Провадження № 1-кп/317/119/2024

Справа № 317/2863/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022082230000418 за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 2, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257; ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізькогорайонного суду Запорізької області перебуває справа за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 2, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено судом до 02.12.2024 включно.

В судовому засіданні прокурор клопотав про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи клопотання тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжних заходів обвинуваченим збереглись. ОСОБА_14 ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вони можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На переконання прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків та не нівелює вказані ризики.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали та просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_14 та його захисник ОСОБА_12 проти задоволення клопотання прокурора заперечували. ОСОБА_14 зазначив про те, що клопотання прокурора не відповідає дійсним обставинам справи, він є працездатним, має родину, постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Адвокат ОСОБА_12 зазначив про те, що клопотання прокурора підлягає відмові, оскільки прокурор до свого клопотання не долучив жодних доказів які підтверджують наявності ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_9 огли та його захисник ОСОБА_13 проти задоволення клопотання прокурора заперечували в повному обсязі. Захисник обвинуваченого зазначила про те, що прокурором в черговий раз не виправив помилки які містяться у клопотання про продовження запобіжного заходу. Доказів провини її підзахисного у матеріалах справи відсутні. Обвинувачений не може спотворити чи змінити жодний з доказів який долучено до справи.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_11 проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Захисник послався на те, що доводи клопотання прокурора про наявність ризиків є лише припущенням, яке не підтверджено жодними належними доказами. Ризики на які посилається прокурор передували саме обранню запобіжного заходу обвинуваченому, та на цей час, тобто через 2 роки, вже зменшились. Прокурор не надає жодних доказів наявності відповідних ризиків, та навпаки обвинувачений самостійно з`явився до суду під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Разом з тим захисник послався на вік та стан здоров`я обвинуваченого, яке за час перебування під вартою значно погіршилось. Захисник вважає, що цілодобовий домашній арешт з електронним засобом контролю в повній мірі може забезпечити виконанням обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Вислухавши клопотання прокурора, думку потерпілих, обвинувачених та їх захисників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За змістом ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Враховуючи, що підстави для обрання запобіжного заходу, визначені судом не відпали, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_15 , який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше судимий; особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який не одружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше судимий, на утриманні непрацездатних осіб не має; та особу обвинуваченого ОСОБА_14 , який офіційно не одружений, не працевлаштований, має тимчасове місце проживання, раніше судимий, а також те, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання в тому числі і у вигляді довічного позбавлення волі, враховуючи те, що на даний момент по справі не допитано потерпілих та свідків, особи яких відомі обвинуваченим, не закінчено дослідження письмових доказів, та для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає недостатнім застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу та необхідним продовжити обвинуваченим дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких доказів, в обґрунтування доводів сторони захисту про зменшення чи нівелювання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування або зміни на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою захисниками обвинувачених надано не було.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у пункті 35 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим продовження тримання обвинувачених під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 січня 2025 року включно.

Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 січня 2025 року включно.

Продовжити відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 січня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3