Справа № 675/1422/24

Провадження № 2/675/623/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2024 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого -

судді Демчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

позивачки ОСОБА_1 , її представника - адвоката Андрієвського О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Хмельницької області,

в с т а н о в и в :

10.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи це тим, з 2016 року неповнолітній ОСОБА_3 проживає з бабусею ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні. Позивачка зазначає, що мати протягом тривалого часу разом з дитиною не проживає, не цікавиться та не дбає про його стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток, харчування, навчання, лікування, матеріально не утримує, не переймається його подальшою долею та не спілкується з сином, не турбується про потреби дитини. Позивачка просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 .

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Андрієвський О.А. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, оскільки це буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Представник третьої особи ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього ОСОБА_3 відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, де зазначила, що позов визнає і не заперечує щодо його задоволення.

Також в матеріалах справи наявна заява, зареєстрована приватним нотаріусом Шмигельський Ю.П. в реєстрі за № 2989 22.07.2024 року, в якій ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 .

Допитавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18.10.2024 року відкрите провадження за вказаною заявою за правилами загального провадження.

13.11.2024 року закрите підготовче провадження.

Суд, заслухавши позивачку та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно вимог частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину із пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться із дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Статтею 166 СК України передбачено, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 523/16635/17 (провадження № 61-5437св19), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява N 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Відповідно до п. 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного Кодексу України.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 08.04.2014 року.

Батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області № 218 від 25.04.2016 року призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_3 .

Згідно довідки, виданої ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)» № к49-3372-6/3 від 08.07.2024 року, засуджений ОСОБА_5 , 1979 року народження, засуджений до 14 років позбавлення волі. Початок строку: 27.07.2016 року, кінець строку: 11.01.2030 року.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 28.08.2024 року № 184 позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.

Крім того, суд приймає до уваги, що у жодне судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась, проти позову ніяких заперечень не надала, не виявила позитивних намірів щодо зміни власної поведінки, не цікавилася станом дитини на даний час, її проблемами та потребами, подальшою долею дитини.

За таких обставин суд вважає, що мати ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав. Враховуючи винну поведінку матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками та її небажання змінювати свою поведінку на краще, діючи у якнайкращих інтересах дитини, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо неповнолітньої дитини.

На підставі ст. ст. 150, 164, 165, 166, 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , позбавити батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Суддя П.В.Демчук