ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

02 грудня 2024 року Справа №  280/8724/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді          Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Дніпровської митниці  (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000016/2 від 22.03.2024;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги  задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

27.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINARY CO., LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації № 2023-10 від 22.09.2023; рахунку-фактури від KL2023-10 від 25.10.2023 було здійснено поставку товариству товарів (трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, грунтофрези), загальною вартістю 320724,00 доларів США.

Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору ТЕО № KL-584/22 від 07.12.2022, укладеного ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД».

Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.

Після ввезення на територію України загальна товарна партія була розміщена в режим митного ліцензійного складу за ЕМД № 24UA11015000239BU7 вiд 22.02.2024 та надалі, з метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, частину їх було задекларовано Товариством до митного посту «Дніпро-правобережний» Дніпровської митниці за електронною митною декларацією (ЕМД) № 24UA110150003793U4 від 20.03.2024, номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 Митної декларації:

товар №1: трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 50шт., марка - KENTAVR, модель - 160B, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів – 709 см3, потужність двигуна - 11,7кВт/16к.с …;

товар 2: машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до тракторів та мотоблоків. Застосовуються для інтенсивного розкришення (розпушення) ґрунту, знищення бур`янів, подрібнення рослинних залишків, перемішування шарів ґрунту і вирівнювання поверхні поля: - Грунтофреза 120 (Kentavr 160B) – 50 шт.

Митна вартість задекларованого товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України в сумі 39450,93 дол. США: 37600,00дол. США (вартість задекларованого товару) + 1850,93 дол. США (вартість частки транспортних витрат задекларованого товару до кордону з Україною).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, позивачем було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27.12.2022; додаток (специфікація) до нього: №2023-10 від 22.09.2023; додаткова угода № 7 від 30.11.2023 до нього; банківські платіжні інструкції: № 181 від 07.07.2023, № 494 від 29.11.2023, № 496 від 30.11.2023; заява на купівлю іноземної валюти №561 від 29.11.2023; рахунок-фактура № KL2023-10 від 25.10.2023; пакувальний лист до нього від 25.10.2023, сертифікат країни походження товару № 23C700000889/05331 від 11.12.2023; технічні характеристики товару; список номерів шасі; лист роз`яснення щодо необхiдностi митного оформлення частини вантажу з митного складу № 0312 від 12.03.2024.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України позивач надав митному органу: договір ТЕО № KL-584/22 від 07.12.2022; коносамент № HS123110178 від 08.11.2023; залізничну товаро-транспортну накладну 515700 від 22.01.2024; рахунок на оплату №26/24 від 22.01.2024; акт виконаних послуг з перевезення №26/24 від 22.01.2024; розрахунок (калькуляцію) частки транспортних витрат від 21.02.2024.

21.03.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом  10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1. рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4. виписку з бухгалтерської документації; 5. каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 6. висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7. митну декларацію країни відправлення (Китай),країни транзиту (Польща).

Листом № 03214 вiд 21.03.2024 ТОВ «Мототехімпорт» надано відповідачу наявні додаткові документи, а саме: виписки з особистого рахунку декларанта за липень, листопад 2023 року; прайс-лист та комерційну пропозицію виробника товарів від 12.09.2023; заявку №69 від 01.11.2023 на транспортно-експедиторське обслуговування до договору ТЕО № KL-584/22; банківську платіжну інструкцію №529 від 27.02.2024 щодо оплати транспортних витрат; лист продавця про наявність технічної помилки в інвойсі №KL2023-10 від 20.03.2024, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надані, вони повною підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

У відповідь на лист ТОВ «Мототехімпорт» відповідачем на адресу позивача було направлено електронне повідомлення, у якому, окрім іншого вказано, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД № 24UA110150003793U4 від 20.03.2024, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований, а тому митницею приймається рішення про коригування митної вартості.

22.03.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000016/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1,2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Загальна сума митної вартості, заявлена декларантом, у спірному Рішенні збільшена митницею: - для Товару № 1 з 35888,83 дол. США до 64386,00 дол. США.; - для Товару № 2 з 3561,92 дол. США до 6107,48 дол. США.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 24UA110150003995U7 від 22.03.2024. Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 241579,87грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000016/2 від 22.03.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд установив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

У графі 33 оскаржуваного рішення, відповідач зазначає розбіжності, які, на його думку, унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:

1. Відповідно до п.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно п.2 ст.53 Кодексу, серед документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до специфікації від 22.09.2023 № 2023-10 до контракту від 27.12.2022 №KL/4 товар постачається на умовах поставки FOB QINGDAO (КНР). Відповідно до інвойсу від 25.10.2023 № KL2023-10 фактурна вартість оцінюваної партії товару становить 321167,20 дол.США, що не відповідає вартості специфікації від 22.09.2023 № 2023-10 на суму 320724,00 дол.США.

Відповідно до умов специфікації від 22.09.2023 № 2023-10 товар постачається імпортеру на умовах 100% передплати. Разом з тим, відповідно до інформації графи 70 наданих декларантом платіжні інструкції в іноземній валюті від 29.11.2023 №561 підтверджують оплату суми специфікації від 22.09.2023 № 2023-10 лише у розмірі 13287,20 дол.США, що суперечить числовому значенню суми інвойсу від 25.10.2023 № KL2023-10 та суми специфікації від 22.09.2023 № 2023-10.

За наслідками розгляду листа позивача № 03214 від 21.03.2024 та додатково наданих документів, відповідач з приводу цієї ж розбіжності зазначив: «Наданий декларантом інвойс від 25.10.2023 № KL2023-10 на заявлену партію товару (321167,20 дол.США) не кореспондується з специфікацією від 22.09.2023 № 2023-10 на суму 320724,00 дол.США. Твердження декларанта – «В інвойсі продавцем помилково не зазначена специфікація №2023-8-z від 22.09.2023, що підтверджується листом продавця від 20.03.2024» не підтверджується документально, декларантом не надано специфікацію №2023-8-z від 22.09.2023, також зазначена специфікація відсутня в гр.44 ЕМД. Також декларантом не надано лист продавця від 20.03.2024, а лише лист відправника від 20.03.2024.

Стосовно оплати по заявленій партії товару – твердження декларанта– «З наданих документів вбачається що ТОВ «Мотортехімопрт» перераховано продавцю за контрактом від 27.12.2022 № KL/4 975817 дол.США, з яких 320724 дол.США перераховується за товар що поставляється за специфікацією №2023-10 (банківські платіжні інструкції №181-232955 дол.США, №494 – 13287,20 дол.США, №496 – 74481,80 дол.США)» не підтверджується документально, а саме - в банківській платіжні інструкції №181 міститься посилання лише на специфікацію №2023-6 від 31.05.2023; в банківській платіжні інструкції №494 міститься посилання на ряд специфікацій - №2023-10 від 22.09.2023, №2023-11 від 07.10.2023, №2023-12 від 25.10.2023, №2023-13 від 01.11.2023 та не містять розбивки по сумам; специфікації №2023-11 від 07.10.2023, №2023-12 від 25.10.2023, №2023-13 від 01.11.2023 декларантом до митного оформлення для перевірки числового значення не надавались; в банківській платіжній інструкції №496 міститься посилання на специфікації - №2023-10 від 22.09.2023 з вказаною сумою 74481,80 дол.США та №2023-14 від 20.11.2023 з вказаною сумою 138103,20 дол.США, але специфікація №2023-14 від 20.11.2023 декларантом до митного оформлення для перевірки числового значення не надавалась.

Враховуючи вищезазначене, при поданні до митного оформлення ЕМД №24UA110150003793U4 декларантом не надано один з обов`язкових документів специфікацію №2023-8-z від 22.09.2023 до контракту № KL/4. Окрім того, декларанту повідомлено про непідтвердження числових значень за наданими платіжними документами.

Суд вважає вказане твердження митниці необгрунтованим з огляду на те, що в даному випадку здійснювалось декларування частини з загальної товарної партії, що поставлялась за Специфікаціями № 2023-10 та 2023-8-z та після ввезення на територію України була розміщена в режим митного ліцензійного складу за ЕМД №24UA110150002398U7 від 22.02.2024, посилання на яку міститься у графах 40 ЕМД №24UA110150003793U4 від 20.03.2024, якою задекларовано спірні товари та ЕМД №24UA110150003995U7 від 22.03.2024, якою їх було випущено у вільний обіг.

Як вбачається з відомостей наданого інвойсу №KL2023-10 від 25.10.2023 вартість загальної товарної партії складає 321167,00 дол. США. В інвойсі компанією-продавцем помилково не зазначено що він виданий на оплату також і за специфікацією №2023-8-z. Ця помилка була ним виявлена та виправлена, що підтверджується відомостями листа компанії-продавця від 20.03.2024, який було надано товариством митниці під час здійснення митного оформлення спірної частини товарної партії, що підтверджено переліком документів у графі 44 обох означених ЕМД, переліком графи 18 спірного рішення, де він зазначений, як лист відправника від 20.03.2024. Посилання митниці на те, що декларантом не надано лист продавця від 20.03.2024, а лише лист відправника від 20.03.2024 є помилковим, оскільки відправник і є продавцем, ідентифікація чого можлива за назвою та реквізитами компанії.

Вартість товару (тракторів та грунтофрез) за специфікацією № 2023-10 складає 320724,00 дол. США. Вартість товару за специфікацією № 2023-8-z (запасних частин до сільськогосподарської техніки) складає 443,20 дол.США. Загальна вартість товару за обома специфікаціями складає 321167,00 дол. США, що відповідає загальній сумі вартості товару у інвойсі №KL2023-10, тобто жодних розбіжностей в числових показниках вартості загальної товарної партії на момент винесення спірного рішення не існувало.

В даному випадку декларувалась частина товарної партії (трактори та грунтофрези), зазначена виключно у специфікації № 2023-10, тому специфікація 2023-8-z не мала відношення до її декларування та не повинна була надаватись митниці товариством. Факт декларування частини товарної партії відповідно до специфікації 2023-10 підтверджується відомостями листа товариства щодо необхiдностi митного оформлення частини вантажу з митного складу № 0312 від 12.03.2024. У будь-якому випадку вартість задекларованої частини товарної партії складає 37600,00 дол. США, що покривається сумою інвойсу та специфікації, тому ненадання специфікації 2023-8-z жодним чином не вплинуло на можливість здійснення митницею перевірки числових показників заявленої товариством вартості товару, як складової його митної вартості.

Як вбачається з графи 44 ЕМД №24UA110150003793U4, товариством митниці під час декларування спірного товару разом з декларацією надані банківські платіжні інструкції (ПІ): №181 від 07.07.2023, №494 від 29.11.2023, №496 від 30.11.2023, Заява №561 від 29.11.2023 на купівлю валюти Додаткова угода №7 від 30.11.2023.

З наданих документів вбачається що ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ” перераховано продавцю за контрактом №KL/4 320724,00 дол.США, а саме:

- ПІ №181-232955,00 дол. США, з урахуванням умов додаткової угоди № 7, якими визначено, що Сторони контракту узгодили зарахувати передоплату товару у сумі 232955,00 дол. США відповідно до платіжного доручення № 181 від 07.07.2023 по специфікації 2023-6 від 31.05.2023, як оплату поставки товару по специфікації 2023-10 від 22.09.2023 до контракту КІ/4 від 27.12.2022;

- ПІ №494 - 13287,20 дол. США (з урахуванням відомостей заяви на купівлю іноземної валюти № 561, де чітко зазначена сума, сплачена по специфікації 2023-10);

- ПІ №496 - 74481,80 дол. США (прямо зазначена у графі 70 ПІ, що визнається і самою митницею). Загальна сума оплати вартості товару за усіма ПІ складає 320724,00 дол. США, що відповідає загальній вартості товару у специфікації №2023-10, тому твердження митного органу про неможливість ідентифікації сум платіжних інструкцій з сумами специфікації та інвойсу є помилковим та грунтується на неправильному аналізі та тлумаченні зазначених документів. Позивачем надані митниці банківські платіжні документи, що підтверджують факт здійснення повної оплати вартості товарів за Специфікацією №2023-10.

Зазначені у платіжних інструкціях специфікації: №2023-11 від 07.10.2023, №2023-12 від 25.10.2023, №2023-13 від 01.11.2023, №2023-14 від 20.11.2023 не мають відношення до задекларованих товарів, тому і не повинні були надаватись митному органу. Оплата однією платіжною інструкцією за деількома специфікаціями не заборонена діючим валютним законодавством України, тому вимога митниці про надання зазначених специфікацій є безпідставною.

Відносно умов та термінів оплати за товар Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 по справі №804/4680/16 висловив наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв 'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта».

2. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, комерційні умови поставки FOB «франкоборт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товaру для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. На підставі вищенаведеного досліджено товаросупровідні документи, надані декларантом на підтвердження складових митної вартості, зокрема витрат пов`язаних з доставкою вантажу. Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до частини 4а статті 335 МКУ під час переміщення товарів, через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно при переміщенні залізничним транспортом до митного оформлення надають митному органу транспортні (перевізні) документи.

Надана копія залізничної накладної № 515700 від 22.01.2024 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Відповідно до статті 15 даної угоди у залізничній накладній зазначається інформацію про оплату витрат на доставку. Статтею 30 угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Наданий до митного оформлення примірник залізничної накладної не містить інформації, яка міститься на звороті даного документу і повинна містити графи щодо тарифу та вартості перевезення товару.

Договор транспортно-експедиторського обслуговування від 07.12.2022 № KL-584/22 не надано до митного оформлення.

Відповідно до інформації коносаменту від 08.11.2023 № HS123110178 оцінюваний товар прямував з порту QINGDAO (КНР) до порту Гданськ (Польща). Відповідно до інформації залізничної накладної № 515700 від 22.01.2024 оцінюваний товар завантажено у порту міста Глівіце (Польща) на залізничні вагони та доставлено до п/ п «Медика-Мостиська». Враховуючи вищезазначене, наданими товаросупровідними документами не підтверджено маршрут перевезення оцінюваних товарів за межами митної території України та відповідно не підтверджено складові митної вартості товарів.

За наслідками розгляду листа товариства № 03214 від 21.03.2024 та додатково наданих документів, відповідач з приводу цих же розбіжностей зазначив:

Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування – 72426,72 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 07.12.2022 №KL-584/22, укладеного з «Керріленд Логістикс ЛТД» виконавець), рахунок від 22.01.2024 №26/24, акт виконаних послуг від 22.01.2024 №26/24, розрахунок транспортних витрат від 21.02.2024.

Розділом 2 договору від 07.12.2022 №KL-584/22 передбачено надання заявки. Вказаний документ до митного оформлення не надано.

Відповідно до відомостей рахунку від 22.01.2024 №26/24, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у 6 контейнерах: Відшкодування витрат на морський фрахт п.Циндао (Китай) – п.Гданьск (Польща) на користь лінійного агента Відшкодування витрат на морський фрахт п.Циндао (Китай) - п.Гданьск (Польща) на користь лінійного агента –651840,52 грн (без ПДВ); Відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, за межами митної території України (п.Гданьск, Польща - п/ п Мостиська, Україна) – 337741,20 грн (без ПДВ).

Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 08.11.2023 № HS123110178 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту Qingdao, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Згідно Накладної УМВС від 22.01.2024 № 515700 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до Новомосковську залізничним транспортом.

Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме – витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту – місця ввезення на митну територію України, передбачені частиною 10 статті 58 МКУ.

У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.

Згідно пункту 3.1 договору оплата здійснюється протягом 30 календарних днів від дати виставлення рахунку. Враховуючи зазначене, оплата мала бути здійснена, прошу надати банківські платіжні документи.

Стосовно документального підтвердження повноти включення транспортної складової - в наданій до митного оформлення залізничної накладної № 515700 від 22.01.2024 в гр.15 чітко зазначено фразу «Смотри прилагаемую ведомость», яка декларантом не надавалась; в гр.23 містить посилання на комерційний договір №6-26-083-24, розрахунковий договір №CFFZ-007-2023, договір №8210245 – які не надавались декларантом, що унеможливлює перевірку повноти включення та правильності розрахунку числового значення транспортної складової митної вартості. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. П.2 частини 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності.

Суд вважає тердження митниці про те, що надана копія залізничної накладної №515700 від 22.01.2024 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992З помилковим, оскільки воно не відповідає положенням зазначеної митницею Угоди.

Відповідно до статті 15 Угоди, накладна повинна містити наступну інформацію: 1) назва відправника та його поштова адреса; 2) назва одержувача та його поштова адреса; 3) назва договірного перевізника; 4) назва залізниці та станції відправлення; 5) назва залізниці та пункту призначення; 6) назва прикордонних станцій переходів; 7) назва вантажу та його код; 8) номер вілправлення; 9) різновид упаковки; 10) кількість вантажних місць; 11) вага вантажу; 12) номер вагону (контейнеру), ким наданий вагон для перевезення вантажу (відправником або перевізником); 13) перелік супровідних документів, доданих до накладної; 14) про сплату провізних платежів; 15) кількість та знаки пломб; 16) спосіб визначення ваги вантажу; 17) дата укладення договору перевезення.

Таким чином в статті 15 Угоди мова йде не про числові значення витрат на транспортування, а про інформацію щодо сплати провізних платежів.

Слід зазначити, що графа 23 “Сплата провізних платежів” залізничної товаро-транспортної накладної містить інформацію щодо сплати провізних платежів, внесену перевізником при оформленні накладної. Таким чином накладна містить усю необхідну інформацію, наявність якої визначена Угодою.

Твердження митниці про те, що Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 07.12.2022 № KL-584/22 не надано до митного оформлення, суд вважає необґрунтованим, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 встановлено правила заповнення графи 44 декларації при поміщенні товарів у митний режим імпорту, зокрема, визначено, що при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m» (абз. 7).

В графі 44 ЕМД № 24UA110150003793U4 від 20.03.2024, якою декларувався спірний товар, декларантом товариства зазначено: відомості про договір ТЕО від 07.12.2022 № KL-584/22 та перед його кодом: «4301» проставлено символ «m», тобто повідомлено митний орган про те, що цей документ надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД. Таким чином декларантом товариства графа 44 означеної ЕМД заповнена у повній відповідності з вимогами означеного Порядку, митниця мала у своєму розпорядженні договір ТЕО та могла використовувати його під час перевірки числових показників транспортної складової заявленої товариством митної вартості задекларованого товару, тому її твердження в цій частині є безпідставним. Факт надання товариством митниці договору ТЕО від 07.12.2022 №KL-584/22 в попередніх випадках митного оформлення товарів підтверджується переліком документів графи 44 ЕМД: №23UA110050002986U0 від 11.07.2023, № 24UA110150007437U6 від 22.05.2024, копії яких містяться в матеріалах справи. Більш того, далі у графі 33 спірного Рішення за наслідками розгляду листа позивача № 03214 від 21.03.2024 та додатково наданих документів, зазначено: «З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 07.12.2022 №KL-584/22 … розділом 2 договору від 07.12.2022 №KL-584/22 передбачено надання заявки…», тобто відповідач визнає факт надання договору транспортно-експедиторського обслуговування.

Щодо твердження митниці про те, що відповідно до інформації коносаменту від 08.11.2023 №HS123110178 оцінюваний товар прямував з порту QINGDAO (КНР) до порту Гданськ (Польща), а відповідно до інформації залізничної накладної № 515700 від 22.01.2024 оцінюваний товар завантажено у порту міста Глівіце (Польща) на залізничні вагони та доставлено до п/п «Медика-Мостиська» не відповідає інфомації, яка міститься у залізничній накладній, оскільки у ній зазначено, що товар завантажено у порту Гданськ, Польща, а не порту міста Глівіце (Польща), як зазначає відповідач, тобто жодних розбіжностей між портом доставки товару, зазначеному у коносаменті та накладній не існує. Більш того, далі у графі 33 спірного Рішення, за наслідками розгляду листа позивача № 03214 від 21.03.2024 та додатково наданих документів, відповідач зазначає: «Згідно Накладної УМВС від 22.01.2024 № 515700 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до Новомосковську залізничним транспортом», тобто визнає факт, що у накладній зазначено порт доставлення вантажу – Гданськ, Польща, а не Глівіце, Польща, а твердження митниці суперечать одне одному. Наданими ж позивачем документами підтверджено маршрут перевезення оцінюваних товарів за межами митної території України.

Твердження митниці про те, що розділом 2 договору від 07.12.2022 №KL-584/22 передбачено надання заявки, однак вказаний документ до митного оформлення не надано, не відповідає дійсності, оскільки разом з листом № 03214 від 21.03.2024, товариством надано митниці заявку на ТЕО №69 від 01.11.2023 до договору ТЕО від 07.12.2022 №KL-584/22.

Твердження митниці в частині того, що перевантаження товару у порту Gdansk свідчить про наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару є безпідставним виходячи з того, що пунктом 3.2 договору ТЕО визначено, що у разі надання послуг з організації морського перевезення вантажів вартість перевантаження (перевалка) контейнерів на інше судно в проміжному порту, при його здійсненні, включається у загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену у рахунку та акті виконаних робіт. З наведеного вбачається, що витрати на перевантаження товару відносяться до основних умов договору транспортно-експедиторського обслуговування, тобто не відносяться до додаткових витрат в контексті ст. 58 МКУ, оскільки вони вже включені до загальної вартості послуг з перевезення, які зазначені у рахунку на оплату та акті виконаних робіт, тому не потребують окремого виділення у окремому комерційному документі або окремою статтею витрат у наданих комерційних документах.

Стосовно твердження митниці про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, слід зазначити, що воно також є безпідставним, оскільки грунтується на неправильному аналізі поданих на підтвердження заявленої митної вартості документів. Так, пунктом 4.2 зовнішньоекономічного контракту прямо передбачено, що у ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

Відповідно до пункту 3.1.1. зовнішньоекономічного контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Отже умовами зовнішньоекономічного контракту прямо визначено, що витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів (пакування, маркування) включені до фактурної вартості товару, тому також вони вже включені до загальної фактурної вартості товару, яка зазначена у рахунку на оплату, а отже не потребують окремого виділення у окремому комерційному документі або окремою статтею витрат у наданих комерційних документах.

Твердження митниці в частині ненадання банківського платіжного документу на підтвердження здійснення оплати транспортних витрат не відповідає дійсності. Під час консультацій щодо митного оформлення задекларованої товарної партії, разом з листом № 37 від 21.03.2024, позивачем було надано митниці банківську платіжну інструкцію №529 від 27.02.2024, якою був оплачений рахунок на оплату транспортних витрат № 26/24 від 22.01.2024, що підтверджується переліком документів графи «Додатки» зазначеного листа, переліком документів в графі 44 ЕМД № 24UA110150003995U7 від 22.03.2024, якою товар було випущено у вільний обіг, переліком документів в графі 18 спірного Рішення.

Твердження митниці про те, що в наданій до митного оформлення залізничній накладній №515700 від 22.01.2024 в гр.15 чітко зазначено фразу «Смотри прилагаемую ведомость», яка декларантом не надавалась; в гр.23 містить посилання на комерційний договір №6-26-083-24, розрахунковий договір №CFFZ-007-2023, договір №8210245 – які не надавались декларантом, що унеможливлює перевірку повноти включення та правильності розрахунку числового значення транспортної складової митної вартості, є необгрунтованим з огляду на те, що відповідачем не зазначено яким чином ненадання відомості унеможливлює перевірку повноти включення та правильності розрахунку саме числового значення транспортної складової митної вартості задекларованого товару. Відповідачу разом з залізничною накладною було надано контрольний талон до ЕМД № 24UA110150002398U7 (якою декларувалась загальна товарна партія після ввезення в Україну), яка по своїй суті і є відомістю до накладної. Більш того номенклатура, вага, кількість задекларованого товару зазначені також у специфікації до контракту, рахунку на оплату товару, пакувальному листі до нього, коносаменті, тобто відповідач мав можливість перевірити ці показники, тому твердження в цій частині є безпідставними.

Слід зазначити, що перевезення контейнерів з задекларованими товарами з КНР до місця кінцевого призначення здійснювалось на підставі Договору транспортного експедирування 07.12.2022 №KL-584/22, укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Клієнтом та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД», як Експедитором.

Пунктом 2.1.3 Договору визначено, що Експедитор має право укладати від свого імені цивільно-правові договори, угоди, зокрема договорів перевезення, доручення, підряду, зберігання тощо.

Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата послуг за даним Договором, винагороди Експедитора та компенсація додаткових витрат здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Таким чином умовами Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕП Замовнику, що і було зроблено ним у даному випадку.

З наведеного вбачається, що договори №6-26-083-24, №CFFZ-007-2023, зазначені у накладній укладені основним Експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» з іншими Експедиторами, залученими ним до доставки вантажу. Позивач не має жодних договірних відносин з означеними суб`єктами підприємницької діяльності, тому зазначені митницею документи у нього відсутні та не могли і не можуть бути надані товариством.

Як було зазначено вище, товариством до митного оформлення спірної товарної партії надані документи: договір ТЕО, заявка на ТЕО, рахунок на оплату послуг з перевезення, акт виконаних робіт, видані Експедитором «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД», з яким позивач перебуває у договірних відносинах стосовно перевезення спірної товарної партії, які у своїй сукупності підтверджують повною мірою числові показники транспортних витрат, що є однією з складових митної вартості товарів.

З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний Суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом             N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією- перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп».

Таким чином твердження митниці про ненадання зазначених договорів є безпідставним, тим паче, що вимога про їх надання не заявлялась митницею під час консультацій щодо митного оформлення спірного товару.

3. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB – Qingdao, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 27.12.2022 №KL/4 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

Стосовно неподання експортної декларації країни відправлення – листом від 21.03.2024 №3214 декларантом зазначається про відсутність законодавчої вимоги документального підтвердження здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (копії митної декларації). Відповідно до ст.53 МКУ, документами, що підтверджують заявлений рівень вартості, є в т.ч. копія митної декларації країни відправлення. Декларантом не надано документального підтвердження повноти включення до заявленого рівня вартості транспортної складової.

Зазначене твердження митного органу є необґрунтованим з огляду на те, що зовнішньоекономічним Контрактом № KL/4 (п. 3.5, п. 3.6), його Сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такі документи, як: копія митної декларації країни відправлення та каталоги виробника товару відсутні. Таким чином товариство, відповідно до умов зазначеного Договору, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Таким чином, зауваження відповідача про обов`язковість надання копії митної декларації країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості суперечить положенням Митного кодексу та висновкам Верховного Суду.

Копія митної декларації країни відправлення у позивача відсутня в зв`язку з чим її надання було неможливим.

Також в графі 33 оскаржуваного рішення, відповідач зазначив: «Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД № 24UA110150003793U4 від 20.03.2024, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ».

Як вбачається з наведеного підставою для неможливості застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо задекларованих товарів стала начебто відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей у поданих на підтвердження заявленої митної вартості документах. Такі твердження митниці є необгрунтованими та помилковими.

Щодо вимоги митниці про надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), слід зазначити, що вона є безпідставною, оскільки зовнішньоекономічний контракт № KL/4 є прямим контрактом з виробником товару (відповідно до п. 3 специфікації № 2023-10), тому зазначені митницею документи відсутні у товариства та не могли бути надані на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару.

Щодо вимог митниці про надання товариством банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, слід зазначити, що вони є безпідставними, входячи з того, що позивачем для підтвердження митної вартості товару в спірному випадку декларування, разом з ЕМД були надані банківські платіжні інструкції: №181 від 07.07.2023, №494 від 29.11.2023, №496 від 30.11.2023, заява №561 від 29.11.2023 на купівлю валюти Додаткова угода №7 від 30.11.2023, якими у сукупності підтверджено повну оплату позивачем вартості товару за специфікацією.

Також позивачем були надані зазначені вище інші бухгалтерські документи: зовнішньоекономічний контракт, специфікація до нього, рахунок-фактура, прайс-лист, комерційна пропозиція.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 53 МКУ, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження заявленої митної вартості подаються митниці виключно у разі оплати рахунку, а інші інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються виключно за наявності у декларанта.

Таким чином, позивачем виконані вимоги означеної правової норми та надані митниці усі платіжні банківські та інші бухгалтерські документи, наявні у нього, якими була здійснена оплата вартості товару на момент декларування спірних товарних партій, числові показники вартості товару у них не містять розбіжностей, кореспондуються між собою та ідентифікуються з задекларованими товарами, використовуючи відомості яких митниця мала можливість перевірити числові показники вартості товару та факт здійснення оплати за товар, тому її вимога є безпідставною.

Вимога митниці про надання товариством транспортних перевізних документів якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів також є безпідставною, оскільки усі наявні у товариства такі документи були надані ним митниці разом з ЕМД в спірному випадку митного оформлення, а саме: договір ТЕО № KL-584/22 від 07.12.2022; коносамент №HS123110178 від 08.11.2023; залізнична товаро-транспортна накладна 515700 від 22.01.2024; рахунок на оплату №26/24 від 22.01.2024; акт виконаних послуг з перевезення №26/24 від 22.01.2024; розрахунок (калькуляція) частки транспортних витрат від 21.02.2024, заявка на перевезення №69 вiд 01.11.2023, банкiвська платiжна iнструкцiя №529 вiд 20.02.2024.

З зазначених документів вбачається, що факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у них повною мірою підтверджуються, кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами, тобто митниця мала можливість їх перевірити, тому її вимога про надання товариством в спірному випадку декларування товару транспортних перевізних документів є безпідставною.

Вимоги митниці про надання товариством в спірних випадках декларування таких додаткових документів, як: виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є необгрунтованими виходячи з того що частково вони були надані, а частково вони відсутні у товариства, тому вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо надання виписки з бухгалтерської документації, слід зазначити, що така вимога митниці є безпідставною, оскільки митницею не конкретизовано яку саме виписку з якої саме бухгалтерської документації, за який період та на усунення яких розбіжностей в поданих документах необхідно її надати. Митниці надано виписку з банківського рахунку товариства за липень та листопад 2023 року, яка по своїй суті є випискою з бухгалтерської документації. Поданими документами первинного бухгалтерського обліку, зазначеними вище повною мірою підтверджується вартість товару за контрактом, як складова митної вартості.

Щодо надання каталогів виробника товару, слід зазначити, що зовнішньоекономічним Контрактом (п. 3.5, п. 3.6), його Сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такі документи, як каталоги виробника товару відсутні. Таким чином товариство, відповідно до умов Контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами, тобто вони відсутні у товариства та не могли бути надані на вимогу митниці, тим паче, що вона також протирічить положенням ч. 3 ст. 53 МКУ.

Щодо надання специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, слід зазначити, що разом з ЕМД, якою товар декларувався товариством митниці була надана Специфікація № 2023-10 від 22.09.2023, а разом з листом № 03214 від 21.03.2024 були надані: прайс-лист виробника та комерційна пропозиція виробника товарів, які по своїй суті є також каталогами виробника товару, тобто вимога митниці є безпідставною, так як витребовувані нею документи були надані позивачем.

Відносно надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, слід зазначити, що вимога митниці є безпідставною з огляду на те, що вартість та якість товару підтверджуються повною мірою документами первинного бухгалтерського обліку, наданими позивачем митниці в процесі декларування товару в спірному випадку декларування, зазначеними вище: специфікацією, рахунком на оплату, банківськими платіжними документами щодо здійснення оплати вартості товару та додатковими документами: прайс-листом, комерційною пропозицією, технічними характеристиками, які не містять розбіжностей та кореспондуються між собою. Таким чином надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями було недоцільним, тому такі висновки відсутні у позивача та не могли бути надані митниці.

З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що «Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…».

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.  

Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини 3 статті 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Водночас суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в рішенні про коригування митної вартості відповідачем акцентовано увагу на відмінних фізичних характеристиках товарів, тобто задекларовані товари та раніше оформлені товари є різними (виробник, кількість, вага, умови поставки, технічні та якісні характеристики). Вартість раніше оформлюваного товару була визначена декларантом у кілограмах, при цьому митниця зазначає його вартість за одиницю товару виходячи з розрахунку, відповідно до якого вартість товару за кілограм множиться на загальну вагу задекларованої партії та ділиться на кількість штук. Такий розрахунок є некоректним та не відповідає дійсній вартості товару, оскільки митниця визначає вартість товару виходячи виключно з його ваги та кількості у штуках, не враховуючи при цьому технічні та якісні характеристики товару.

При цьому суд зауважує, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Під час розгляду справи судом установлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів  №UA110150/2024/000016/2 від 22.03.202 є протиправним та таким, що підлягає  скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000016/2 від 22.03.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3623,70 грн (три тисячі шістсот двадцять три гривнi 70 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                  Ж.М. Чернова