АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 22 січня 2007 року                                                                          місто Чернігів

                   Колегія суддів судової палати у цивільних справах

                   апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Хромець Н.С.,                

               суддів: Лакізи Г.П., Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., Шемець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про встановлення порядку користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду від 16 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 31 січня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

В березні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зміну договору найму жилого приміщення і розподіл двокімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1 (а.с.3).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалась на такі обставини. Рішенням Черкаського міськвиконкому від 15 жовтня 2002 року № 628, їх сім'ї, яка складалась з трьох осіб - її, відповідача та неповнолітньої дочки, було надано квартиру АДРЕСА_1. Квартира складається з двох ізольованих кімнат, площею 20,4 кв.м і 13,7 кв.м. Шлюб з відповідачем розірвано. Позивачка також зазначала, що вона разом з дочкою проживає в кімнаті площею 20,4 кв.м, а відповідач - в кімнаті площею 13,7 кв.м.

В подальшому позивачка подала доповнення до позовної заяви, і просила встановити порядок користування вказаною квартирою, та визнати за нею та неповнолітньою дочкою право користування кімнатою площею 20 кв.м., а за ОСОБА_2 - право на користування кімнатою площею 14 кв.м. (а.с.16).

______________________________

Справа № 33ц-КС-20, № рядка статзвіту -10

Головуючий в першій інстанції - Колода Л.Д.

Доповідач в апеляційній інстанції - Карпенко О.В.

Доповідач Лакіза Г.П.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 31 січня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Черкаської області, а рішення суду першої інстанції змінити та визначити порядок користування жилими приміщенням в АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жилу кімнату площею 20,4 кв.м , а ОСОБА_2 - жилу кімнату площею 13,7 кв.м, а місця загального користування залишити в спільному користуванні, посилаючись на те, що судами порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини і не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно з ч. 1 ст. 104 Житлового кодексу Української РСР, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 104 Житлового кодексу Української РСР, у разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Виходячи зі змісту прав та обов'язків членів сім'ї наймача, визначених у статті 64 Житлового кодексу, розмір жилої площі, що припадає на кожного, визначається шляхом ділення загальної жилої площі на кількість осіб, які мають право на таку жилу площу, в тому числі і неповнолітніх дітей.

Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду. Зазначена квартира складається з двох ізольованих жилих кімнат площею 20,4 та 13,7 кв.м. Наймачем даної квартири є відповідач ОСОБА_2 В квартирі прописані його колишня дружина - позивачка по справі ОСОБА_1 та їх неповнолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення в квартирі була зареєстрована неповнолітня дочка відповідача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5-8, 13-14, 93-94). Таким чином, на кожну особу в цій квартирі припадає по 8,5 кв.м. жилої площі, а на позивачку з дочкою ОСОБА_3 та відповідача з дочкою ОСОБА_4 - по 17 кв.м. жилої площі. Таким чином, виділення відповідачеві з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4 кімнати площею 13,7 кв.м. (тобто по 6,85 кв.м. на кожного) суттєво

погіршить їх житлові умови, а тому відмова у задоволенні позову за наведених обставин відповідає нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

При вирішенні справи судами не допущено порушення норм процесуального права, які тягнуть обов'язкове скасування судових рішень, або призвели до неправильного вирішення справи (ч.1 і 2 ст. 338 ЦПК України).

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ", підпунктом 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій  України", ст.ст. 323, 333, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду Чернігівської області,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду від 16 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 31 січня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.