ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2024 р.                                                                                 справа № 300/7251/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 455451,37 грн., -

Виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 455451,37 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем добровільно не погашено грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 448945,96 грн., яке визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 30.04.2024 за № 150585-2413-0913, № 150583-2413-0913, № 150584-2413-0913, та пеня в сумі 6505,41 грн.

Ухвалою від 03.10.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження від 03.10.2024 направлена за адресою місця проживання ОСОБА_1 .

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 03.10.2024 вручено відповідачу 17.10.2024.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Від відповідача до суду не надходили заперечення проти позову чи будь-які клопотання процесуального характеру.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Отже, справа розглянута судом в письмовому провадження за наявними у ній матеріалами.

Встановлені судом обставини справи:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 30.04.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 150585-2413-0913, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем “орендна плата з фізичних осіб” на загальну суму 215506,53 грн. за 2024 рік;

- № 150583-2413-0913, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем “орендна плата з фізичних осіб” на загальну суму 172009,17 грн. за 2024 рік;

- № 150584-2413-0913, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем “орендна плата з фізичних осіб” на загальну суму 61430,26 грн. за 2024 рік.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його податкову адресу: АДРЕСА_1 . Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення вручено відповідачу 15.06.2024 (а.с. 7).

Відповідач податкові повідомлення-рішення від 30.04.2024 за № 150585-2413-0913, № 150583-2413-0913, № 150584-2413-0913, не оскаржив ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

01.04.2024 відповідачу нараховано пеню в сумі  3522,93 грн. за прострочення сплати грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення № 1851499-2413-0913 від 27.04.2023, та на суму 2982,48 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 1851501-2413-0913 від 27.04.2023 (а.с. 8).

Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10.09.2024 сума заборгованості відповідача становить 455451,37 грн., з яких: 448945,96 грн. з орендної плати з фізичних осіб; 6505,41 грн. пеня (а.с. 4).

17.08.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми “Ф” за № 0004114-1309-0919 на суму 442248,02 грн., з розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги, яку направлено на податкову адресу відповідача (а.с. 5). Однак повернулася на адресу контролюючого органу з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.6).

Вирішуючи цей спір суд виходив з таких норм права та мотивів їх застосування. Висновок суду:

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту14.1.156 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Статтею 56 ПК України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

За положенням пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з пунктами 54.1, 54.5 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 38.2 статті 38 ПК України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:

20.1.18. Застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

20.1.34. Звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Щодо орендної плати:

Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю регламентовано статтею 288 ПК України. Так, відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктами 288.2 та 288.3 статті 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 30.04.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 150585-2413-0913, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем “орендна плата з фізичних осіб” на загальну суму 215506,53 грн. за 2024 рік;

- № 150583-2413-0913, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем “орендна плата з фізичних осіб” на загальну суму 172009,17 грн. за 2024 рік;

- № 150584-2413-0913, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем “орендна плата з фізичних осіб” на загальну суму 61430,26 грн. за 2024 рік.

Вказані податкові повідомлення-рішення вручено відповідачу 15.06.2024 (а.с. 7).

Відповідач податкові повідомлення-рішення від 30.04.2024 за № 150585-2413-0913, № 150583-2413-0913, № 150584-2413-0913, не оскаржив ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Суду не подано доказів сплати вказаних сум у визначений податковим законом строк.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

В спірному випадку 01.04.2024 відповідачу нараховано пеню в сумі  3522,93 грн. за прострочення сплати грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення № 1851499-2413-0913 від 27.04.2023, та на суму 2982,48 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 1851501-2413-0913 від 27.04.2023, що підтверджується розрахунком з особовою картки платника податку (а.с. 8).

Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10.09.2024 сума заборгованості відповідача становить 455451,37 грн., з яких: 448945,96 грн. з орендної плати з фізичних осіб; 6505,41 грн. пеня (а.с. 4).

17.08.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми “Ф” за № 0004114-1309-0919 на суму 442248,02 грн., згідно детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги, яку направлено на податкову адресу відповідача (а.с. 5). Податкова вимога повернулася на адресу контролюючого органу з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.6).

З огляду на вказані обставини та приписи пункту 42.4 статті 42, пункту 58.2 статті 58, пункту 59.1 статті 59 ПК України, суд дійшов висновку, що така податкова вимога вважається врученою платнику податків.

Відповідач вказану податкову вимогу форми “Ф” за № 0004114-1309-0919 від 17.08.2023 не оскаржив. Доказів протилежного суду не подано.

З дати виставлення податкової вимоги № 0004114-1309-0919 від 17.08.2023, податковий борг відповідача не переривався. Отже, в контролюючого органу не було обов`язку виставити відповідачу нову податкову вимогу на збільшену суму податкового боргу.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 455451,37 грн. (код бюджетної класифікації 18010900), то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із цим позовом про його стягнення в дохід відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 455451,37 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Щодо судових витрат у справі:

Сторони не понесли судових витрат у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід місцевого бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки, податковий борг (код бюджетної класифікації 18010900) в розмірі 455451 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят одну) гривню 37 копійок. 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

        Суддя                                                 /підпис/                                                       Боршовський Т.І.