Справа № 331/5447/24

Провадження № 2/331/2543/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року                                                 м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря - Солов`ян О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Тетяна Юріївна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Тізенберг Дар`я Дмитрівна про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Тізенберг Д.Д. про визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 06.09.2024 року відкрито загальне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання.

29.11.2024 року через канцелярію суду ОСОБА_3 подано клопотання про витребування доказів, а саме у ОСОБА_5 оригіналу розписки ОСОБА_1 , датованої 09.09.2020 року, оскільки у відповідача ОСОБА_3 наявні сумніви у справжності цього документу, вважає, що розписка складена безпосередньо перед зверненням до суду, є підробленим документом та не може бути взята до уваги як доказ. Крім того, 29.11.2024 року через канцелярію суду ОСОБА_3 подано клопотання про зобов`язання позивача виконати вимоги положення ч. 3 ст. 93 ЦПК України шляхом подання до суду відповідей на запитання відповідача ОСОБА_3 , які були поставлені нею у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні проти задоволення заявлених клопотань заперечувала, вважає їх передчасними та зазначила про надання пояснень позивачем під час розгляду справи по суті.

Відповідач та її представник в підготовчому судовому засіданні заявлені клопотання підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилася, заяв суду не надала.

Треті особи в підготовче судове засідання не з`явилися, заяв суду не надали.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.2 ст.13 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність. Вказаний принцип полягає в тому, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів, а саме оригіналу розписки від 09.09.2020 року у ОСОБА_1 .

Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги, враховуючи, що безпосередньо сам договір позики, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , не є предметом спору у цій справі, будь-яких нових обґрунтувань та підстав для витребування доказів від ОСОБА_5 при подачі клопотання повторно стороною відповідача не наведено і судом не встановлено, а тому суд вважає, що клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про зобов`язання позивача виконати положення ч. 3 ст. 93 ЦПК України.

За змістом ч. 1 ст. 93 ЦПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 ЦПК України учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

Приписами ч. 3 ст. 93 ЦПК України передбачено, що відповіді на запитання подаються до суду учасником справи фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

З аналізу норм статті 93 ЦПК України вбачається, що в учасника справи наявний обов`язок надати відповіді окремо на кожне питання по суті, поставлені йому іншим учасником справи лише у разі, якщо такі питання ставляться позивачем (ч. 2 ст. 93 ЦПК України).

Водночас, суд зауважує, що учасники справи в силу приписів статті 43 ЦПК України мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Таким чином, з огляду на приписи норм статей 43 і 93 ЦПК України, суд зазначає, що сторона відповідача не позбавлена можливості отримати відповіді на поставлені ними питання у судовому засіданні, а позивач, у свою чергу, зобов`язаний надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться відповідачем, також у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд не знаходить достатніх підстав для зобов`язання позивача ОСОБА_1 надати відповіді на запитання у відзиві ОСОБА_3 у формі заяви свідка, а тому в задоволенні вказаного клопотання також слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 77, 84, 93, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань ОСОБА_3 про витребування доказів та про зобов`язання позивача виконати положення ч. 3 ст. 93 ЦПК України - відмовити.

Відкласти підготовче судове засідання на 13 січня 2025 року з повідомленням сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                   В.М. Світлицька