Справа №305/1770/24

Провадження по справі 2/305/607/24

        РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивує тим, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 26 січня 2008 року у виконкомі Косівсько-Поляської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №8. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Причина розпаду сім`ї - через часті непорозуміння та неповагу чоловіка до неї, в сім`ї часто виникали конфлікти, позивачка весь час відчувала неприязнь та приниження від слів та дій відповідача, неодноразово потерпала від психологічного та економічного насилля. Із відповідачем вони обговорювали їх погані сімейні відносини, він сам, перший запропонував ще у 2022 році, щоб позивачка подала заяву про розірвання шлюбу. З серпня 2023 року їх сім`я розпалася, ні позивачка ні відповідач не мають наміру підтримувати сімейні стосунки. Через численні конфлікти, відсутність у відповідача навичок до нормального сімейного життя, безвідповідальне відношення до сімейних обов`язків, їх спільне проживання є неможливим. Позивачка довгий час терпіла ненормальні сімейні відносини, з надією на покращення, щоб дітей не розлучати з батьком, однак покращення не відбулося. Станом на дату звернення до суду, шлюб фактично вже не існує, вони з відповідачем проживають окремо майже не спілкуються, отже примирення між ними не можливе. Впевнившись, що сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим, просить шлюб укладений між ними - розірвати. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище - ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 27.06.2024 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання  відзиву на позовну заяву.

Позивачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася. 02.12.2024, представник позивачки ОСОБА_5 , подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Строк на примирення просить не надавати.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання, повторно, не з`явився. Був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак відзиву на день судового розгляду справи не надав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши надані позивачкою письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26 січня 2008 року у виконкомі Косівсько-Поляської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №8.

Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В роз`ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена  Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Поряд з цим, у відповідності до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Із статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

Позивачка,  ОСОБА_1 ,  на задоволенні позову наполягає. Відповідач,  ОСОБА_6 ,  відзиву на позов не подавав.  Таким чином, враховуючи, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім`ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивачки, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , як особа, яка змінила своє прізвище при реєстрації шлюбу, заявила, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище - ОСОБА_4 .

В силу вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

       Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.

Питання про відшкодування судових витрат позивачкою не ставилося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

       Позов задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований  26 січня 2008 року  виконкомом  Косівсько-Полянської сільської ради  Рахівського району Закарпатської області за актовим записом  №8 - розірвати.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_4 .

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 .

Відповідач,  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк