Харківський окружний адміністративний суд

   61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

29 листопада 2024 р.                                                                                 № 520/30845/24

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,  

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу не отриманої пенсії за період з січня місяця 2024 року по теперішній час;

2. зобов`язати відповідача виплатити суму недоотриманої пенсії за період з січня місяця 2024 року по теперішній час, на сьогодні 07.11.2024;

3. відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України звернути рішення суду до негайного виконання;

4. зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили;

5. стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений судовий збір у розмірі 2422,4 грн та спричинену матеріальну шкоду у розмірі 110000 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 позовна заява залишена без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів таких причин; копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платників податків.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач надав суду заяву, в якій просить поновити строк звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Заява обґрунтовується тим, що відповідно до положень ЦКУ застосовується загальна позовна давність тривалістю 3 роки та перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Так, зазначає, що  через електронний портал пенсійного фонду довідався про припинення нарахування йому пенсій. Отримавши лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2024 відразу подав позов про протиправну бездіяльність відповідача. На даний час перебуває на тимчасово окупованій території України в Донецькій області м. Іловайськ, давно хворіє, не має змоги та коштів поїхати, та виїхати для з`ясування припинення та поновлення нарахування соціальної виплати (пенсії).

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви щодо поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, при визначенні початку вказаного строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Обґрунтовуючи заяву щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою, позивач посилається на положення ЦК України яким встановлено загальну позовну давність тривалістю 3 роки та отримання ним листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області датованого 05.11.2024, отже вважає, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Суд зазначає, що на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У разі оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

В постанові від 21 березня 2023 року по справі №813/1194/18 (адміністративне провадження № К/9901/1725/19) Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.

Отже, отримання позивачем листа №31609-32475/Т-02/8-2000/24 від 05.11.2024 після звернення до відповідача із заявою не можна вважати підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки при визначенні початку строку для звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Наведене свідчить про відсутність підстав у суду вважати, що позивач без зайвих зволікань, у розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання, звернувся до відповідача із запитом про надання відповідної інформації.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовною заявою за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Разом з тим, щодо посилань позивача на положення ЦК України, якими встановлено загальну позовну давність тривалістю 3 роки суд зауважує, що позовні вимоги пред`явлені до Головного управління ПФУ в Харківській області, стосуються захисту соціальних прав позивача та підлягають розгляду в порядку КАС України.

А відтак, суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у заяві щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з цією позовною заявою, є безпідставними. У даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги заявлено щодо невиплати пенсії з січня 2024 року.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, суд визнає неповажними вказані в заяві щодо поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення такого строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя                                                                                    О.В. Пасечнік