4 не надано будь - яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги до нього, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.                Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.                                                                Так, з відповідача ОСОБА_4 слід стягнути на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором №43-403-К/Р від 10.11.2005 року станом на 24.07.2024 року у розмірі 7328,39 доларів США, з яких 5752,43 доларів США – заборгованість за кредитом, 1575,96 доларів США – заборгованість за процентами за користування кредитом з 01.11.2022 року по 30.06.2024 року.                        В частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін з 01.01.2023 року по 30.06.2024 рік в сумі 246,44 доларів США, слід відмовити, оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позичальник звільняється від відповідальності зазначеної статтею 625 ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.                                                                                                В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 сдід відмовити, оскільки договір поруки - №43-403-К/Р/П від 10.11.2005 року, відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України – припинено, у зв`язку з непред`явленням АТ «УКРСИББАНК» протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання - 10.08.2023 року, вимоги до поручителя.                                                                        Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.                                                Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.                                                                Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.                                                                                                        При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог.         Позов заявлено на суму 7574,83 доларів США, а задоволено на суму 7328,39 доларів США, тобто на 96,75% (7328,39 х 100% /7574,83 = 96,75% ).                                За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 4528,85 грн. судового збору (4680,98 х 96,75%/100% = 4528,85 грн.).        

Керуючись ст.ст. 3, 6, 4, 5, 207, 251, 252, 525, 526, 530, 553-554, 559, 599, 610-612, 625-629, 633-634, 638, 640, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 15, 16, 81, 133, 141, 223, 247, 258, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов  акціонерного товариства «УКРСИББАНК» задовольнити частково.        

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (код 09807750, місцезнаходження 04070, м.Київ вул.Андріївська 2/12) заборгованість за кредитним договором №43-403-К/Р від 10.11.2005 року ( реєстраційний номер в системі обліку банку 10400743003) станом на 24.07.2024 року у розмірі 7328,39 ( сім тисяч триста двадцять вісім долари США 39 цнт.), з яких 5752,43 ( п`ять тисяч сімсот п`ятдесят два долари США 43 цнт.) – заборгованість за кредитом , 1575,96 ( одна тисяча п`ятсот сімдесят п`ять долари США 96 цнт.) – заборгованість за процентами за користування кредитом з 01.11.2022 року по 30.06.2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» ( код 09807750 , місцезнаходження 04070, м.Київ вул.Андріївська 2/12) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 4528,85 ( чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень 85 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:         В.О. Мальований