УХВАЛА

26 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 354/255/19

провадження № 61-11368ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову

Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Надвірнянської окружної прокуратури

Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року заступник керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку звернувся до суду із позовом до Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області

від 14 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку із кадастровим номером 2611091201:13:015:0046, що розташована за адресою с. Татарів ділянка Прутець Надвірнянського району Івано-Франківської області, в частині площі 0,5679 га у власність держави в особі постійного землекористувача - Карпатського національного природного парку

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня

2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області

від 14 листопада 2023 року скасовано.

Позовні вимоги заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Карпатського Національного природного парку до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку - залишено без розгляду.

Відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку.

07 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Правдюк В. М. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 25 червня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить змінити оскаржувану постанову, виклавши її мотивувальну частину згідно мотивів, викладених у цій касаційній скарзі.

Касаційна скарга заявника містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому остання вказує, що повний текст постанови вона не отримала та дізналась про нього 31 жовтня 2024 року від свого адвоката Правдюка В. М. шляхом доступу до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім цього, зазначає, що відносини з її представником - адвокатом Тинів А. І. були припиненні 01 липня

2024 року.

Також заявник вказує, що вона перебуває за межами України, у зв`язку з повномасштабним вторгненням країни-агресора на територію України, а тому вважає, що вказана обставина повністю пояснює причину з якої заявник не могла вчасно дізнатись про зміст постанови апеляційного суду та отримати будь-яку кореспонденцію. В країні, якій перебуває заявник обмежений доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме необхідно надати докази порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтями 272, 386 ЦПК України та сплатити судовий збір.

На виконання вимог вказаної ухвали, заявник сплатила судовий збір та подала заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, в якій зазначає, що оскільки цивільна справа

№ 354/255/19 надійшла до суду касаційної інстанції, а тому відсутні підстави звернення до суду першої та апеляційної інстанції щодо інформації про те, яким чином та коли було направлена та вручена копія оскаржуваної постанови оскаржуваного судового рішення.

Крім цього, заявник надає відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 31 жовтня 2024 року № 31/10-я про те, що ОСОБА_4 13 лютого 2022 року перетнула державний кордон України, іншої інформації немає.

Також заявник вказує, що 01 липня 2024 року вона припинила відносини з адвокатом Тинівим І. Д., що підтверджується долученою до касаційної скарги угодою про припинення договору про надання правової допомоги від 15 листопада 2021 року.

На підставі викладеного, заявник просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити цей строк.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.

Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, оскільки заявник пропустила вказаний строк з об`єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин, зокрема перебування останньої за кордоном у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, а також те, що 01 липня 2024 року ОСОБА_1 припинила договір з адвокатом Тинівим І. Д., який представляв останню у судах першої та апеляційної інстанції та який отримав копію оскаржуваної постанови 08 липня 2024 року, однак не повідомив заявника про це.

У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 20 вересня 2023 року у справі № 910/1978/22,

від 02 липня 2024 року у справі № 750/16187/23, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 922/3219/20,

від 13 лютого 2024 року у справі № 813/2417/17, від 28 квітня 2023 року у справі № 922/3219/20, від 06 липня 2022 року у справі № 914/1979/18.

Також заявник вважає, що суд, порушивши норми процесуального права, не дослідив зібрані докази у справі, а саме план спірної ділянки, площею

0, 7241 га (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої

статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 260, 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 25 червня 2024 року.

Витребувати із Яремчанського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 354/255/19 за позовом заступника керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у державну власність в особі Карпатського національного природного парку.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська