Справа № 214/4793/24

1-кп/214/778/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041750001225 від 11.10.2023 року щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, малолітніх, неповнолітніх чи інших осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.07.2023 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.336 КК України та призначено покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11.10.2023 до Відділення поліції № 4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали від ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов`язаним, ухиляється від призову на військову службу під час загальної мобілізації.

Також встановлено, що ОСОБА_5 27.07.2014 прийняв військову присягу при ІНФОРМАЦІЯ_15, де проходив військову підготовку на кафедрі підготовки офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_14 з 2012 по 2014 рік та отримав військово-облікову спеціальність №461003, «начальник техніко-експлуатаційної частини ланки (загону)» та йому наказом Міністерства оборони України №571 від 30.09.2014 присвоєно військове звання «молодший лейтенант запасу». Із 2014 року ОСОБА_5 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у запасі у

ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено військовий стан на всій території України строком на 30 діб.

Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3684-IX від 08.05.2024, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Молодший лейтенант запасу ОСОБА_5 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії на придатність до військової служби №107/427 від 16.08.2022 визнаний придатним до військової служби. Також ОСОБА_5 будучи раніше засудженим за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України під час відбування покарання з випробуванням 1 рік, в період іспитового строку вчинив аналогічне кримінальне правопорушення.

Так, 29.09.2023 молодший лейтенант запасу ОСОБА_5 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де отримав повістку про явку на 08.00 годин 02.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для його призову і направлення для проходження військової служби під час мобілізації та дії воєнного стану в Україні до військової частини НОМЕР_1 .

Однак, ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах воєнного стану та оголошеної загальної мобілізації, пов`язаної з агресією російської федерації проти України, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за відсутності поважних причин, не з`явився 02.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та тим самим ухилився від проходження військової служби за мобілізацією та не виконав конституційний обов`язок громадянина України щодо захисту Вітчизни, територіальної цілісності та незалежності України, порушив вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3684-IX від 08.05.2024, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Умисні дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст. 336 КК України за ознаками: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, не визнав та суду показав, що з обвинувальним актом не погоджується. 29 вересня 2023 року під час того як він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 йому дали повістку з`явитись на 02.10.2023 з метою його мобілізації до збройних сил України. В присутності всіх працівників ІНФОРМАЦІЯ_12 він повідомив, що на цю дату не зможе з`явитися, тому що йому потрібно 02.10.2023 з`явитися до органу пробації. Також в цей день йому потрібно було піти до батька в лікарню так як останній себе погано почуває. Тому він не зміг прибути на вказану дату. Також він врахував, що він уже засуджений за ст. 336 КК України, тому вважав що не підлягає мобілізації. Після чого повісток він не отримував. Другого жовтня йому не потрібно було йти на роботу, у нього був вихідний день, в цей день він не хворів, але він мав прийти до батька, який знаходився в лікарні. У нього є рідний брат. В органах пробації йому повідомляли, що до них явка є обов`язковою, тому він не міг ігнорувати явку до органу пробації. Станом на 02.10.2023 відстрочки від мобілізації чи бронювання від підприємства у нього не було. Другого жовтня 2023 року до нього ніхто не телефонував з ІНФОРМАЦІЯ_12. За період досудового розслідування, слухання справи у суді він добровільно для його призову за мобілізацією як офіцера запасу з метою захисту України від російської збройної агресії так і не з`явися.

Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, по справі існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що він працює в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Він бачив ОСОБА_5 в ІНФОРМАЦІЯ_11, наскільки йому відомо - ОСОБА_5 офіцер запасу та підлягає обов`язковій мобілізації. Обвинувачений був в ІНФОРМАЦІЯ_12, йому давали повістку. Повістки обвинуваченому давали неодноразово. ОСОБА_5 коли з`являвся на виклик, а коли ні. 29.09.2023 обвинувачений відмовлявся брати повістку. Він особисто з ОСОБА_5 спілкувався з приводу кримінальної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_12. ОСОБА_5 говорив, що у нього є умовний термін та що йому сказав захисник, що його не можуть знову мобілізувати. ОСОБА_5 приходив до них з вирком і в той же день він і тримав повістку. Свідок особисто з ним спілкувався кожного разу коли обвинувачений приходив. 29.09.2023 він з ОСОБА_5 спілкувався, останній отримав повістку на 02.10.2023. Коли саме вручалася повістка після 02.10.2023 він не знає, так як не займається мобілізацією населення. З матеріалів знає, що ОСОБА_5 отримував повістку. Підстав для відстрочки у військовозобовязаного ОСОБА_5 не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що він працює в ІНФОРМАЦІЯ_6 . 29.09.2023 молодший лейтенант ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_13, та він особисто виписав обвинуваченому повістку на призив до ЗСУ. Повістку вони сфотографували, обвинувачений поставив свій підпис. На 02.10.2023 ОСОБА_5 не прибув за повісткою. Начальник відділення кадрів поїхав до обвинуваченого додому, але не знайшли там його. На мобільний телефон ОСОБА_8 не відповідав. Відстрочки та броні в обвинуваченого не було. 29.09.2023 він особисто спілкувався з обвинуваченим, ОСОБА_5 в повістці хрестик замість підпису поставив. ОСОБА_5 не повідомляв, що він не може з`явитися на визначену в повістці дату, та що йому потрібно йти до органу пробації. Коли військовозобов`язаний приходить до ІНФОРМАЦІЯ_12, то його реєструють на вході. До обвинуваченого додому їздив ОСОБА_9 . Що було далі, свідок нічого не чув. Він знає, що ОСОБА_9 їздив до обвинуваченого, тому що він разом із ОСОБА_9 сидів в кабінеті. Також йому відомо, що відносно ОСОБА_5 , вже є вирок за ухилення від призову на військову службу. Коли саме після 02.10.2023 вручалася повістка ОСОБА_5 він не пам`ятає. 29.09.2023 ОСОБА_5 був в ІНФОРМАЦІЯ_12, та знімав на свій мобільний телефон, вів себе зухвало провакував конфлікт. Повістка обвинуваченому була видана на руки. Підпис обвинувачений не ставив, не розписувався, також викликався через підприємство на якому працював.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працює в ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_5 неодноразово викликався через підприємство на якому працював ТОВ «Рудомайн», отримував повістки як додому так і на місце роботи. Коли ОСОБА_5 не з`явився, то вони давали звернення на примусовий привід до ІНФОРМАЦІЯ_11. ОСОБА_5 відмовлявся від мобілізації. Так як він є офіцером запасу та підлягає обов`язковій мобілізації Вони пропонували йому будь які служби на вибір, обвинувачений від всього відмовлявся, йому пропонували типові посади. 29.09.2023 він особисто був присутнім при врученні повістки ОСОБА_5 ОСОБА_10 в обвинуваченого не має. ОСОБА_5 отримував повістки, ставив хрестик замість підпису і уходив. Він знав, що в обвинуваченого є умовний термін. 29.09.2023 отримавши повістку на 02.10.2023 ОСОБА_5 не казав, що він не може з`явитися на цю дату. Після того, як ОСОБА_11 02.10.2023 не з`явився за повісткою, вони почали обвинуваченого розшукувати. В ранішніх розмовах обвинувачений повідомляв, що хворіє. Після кожного разу, коли людина не з`являється за викликом вони пишуть звернення до національної поліції для примусового приводу. 02.10.2023 він до обвинуваченого додому особисто не їздив, їздять його підлеглі: група оповіщення Саксаганського ІНФОРМАЦІЯ_11. Йому особисто доповіли, що до ОСОБА_5 поїхали додому, останнього дома не було. Він особисто був присутнім 29.09.2023 при врученні повістки ОСОБА_12 , який все знімав на відео. ОСОБА_5 їм не повідомляв, що він не може з`явитися в ІНФОРМАЦІЯ_11 02.10.2023, оскільки йому потрібно до органу пробації. Не пам`ятає чи були ОСОБА_12 виписані ще повістки після 02.10.2023. В той день, коли ОСОБА_5 , не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_11 йому телефонували.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показав, що він працює в ІНФОРМАЦІЯ_6 на посаді штаб-сержант групи по персоналу. ОСОБА_5 проходив в 2022 році ВЛК за результатами якої визнаний приданим до військової служби. Після чого йому неодноразово надсилалися повістки. ОСОБА_5 ставив хрестик або галочку після чого не з`являвся, підписи не ставив, на повістки не реагував. 29.09.2023 він був присутнім в кабінеті, де капітан ОСОБА_7 вручав повістку ОСОБА_5 на 02.10.2023 який відмовлявся . Вони в обвинуваченого запитували чи є в нього бронь або відстрочка, таких даних ОСОБА_5 не надав. Все інше не пам`ятає. Якщо людина за повісткою не з`являється, то обов`язково проводяться пошукові дії: направляється лист на підприємство або повістка додому та виїзд додому, телефонний дзвінок. 02.10.2023 коли ОСОБА_5 не з`явися до ІНФОРМАЦІЯ_12 він особисто не їздив додому до обвинуваченого. Процес вручення повістки 29.09.2023 ОСОБА_5 знімав на відео, свідок його бачив особисто. Після 02.10.2023 він не знає чи були виписані обвинуваченому ще повстки чи ні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона працює в Саксаганському районному органі пробації фахівцем. До них на виконання вироку суду прийшов ОСОБА_5 Раніше вона його не знала під час оформлення документів познайомилися. На облік в центр пробації з метою виконання попереднього вироку суду він став 20 вересня 2023 року. Обвинувачений повинен був періодично з`являтися до органу пробації для реєстрації. Інспектор не фіксує годину (час), на котру необхідно приходити засудженому для відміток в орган пробації. За інструкцією: назначається день коли необхідно з`явитися і в цю дату з 08-00 год до 17-00 год людина має прийти в зручний для неї час. 02.10.2023 ОСОБА_5 з`явився на відмітку. При реєстрації вона не пам`ятає, щоб ОСОБА_5 говорив про повістку до ІНФОРМАЦІЯ_12. Вона йому визначила з`являтися в орган пробації 1 раз на місяць, в понеділок. Цю дату обов`язково йому заздалегідь, наперед сказали, щоб він був попереджений і міг з`явитися. Також свідок повідомила, що сама процедура реєстрації не займає багато часу близько 10 хвилин.

Крім показів свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується й іншими письмовими матеріалами кримінального провадження дослідженими в судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку та кладе в основу вироку, які у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого та відтворюють обставини вчинення злочину ОСОБА_5 .

Зокрема, даними ЄРДР згідно яких 11.10.2023 до відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали від ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовозобов`язаним, ухиляється від призову на військову службу під час загальної мобілізації (т. 2 а.м.к.п. 2).

З послужного списку ОСОБА_5 встановлено, що 27.07.2014 ОСОБА_5 прийняв військову присягу при ІНФОРМАЦІЯ_15, де проходив військову підготовку на кафедрі підготовки офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_14 з 2012 по 2014 рік та отримав військово-облікову спеціальність №461003, «начальник техніко-експлуатаційної частини ланки (загону)» та йому наказом Міністерства оборони України №571 від 30.09.2014 присвоєно військове звання «молодший лейтенант запасу». Із 2014 року ОСОБА_5 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у запасі у ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 2 а.м.к.п. 25-31, 32-34).

Інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 до повідомлення про обставини, що можуть свідчити про повторне вчинення кримінального правопорушення, зі змісту якого слідує, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 повідомляє правоохоронні органи про те, що офіцер запасу ОСОБА_5 , засуджений вироком ІНФОРМАЦІЯ_8 від 18 липня 2023 року за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України. Прибувши 29.09.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 під особистий підпис ОСОБА_12 була вручена повітка на 08-00 год 02.10.2023 для його призову і направлення для проходження військової служби під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . Однак в зазначений в повістці день і час офіцер запасу ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув, пояснень з приводу неприбуття не надав. Своїми діями повторно ухиляється від призову (т. 2 а.м.к.п. 9-12).

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_5 та довідки військово-лікарської комісії на придатність до військової служби № НОМЕР_2 від 16.08.2022 ОСОБА_5 визнаний придатним до військової служби (т. 2 а.м.к.п. 13-14).

Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.10.2023, яким призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов`язаного ОСОБА_5 до військової частини НОМЕР_1 (т. 2 а.м.к.п. 18-19, 20).

Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.10.2023, яким військовозобов`язаному ОСОБА_5 , який не прибув на відправку до військової частини НОМЕР_1 , призов на військову службі під час мобілізації, в період воєнного стану скасувати (т. 2 а.м.к.п. 21, 22).

Підставою для скасування призову військовозобов`язаного ОСОБА_5 на військову службу під час загальної мобілізації та винесення вище вказаного наказу № 460/4 від 02.10.2023 слугував рапорт начальника відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_16 , яким останній доповів начальнику про те, що молодший лейтенант ОСОБА_5 визнаний військово лікарською комісією від 16.08.2022 придатним до військової служби, довідка ВЛК №107/427. 29.09.2023, був оповіщений та получив бойову повістку на 08 годину 02.10.2023 для відправки до ВЧ НОМЕР_1 . 02.10.2023 у назначений час ОСОБА_5 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , даний факт зафіксовано в наказі Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.10.2023. Під час розшуку ОСОБА_5 було встановлено наступне: мобільний номер телефону ( НОМЕР_3 ) не відповідає, за адресою проживання не знаходиться (т. 2 а.м.к.п. 23).

В розписці про отримання повістки на відправку до ВЧА 4941 виписаній на ім`я ОСОБА_5 в розділі про отримання «10-00» год «29» 09 2023 замість підпису стоїть галочка, що вказує на небажання обвинуваченого ортмувати повістку з метою ухилення від призову на військову службу за мобілізацією (т. 2 а.м.к.п. 24).

Відповідно до книги обліку відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_4 розпочатої 20.07.2023 встановлено, що 29.09.2023 з 09-30 год до 10-20 год ОСОБА_5 перебував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а.м.к.п. 86-87).

В журналі обліку видачі повісток військовозобов`язаним, які викликаються до ІНФОРМАЦІЯ_4 розпочатого 22.05.2023, зафіксовано під номером 81 ОСОБА_5 , 1992 року народження, на той час працівника ТОВ «Рудомайн», проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , який перебував в ІНФОРМАЦІЯ_16 29.09.2023 з 08-00 год до 10-20 год. номер повістки ВО/81в графі «підпис в отриманні обвістки» стоїть галочка та прочер, підпис про отримання повістки обвинувачений не поставив, що суд розцінює як вчинення всіх дій останнім з метою ухилення від мобілізації (т. 2 а.м.к.п. 88-89).

З наказу № 1227-К від 27.09.2023 за підписом директора ТОВ «РУДОМАЙН» «Про увільнення військовозобов`язаних та призовників від виконання трудових обов`язків на час відвідування районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки» слідує, що ОСОБА_5 був увільнений від виконання своїх трудових обов`язків 29.09.2023 на час відвідування ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а.м.к.п. 91) та 28.09.2023 особисто отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 08-00 год 29.09.2023, про що свідчить його розписка засвідчена особистим підписом (т. 2 а.м.к.п. 92).

Доводи сторони захисту, що ОСОБА_5 не вручалася повістка на 02.10.2023, не заслуговують на увагу, та спростовуються показами свідків, допитаними в судовому засіданні. Так, свідок ОСОБА_6 суду зокрема показав, що «Він з ОСОБА_5 спілкувався з приводу кримінальної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_12. 29.09.2023 він особисто з ОСОБА_5 спілкувався, останній отримав повістку на 02.10.2023». Свідок ОСОБА_17 зокрема суду показав, що «29.09.2023 свідок особисто з обвинуваченим спілкувався, ОСОБА_5 в повістці хрестик замість підпису поставив. ОСОБА_5 не повідомляв, що він не може з`явитися на визначену в повістці дату, та що йому потрібно йти до органу пробації.» Свідок ОСОБА_9 зокрема суду показав: «29.09.2023 він особисто був присутнім при врученні повістки ОСОБА_5 . Броні в обвинуваченого не має. ОСОБА_5 отримував повістки, ставив хрестик замість підпису і уходив. Він знав, що в обвинуваченого є умовний термін. Під час умовного строку призив не проводиться, але це не підстава не приходити за викликом. 29.09.2023 ОСОБА_5 отримавши повістку на 02.10.2023, він не казав, що не може з`явитися на цю дату.» Свідок ОСОБА_13 суду показав: «Після чого ОСОБА_5 неодноразово надсилалися повістки. ОСОБА_5 ставив хрестик або галочку після чого не з`являвся, на повістки не реагував. 29.09.2023 він був присутнім в кабінеті, де капітан ОСОБА_7 вручав повістку ОСОБА_5 на 02.10.2023.»

З системного аналізу показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 достеменно встановлено, що 29.09.2023 обвинуваченому ОСОБА_5 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було вручено повістку про явку на 08.00 годин 02.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для його призову і направлення для проходження військової служби під час мобілізації та дії воєнного стану в Україні до військової частини НОМЕР_1 .

Однак, ОСОБА_5 , з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за відсутності поважних причин, не з`явився 02.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та тим самим ухилився від проходження військової служби за мобілізацією та не виконав конституційний обов`язок громадянина України щодо захисту Вітчизни, територіальної цілісності та незалежності України.

Судом також відхиляються доводи захисту, що ОСОБА_5 не з`явився 02.10.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з поважної причини, оскільки йому потрібно було з`явитися до органу пробації. Так як реєстрація в органі пробації займає незначний проміжок часу, і відповідно, обвинувачений фізично міг в один день пройти реєстрацію в органі пробації та потім з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 чи навпаки.

Не заслуговують на увагу і доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він не з`явився в ІНФОРМАЦІЯ_16, так як йому необхідно було 02.10.2023 відвідати батька, який знаходився в лікарні, оскільки факт перебування батька обвинуваченого в лікарні станом на 02.10.2023 не підтверджений жодними належними та допустимими доказом. Відвідування рідних та близьких не є поважною причиною неявки до ІНФОРМАЦІЯ_16, крім того суд враховує, що в обвинуваченого є рідний брат (про що зазначив сам обвинувачений в судовому засіданні), який також має змогу відвідати батька.

Крім того, суд звертає увагу на поведінку обвинуваченого, який не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 ні пізніше того ж дня, ні на наступний день, також жодним чином не повідомляв про причини своєї неявки. Зазначені обставини у своїй сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_5 02.10.2023 фактично ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.

Таким чином, оскільки ОСОБА_5 , отримавши повістку, будучи повідомленим про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 02.10.2023, туди не прибув, чим фактично ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Відсутність підписів у журналі обліку видачі повісток військовозобов`язаним, які викликаються до ІНФОРМАЦІЯ_4 та у розписці про отримання повісток, суд розцінює як умисне ухилення обвинуваченим ОСОБА_5 від проходження військової служби, які вказують на небажання обвинуваченого виконувати свій громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни. Адже всі свідки, допитані в судовому засіданні, показали, що ОСОБА_5 з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_16, отримував повістки, але навмисно не ставив свій підпис, а ставив або хрестик або галочку.

Також при цьому суд враховує, що ОСОБА_5 , вже був засуджений 18.07.2023 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ухилення від призову на військову службі під час мобілізації (ст. 336 КК України), тому відмовляючись ставити підписи в розписці про отримання повістки, так намагався уникнути відповідальності за повторне вчинення аналогічного кримінальне правопорушення, належних висновків для себе не зробив.

Крім того відповідно до наказу Міністерства Оборони України №337 від 17.09.2020 року під час дії в країні особливого стану (періоду) засуджені призвані до військової служби за мобілізацією стають на облік до командира військової частини, тобто до останнього переходять функції органу пробації.

Відмовляючи протокольною ухвалою стороні захисту в долученні відеозапису, як доказу по кримінальному провадженні, та огляді цього відеозапису, який здійснював ОСОБА_5 29.09.2023 під час вручення йому повістки на ІНФОРМАЦІЯ_9 , суд керувався наступним.

Принципи діючого КПК України направлені на забезпечення процесуальної рівності та змагальності сторін у кримінальному провадженні, підвищення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних та інших учасників кримінального провадження.

Саме ст. 290 КПК України покликана забезпечити справедливий баланс сторін обвинувачення та захисту в питаннях обізнаності про докази один одного, перед надходженням справи до суду.

Відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України, сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Як стверджувала прокурор в судовому засіданні, що не заперечувалося стороною захисту, під час досудового розслідування адвокат не говорив про долучення до матеріалів справи будь-яких доказів сторони захисту, в тому числі і вказаного відеозапису. Про цей відеозапис було відомо і обвинуваченому і захиснику протягом всього періоду досудового розслідування. Про його долучення як доказу захисник не заявляв і в підготовчому судовому засіданні. В зв`язку з тим, що відеозапис не був відкритий стороні обвинувачення, прокурор вважала необхідним відмовити в його огляді та долученні, так як порушена процедура передбачена ст. 290 КПК України.

Суд, враховуючи ту обставину, що відеозапис був наявний у обвинуваченого ОСОБА_5 з 29.09.2023 на якому зі слів сторони захисту зафіксовано перебування обвинуваченого в приміщенні Саксаганського ІНФОРМАЦІЯ_11. Про його існування знав також і захисник під час всього досудового розслідування. Однак своїм правом не скористалися та не відкрили стороні обвинувачення зазначений доказ.

Чинний КПК містить заборону для суду, який, згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною захисту у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні обвинувачення, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право державного обвинувача, оскільки змушує його апелювати від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.

Правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 16 березня 2017 року № 5-364кс16 та від 12 жовтня 2017 року № 5-237кс(15)17 зводяться до того, що докази, які існували у розпорядженні сторін на момент закінчення досудового розслідування, не є додатковими і не відкривались одне одній - мають бути визнані судом недопустимими доказами.

Крім того обвинуваченим та його захисником не сформульовано належної правової позиції, що саме доводить відеозапис знятий на мобільний телефон ОСОБА_5 на якому зафіксовано перебування обвинуваченого в ІНФОРМАЦІЯ_10 . Як вже заначено раніше останній не звільнений від проходження військової служби в період мобілізації.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника про долучення та дослідження відеозапису здійснено ОСОБА_5 29.09.2023. слід відмовити.

Оцінюючи в сукупності докази, здобуті в судовому засіданні, з матеріалами справи суд прийшов до переконання, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії за ст.336 КК України, кваліфіковані вірно як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, обставин, відповідно до ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого, в судовому засіданні не встановлено.

Обставиною, відповідно до ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину особою повторно.

Обвинувачений по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що відповідно до ч.1ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, Захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено в ч.1 ст. 1 та ч.2 ст.50 КК України.

Також суд враховує, що на дату ухвалення вироку обвинувачений офіційно не працює, внаслідок чого не сплачує податки до державного бюджету з метою його наповнення для використання під час захисту від збройної агресії російської федерації, суспільно-корисною працею не займається, не має утриманців, жодних належних висновків своїх злочинних дій не зробив та не засуджує їх. В період військового стану будучи офіцером запасу, який підлягає мобілізації, не став на захист Держави, ухиляється від військової служби, не чинить спротив військовій агресії російсько федерації ганьбить честь та гідність офіцера Збройних Сил України.

З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічний злочин, під час судового розгляду підтвердив свою відмову проходити військову службу під час мобілізації, відсутність у нього родини та утриманців, відсутності обставин, що пом`якшують покарання, наявність обставини що обтяжує покарання, а також враховуючи позицію державного обвинувача щодо виду та міри покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 336 КК України та неможливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки інші види покарання є недостатніми для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що, на переконання суду, звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, сприятиме тому, що інші громадяни України, визнані придатними до військової служби під час мобілізації, на особливий період та які направляються для проходження військової служби до військових частин, будуть впевненими у безкарності за відмову від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період для захисту Батьківщини, що є неприпустимим та сприятиме погіршенню обороноздатності та захисту держави в умовах ведення війни з країною-агресором російською федерацією.

Вказані висновки суду про неможливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 726/78/23, згідно з якими «звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця за невиконання ним наказу в умовах воєнного стану, а саме наказу на вибуття в район бойових дій для захисту Батьківщини від збройної агресії ворога, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів, а також відмову від захисту Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим».

Також судом враховуються відомості про особу винного, який нейтрально характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий за аналогічний злочин Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 18.07.2023 за ст.336 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік, вину у вчиненні злочину заперечив, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства неможливе.

Крім того, при визначенні остаточної міри покарання слід застосувати ч. 1 ст. 71 КК України та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.07.2023, призначивши остаточне покарання за сукупністю вироків.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком дії до 30.08.2024, клопотань про його продовження, обрання нового запобіжного заходу до суду не надходило.

Документально підтверджені судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 373, 374, 375 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні, у вчинені злочину передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.07.2023, призначивши остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази - завірена копія книги обліку відвідувачів, завірена копія журналу обліку видачі повісток, завірена копія оповіщення працівників щодо виклику, завірена копія наказу про увільнення військовозобов`язаних та призовників від виконання трудових обов`язків, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження (т. 2 а.с. 93, 101).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку вручити учасникам процесу.

Суддя ОСОБА_1