ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 674/775/22

Провадження № 11-кп/4820/487/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача                 ОСОБА_1

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання         ОСОБА_4

прокурора         ОСОБА_5

обвинуваченого                         ОСОБА_6        

захисника                                 ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 12022242000000121, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2022 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Дунаївці Дунаєвецького району Хмельницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього майна, яке є у власності засудженого.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований стосовно ОСОБА_6 залишено без змін до набрання вироком законної сили.

        Строк відбування покарання  ОСОБА_6  ухвалено рахувати з моменту його затримання - з 19 травня 2022 року, зарахувавши у строк покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку день за день.

Вирішено питання щодо речових доказів у порядку статті 100 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 6978,52 грн.

Відповідно до вироку суду, 08 лютого 2022 року в період часу з 13.39 год. по 14.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 , умисно, з метою незаконного збагачення, незаконно збув шляхом продажу за грошові кошти в сумі 200 грн. легендованій особі під псевдонімом " ОСОБА_8 " особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 1,515 грам, яку умисно, з метою збуту, незаконно зберігав за вказаним місцем свого проживання.

       Далі, 20 квітня 2022 року в період часу з 19.00 годин по 19.09 годин обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, повторно, з метою незаконного збагачення, незаконно збув шляхом продажу за грошові кошти в сумі 200 грн. легендованій особі під псевдонімом " ОСОБА_8 " особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 0,83 грам, яку умисно, з метою збуту, незаконно зберігав за вказаним місцем свого проживання.

Тим самим, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 307 КК України - незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинені повторно.

Крім того, 19 травня 2022 року в період часу з 15.18 годин по 15.21 годин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, повторно, умисно, з метою незаконного збагачення, незаконно збув шляхом продажу за грошові кошти в сумі 200 грн. легендованій особі під псевдонімом " ОСОБА_8 " особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 1,57 грам, яку умисно, з метою збуту, незаконно зберігав за вказаним місцем свого проживання.

Тим самим, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 307 КК України, а саме незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

       Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок та ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_6 на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України за недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.

       На думку сторони захисту, висновки суду не підтверджено належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду, та судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

       Так, що ухвалюючи вирок, суд взяв до уваги показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , слідчого ОСОБА_13 та легендованої особи « ОСОБА_8 », а також частково письмові докази, які були досліджені в судовому засіданні та речові докази, які на досудовому розслідуванні не були визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

       За епізодом незаконного зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу 08 лютого 2022 року зауважує щодо недопустимості клопотання про дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів аудіо, -відеоконтролю за особою та зняття інформації з телекомунікаційних мереж від 13 січня 2022 року, оскільки воно було видано неналежною особою – в.о. начальника Кам`янець – Подільського РУП, а також не було взято до уваги роз`яснення Пленуму ВСУ № 2 від 28 березня 2008 року щодо форми такого клопотання.

Окрім цього, посилаючись на концепцію «плодів отруєного дерева», захисник наголошує на незаконності та недопустимості як доказу ухвали Хмельницького апеляційного суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів від 18.01.2022.

       Також захисник вважає, що постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення оперативної закупки від 14 січня 2022 року не відповідає вимогам КПК України, не обґрунтована та не мотивована, а містить лише припущення прокурора.

Судом у вироку не були досліджені та спростовані доводи сторони захисту щодо провокаційних дій зі сторони обвинувачення до ОСОБА_6 . Суд не звернув увагу щодо здійснення провокації, окрім закупника, був задіяний ще громадянин ОСОБА_14 , про якого правоохоронні органи у матеріалах кримінального провадження не зазначали. У судовому засіданні обвинувачений вказував, що ОСОБА_14 приніс наркотичну речовину, яку обвинувачений на прохання останнього у подальшому передав закупнику.

Протокол про результати здійснення оперативно-технічних засобів № 1, 6 від 09 лютого 2022 року не відповідає додатку до протоколу (відеозапису), згідно з яким ОСОБА_6 було передано 90 грн., а не 200, як зазначено в протоколі та у вироку суду.

       Окрім того, висновки суду щодо добровільної видачі закупником наркотичної речовини після проведеної закупки у обвинуваченого ОСОБА_6 не відповідають дослідженому у судовому засіданні відеозапису, оскільки учасники судового засідання не побачили, що видавав закупник, а також, яке було упакування і яким чином було упаковано те, що було видано закупником. Суд, ґрунтуючись лише на своїх припущеннях, вважав, що закупник видавав наркотичну речовину працівникам поліції, чого з відеозапису не видно.

       Захисник звертає увагу, що стороною обвинувачення не було надано належних і допустимих доказів того, що грошові кошти, які були використані для проведення оперативної закупки, безпосередньо належать ГУНП у Хмельницькій області, як це передбачено п. 2.10 «Інструкції про порядок оперативної закупівлі наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів».

Слідчий, ухвалюючи рішення про зберігання речового доказу (марихуани), будь-якої постанови про визнання вилученої у обвинуваченого речовини речовим доказом не ухвалив та до слідчого судді з клопотанням про накладання арешту не звернувся, а одразу скерував речовину для проведення експертизи. Отже, на переконання захисту, суд безпідставно дійшов висновку, що вказана наркотична речовина стосується цього кримінального провадження.

Окрім того, відповідно до протоколу допиту легендованої особи « ОСОБА_15 » від 09.02.2022, останнього було допитано слідчим як свідка, але будь-якої повістки, будь-якого доручення стосовно цієї особи в матеріалах кримінального провадження не міститься, а тому виникає питання, в якій спосіб слідчий міг здійснити його допит, якщо особа залегендована і тільки оперативний працівник міг його знати та забезпечити його явку.

       За епізодом незаконного зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу 20 квітня 2022 року захисник зауважує, що постанова прокурора від 17 березня 2022 року про проведення оперативної закупки є необ`єктивною та надавала право на здійснення провокаційних дій стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , що залишилось поза увагою суду.

       У подальшому за відсутності об`єктивних даних щодо злочинною діяльності обвинуваченого слідчий розпочав оперативну закупку наркотичної речовини у ОСОБА_6 , під час якої легендована особа « ОСОБА_8 » в присутності працівників поліції вчинив провокаційні дії. Так, закупник здійснив закупку, але повертаючись до працівників поліції здійснив підміну висушеної рослини на наркотичну речовину, що було зафіксовано на камеру, на що сторона захисту звертала увагу, однак це було проігноровано судом.

У подальшому слідчим цю наркотичну речовину не було визнано речовим доказом та на неї не було накладено арешт, однак суд вважав її речовим доказом та не визнав її неналежним і недопустимим доказом.

       Отже, на думку захисту, під час проведення оперативної закупки 20 квітня 2022 року стосовно обвинуваченого також вчинялись провокаційні дії та здійснена підміна наркотичної речовини.

       За епізодом незаконного зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу 19 травня 2022 року захисник вказує, що третя закупка проводилось аналогічно першим двом, тобто з провокаційними діями та фальсифікацією речового доказу, за відсутністю будь-яких доказів того, що ОСОБА_6 причетний до того, що здійснював збут наркотичних речовин.

Зазначає, що судом також не булі досліджені наявні докази щодо провокаційних дій зі сторони органів досудового розслідування.

Слідчий відмовився проводити обшук за місцем проживання обвинуваченого за ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 10 травня 2022 року, що на думку захисту також свідчить про провокацію.

Захисник також звертає увагу на неналежність і недопустимість протоколу затримання обвинуваченого ОСОБА_6 від 19.05.2022, оскільки огляд було проведено неуповноваженою особою.

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 підтримали вимоги апеляційної скарги сторони захисту, просили їх задовольнити повністю, з наведених в апеляційній скарзі підстав. 

Прокурор не визнав доводи апеляційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, при цьому на підставі вимог ч.2 ст.404 КПК України просив вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого змінити, виключити по всіх епізодах послання на канабіс, як особливо небезпечний наркотичний засіб, перекваліфікувавши дії ОСОБА_6 за першим епізодом на ч.1 ст.307 КК України, призначивши покарання у виді 5 років позбавлення волі, остаточне покарання визначити відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України – у виді 6 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого і його захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, постановлене компетентним судом згідно норм матеріального права із дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За приписами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6  у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, надав юридичну оцінку його діям та відповідно до вимог КК України кваліфікував дії обвинуваченого за частиною 2 статті 307 КК України.

Згідно з вимогами статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, але вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. 

У поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 оскаржує доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України, посилаючись на існування провокації з боку органів досудового розслідування, а також на недопустимість ряду доказів.

Суд першої інстанції перевіряв в судовому засіданні доводи сторони захисту, у тому числі і ті, що зазначені захисником в апеляційній скарзі, які свого підтвердження у процесі судового розгляду не знайшли.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у судовому засіданні не визнав та показав, що 08 лютого 2022 року його знайомий ОСОБА_16 прийшов до нього додому та приніс пакет з наркотичним засобом, щоб продати його " ОСОБА_8 ". В той же день до нього додому прийшов " ОСОБА_8 ", який забрав цей наркотичний засіб та залишив гроші для ОСОБА_17 . До цього продажу наркотичного засобу він не має ніякого відношення, купівля - продаж відбулись між ОСОБА_18 та " ОСОБА_8 ". Гроші, отримані Вишневським вони витратили разом.

20 квітня 2022 року " ОСОБА_8 " надіслав йому на мобільний телефон SMS-повідомлення про те, що якийсь його знайомий хоче купити наркотичний засіб, але нічого не розуміє в наркотиках, тому йому можна продати бур`ян замість наркотиків. Він погодився на цей обман, в той же день на своєму городі нарвав бур`ян та висушив його у мікрохвильовій пічці. Близько 19.00 годин до нього додому прийшов " ОСОБА_8 " та забрав приготовлений бур`ян, щоб продати його як наркотичний засіб. Гроші, отримані за нібито продаж наркотиків, " ОСОБА_8 " залишив у нього, щоб ці гроші ніхто не відібрав.

19 травня 2022 року до нього додому прийшов " ОСОБА_8 " та запропонував повторити трюк, продавши знайомому бур`ян замість наркотичного засобу. Він знову погодився, нарвав бур`ян та висушив його у мікрохвильовій пічці. Близько 15.20 годин до нього додому прийшов " ОСОБА_8 " та знову забрав приготовлений бур`ян, щоб продати його як наркотичний засіб. Гроші, отримані за нібито продаж наркотиків, " ОСОБА_8 " знову залишив у нього.

Наполягав, що наркотичні засоби він ніколи не продавав, як у пакетах, які видав " ОСОБА_8 ", виявився наркотичний засіб, він не розуміє, він віддавав " ОСОБА_8 " тільки бур`ян. Наркотичні засоби він раніше вживав. Наскільки йому відомо, " ОСОБА_8 " - це наркоман з досвідом. Вважає, що працівники поліції спеціально підставили його, звинувативши у продажі наркотичних засобів.

Колегія суддів уважає, що незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за обставин та в обсязі, встановленому в судовому засіданні та наведеному в мотивувальній частині вироку, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні узгоджених між собою, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які були оцінені судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України.

Суд першої інстанції на обґрунтування доведеності вини обвинуваченого проаналізував показання самого обвинуваченого, показання свідків ОСОБА_8 (анкетні дані якого змінені), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , протоколи слідчих (розшукових) дій, висновки експертиз та інші письмові докази, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 є безпідставними й спростовуються матеріалами кримінального провадження та здобутими під час досудового розслідування і дослідженими у суді доказами, а саме частково показами обвинуваченого, який фактично визнав продаж ОСОБА_8 08.02.2022 за своїм місцем проживання наркотичного засобу, зазначивши, що цей засіб приніс ОСОБА_16 , але гроші вони витратили разом, а також визнав, що після цього ОСОБА_8 двічі саме до нього звертався з пропозицією продати наркотичний засіб, але при цьому обдуривши клієнта, продати йому бур`ян, на що він погодився та насушив бур`яну, який передав ОСОБА_8 , а він залишив йому гроші.

Також показами свідка - легендованої особи під псевдонімом " ОСОБА_8 ", який підтвердив, що знає ОСОБА_6 , як особу, в якої можна придбати наркотичні засоби, тому добровільно погодився взяти участь у проведенні працівниками поліції оперативної закупки, тричі 08 лютого 2022 року, 20 квітня 2022 року та 19 травня 2022 року він від працівників поліції отримував грошові кошти в сумі по 200 грн. для кожної оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_6 . Відразу після цього він йшов додому до ОСОБА_6 та покупав у нього наркотичний засіб, розраховуючись вказаними грошима. Кожного разу після закупки він повертався до працівників поліції та видавав їм придбаний у ОСОБА_6 наркотичний засіб.

Показання вказаної легендованої особи місцевий суд правильно визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення та врахував, що вони підтверджуються даними, які містяться у:

- протоколі про результати проведення оперативної закупки від 09 лютого 2022 року, протоколі про результати здійснення оперативно-технічних заходів № 1 та № 6 від 09 лютого 2022 року; згідно яких 08 лютого 2022 року в період часу з 12.51 годин по 14.26 годин проведена оперативна закупка, в ході якої " ОСОБА_8 " прийшов додому до ОСОБА_6 та купив у нього наркотичний засіб, сплативши останньому грошові кошти в сумі 200 грн., які, в свою чергу, отримав від працівників поліції. Після проведення оперативної закупки " ОСОБА_8 " добровільно видав працівникам поліції придбаний у ОСОБА_6 паперовий згорток білого кольору, всередині якого знаходилась подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору. Паперовий згорток з рослинною речовиною вилучено та поміщено до поліетиленового файлу, який було зв`язано, опечатано печаткою № 108, скріплено биркою. Факти, вказані у протоколі зафіксовано на флеш-носії № 21т;

- протоколах огляду грошових коштів від 08 лютого 2022 року; від 20 квітня 2022 року; від 19 травня 2022 року, згідно яких працівниками поліції в присутності понятіх оглядалися грошові кошти для проведення оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_6 кожного разу по 200 гривень, зазначено яким номіналом та № купюр, а 19 травня 2022 року грошові купюри помічено препаратом "Промінь-1". Факти, вказані у протоколі, зафіксовано  на оптичному CD диску;

- протоколах огляду покупця від 08 лютого 2022 року; від 20 квітня 2022 року; від 19 травня 2022 року, з яких вбачається, що перед проведенням оперативної закупки працівники поліції провели огляд " ОСОБА_8 ", перерахували речі, які у нього знаходились - мобільний телефон, пачка сигарет та запальничка, під час огляду " ОСОБА_8 " кожного разу видавались грошові кошти в сумі 200 грн. для проведення оперативної закупки;

- протоколах вилучення придбаного товару від 08 лютого 2022 року; від 20 квітня 2022 року; від 19 травня 2022 року, згідно яких після проведення кожної оперативної закупки у " ОСОБА_8 " виявлено та вилучено паперовий згорток білого кольору, в якому знаходилась подрібнена речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, вилучена рослинна речовина поміщалась до поліетиленового файлу, який було зв`язано, опечатано печаткою № 108, скріплено биркою; до сейф-пакету серії PSP № 1106437 та сейф-пакету серії PSP № 1106730;

- висновках судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 16 лютого 2022 року № СЕ-19/123-22/1274-НЗПРАП; від 25 квітня 2022 року № СЕ-19/123-22/3435-НЗПРАП; від 20 травня 2022 року № СЕ-19/123-22/4540-НЗПРАП, згідно яких надана на експертизу речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 1,515 г, масою в перерахунку на висушену речовину 0,83 г, масою в перерахунку на висушену речовину 1,57 г відповідно;

- постановах про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 19 квітня 2022 року; від 17 травня 2022 року, в яких зазначено анкетні дані особи, яка залучена до конфіденційного співробітництва та проведення інших гласних та негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні № 12022242000000121 від 09 лютого 2022 року, змінено на ОСОБА_8 ;

- протоколах про результати здійснення аудіо-відео контролю особи від 21 квітня 2022 року; від 20 травня 2022 року, згідно яких 20 квітня 2022 року в період часу з 18.52 годин по 19.22 годин проведена оперативна закупка, в ході якої " ОСОБА_8 " прийшов додому до ОСОБА_6 та купив у нього наркотичний засіб, сплативши останньому грошові кошти в сумі 200 грн. Факти, вказані у протоколі, зафіксовано на флеш-носії № 44т; а також 19 травня 2022 року в період часу з 15.11 годин по 15.29 годин проведена оперативна закупка, в ході якої " ОСОБА_8 " прийшов додому до ОСОБА_6 та купив у нього наркотичний засіб, сплативши останньому грошові кошти в сумі 200 грн. Факти, вказані у протоколі, зафіксовано на флеш-носії № 56т;

- протоколах про результати контролю за вчиненням злочину від 21 квітня 2022 року; від 20 травня 2022 року, в яких зафіксовано, що 20 квітня 2022 року в період часу з 18.16 годин по 19.23 годин та 19 травня 2022 року в період часу з 15.08 годин по 15.26 годин проведені оперативні закупки, в ході яких " ОСОБА_8 " прийшов додому до ОСОБА_6 та купив у нього наркотичний засіб, сплативши останньому грошові кошти в сумі 200 грн., які, в свою чергу, отримав від працівників поліції. Після проведення оперативної закупки " ОСОБА_8 " добровільно видав працівникам поліції придбаний у ОСОБА_6 згорток з паперового аркуша, всередині якого знаходився наркотичний засіб - марихуана. Згортки з наркотичним засобом вилучено та поміщено до сейф-пакету серії PSP № 1106437 та до сейф-пакету серії PSP № 1106730;

- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 19 травня 2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції 19 травня 2022 року о 15.50 годин, при проведенні обшуку в лівій кишені штанів ОСОБА_6 були виявлені грошові кошти в сумі 200 грн., купюрами тим самим номіналом, серією та номерами, які отримав ОСОБА_8 для оперативної закупки, ці гроші були вилучені та поміщені до сейф-пакету серії PSP № 1106729;

- протоколі освідування особи від 19 травня 2022 року, згідно якого працівники поліції зробили марлевими тампонами змиви з рук ОСОБА_6 , змиви, поміщені до паперових конвертів, освідування затриманого ОСОБА_6 зафіксовано на оптичному CD диску;

- висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 21 червня 2022 року № СЕ-19/123-22/4645-ФХД, з якого вбачається, що на поверхні марлевих тампонів із змивами з лівої руки та правої руки ОСОБА_6 , а також на вилучених у нього грошових коштах виявлено нашарування речовини, що люмінесціює жовто-зеленим кольором. Невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленого кольору в УФ-освітленні, які були виявлені із змивів з рук ОСОБА_6 та грошових коштів, мають між собою та зі зразком спеціальної хімічної речовини "Промінь-1" на поверхні аркуша паперу формату А-4, спільну родову належність (по кольору люмінесценції та якісному складу компонентів).

Також судом першої інстанції були відтворені відеозаписи фіксацій проведених оперативних закупок у ОСОБА_20 за участю ОСОБА_8 .

Окрім того, допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_12 , який разом з ОСОБА_19 були понятими при проведенні працівниками поліції оперативної закупки, показав, що 20 квітня 2022 року після 17.00 годин працівники поліції оглянули незнайомого йому хлопця - в того були сигарети та мобільний телефон. Потім працівники поліції дали тому хлопцю грошові кошти (здається - 200 грн.) та пояснили, що той піде на оперативну закупку наркотичних засобів. На хлопця прикріпили відеозаписуючий пристрій, після чого хлопець кудись пішов, а він, понятий ОСОБА_19 та працівники поліції залишились чекати на місці. Коли хлопець повернувся, то грошей у нього вже не було, але він віддав працівникам поліції паперовий згорток з рослинною речовиною, яку назвав наркотиком. Працівники поліції знову оглянули того хлопця - в нього були ті самі сигарети та мобільний телефон. Принесену рослинну речовину працівники поліції упакували у спеціальний пакет.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він та ОСОБА_21 були понятими при проведенні працівниками поліції оперативної закупки 19 травня 2022 року, при цьому близько 15.00 годин працівники поліції оглянули незнайомого йому хлопця - в того були сигарети, запальничка та мобільний телефон. Потім працівники поліції дали тому хлопцю грошові кошти та пояснили, що той піде на оперативну закупку наркотичних засобів. На хлопця прикріпили відеозаписуючий пристрій, після чого цей хлопець кудись пішов, а він, понятий ОСОБА_21 та працівники поліції залишились чекати на місці. Коли хлопець повернувся, то грошей у нього вже не було, але зі своєї поясної сумки (бананки) він витягнув та віддав працівникам поліції рослинну речовину, яку назвав наркотиком. Принесену рослинну речовину працівники поліції упакували у спеціальний пакет.

Уся сукупність зібраних у провадженні доказів була ретельно проаналізована судом першої інстанції, у тому числі й було проведено ретельний аналіз твердження про непричетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того судом не встановлено, що ОСОБА_8 , (анкетні дані якого змінено), діючи як закупник, схиляв обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, як і не встановлено, що обвинувачений при цьому відмовляв йому або хоча б заперечував ОСОБА_8 їх продаж.

Колегія суддів вважає, що доводи захисника щодо провокації та підбурювання ОСОБА_6 на вчинення кримінального правопорушення з боку працівників правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження.

При здійсненні апеляційного перегляду провадження в цій частині, колегія суддів також керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.06 року, ст.2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов`язкове джерело права. Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.

В рішенні ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви», Суд висловив правову позицію про те, що Конвенцією не заборонено використовувати на стадії попереднього розслідування такі джерела, як анонімні інформатори, відомості надані особами, що причетні до злочинної діяльності та перебувають під контролем правоохоронців, якщо це виправдано характером злочину. Однак використання надалі таких джерел інформації судом для обґрунтування обвинувального вироку буде правомірним тільки в тому разі, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями (аналогічні правові позиції викладені в рішеннях від 26 жовтня 2006 р. у справі «Худобін проти Росії», № 59696/00, п. 135; рішення від 6 вересня 1978 р. у справі «Клаас та інші проти Німеччини», № 15473/89, пункти 52-56).

Суд, розбираючи таку правову проблему, неодноразово зазначав, що діяльність негласних агентів можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань. Використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи (див. зазначені рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії», пункти 35, 36; «Худобін проти Росії», п. 128; рішення від 15 грудня 2005 р. у справі «Ванян проти Росії», № 53203/99, пункти 46, 47).

Судом у рішеннях визначено, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, провокація злочину має місце, коли дії правоохоронців, чи осіб які перебувають під їх контролем, виходять за межі функцій негласних агентів і стосуються випадків, коли без їх втручання не було підстав вважати, що злочин дійсно було б вчинено особою.

В рішеннях від 2 грудня 2015 року у справі «Таранекс проти Латвії» та від 30.10.2014 року у справі «Носко и Нефедов проти Росії» Європейський суд також відзначав, що негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, звернення до почуття жалю заявника. Нарешті, Європейський суд зазначив що, якщо обвинувачені висувають аргумент про підбурювання, внутрішньодержавні суди зобов`язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник.

Перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про те, що органи досудового розслідування діяли у пасивний спосіб і не підбурювали ОСОБА_6 до вчинення злочину.

Так, підбурювання мало б місце тоді, коли таємний агент перед тим, як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків, неодноразово б заохочував обвинуваченого до вчинення злочину або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим. Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого ОСОБА_6 добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності «покупця» купувати наркотики. Звернення таємного агента у цьому випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності обвинуваченого, тобто дії, якої в іншому випадку він би не вчинив.

З огляду на встановлені обставини вчинення кримінальних правопорушень та зібрані докази, колегія апеляційного суду приходить до висновку, що особа, щодо якої здійснювалися заходи забезпечення безпеки, ОСОБА_8 діяв під контролем співробітників поліції з метою викриття фактів збуту наркотичних засобів обвинуваченим ОСОБА_6 , але це не впливало на можливість останнього відмовитись від продажу психотропних речовин. Обвинувачений був вільний у виборі своїх дій. Закупник не допомагав обвинуваченому вчиняти злочин, не впливав на його дії ні шляхом умовлянь, ні шляхом завищення вартості заборонених речовин, при цьому жодних заходів примусу до обвинуваченого не вчинялося, він не був поставлений у такі несприятливі умови, які би спонукали його до вчинення кримінальних правопорушень.

В контексті доводів апеляції захисника про провокацію злочину, колегія суддів також виходить з результатів аудіо-контролю вчинення злочину, отриманих органом досудового розслідування в результаті НСРД.

Проаналізувавши наведені обставини, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 без жодного тиску та примусу, будь-яких умовлянь, переконань, звернень до почуття жалю, добре розуміючись в предметі злочинної оборудки, реалізував 08.02.2022 року, 20.04.2022 року та 19.05.2022 року наркотичний засіб – канабіс. Колегія суддів також виходить з того, що обвинувачений жодних заходів щодо відвернення вчинення злочину не вчинив, із зізнанням не з`явився, а навпаки, діяв активно за звичайних для нього обставинах.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку органи досудового розслідування діяли у пасивний спосіб і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину.

Всі негласні оперативно-розшукові заходи були спрямовані виключно на викриття злочинної діяльності обвинуваченого та проводились на підставі відповідних процесуальних рішень, прийнятих із дотриманням вимог КПК України та процесуальних строків. Кримінальна діяльність ОСОБА_6 ґрунтувалась виключно на його волі й не була наслідком провокації з боку працівників поліції чи їх агентів, що також узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини у справі «Секейра проти Португалії».

Не знайшли свого підтвердження і доводи захисту на користь провокації щодо попереднього знайомства агента ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Відомостей про примушування ОСОБА_8 співробітниками поліції бути закупником наркотичного засобу у ОСОБА_6 матеріали кримінального провадження не містять і в ході судового провадження таких не здобуто. Дії ОСОБА_8 носили добровільний характер, а його бажання придбати наркотичні засоби мало абстрактний вираз готовності заплатити певну суму грошей за надані заборонені речовини, після чого ОСОБА_6 добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від такої готовності покупця купити наркотики. Отже, таке бажання ОСОБА_8 не було обов`язковою умовою вчинення злочину ОСОБА_6 . Колегія суддів вважає, що за таких умов факт їх попереднього знайомства сам по собі не свідчить про провокацію злочину.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини виключають будь-яку провокацію з боку працівників правоохоронних органів та ОСОБА_8 , який був ними залучений до проведення контролю за вчиненням злочину, проведення контролю за вчиненням злочину, і спростовують доводи апеляції захисту про провокацію злочину.

Не спростовують таких висновків і проведення декількох етапів закупки заборонених речовин у ОСОБА_6 , колегія суддів вважає такі обставини способом виявлення і розкриття злочинних намірів обвинуваченого, яке не свідчить про провокацію злочину, оскільки у випадку проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, передбаченого ст. 307 КК, законодавець дозволяє не припиняти виявлений злочин, а спостерігати за його вчиненням до завершення і допускати вчинення нових діянь, які виступають окремими ланками кримінального ланцюга й об`єднані єдиним злочинним наміром, з тим, щоб розкрити ті, що лежать в основі вже виявлених.

Поміж тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ Суд визнає необґрунтованими заяви щодо провокації кримінального правопорушення й не розглядає їх по суті, коли заявник заперечує факт вчинення ним правопорушення та одночасно заявляє про провокацію (рішення від 08 липня 2021 року у справі "Берлізев проти України", заява № 43571/12, § 46). У тій справі ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, про те що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції. Натомість, сторона захисту в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_6 не вчиняв злочину, разом з тим зазначає про провокацію цього злочину з боку правоохоронних органів, тобто позиція сторони захисту є непослідовною.

Необґрунтованими є також доводи захисника, що постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення оперативної закупки від 14 січня 2022 року (т.4 а/п 24-25) не відповідає вимогам КПК України, не обґрунтована та не мотивована, оскільки такі доводи є формальними, які жодним чином не впливають на зміст проведеної слідчої дії та не можуть спростувати доказ в цілому.

Ці доводи захисника спростовуються змістом постанови прокурора про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину від 14 січня 2022 року, яка відповідає вимогам статей 251, 271 КПК України , містить відомості про особу, місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія – оперативна закупка ; початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; відомості про особу, яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

Незгода з наведеним у процесуальному рішенні обґрунтуванням не свідчить про очевидну недостатність такого обґрунтування. У процесуальних документах прокурор навів відповідні мотиви, повноту відображення яких сторона захисту сприймає як недолік процесуального рішення, але, оцінюючи наведені прокурором обґрунтування в контексті конкретного кримінального провадження, викладені в постанові мотиви не можна вважати явно недостатніми, а висновки - безпідставними, а відтак, наведені стороною захисту доводи не свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і прав обвинуваченого.

Стосовно доводів сторони захисту про невстановлення походження грошових коштів, які використовувалися при проведенні оперативних закупок, а також відсутності у матеріалах провадження документів про їх приналежність та видачу офіційним шляхом органу, що здійснював контрольну оперативну закупку, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до правового висновку об`єднаної палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 вересня 2023 року (справа №208/2160/18, провадження №51-1868кмо22), у матеріалах кримінального провадження має бути відображена інформація про походження грошових коштів, які використовуються під час контролю за вчиненням злочину. 

Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК України і має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями про джерело походження коштів.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що такі процесуальні документи як постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, як підстава для проведення НСРД, протоколи огляду та вручення грошових коштів закупнику ОСОБА_8 у результаті чого гроші, використані для закупки заборонених речовин були ідентифіковані, виходячи з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 19 травня 2022 року та наступних процесуальних документів про визнання цих грошей речовими доказами та їх арешту, а крім того, інформації УКР ГУНП в Хмельницькій області №2071/121/14-2022 від 07.07.2022 про те, що у цьому провадженні видавались кошти спеціального призначення для проведення НСРД, шляхом проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативних закупок наркотичних засобів (т.5 а/п 56), виключають у суду сумніви у законності походження коштів, використаних під час оперативних закупок у обвинуваченого ОСОБА_6 . Отже, відсутність «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення у даному кримінальному провадженні ніяким чином не спростовує обставин закупки у обвинуваченого ОСОБА_6 наркотичних засобів та заборонених речовин за обставин, викладених в обвинуваченні.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що наркотичні засоби не були на досудовому розслідуванні визнані речовими доказами, то колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження, які містять постанови слідчого про зберігання речових доказів, з яких вбачається, що наркотична речовина, вилучена під час оперативної закупки у ОСОБА_6 та належним чином упакована, має значення речового доказу та на підставі статей 98-100 КПК України після проведення експертиз передана на зберігання в камеру зберігання Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Крім того, згідно вимог ст.100 КПК України речовий доказ наданий добровільно зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий, відповідно не потребує накладення арешту з метою зберігання речових доказів.

Щодо доводів про недопустимість клопотання про дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів аудіо, -відеоконтролю за особою та зняття інформації з телекомунікаційних мереж від 13 січня 2022 року, видане неналежною особою – в.о. начальника Кам`янець – Подільського РУП, та згідно концепції «плодів отруєного дерева», захисник наголошує на незаконності та недопустимості як доказу ухвали Хмельницького апеляційного суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів від 18.01.2022, то колегія суддів також вважає їх безпідставними, оскільки клопотання про дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів аудіо, -відеоконтролю за особою та зняття інформації з телекомунікаційних мереж від 13 січня 2022 року підписано т.в.о. начальника Кам`янець – Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області та погоджено з прокурором, дозвіл надавався на підставі оперативно-розшукової справи, відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», до внесення відомостей до ЄРДР, тому т.в.о. начальника Кам`янець – Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області мав повноваження на звернення до суду з вказаним клопотанням.

Що стосується доводів захисту, що відповідно до протоколу допиту легендованої особи « ОСОБА_15 » від 09.02.2022, останнього було допитано слідчим як свідка, але будь-якої повістки, будь-якого доручення стосовно цієї особи в матеріалах кримінального провадження не міститься, то колегія суддів вважає, що вони не заслуговують на увагу, оскільки під час судового розгляду вказаний свідок був безпосередньо допитаний судом в судовому засіданні, відповідно до вимог статті 23 КПК України, його покази, надані слідчому у даному випадку не є доказом та не враховувались судом.

Доводи захисника про неналежність і недопустимість протоколу затримання обвинуваченого ОСОБА_6 від 19.05.2022 через те, що огляд було проведено неуповноваженою особою, є безпідставними, оскільки ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення був затриманий працівниками ВКП Кам`янець – Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, після чого начальник ВРЗЗС Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області на підставі ч.3 ст.208 КПК України, з дотриманням правил, передбачених ч.7 ст.223 та ст..236 КПК України у присутності двох понятих за участі захисника, спеціаліста, із застосуванням засобів відео фіксації здійснив обшук ОСОБА_6 . При цьому зауважень від учасників не надходило (т.4 а/п 181-187). У колегії суддів відсутні підстави вважати начальника ВРЗЗС Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області не уповноваженою особою.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України оцінено кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вищезазначені та інші докази обґрунтовано покладено в основу обвинувального вироку. У вироку суду наведені обґрунтовані висновки та докладні мотиви прийнятого процесуального рішення, а також доведення вини обвинуваченого ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом» у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України у незаконному зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, з чим погоджується і колегія суддів під час апеляційного перегляду провадження.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 404 ч.2 КПК України суд апеляційної інстанції вважає, що вирок підлягає зміні, з огляду на наступне.

Так, кваліфікуючою ознакою діяння, інкримінованого ОСОБА_6 , є вчинення незаконного зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, а саме канабісу.

Згідно зі списком №1 таблиці №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, віднесено канабіс, смолу канабісу, екстракти і настойки канабісу.

16 серпня 2024 року в Україні почав діяти Закон № 3528-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування», який вносить зміни до низки законодавчих актів України щодо державного контролю за обігом рослин роду коноплі (Cannabis).

Зокрема, вказаним Законом «канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу» виключено зі списку особливо небезпечних наркотичних засобів та включено до списку №1 таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 6 травня 2000 року, обіг яких обмежено.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість, ч 1 ст. 5 КК України.

Так, дії ОСОБА_6 за епізодом від 08.02.2022 року кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу.

З огляду на вищенаведені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770, дії ОСОБА_6 за епізодом від 08.02.2022 року слід кваліфікувати за ч.1 ст.307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу та виключити з мотивувальної частини вироку посилання про те, що канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України змінити вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 .

Приймаючи рішення про покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.1 ст.307 КК України, суд виходить з положень ст. 50, 65 КК України. Обвинувачений ОСОБА_6 умисно вчинив тяжкий злочин, пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, обставин, пом`якшуючих та обтяжуючих його покарання у межах вимог ст. 66, 67 КК України не встановлено, враховує відомості, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, та вважає що покарання у виді а саме у виді 4 років позбавлення волі є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, судом враховано, що поширення наркоманії та зростання злочинності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин набувають усе більших масштабів і стає серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, завдає великої шкоди здоров`ю, благополуччя людей та генофонду нації.

Колегія суддів вважає, що тяжкість вчинених злочинів, зокрема, кількість епізодів злочинної діяльності за ч.1 та ч. 2 ст. 307 КК України, дані про особу винного, дають підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише при умові реального відбування покарання та застосування при призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні вироку не встановлено, апеляційних підстав для скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

В порядку частини 2 статті 404 КПК України вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року стосовно ОСОБА_6 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про те, що  канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч.2 ст.307 КК України на ч.1 ст.307 КК України (за епізодом від 08.02.2022) та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.307 КК України (за епізодами від 20.04.2022 та 19.05.2022) - у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,  призначити ОСОБА_6 остаточне покарання  у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

В іншій частині вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3