Справа № 205/2839/19

Провадження № 1-в/191/615/24

У Х В А Л А

іменем України

20 листопада 2024 року                                        м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді                                          ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про приведення вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про приведення вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.

Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України судом здійснено розгляд подання у відсутність належним чином повідомлених осіб та відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ПК України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Отже, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, визначених ст.51 КУпАП дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2019 року ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2020 року ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 21.12.2022 року ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України, до 5 років позбавлення волі. Згідно ст.72 КК України, ОСОБА_5 зараховано строк попереднього ув`язнення з 28.06.2022 року по день набрання вироком законної сили.

Вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2019 року яким ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік- виконувати самостійно.

Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2020 року яким ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік -виконувати самостійно.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року, вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 21.12.2022 року скасовано в частині призначення покарання. Ухвалено у цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання: за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. В іншій частині вирок суду - залишити без змін.

Вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України, до 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2023 року та остаточно визначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (одного) місяця. Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня затримання – з 28 червня 2022 року ( відповідно до вироку Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська).

Початок строку покарання засудженого ОСОБА_5 визначено з 17.12.2023 року, а кінець строку покарання – 28.09.2027 року.

Згідно з вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2019 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України за закінчений замах на вчинення 20.02.2019 року крадіжки на суму 690,52 грн.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921,00 грн.

Отже, ОСОБА_5 20.02.2019 року вчинено закінчений замах на вчинення крадіжки на суму 690,52 грн., що становить менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час її вчинення (менше 1921,00 грн).

Згідно з вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України за закінчений замах на вчинення 30.06.2020 року крадіжки на суму 1745,68 грн., але зазаначений вирок не підлягає приведенню у відповідність до ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, оскільки він виконувався самостійно та іспитовий строк, який був визначений у вигляді 1 року вже сплинув.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2023 року, ОСОБА_5 засуджено за вчинення 22.06.2022 року крадіжки на суму 1459,80 грн. та за вчинення 28.06.2022 року незакінченого замаху на викрадення чужого майна (крадіжки) яким могла бути завдана майнова шкода в розмірі 1581,45 грн.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн.

Отже, ОСОБА_5 вчинено 22.06.2022 року крадіжку на суму 1459,80 грн. та вчинено 28.06.2022 року замах на викрадення чужого майна (крадіжки) яким могла бути завдана майнова шкода в розмірі 1581,45 грн., що становить менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час її вчинення (менше 2481,00 грн).

У зв`язку із декриміналізацією вчиненого ОСОБА_5 діяння, відповідно до положень ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного 21 березня 2023 року вироком Дніпровського апеляційного суду покарання.

Відповідно до змісту вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1,4 ст.70 КК України, завдавши потерпілим матеріальну шкоду за епізодами:

за ч.2 ст. 185 КК України від:

- 19.04.2020 року, яким було завдано майнову шкоду на суму 1089,59 грн. з урахуванням ПДВ;

- 05.05.2020 року, яким було завдано майнову шкоду на суму 228,45 грн.,

- 02.09.2020 року, яким було завдано майнову шкоду на суму 519,92 грн.,

за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України від:

- 02.05.2020 року, яким було завдано майнову шкоду на суму 653,00 грн.,

- 05.11.2020 року, яким було завдано майнову шкоду на суму 985,90 грн.,

а також за за ч.2 ст. 186 КК України за епізодами від:

- 22.09.2020 року, яким завдана майнова шкода в розмірі 1619,00 грн.;

- 12.11.2020 року, яким завдана майнова шкода в розмірі 1975,00 грн.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102,00 грн.

У зв`язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення крадіжок та замахів на крадіжку, за які засуджено ОСОБА_5 усунута, суд приходить до висновку про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_5 необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року, в частині покарання зач.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі та за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі.

Однак, оскільки покарання ОСОБА_5   за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року призначено крім вищезазначеного ще за вчинення кримінального правопорушення ще за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі та  було призначено на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено 4 роки позбавлення волі, яке не підпадає декриміналізації та ОСОБА_5 не підлягає звільненню з установи.

На підставі вищевикладеного, вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року підлягає приведенню у відповідність до вимог ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, ОСОБА_5 звільняється за від покарань за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України у зв`язку з усуненням караності діяння та є засудженим за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Також, відповідно до змісту вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 185 України, завдавши потерпілим матеріальну шкоду за епізодами від:

- 06.03.2019 року, яким було завдано майнову шкоду на суму 511,67 грн.

- 18.04.2020 року, яким було завдано майнову шкоду на суму 337,58 грн.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921,00 грн.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102,00 грн.

У зв`язку з усуненням караності такого діяння, ОСОБА_5 звільняється від покарання за вчинення кримінальних правопорушень 06.03.2019 року та 18.04.2020 року.

Тому у зв`язку з усуненням караності такого діяння, суд ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року.

Таким чином, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ОСОБА_5 діяння, відповідно до положень ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначених покарань за вироками Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2019 року, Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року.

У зв`язку із декриміналізацією вчинених ОСОБА_5 діянь, відповідно до положень ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року, в частині епізодів за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України від 19.04.2020 року, 05.05.2020 року, 02.09.2020 року, 02.05.2020 року, 05.11.2020 року, за яким завдано потерпілим сторонам матеріальної шкоди сума якої не перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян (менше 2102 грн. 00 коп. станом на 01.01.2020 року), за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за Законом України від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р. та вважати засудженим ОСОБА_5 за вищевказаним вироком за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки на вчинені діяння за даною статтею КК України не поширюється дія ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року.

Крім того, підлягає приведенню у відповідність вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року, яким ОСОБА_5 був засуджений вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року зач. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначено цим вироком, більш суворим покарання, призначеним за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2023 року, остаточно визначено ОСОБА_5   покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

На підставі ст.71 КК України було приєднано невідбуту частину покарання за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2019  року, караність за яким на теперішній час усунута, тому суд вважає за необхідне привести вирок у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 та вважати ОСОБА_5 засудженим за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі без застосування ст.71 КК України.

У зв`язку із зазначеним, заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки не поширюється дія ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року на покарання за ч.2 ст. 186 КК України призначене вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року стосовно ОСОБА_5 ..

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про приведення вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року стосовно засудженого ОСОБА_5 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, задовольнити частково.

На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання призначеного за вироками:

-Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.05.2019 року, яким ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік у зв"язку з усуненням караності діяння.

-Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року, яким вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 21.12.2022 року скасовано в частині призначення покарання. Ухвалено у цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_5 покарання: за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць у зв"язку з усуненням караності діяння.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року, покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України за епізодами від 19.04.2020 року, 05.05.2020 року, 02.09.2020 року, 02.05.2020 року, 05.11.2020 року у зв"язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 06.09.2023 року зач. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі без застосування ч.1 ст. 70, ч.4 ст.70 КК України.

На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2023 року, покарання за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст. 71 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Строк відбування покарання рахувати з 28 червня 2022 року.

В іншій частині клопотання, відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя                                         ОСОБА_1