У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/12061/24

№ 1-кп/183/2105/24

28 листопада 2024 року                                                        м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                 ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62023170030001187 від 15 серпня 2023, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Софіївка Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, який проходить військову службу за мобілізацією на особливий період у в/ч НОМЕР_1 у військовому званні солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -

якому 20 листопада 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

встановив :

до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62023170030001187 від 15 серпня 2023, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 23 від 26.02.2023, солдата ОСОБА_6 призначено на посаду гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, солдат ОСОБА_6 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_6 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким внесено часткову зміну до ст. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні  з 05 год. 30 хв. 21.11.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні  з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 строком на 90 діб. Указом Президента України №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 строком на 90 діб.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язують солдата ОСОБА_6 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, солдат ОСОБА_7 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Проте, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом,свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи в посаді гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), о 21 год. 00 хв. 25.05.2023 самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв та перебував за межами частини до 05.11.2024.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця солдат ОСОБА_6 в період з 25.05.2023 по 05.11.2024 включно, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення військової служби, проводив час на власний розсуд не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин.

За час відсутності у розташуванні військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване в АДРЕСА_2 ,солдат ОСОБА_6 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 05.11.2024 коли останній був доставлений до ВЧ НОМЕР_2 НГУ та продовжив нести службу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , показаннями свідків, тощо.

Під час розгляду клопотання прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 )просив клопотання задовольнити, бажає повернутися на службу та виконувати обов`язки військовослужбовця.

На підтвердження зміни прізвища ОСОБА_6 надав суду копію свідоцтва про шлюб укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , від 27 листопада 2024 року, місце реєстрації Софіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за актовим записом №75, відповідно до якого прізвище чоловіка « ОСОБА_8 ».

Суд, дослідивши подане клопотання та матеріали, додані до клопотання, вислухавши думку прокурора та підозрюваного, дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Як вбачається з наданих до клопотання прокурором доказів, ОСОБА_4 раніше не судимий.

Крім того, останньому 20 листопада 2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України – самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Також з матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ) звернувся до слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР у м. Полтаві з клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій військовій частині Збройних Сил України.

Крім того прокурором до клопотання додана письмова згода командира військової частини НОМЕР_2 на продовження військової служби солдату ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Таким чином суд вважає, що всі умови, визначені ч. 5 ст. 401 КК України виконані, тому ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ) може бути звільнений від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Таким чином суд вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ) підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, ч. 5 ст. 401 КК України, суд –

постановив:

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

Кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР 15 серпня 2023 року за №62023170030001187 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно ОСОБА_4 – закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На підставі ч. 3 ст. 288 КПК України суд зобов`язує командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.

Зобов`язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                         ОСОБА_1