ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 528/1365/23 Номер провадження 22-ц/814/2249/24Головуючий у 1-й інстанції Вітківський М.О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 04 березня 2024 року, ухвалене суддею Вітківським М.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину до закінчення навчання або до досягнення 23-річного віку.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до місцевого суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину до закінчення навчання або до досягнення 23-річного віку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбних відносинах. Від подружнього життя мають повнолітнього сина, який продовжує навчання у вищому навчальному закладі. На сьогоднішній день син проживає з нею і знаходиться повністю на її утриманні. З 14.08.2023 року він навчається на денній формі навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. У зв`язку з навчанням, син  потребує постійної матеріальної допомоги. Крім того, він є дитиною з інвалідністю, через що потребує значні кошти на лікування та обстеження. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на сина не надає.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, або ж до  досягнення ним 23 річного віку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, визначеного для людини відповідного віку. Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу аліментів за один місяць. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 04 березня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину до закінчення навчання або ж до досягнення 23 річного віку у твердій грошовій сумі - задоволено частково.

Стягнуто з   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 16.10.2023 року і до закінчення навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України - 30.06.2027 року, а за умови продовження навчання - не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави, судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

З цим рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кошова Я.М. подала на рішення суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення місцевим судом обставин, що мають значення для справи; неправильне дослідження та оцінку доказів, внаслідок чого місцевий суд дійшов хибних висновків та визнав обставини, що мають значення для справи, які не були доведені; порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що позивачка не мала права подавати позов про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на свою користь. Позовна заява підписана ОСОБА_2 в інтересах повнолітнього сина, проте не містить особи, котра мала право заявити вказану вимогу. У справі відсутні підтвердження повноважень позивача про звернення в інтересах повнолітнього сина, який навчається та проживає в м. Києві, а не за місцем проживання матері, що виключає відповідно до ст. 199 СК України право матері дитини на звернення до суду з позовом та наділяє таким правом саме повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Зазначає, що судом не враховано ту обставину, що відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, а розмір аліментів, що стягнутий рішенням суду, не відповідає доходам батька дитини, якому в 2023 році встановлена група інвалідності та ним припинено підприємницьку діяльність, при цьому за 4 квартал 2023 року та в 2024 році він не отримував доходу. Крім того розмір його пенсії по інвалідності, яка є єдиним джерелом доходу, менше розміру аліментів, що стягнуті рішенням суду.

Також апелянт вважає, що розмір стягнутих аліментів є необґрунтовано завищеним та включає витрати, що не пов`язані з навчанням, а саме за гуртожиток та придбання лінз для зору, які є додатковими витратами.

Вказує, що позивач не довела розмір витрат на навчання сина.

26.07.2024 від позивачки ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яку вона просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Ухвалою апеляційного суду від 28.05.2024відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 04 березня 2024 року та ухвалою суду від 30.07.2024 призначено її до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10.09.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а розгляд справи призначено в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу від третьої особи ОСОБА_3 не надходив.

Представник відповідача адвокат Кошова Я.М. вийшла в судове засідання на відеоконференцзв`язок поза межами приміщення суду власними технічними засобами.

Позивачка ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_1 до апеляційного не з`явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм судових повісток; повістка про виклик до суду третю особу ОСОБА_3 повернута без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням згідно з ч.6, п.3,4 ч.8 ст. 128 ЦПК України. Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача адвоката Кошову Я.М., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином позивачки ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Олександрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, актовий запис № 5 від 12.10.2005 року (а.с.6).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 12-24/19-03 від 27.11.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4 зворот, 5 зворот).

Згідно довідки № 290 від 23.08.2023 року, виданої Національним університетом біоресурсів і природокористування України, ОСОБА_3 навчається на 1 курсі денної форми навчання за спеціальністю «Харчові технології», факультет харчових технологій та управління  якістю продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України, навчання за державним замовленням. Рік вступу - 14.08.2023 року, рік закінчення - 30.06.2027 року (а.с. 6 зворот).

Відповідно до квитанції від 09.08.2023 року та платіжної інструкції від 10.08.2023 року ОСОБА_3 здійснено оплату в загальному розмірі 8800,00 грн за проживання в гуртожитку № 9 з 10.08.2023 року по 30.06.2024 року (а.с. 8, 9).

Згідно з посвідченням серії серії НОМЕР_4 від 02.02.2021 року, протоколом засідання ЛКК № 114 від 09.07.2018 року та протоколом засідання ЛКК № 83 від 09.05.2023 року, виданими Дитячою міською клінічною лікарнею Полтавської міської ради, випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 3791 від 17.05.2023 року, ОСОБА_3 має діагноз: дегенеративна, вроджена ускладнена високого ступеня з астигматизмом міопія обох очей, у зв`язку з чим йому була оформлена соціальна допомога як дитині з інвалідністю  (а.с. 10-12).

Консультаційним висновком спеціаліста № 043884 від 15.0.2024 року, виданого ТОВ «Медичний центр «Світогляд», підтверджено, що ОСОБА_3 за результатами дослідження має діагноз: дегенеративна міопія високого ступеню з астигматизмом, амбліопія середнього ступеню обох очей (а.с. 87-90).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю другої групи, яка встановлена 13.03.2023 року, та йому призначена пенсія у сумі 2093,00 грн, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 12.04.2023 із терміном дії до 31.03.2024, та витягом про призначення пенсії (а.с. 39-40).

Згідно довідки сімейного лікаря № 85 від 24.11.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату видачі довідки знаходився на лікуванні в Лазірківській АЗПСМ на денному стаціонарі з діагнозом: гіпертонічна хвороба 2 ст, кризовий стан (а.с. 40 зворот).

Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.41).

Згідно довідки № 0254272 та витягу з медичної карти стаціонарного хворого №3331, ОСОБА_4 , 1956 року народження, має інвалідність ІІ групи з 20.11.2008 року (а.с. 42-43).

Відповідно до виписки № 8717/871 із медичної карти стаціонарного хворого (неврологічне відділення) від 28.09.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був встановлений діагноз: ішемічний інсульт в басейні ПСМА з легким порушенням лівої руки на фоні ГХ ІІІ, виписаний з відділення в стабільному стані (а.с. 43 зворот-44).

Ухвалою місцевого суду від 17.01.2024 року витребувано у ГУ ДПС у Полтавській області відомості про доходи батьків відповідача за період з 1 кварталу 2023 року по 3 квартал 2023 року та згідно наданих відомостей щодо ОСОБА_4 відсутня інформація про доходи; ОСОБА_5 за вказаний період має нарахований дохід: 17515,53 грн (СФГ «ТАТІАНА»), 300,99 грн (Управління соціального захисту населення Лубенської РДА; 6832,29 грн (СФГ «ТАТІАНА»), 305,98 грн (Управління соціального захисту населення Лубенської РДА (а.с. 93-94).

На виконання ухвали суду від 02.11.2023 року ГУ ДПС у Полтавській області суду надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 2 кварталу 2023 року по 3 квартал 2023 року відповідача ОСОБА_1 , сума нарахованого доходу становить 644548,40 грн (ПІБ фізичної особи підприємця – ОСОБА_1 ) (а.с.24,25).

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року відповідача ОСОБА_1 , сума нарахованого доходу становить 644548,40 грн (ПІБ фізичної особи платника податків – ОСОБА_1 ) (а.с. 105).

Згідно довідок АТ «УКРСИББАНК» від 09.02.2024 року № 23/62-1-06/33 та № 22/62-1-06/33 на ОСОБА_1 відкрито рахунок в банку, за яким в період з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року та в період з 01.01.2024 року по 08.02.2024 року операції не здійснювалися (а.с. 106).

При вирішенні спору, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, аліменти в твердій грошовій сумі 4000 грн, щомісячно, з дня подання позову до суду і до закінчення навчання, а за умови продовження навчання – не більше ніж до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою ВРУ № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

При цьому, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Навчання, крім побутових витрат, також потребує значних коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт.

В ч. 3 ст. 199 СК України закріплено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі  дочка,  син, які  продовжують  навчатися,  а також той із батьків,  з яким вони проживають.

Відповідно до вимог ст. ст. 182, 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, а саме: брати участь у матеріальних витратах на утримання дитини зобов`язані обоє батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Аналогічна правова позиція висвітлена в Постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.

Відтак з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК).

Крім того у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №208/3075/16 надано такий правовий висновок, що обов`язок утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання покладається на обох батьків. В разі ухилення батьком від сплати аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчатися після досягнення повноліття, обов`язок піклуватися та матеріально забезпечувати дитину, яка навчається, фактично буде перекладено винятково на матір, що є порушенням норм закону.

Проаналізувавши надані сторонами докази, враховуючи потреби повнолітнього сина сторін ОСОБА_3 , який навчається за рахунок коштів державного бюджету, несе витрати за проживання в гуртожитку навчального закладу; не має можливості працювати в зв`язку із навчанням; стан здоров`я повнолітнього сина сторін, який має статус дитини з інвалідністю, певні захворювання, у зв`язку з чим потребує постійного лікування та хірургічного втручання; його матеріальне становище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 16.10.2023 року і до закінчення навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України - 30.06.2027 року, а за умови продовження навчання - не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцятитрьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому суд врахував матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 , розмір його доходу, який за період з 2 кварталу 2023 року по 3 квартал 2023 року становить 644548,40 грн. та дозволяє йому надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Крім того апеляційний суд зауважує, що рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції на момент його постановлення, та відповідно до ст. 192 СК України сторони не позбавлені права на подання позову про зменшення або збільшення розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.

Оскаржуючи в апеляційному порядку рішення суду, та не погоджуючись з розміром стягнутих аліментів, ні відповідач, ні його представник не надали жодних відомостей про те, що відповідач припинив свою підприємницьку діяльність та не отримує жодних доходів.

Також суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів, що стягнуті з відповідача на користь позивачки на утримання їх повнолітнього сина, врахував стан здоров`я відповідача, якому була встановлена інвалідність 2-ї групи. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що інвалідність відповідачеві встановлена до 31.03.2024, і доказів про те, що на час розгляду справи в апеляційному суді йому продовжено термін інвалідності не надано.

Належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у відповідача на утриманні перебувають непрацездатні батьки, які потребують лікування та догляду, та що саме він несе витрати на придбання для них ліків, ним також не надано.

Також відповідачем не надано доказів, що він не має братів та сестер, які також повинні здійснювати догляд та надавати матеріальну допомогу батькам, а також, що його батьки не отримують пенсію або її розмір є недостатнім для покриття витрат на їх проживання та лікування.

Суд першої інстанції надав правильну правову оцінку скріншотам сторінок з соціальної мережі «Instagram», що були надані позивачкою як доказ того, що відповідач займається підприємницькою діяльністю через розповсюдження реклами на публічному сайті (а.с. 83-86), та обґрунтовано не взяв їх до уваги, оскільки вони не містять жодних ідентифікуючих особу відповідача ознак та часу їх здійснення.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права; підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга представника відповідача залишається без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 04 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя                                         О.В.Чумак

Судді: Ю.В.Дряниця

Л.І.Пилипчук