КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на 60 днів, тобто до 07 вересня 2024 року включно,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на 60 днів, тобто до 07 вересня 2024 року включно.

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції визнав доведеними заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 та ухвалити нову, за якою застосувати до ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

Захисник вважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 не відповідає вимогам КПК України, допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, не застосовано правові висновки ЄСПЛ.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом було порушено вимоги ст. ст. 2, 7, 184, 331 КПК України, не дотримано принципів, передбачених ст. 7 КПК України.

Сторона захисту вважає, що в судовому засіданні під час вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 стороною обвинувачення не було надано жодних доказів наявності відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник звертає увагу на те, що продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд першої інстанції погодився з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризиків, та їх незмінності, з чим сторона захисту категорично не погоджується.

Зокрема апелянт наголошує, що найбільш вагомими факторами при оцінці ризику переховування є дані про особистість підозрюваного, адже саме за їх сукупного аналізу можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи.

При цьому захисник вказує, що ним було подано до суду копію трудової книжки ОСОБА_6 , характеристики з місця проживання та роботи, докази наявності осіб, яких утримує обвинувачений, що підтверджує наявність міцних соціальних зв`язків.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Висновок викладений в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.

Так суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.

Наведені в ухвалі ризики щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, ґрунтується на досліджених у суді матеріалах кримінального провадження оскільки, як вважає суд, в даний час відсутні підстави для зміни обвинуваченому міри запобіжного заходу.

Доводи захисника про те, що прокурором не подано жодного доказу, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, то такі доводи є безпідставними.

Оскільки у клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою доведено існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою і судом першої інстанції встановлена об`єктивна наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а посилання апелянта на наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків, не може слугувати безумовною підставою для зміни йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Під час вирішення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд врахував ризики, передбачені ст. 177 КПК України і дійшов до обґрунтованого висновку про те, що жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового процесу не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України і не забезпечить належної поведінки обвинуваченого виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Застосування обвинуваченому ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту, як про те ставить питання захисник у своїй апеляційній скарзі, є неможливим, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки ним доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження прав ОСОБА_6 перебувати на волі і таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Доводи захисника про те, що суддя повинен був провести аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практики ЄСПЛ є неспроможними.

Так, вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Такий висновок суду, на думку колегії суддів є обґрунтованим, оскільки судом об`єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання найсуворішого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення, яке цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 752/20462/23

Провадження №11-кп/824/4834/2024

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8

Доповідач ОСОБА_1