Справа № 541/3567/24

Номер провадження 2/541/1310/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Кириченко Ю.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуном,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуном.

В обґрунтування позовних вимог заначила, що з січня 2024 року на її повному утриманні перебувають онучки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей ОСОБА_7 - дочка позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько дітей ОСОБА_3 участі у їх вихованні не приймає, ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться навчанням, станом здоров`я, тому просила суд позбавити його батьківських прав щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та призначити її опікуном неповнолітніх дітей.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги просили задовольнити з викладених у позові підстав.

Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що у позивачки ліпші умови для проживання, дітям із нею краще.

Представник третьої особи просила позбавити відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та у разі задоволення вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав призначити ОСОБА_1 опікуном дітей.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши зібрані в справі докази, приходить наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 було укладено шлюб (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області 12 вересня 2009 року, а.с. 9).

ОСОБА_3 , ОСОБА_7 є батьками дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 09 липня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №196); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 28 липня 2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №196, а.с. 15, 16).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 26 січня 2024 року Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №78, а.с. 10).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_9 (а.с. 9).

В довідках №№ 02-05/264, 02-05/265 від 10 вересня 2024 року зазначено, що ОСОБА_5 навчається у 6-Б класі, ОСОБА_6 навчається у 2-А класі Миргородського ліцею імені Т.Г. Шевченка Миргородської міської ради Полтавської області. Баба ОСОБА_1 належним чином приділяє увагу вихованню онучок, систематично відвідує батьківські збори, бере участь у шкільному житті, постійно цікавиться успіхами дітей, щодня приводить та забирає дітей зі школи. Батько дітей ОСОБА_3 не приймає участі у їх вихованні, не відвідує класні та ліцейні заходи, не спілкується з класними керівниками, учителями, батьками учнів класу (а.с. 17).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 вересня 2024 року № 397019387 ОСОБА_1 на праві спільної часткової приватної власності належить 9/10 домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

У відповідності з актом обстеження умов проживання від 26 вересня 2024 року ОСОБА_1 проживає разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку є всі умови для проживання та навчання дітей (а.с. 14).

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, розмір якої за період з березня 2024 року по серпень 2014 року становить 17 880 грн (а.с. 13).

ОСОБА_1 станом на 03 вересня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», виданим Департаментом інформації МВС України (а.с. 12).

За станом здоров`я ОСОБА_1 може бути опікуном, що підтверджено висновками про стан її здоров`я від 06, 10 вересня 2024 року (а.с. 11, 12).

За змістом ст.ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, у всіх діях щодо дітей, у тому числі, коли дитина розлучається з одним з батьків, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.

У відповідності зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між особою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та ч. 3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

У висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав від 18 листопада 2024 року № 4385/01-35 зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , оскільки останній протягом тривалого часу не виконує свої батьківські обов`язки, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей не приймає.

Доказів на спростування наведених фактів відповідачем суду не надано.

Свідок ОСОБА_11 , дочка позивачки, пояснила суду, що відповідач не виконує батьківські обов`язки з дня смерті матері дітей, вихованням та матеріальним забезпеченням займається позивачка - їх баба, яка водить дітей до школи, лікарів, на гуртки.

Згідно зі ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

П. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» закріплює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки (п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , участі в їх вихованні не приймає, не турбується про здоров`я дітей. Фінансової допомоги для виховання та утримання не надає, не виявляє у відношенні до них турботи, що вказує на неналежне виконання батьківських обов`язків, свідоме нехтування батьківськими обов`язками, в розумінні законодавчих положень. Відповідач не заперечував про позбавлення його батьківських прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про позбавлення батьківських прав є обґрунтованою і такою, що відповідає інтересам дітей, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування.

Згідно із ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У відповідності до висновку «Служби у справах дітей» Миргородської міської ради Полтавської області від 15 листопада 2024 року № 9/24 ОСОБА_1 може бути опікуном своїх малолітніх внучок ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Підстав, передбачених ст. 64 ЦК України, які б перешкоджали призначенню ОСОБА_1 опікуном, під час судового розгляду не виявлено, тому вимога про призначення її опікуном підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 206, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуном задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її опікуном.

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її опікуном.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2024 року.

Суддя: О. М. Вірченко